17 вересня 2025 року Справа № 280/5171/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача протиправними;
зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити, з урахуванням 80% відповідних сум грошового забезпечення та раніше виплачених сум без обмеження максимальним розміром, пенсію позивачу починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1101/с від 24.07.2024, з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1100/с від 24.07.2024, з 01.02.2021 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1099/с від 24.07.2024, з 01.02.2020 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1098/с від 24.07.2024.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2022 у справі №280/1882/22 було зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивача у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року, до настання обставин, з яким Закон пов'язує зміну розміру чи припинення виплати пенсії. Після цього позивач звернувся до відповідача з заявою у якій прохав перерахувати пенсію на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.07.2024 №1101/с, №1100/с, №1099/с, №1098/с про розмір грошового забезпечення з урахуванням усіх зазначених в них додаткових видів грошового забезпечення. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/8834/24 від 23.10.2024 позовні вимоги було задоволено та зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до вказаних довідок. Вказаний перерахунок було проведено, однак зменшено основний розмір пенсії позивача до 70%. Позивач вважає вказані дії протиправними та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 23 червня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/8834/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області у березні 2025 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.07.2024 №1101/с, з 01.02.2022 на підставі довідки від 29.07.2024 №1100/с, з 01.02.2021 на підставі довідки від 29.07.2024 №1099/с та з 01.02.2020 на підставі довідки від 29.07.2024 №1098/с. Зазначено, що з урахуванням того, що судом не було визначено порядок виконання рішення, то перерахунок було здійснено з урахуванням вимог чинного законодавства, тому максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 80% грошового забезпечення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року по справі №280/7971/20, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення із врахуванням проведених раніше виплат.
Також, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2022 по справі №280/1882/22, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення з 01.04.2019 раніше призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-XII пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 призначеної відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-XII, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % сум грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.05.2021 №726/с, з урахуванням раніше виплачених сум.
В подальшому, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року по справі № 280/8834/24, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплати ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1101/с від 29 липня 2024 року, з 01 лютого 2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1100/с від 29 липня 2024 року, з 01 лютого 2021 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1099/с від 29 липня 2024 року та з 01 лютого 2020 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1098/с від 29 липня 2024 року.
На виконання вказаного рішення, пенсійний орган провів перерахунок пенсії позивача, з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1101/с від 29 липня 2024 року, з 01 лютого 2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1100/с від 29 липня 2024 року, з 01 лютого 2021 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1099/с від 29 липня 2024 року та з 01 лютого 2020 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1098/с від 29 липня 2024 року, але при проведенні перерахунку зменшив основний розмір його пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
На відповідне звернення позивача, відповідач листом від 21.04.2025 повідомив позивача про те, що при виконанні рішення суду по справі №280/8834/24 Головним управлінням застосовані норми діючого законодавства, зокрема, норми статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (у редакції, яка діла на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №2262-ХІІ) передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Вказане кореспондується з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393», відповідно до якого перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла до 01.10.2011) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У дану статтю Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до статті 13 Закону №2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Так, відповідач перерахував пенсію позивачу, однак, основний розмір перерахованої пенсії визначив на рівні 70% грошового забезпечення, незважаючи на те, що її розмір, раніше обчислювався на рівні 80% грошового забезпечення.
Суд зазначає, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, за якою позивачу обчислювалась пенсія в розмірі 80% грошового утримання, оскільки при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 04 лютого 2019 року по справі №240/5401/18, від 24 квітня 2018 року по справі №686/12623/17, від 27 лютого 2018 року по справі №642/3284/17, від 31 січня 2018 року по справі №523/4930/15-а та інших.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 по зразковій справі №240/5401/18 зазначила, що погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та підтримує висновок про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Отже, підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що за загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірність зменшення позивачу розміру пенсії з 80% до 70% сум відповідного грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Крім того суд зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року по справі №280/7971/20, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення із врахуванням проведених раніше виплат.
Також, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2022 по справі №280/1882/22, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення з 01.04.2019 раніше призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-XII пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 призначеної відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-XII, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % сум грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.05.2021 №726/с, з урахуванням раніше виплачених сум.
В період часу з моменту винесення даного рішення до теперішнього часу відповідне право припинено не було, також не змінювалось законодавство щодо спірних правовідносин.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Проте, всупереч рішення суду, яке набрало законної сили, та вищезазначених норм законодавства, відповідачем протиправно знову зменшено основний розмір пенсії позивача з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Щодо строку звернення.
В постанові Верховного Суду від 06.04.2022 у справі №553/4276/16-а щодо доводів скаржника про пропуск позивачем строку звернення до суду, Верховний Суд з посиланням на постанову Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно.
У даній справі зменшення основного розміру пенсії позивача до 70% відповідних сум грошового забезпечення було здійснено відповідачем при виконанні рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №280/8834/24.
При цьому, вперше відповідач повідомив позивача про зменшення основного розміру його пенсії листом від 21.04.2025.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 18.06.2025, тобто протягом шестимісячного строку, встановленогостаттею 122 КАС України, з моменту коли він дізнався про порушення свого права, суд дійшов висновку, що строк звернення до адміністративного суду не пропущений.
Що стосується вимоги позивача про проведення перерахунку його пенсії без застосування обмеження максимальним розміром пенсії, суд зауважує, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача, у зазначеній частині, при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1101/с від 24.07.2024, з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1100/с від 24.07.2024, з 01.02.2021 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1099/с від 24.07.2024, з 01.02.2020 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1098/с від 24.07.2024.
Суд зазначає, що порушення прав позивача полягає у зменшенні основного розміру пенсії до 70% відповідних сум грошового забезпечення, після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду. Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було ГУ ПФУ в Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати зі сплати судового збору, документально підтверджені у сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% грошового забезпечення під час проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 23 жовтня 2024 року по справі №280/8834/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.02.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, визначених у довідках ІНФОРМАЦІЯ_1 : №1101/с від 29.07.2024, №1100/с від 29.07.2024, №1099/с від 29.07.2024, №1098/с від 29.07.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова