про залишення позовної заяви без розгляду
15 вересня 2025 рокум. Ужгород№ 826/11608/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Колушкіна Ю.В.,
за участю:
позивача - не з'явився,
представника відповідача - Сидоренко Ю.А.,
розглянувши у судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Уповноваженої особи на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 вересня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали складено 18 вересня 2025 року.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправної відмови та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва зупинено провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) положень Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини 1 статті 8, частини 4 статті 13, статей 21, 22, частин 1,4,5 статті 41 Конституції України (справа № 1-26/2016).
Відповідно до ч. 3 ст. 29 КАС України у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На підставі пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX (в редакції Закону № 3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України.
За його результатами справа № 826/11608/16 передана на розгляд та вирішення Закарпатському окружному адміністративному суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 року вказану справу передано для розгляду судді Маєцькій Н.Д.
Ухвалою судді від 07 березня 2025 року прийнято до провадження дану адміністративну справу та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.
Ухвалою суду від 11 липня 2025 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін на 22 серпня 2025 року о 10:00 год.
Відповідно до відповіді № 1293422 від 15 квітня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
На вказану адресу позивачу засобами поштового зв'язку направлялась кореспонденція суду, однак така була повернута на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання».
Враховуючи наведене, Закарпатським окружним адміністративним судом, через оголошення на сайті суду здійснено виклик позивача в судове засідання, яке призначене на 22 серпня 2025 року на 10:00 год.
В той же час, в судове засідання, призначене на 22 серпня 2025 року позивач не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 15 вересня 2025 року на 10:00 год, що підтверджується протоколом судового засідання.
Закарпатським окружним адміністративним судом, через оголошення на сайті суду здійснено виклик позивача в судове засідання, яке призначене на 15 вересня 2025 на 10:00 год.
В призначене на 15 вересня 2025 року судове засідання позивач повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від позивача до суду не надходило.
Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача.
Відповідно до ч. 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 55 КАС України).
Згідно ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Згідно з ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Як вже встановлено судом, позивач у судові засідання, призначені на 22 серпня 2025 року та на 15 вересня 2025 року не з'явився.
При цьому, суд зазначає, що позивачем не повідомлено суду іншої адреси, а ніж та, що була вказана ним в позовній заяві, хоча за приписами частини 1 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби.
З огляду на вищенаведене, виклик позивача у судові засідання здійснювався шляхом опублікування відповідних оголошень на офіційному порталі "Судова влада України".
Відтак, суд вжив усі можливі заходи щодо своєчасного розгляду та надання можливості позивачу для участі у розгляді справи.
Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тобто, обов'язок щодо вжиття заходів для прискорення розгляду справи покладено на позивача як ініціатора спору.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі “Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що позивач не з'явився в судові засідання для розгляду справи, призначені на 22.08.2025 року та на 15.09.2025 року, не повідомляв суд про поважність причин неявки у судове засідання, не подавав заяви про розгляд справи без його участі, та неявка позивача перешкоджає розгляду справи та позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору без його участі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та застосування визначеного частиною 5 статті 205 та пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України правового наслідку неявки в судове засідання - залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, не перешкоджає позивачеві повторно звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (ч. 4 ст. 240 КАС України).
На підставі наведеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
3. Повідомити позивача, що особа, заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
СуддяН.Д. Маєцька