про продовження строку залишення позовної заяви без руху
17 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/21065/25
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглянувши клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору в адміністративній справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшов позов Військової частини НОМЕР_1 до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 серпня 2025 року ВП №78839785, винесену старшим державним виконавцем Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сорокою Тетяною Леонідівною.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху з підстав несплати судового збору та відсутності підстав для задоволення заявленого у позові клопотання про відстрочення сплати судового збору, й надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду оригінала документа про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
12 вересня 2025 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, мотивоване аналогічними доводами, викладеними у заявленому у позові клопотанні - фінансування військової частини на підставі рішення вищого за рівнем органу військового управління. Зазначає, що невідкладно по надходженню спірної постанови державного виконавця позивач звернувся до уповноваженого органу військового управління щодо отримання коштів на сплату судового збору, внісши відповідну інформацію до основної заявки-розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення, що доводить, як зауважує позивач, вчинення належних заходів задля сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі.
Розглянувши повторно заявлене клопотання суд зазначає про таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, КАС України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких позивачу можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви - відсутні.
Позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, у тому числі й щодо сплати судового збору за подання позовної заяви, та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Суд враховує посилання позивача на вжиті заходи щодо звернення до уповноваженого органу військового управління щодо виділення коштів на сплату судового збору, й надаючи оцінку доданій до клопотання Основній заявці-розрахунку Військової частини НОМЕР_1 зважає, що ця заявка сформована на визначення потреби на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення на вересень 2025 року. Тобто стосується потреби бюджетного фінансування грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі відповідних виплат за судовими рішеннями.
Такі ж заявки-розрахунки на лютий 2025 року та на серпень 2025 року додавались позивачем й до позовної заяви.
Суд враховує, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19).
Проте, доводи заявника не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок позивача, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Потреба у додатковому фінансуванні грошового забезпечення військовослужбовцям, включаючи присуджені виплати за судовими рішеннями, а також інших видатків за КЕКВ 2800 за напрямом "грошового забезпечення", на переконання суду, не підтверджує відсутність коштів у розпорядженні позивача, зокрема для сплати судового збору у цій справі у сумі 2422,40 грн, як і не доводить достатність ужитих заходів щодо виділення фінансування (у разі його відсутності, що позивачем не підтверджено жодними доказами) за напрямом "судових витрат". Позивачем не надано на розгляд суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір та вжиття послідовних та вичерпних заходів для сплати судового збору за подання позовної заяви саме у даній справі.
З огляду на наведене суд вважає, що аналогічне повторне клопотання позивача про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".
У той же час, відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про потребу продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви та сплати судового збору у сумі 2422,40 грн з наданням суду оригінала платіжного документа.
Керуючись статтями 121, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору.
Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду оригінала документа про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн, - на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Г. Приходько