Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 вересня 2025 року Справа№200/4354/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення,
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить (з урахуванням уточненого позову):
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягала у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2022 по 06.02.2025, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 06.02.2025, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, в розмірі 40319,50 грн.;
- ухвалити додаткове рішення про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсації судових витрат, а саме витрати на правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.02.2025 йому виплачені належні суми грошового забезпечення на виконання рішення від 20.12.2024 у справі №200/7360/24. Проте, відповідачем не нарахована та не виплачена компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 25.06.2025 позовну заяву залишено без руху, встановивши позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Представником позивача на виконання вказаної ухвали надано заяву про усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 14.07.2025 відкрито провадження із визначенням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
29.07.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зазначає, що позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів, на доходи, які були нараховані та виплачені без порушення місячного строку та носять одноразовий характер, і які, відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159, не повинні включатись до доходу, з якого здійснюється компенсація втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати.
Також вказує, що у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи свої права, не допускаючи дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом лише 13.06.2025, тобто більше ніж через 4 місяці після отримання 07.02.2025 коштів на виконання рішення суду від 20.12.2024 у справі №200/7360/24, він пропустив тримісячний строк звернення, встановлений Законом.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Як встановлено судом з довідки військової частини НОМЕР_1 від 14.12.2023 № 2771, позивач проходив військову службу у зазначеній частині з 24.04.2019 по 27.01.2023.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.01.2023 № 35-ОС, позивача визначено таким, що вибуває для подальшого проходження служби до НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби АДРЕСА_1 з 27.01.2023.
Вибуття позивача з військової частини НОМЕР_1 26.01.2023 також підтверджено відомостями з військового квитка позивача НОМЕР_5 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі №200/7360/24 ухвалено зобов'язати військову частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) за період з 29.01.2020 по 26.01.2023 із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
07.02.2025 на банківський рахунок позивача надійшли кошти від військової частини НОМЕР_1 у розмірі 145 719,30 гривень на виконання рішення суду від 20.12.2024 у справі №200/7360/24.
Відповідач листом №09/2567/-25-Вх/379 від 22.02.2025 повідомив, що виплата компенсації втрати частини доходів позивачу не проводилась
Вказані обставини визнаються сторонами та не є спірними.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
У відповідності до ст. 2 Закону № 2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.
За ст. 3 Закону № 2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок №159).
За п.п. 1-5 Порядку № 159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; (Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ №355 ( 355-2021-п ) від 14.04.2021).
Отже, з аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що компенсації підлягають грошові доходи, які не мають разового характеру.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць
За ч. 5 ст. 242 КАС України, ч. 6 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402) висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 755/10947/17 (постанова від 30.01.2019) зробила висновок відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція.
Використане у ст. 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 26.01.2023 в сумі 145 719,30 грн, суд дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів.
Оскільки грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань мають разовий характер, компенсація втрати частини доходів за їх несвоєчасну виплату не здійснюється.
Згідно з ч.2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У рішенні від 01.12.2020 у справі № 465/273/16-а Верховний Суд зробив наступний висновок: “Реалізація права на отримання пенсії чи соціальної допомоги передбачає певну послідовність дій та рішень: звернення особи до повноваженого органу; перевірку наявності у неї права на відповідну виплату; розрахунок її розміру; прийняття рішення про призначення пенсії чи соціальної допомоги; проведення виплати. Спір може виникнути на будь-якій стадії правовідносин. Якщо спір виник щодо неправомірної, на думку позивача, відмови у призначенні пенсії, допомоги чи іншої виплати або неправильного визначення її розміру, належним способом захисту є зобов'язання вчинити дії - нарахувати і виплатити відповідну пенсію чи допомогу. При цьому немає підстав стягувати відповідну суму, оскільки рішенням відповідного органу її ще не призначено».
Як вбачається з матеріалів справи, спірна компенсація позивачу не нарахована, визначення конкретної суми є дискреційними повноваженнями відповідача.
Отже, належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде ефективним та забезпечить належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у цьому випадку, буде зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 26.01.2023 за весь період такої затримки з 29.01.2020 по день фактичної виплати 07.02.2025 відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Приймаючи до уваги наведене, позов підлягає частковому задоволенню.
Суд окремо звертає увагу, що позивач звернувся до суду з вимогами про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 29.01.2020 по день фактичної виплати, яке відноситься до його грошових доходів та не має разового характеру.
Щодо строку звернення із вимогою стосовно компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021, 17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20, 460/786/20, відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону №2050-ІІІ та сформулювати такі висновки: а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною 1 статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом №2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати; в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України, для залишення позовної заяви без розгляду; г) отримання листа у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
Крім того, такий правовий підхід відповідає і підходу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо порядку обчислення строків звернення до суду в спорах про перерахунок пенсій, викладеним у постанові від 31.03.2023 у справі № 240/12017/19.
07.02.2025 на банківський рахунок позивача надійшли кошти від військової частини НОМЕР_1 у розмірі 145 719,30 гривень на виконання рішення суду від 20.12.2024 у справі №200/7360/24. Із позовом про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення позивач звернувся 16.06.2025, отже позивачем не пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
Таким чином, підстави для залишення позову без розгляду за наведених відповідачем обставин відсутні.
Решта доводів та аргументів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Враховуючи, що у відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Питання стягнення судових витрат за правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. в даному рішенні не вирішувалось за відсутністю відповідних доказів, але відповідно до приписів ст.252 КАС України це питання може бути вирішено шляхом подання заяви учасником справи та розглядом додаткового рішення виключно з цього питання.
Керуючись ст.9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса юридична: АДРЕСА_4 ; Поштова адреса: АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 втрати частини грошових доходів (грошового забезпечення) у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 26.01.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 26.01.2023 за весь період такої затримки з 29.01.2020 по день фактичної виплати 07.02.2025 відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Повне судове рішення складено 18.09.2025.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Загацька