17 вересня 2025 рокуСправа №160/17617/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі заяву Головного управління Національної гвардії України про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/17617/24 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Національної гвардії України, треті особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії, -
16.09.2025 року Головне управління Національної гвардії України звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про роз'яснення рішення від 27.03.2025 року по справі № 160/17617/24, в якій просить суд:
- роз'яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі № 160/17617/24, а саме: абзац третій резолютивної частини рішення щодо зобов'язання Національної гвардії України в особі Головного управління Національної гвардії України включити до кола осіб, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», дитину загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 - ОСОБА_2 .
В обґрунтування вимог заяви Головне управління Національної гвардії України зазначає, що ні Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ні Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, ні Порядком 484 не передбачено повноважень на перегляд раніше прийнятих рішень Головним управлінням НГУ щодо перерозподілу, призначення та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 гривень, а також її призупинення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі № 160/17617/24 зобов'язано Національну гвардію України в особі Головного управління Національної гвардії України включити до кола осіб, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», дитину загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 - ОСОБА_2 . Водночас станом на цей час відсутній механізм, який би регулював порядок включення осіб до кола осіб, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», без перерозподілу, призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Дослідивши подану заяву, враховуючи матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 р. у справі № 160/17617/24 адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Національної гвардії України, треті особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Національної гвардії України в особі Головного управління Національної гвардії України щодо невключення до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги дитини загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 - ОСОБА_2 .
Зобов'язано Національну гвардію України в особі Головного управління Національної гвардії України включити до кола осіб, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», дитину загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 - ОСОБА_2 .
Стягнуто з Головного управління Національної гвардії України (вул. Святослава Хороброго, 9-А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 08803498) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 р. у справі № 160/17617/24 набрало законної сили 19.08.2025 р.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Крім того, як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 20.05.2013 р. «Про судове рішення в адміністративній справі», в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Розглядаючи подану заяву суд встановив, що остання не містить чітких посилань на те, що певні частини рішення суду від 27.03.2025 року викликають труднощі в їх розумінні.
Суд зазначає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду є вмотивованим і зрозумілим. Вказані Закони України та нормативно-правові акти якими керувався суд при вирішенні позову, містять чіткий порядок виконання, у мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду зазначено усі обставини справи та мотиви, які суд врахував при прийнятті рішення, і положення Закону, яким він керувався з огляду на об'єкт порушеного права.
Натомість, заявник просить суд роз'яснити власне не сам текст рішення, а необхідність вчинення відповідачем певних дій, враховуючи прийняте судом рішення.
Суд звертає увагу, що порушені заявником у заяві питання фактично полягають у роз'ясненні механізму виконання ухваленого судом рішення та наданні юридичної консультації, що виходить за межі повноважень суду та є недопустимим з точки зору КАС України, оскільки суд не є тим органом, який уповноважений надавати такого виду роз'яснення та консультації.
Більш того, суд визначив законодавчі межі, в рамках яких Головне управління Національної гвардії України має виконати покладені на неї законом функції.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/17617/24 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Національної гвардії України, треті особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 254, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Головного управління Національної гвардії України про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/17617/24 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Національної гвардії України, треті особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук