08 вересня 2025 рокуСправа №160/19079/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи у Механізованій колони №78 м. Дніпропетровська Тресту «Південелектромережбуд» Міністерства енергетики та електрифікації СРСР (ВАТ «Південелетромережбуд») з 23 вересня 1991 року по 10 січня 1997 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України B Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи у Механізованій колони №78 м. Дніпропетровська Тресту «Південелектромережбуд» Міністерства енергетики та електрифікації СРСР (ВАТ «Південелетромережбуд») з 23 вересня 1991 року по 10 січня 1997 року та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 07 травня 2025 року з урахуванням наявного страхового стажу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при призначенні пенсії йому не було зараховано до страхового стажу період роботи відповідно до трудової книжки. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду, проте відповідачем відмовлено у зарахуванні певного періоду з посиланням на порушення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/19079/25 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
12.03.2025 через систему «Електронний суд» надійшли пояснення на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
За поясненнями третьої особи у заявлених правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виконало функцію інформування позивача про результати розгляду заяви про призначення пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, повідомляючи позивача листом про результати розгляду його заяви щодо відмови у призначенні пенсії, не допустило порушення заявленого права позивача на призначення пенсії та діяло відповідно до норм Порядку № 22-1 щодо такого інформування.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надало.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом доставлення 08.07.2025 до його електронного кабінету ухвали суду, що підтверджується довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.
За правилами ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і з 18.11.2024 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Виявивши після призначення пенсії, що йому до страхового стажу не було зараховано періоду роботи з 23.09.1991 по 10.01.1997 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач 07.05.2025 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Листом від 29.05.2025 №24637-17631/Г-01/8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що страховий стаж ОСОБА_1 зарахований по 31.12.2024 складає 29 років 9 місяців 16 днів.
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% становить 0,29750 (29 років х12 місяців+9 місяців=357 місяців:12 місяців:100).
Пенсію обчислено відповідно до статей 27 та 28 Закону №1058, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2024 за даними персоніфікованого обліку.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 0,52790.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуваням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислено як середній показник за 2022, 2023, 2024 роки, він склав 7948,64 грн. (15057,09 грн. х0,52790).
Загальний розмір пенсії станом на 01.04.2025 складає 2364,72 грн.
За результатами перегляду пенсійної справи виявлено, що записи в трудовій книжці серії НОМЕР_1 за №№9-10 не враховано до страхового стажу період з 23.09.1991 по 10.01.1997 в зв"язку з тим, що запис про звільнення виконано з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністрерства праці України 29.07.1993 №58, а саме на печатці відсутній код ЄДРПОУ організації.
Не погодившись з діями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач за захистом своїх порушених прав і інтересів звернувся до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" врегульовані Законом Українни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-ІV).
За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).
До трудової книжки вносяться, зокрема:
відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;
відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2.Інструкції №58).
За вимогами пунктів 2.3., 2.4. Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п. 2.14. Інструкції №58 у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.
Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ( Порядок №637).
За п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Приписами п. 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Щодо незарахування відповідачем до страхового стажу позивача періодів роботи: з з 23 вересня 1991 року по 10 січня 1997 року , суд зазначає наступне.
Дослідивши записи копії трудової книжки НОМЕР_1 від 09.06.1987 судом встановлено, що ОСОБА_1
23.09.1991 прийнятий майстром ділянки №2 Механізованної колони №78 Тресту «Південелектромережбуд» за переведенням з Дніпропетровського проектного інституту відповідно до наказу №76 від 23.09.1991 (запис 9);
10.01.1997 звільнений за власним бажанням за с. 38 КЗпП України відповідно до наказу №4 від 10.01.1997 (запис 10).
Суд не приймає посилання Управління Пенсійного фонду на відсутність на печатці коду ЄДРПОУ організації, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Виходячи з наведених правових норм на працівника не може бути покладена відповідальність за ведення трудової книжки.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 вказав, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією а отже, й не може впливати на її особисті права, а відтак недотримання роботодавцем усіх вимог при заповненні трудової книжки, не може бути беззаперечною підставою для відмови в призначенні пенсії, особи, яка звернулася за такою.
Верховний Суду у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 вказав, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2020 року у справі №677/831/17 зазначив, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Крім того, на підтвердження роботи у спірний період позивачем була надана копія архівної довідки Державного архіву Дніпропетровської області Г-3524/0/217-24 від 16.01.2025, в якій вказано, що у наказах з особового складу Механізованої колони №78 м.Дніпропетровська Тресту «Південелектромережбуд» Міністерства енергетики та електрифікації СРСР (ВАТ «Південелектромережбуд» Міністерства енергетики та електрифікації України) зазначено:
«Голота Геннадий Петр.» прийнятий на посаду «мастер уч. №2» з 23 вересня 1991 року (наказ №76 від 23 вересня 1991 року);
«Голоту Геннадия Петровича -1964 г.р. мастера строительных и монтажных робот» звільнений за ст. 38 КЗп П України за власним бажанням з 10 січня 1997 року (наказ №4 від 10 січня 1997 року).
Підстава: фонд 6520, опис 1-ос, справа 273, аркуш 37, справа 310, аркуш 11.
Прізвища, імена, по батькові записані відповідно до тексту оригіналу документа.
Довідка містить підписи посадових осіб і скріплена печаткою установи.
Позивачем також надано копію архівної довідки Державного архіву Дніпропетровської області №Г-3519/0/217-24 від 17.01.2025 про заробітну плату позивача за період з вересня 1991 року по грудень 1995 року та з січня 1996 року по січень 1997 року.
Виходячи з вищенаведеного, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо незарахування спірного періоду до страхового стажу позивача, є протиправними.
Спірний період роботи підлягають зарахуванню до страхового стажу.
Як наслідок підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії.
Відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №51 від 25.06.2025 сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи у Механізованій колони №78 м. Дніпропетровська Тресту «Південелектромережбуд» Міністерства енергетики та електрифікації СРСР (ВАТ «Південелетромережбуд») з 23 вересня 1991 року по 10 січня 1997 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового стажу періоди роботи у Механізованій колони №78 м.Дніпропетровська Тресту «Південелектромережбуд» Міністерства енергетики та електрифікації СРСР (ВАТ «Південелетромережбуд») з 23 вересня 1991 року по 10 січня 1997 року та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 07 травня 2025 року , з урахуванням наявного страхового стажу.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона