08 вересня 2025 рокуСправа №160/19108/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не звільнення зі служби в поліції командира взводу №3 роти №1 полку особливого призначення « Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області прийняти рішення про звільнення командира взводу №3 роти №1 полку особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) зі служби в поліції згідно з пунктом 8 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію».
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідачем протиправно не прийнято рішення про звільнення його з поліції.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 року відкрито провадження у справі №160/19108/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області , заперечуючи позовні вимоги вказало наступне.
Розділом ІІ Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 року № 1235, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2016 року за № 1668/29798 (далі - Порядок № 1235) визначено підстави для видання наказів по особовому складу, якими є такі зміни в службовій діяльності, зокрема,: призначення на посади, переміщення по службі, тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою; зарахування у розпорядження; звільнення з посади; звільнення зі служби в поліції; відрядження поліцейських до державних (міждержавних) органів, установ, організацій та органів місцевого самоврядування із залишенням на службі в поліції. Відповідно до пунктів 2 та 3 розділу ІІІ Порядку № 1235, підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу; перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23.11.2016 року №1235.
До Переліку документів з питань проходження служби належать: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.
Так, згідно з пунктом 8 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції та служба в поліції припиняється у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій).
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби (частина друга та третя статті 77 цього Закону).
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що поліцейський може бути звільнений зі служби в поліції, зокрема, у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій) , тобто на основі власного волевиявлення поліцейського .
Відповідно до статті 60 Закону України "Про Національну поліцію" проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби.
При цьому відповідно до п. 4 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. При цьому, звертаємо увагу суду на роз'яснення, надані Вищим адміністративним судом України у листі від 26 травня 2010 року № 753/11/13-10 "Про розв'язання спорів, що виникають з відносин публічної служби", відповідно до яких за загальним правилом пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми положення інших законодавчих актів підлягають застосуванню лише у випадку, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин.
Крім цього, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, яка неодноразово підтримана Верховним Судом (постанова від 04.12.2019 справа №825/66/16, постанова від 02.10.19 справа №817/1227/18, постанова від 10.09.2019 справа №814/2791/16, постанова від 19.06.2019 справа № 820/3312/17) за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Зважаючи на вищевикладене, до спірних правовідносин в частині процедури та порядку звільнення поліцейського у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій) , тобто на основі власного волевиявлення поліцейського України «Про Національну поліцію». застосуванню підлягає Закон.
При цьому, прошу суд звернути увагу на те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан є особливим періодом правового режиму, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 10 вказаного Закону встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність і досудове розслідування.
Згідно п 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його введення на всій території України або в окремій місцевості.
Крім того, статтею 24 цього Закону визначено додаткові повноваження поліції та встановлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Таким чином, на поліцію України першочергово покладений обов'язок, щодо захисту Державного суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема, через здійснення повноважень та функцій які покладаються на підрозділи поліції, що фактично унеможливлює вивільнення поліцейських в скорочені строки, оскільки зменшення чисельності працівників негативно впливає на виконання функцій поліції та призводить до підриву дієздатності підрозділів поліції.
Враховуючи вищевикладене, ГУНП в Дніпропетровській області не надавало згоди на звільнення командира взводу № 3 роти № 1 полку особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчить про те, що між сторонами, а саме ОСОБА_1 та ГУНП в Дніпропетровській області не досягнуто згоди , щодо звільнення позивача зі служби з 23.06.2025, як то зазначено у відповіді ГУНП від 20.06.2025 за № 97609-2025 ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , проходить службу в Національній поліції України, на посаді командира взводу №3 роти №1 полку особливого призначення « Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області.
Позивач має намір перевестись з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до Національної гвардії України та отримав рекомендаційний лист №235 від 06.06.2025 від командира Військової частини НОМЕР_2 від 06.06.2025.
У вказаному листі повідомлено, що командуванням Військової частини НОМЕР_2 позитивно розглянута кандидатура капітана поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і йому запропоновано посаду командира 3-го стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_2 , шпк - «старший лейтенант», ВОС - 0210003, тарифний розряд 12, на що він дав свою згоду.
Лист містить прохання с встановленим порядком звільнити капітана поліції ОСОБА_1 , для подальшого оформлення на військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.
Позивачем до начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області 10.06.2025 було подано рапорт про звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 8 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» - у зв'язку із переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств та відомств.
У відповідь листом №97609-2025 від 20.06.2025 Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області повідомило, що постановою Кабінету Міністрів від 16 вересня 2015 року №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 червня 2018 року № 511 «Про номенклатуру посад Національної поліції» (зі змінами) з метою визначення повноважень посадових осіб органів (закладів, установ, підприємств) поліції із призначення, переведення, звільнення поліцейських, державних службовців та інших працівників затверджено перелік посад, призначення на які здійснюється відповідними посадовими особами.
Таким чином, керівники територіальних органів уповноважені щодо прийняття рішення стосовно призначення, переведення, звільнення поліцейських, державних службовців та інших працівників.
Враховуючи вищевикладене, питання щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 8 (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» керівництвом ГУНІ не погоджено.
Позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не звільнення його зі служби в поліції.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ (Закон №580-VІІІ).
Відповідно до ст. 1 Закону №580-VІІІ Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 ст. 17 Закону № 580-VIІI визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону №580-VIII).
За приписами статті 60 Закону №580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 48 Закону № 580-VIІI встановлено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Підстави звільнення зі служби поліції наведені у ст. 77 Закону № 580-VIІI.
Так, відповідно до п. 8 цієї статті поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій).
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (ч. 2 ст. 77 Закону № 580-VIІI).
Відповідно до пунктів 3, 4 ст. 59 Закону № 580-VIІI рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Пунктом 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з позицією Верховного Суду у постанові від 09.02.2021 №826/10404/16, нормативно-правові акти, які були прийняті до утворення поліції і не суперечать законодавству про останню, мають застосовуватися, як спеціальні норми права, до правовідносин, що виникають з приводу проходження служби поліцейськими до прийняття відповідних нормативно-правових актів.
Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 №114 затверджено Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яким визначено порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки.
За п. 10 Положення №114 особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Відповідно до підп. «з» п. 64 Положення №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації.
За вимоги п. 68 Положення №114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Як вбачається з поданого позивачем рапорту від 10.06.2025 він наполягав на звільненні з 23.06.2025.
Норми п. 68 Положення №114, на відміну від загального правила про обов'язок попередити власника чи уповноважений ним орган про звільнення за власним бажанням за два тижні, обумовлені особливим правовим статусом працівника органу внутрішніх справ, що стосується, наприклад, виконання ним обов'язків щодо забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів тощо.
У межах передбаченого п. 68 Положення № 114 строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору мають право домовитися про звільнення у більш короткий строк.
Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення в рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник поліції має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 15.02.2021 у справі №160/3607/19, від 14.01.2021 у справі №822/1093/18, від 05.02.2020 у справі №819/744/16 та від 31.01.2024 у справі №520/16737/21.
На підставі вказаного слідує, що поліцейський може бути звільнений зі служби в поліції раніше, ніж за три місяці після подачі ним відповідного рапорту про звільнення, за умовами наявності домовленості між ним та керівництвом.
Така домовленість полягає з одного боку в зазначенні поліцейським у рапорті конкретної дати, з якої він має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку, а з іншого - у згоді уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.
За відсутності такої домовленості звільнення за п. 8 ч. 1 ст. 77 Закону№ 580-VIІI хоч і на підставі рапорту, не може вважатися правомірним, якщо особу звільнено менш ніж за три місяці від дня подання рапорту про звільнення.
Таким чином, згоди щодо звільнення позивача зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку, між позивачем та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області не було досягнуто.
Також у поданому відзиві відповідачем зазначено, що рекомендаційний лист №235 від 06.06.2025 командира Військової частини НОМЕР_2 не містить конкретної дати, з якої ОСОБА_1 планується прийняти на військову службу.
Суд зазначає, що звільнення позивача зі служби у більш коротший строк фактично не відповідало б цілям, поставленим керівництвом держави перед Національною поліцією України, та необхідністю виконання завдань поліції, передбачених Законом №580, в тому числі під час правового режиму воєнного стану на території України.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна заява у цій справі є такою, що задоволенню не підлягає.
Оскільки у позовних вимогах відмовлено, суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона