03 вересня 2025 рокуСправа №160/18700/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система "Оберіг") та не усунення статусу щодо порушення правил військового обліку військовозобов'язаним ОСОБА_1 та зобов'язати відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система "Оберіг") та усунути статус щодо порушення правил військового обліку військовозобов'язаним ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 03.06.2025 року ним було сформовано копію військово-облікового документа. Однак, у верхньому правому куті виявлено позначку "порушення правил військового обліку". 04.06.2025 року його представником, за допомогою поштового зв'язку, було надіслано адвокатський запит з проханням надати інформацію яке саме порушення правил військового обліку було вчинено ним та надіслати протокол (постанову) про притягнення до адміністративної відповідальності. В листі від 12.06.2025 року відповідач вказав, що він не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11:00 год. 16.10.2025 року за повісткою про виклик, що є порушенням вимог абз.8 ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.210 КУпАП. Він не погоджується з такою бездіяльністю відповідача, вважає, що останнім протиправно та безпідставно внесено до реєстру дані про порушення ним правил військового обліку, оскільки його не було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Вказане й стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 : належним чином завірені копії відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно вчинення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) правопорушення, передбаченого ст.ст.210, 210-1 КУпАП, інформацію та її документальне підтвердження про те, що стало підставою внесення до інформаційної системи "Оберіг" відомостей про порушення ним правил військового обліку.
На виконання вимог ухвали суду, 07.07.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що було сформовано електронну повістку про виклик позивача №313421 від 06.10.2024 року про явку на 16.10.2024 року о 11:00 год. Відповідно до п.41 Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Отже, виходячи із приписів п.41 Порядку №560, позивач як військовозобов'язаний, вважається належно оповіщеним. Зважаючи, що позивач, під час особливого періоду, не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в його діях вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП. Відповідачем не вносились відомості про притягнення позивача до адміністративної відповідальності до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Натомість, статус про порушення військового обліку в мобільному додатку "Резерв+" є результатом подання до органів Національної поліції України електронного звернення №Е220232 відповідно до п.56 Порядку №1487. Враховуючи вищезазначене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
09.07.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім підтримано позицію, викладену в позовній заяві та зазначено наступне. Відповідачем приєднано повістку №313421, виписану на його ім'я. Проте, відповідачем не надана копія поштової накладної, яка підтверджує факт реального існування поштового відправлення та його направлення адресату. Крім цього, відповідач не надав докази доставлення поштового відправлення до адресата. В описі поштового відправлення зазначено номер поштового відправлення 0600292760830. Здійснивши запит щодо отримання інформації про рух поштового відправлення на сайті АТ "Укрпошта" (трекінг поштових відправлень) він отримав відповідь, що дані про відправлення за номером 0600292760830 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі. Таким чином, відповідач не довів, що поштове відправлення №0600292760830 відправлялося за допомогою поштового зв'язку АТ "Укрпошта". За таких обставин, позивач просив суд позов задовольнити повністю з підстав викладених у ньому.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач, сформувавши електронний військово-обліковий документ через застосунок "Резерв+", виявив наявність у Реєстрі відмітки про порушення ним правил військового обліку.
04.06.2025 року представник позивача направив до відповідача адвокатський запит, в якому просив повідомити, яке саме порушення правил військового обліку було вчинено ОСОБА_1 . У випадку наявності в діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, надіслати протокол (постанову) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. У випадку відсутності в діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, внести зміни до системи "Оберіг"/застосунку "Резерв+" щодо відсутності порушення ним правил військового обліку.
Листом від 12.06.2025 року відповідач повідомив, що пунктом 52 Порядку №1487, передбачено звернення районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції України про адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Саме така інформація про наявність такого звернення зазначена в застосунку "Резерв+", адже ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11:00 год. 16.10.2025 року за повісткою про виклик, що є порушенням вимог абз.8 ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
13.06.2025 року представник позивача направив до відповідача адвокатський запит, в якому просив надати підтвердження, що інформація, викладену у відповіді на адвокатський запит від 12.06.2025 року стосується саме громадянина ОСОБА_1 .
Листом від 20.06.2025 року відповідач повідомив, що пунктом 52 Порядку №1487, передбачено звернення районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції України про адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Саме така інформація про наявність такого звернення зазначена в застосунку "Резерв+", адже ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 н 11:00 год. 16.10.2025 року за повісткою про виклик, що є порушенням вимог абз.8 ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно із частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Як видно з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Диспозиція статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до ч.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів - призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із КУпАП.
З огляду на викладене, позивач не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Оскільки факту притягнення до відповідальності позивача не було, протокол по КУпАП відносно ОСОБА_1 не складався, суд зазначає, що відомості до Реєстру відносно нього внесені безпідставно.
Той факт, що відповідач посилається на те, що позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив вимоги Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" не є відомостями, які вносяться до Реєстру, оскільки, як зазначалось, це не є фактом притягнення до відповідальності.
При цьому, як встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого статтею 210 КУпАП не доведено, оскільки протокол не складався, а тому факт притягнення до відповідальності останнього відсутній.
Оскільки за приписами частини восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов'язання саме відповідача, як орган ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, вчинити певні дії.
Під час судового розгляду доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку відповідачем не надано.
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи заявлені позовні вимоги, суд доходить висновку про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем та зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб'єкта владних повноважень, слід виходити із того, що за загальним правилом під рішенням суб'єкта владних повноважень розуміється письмовий акт, під дією суб'єкта владних повноважень вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень невиконання обов'язків, під відмовою суб'єкта владних повноважень письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.
При цьому, за змістом правових позицій постанови Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 464/5990/16-а та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 9901/276/19 протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень є зовнішня форма поведінки (діяння) органу/посадової особи у вигляді неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих дій) у межах компетенції за наявності фізичної змоги реалізувати управлінську функцію.
Отже, зважаючи на зміст позовних вимог, та з огляду на встановлені судом обставини, відповідачем вчинені саме відповідні дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, правову оцінку, яким надано у цьому рішенні, відтак суд відмовляє у задоволенні вимог відносно визнання протиправною бездіяльність відповідача.
У задоволенні решти позовної заяви позивачу слід відмовити.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Згідно із ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому сплачений судовий збір у розмірі 484,48 грн. (968,96 грн. : 2) підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма