Справа № 676/3027/25
Провадження № 2/674/676/25
17 вересня 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Шафікової Ю.Е., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101723812811675 від 16 серпня 2024 року в розмірі 40267 грн. 28 коп., з яких: 31652 грн.76 коп. загальний залишок заборгованісті по кредиту; 7962 грн. 15 коп. загальний залишок заборгованості за процентами, 652 грн. 37 коп. - загальний залишок заборгованості за пенею, а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп..
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ "А-Банк" щодо отримання банківських послуг та підписав анкету -заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк".
16 серпня 2024 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №АВН0СТ155101723812811675, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 60700,00 грн., строком на 60 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 75,0% щорічно.
Разом з тим, ОСОБА_1 свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором не виконав в повному обсязі, внаслідок чого станом на 01 травня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 40267 грн. 28 коп., з яких: 31652 грн.76 коп. загальний залишок заборгованісті по кредиту; 7962 грн. 15 коп. загальний залишок заборгованості за процентами, 652 грн. 37 коп. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Наявність непогашеної заборгованості, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 26 червня 2025 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду також не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 16 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» із заявою про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101723812811675(далі - Заява), яка підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов Заяви відповідачу надано кредит у розмірі 60700,00 грн. Строк кредиту 60 місяців з 16 серпня 2024 року до 15 серпня 2029 року включно.
Процентна ставка (фіксована) 75% на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розмір щомісячного платежу 3947,19 грн.
У випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки.
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачці у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним цифровим підписом.
Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом.
Видача кредитних коштів у сумі 60700,00 грн. підтверджується меморіальним ордером від 16 серпня 2024 року.
За змістом розрахунку заборгованості ОСОБА_1 який міститься у позовній заявівбачається, що загальна сума боргу 40267 грн. 28 коп., з яких: 31652 грн.76 коп. загальний залишок заборгованісті по кредиту; 7962 грн. 15 коп. загальний залишок заборгованості за процентами, 652 грн. 37 коп. - загальний залишок заборгованості за пенею.
При застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховується наступне.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Згідно з частиною першоюстатті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
У статті 3Закону України«Про електроннукомерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд встановив, що між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «Акцент-Банк» було укладено кредитний договір у виді заяви про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101723812811675від 16 серпня 2024 року. Договір укладено в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Відповідно до умов договору АТ «Акцент-Банк» надало відповідачу кредит в сумі 60700,00 грн. строком на 60 місяців, тобто до 15 серпня 2029 року, а останній зобов'язувався повернути кошти, сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором у виді щомісячних платежів, а також пеню у випадку невиконання/неналежного виконання зобов'язань за договором.
16 серпня 2024 року кредитні кошти були перераховані відповідачу.
Отже, факт отримання відповідачем коштів у АТ «Акцент-Банк» суд вважає доведеним.
Вказані обставини відповідач не спростував.
Згідно із наданим АТ «Акцент-Банк» розрахунком заборгованості за договором станом на 01 травня 2025 року заборгованість становить 40267 грн. 28 коп., з яких: 31652 грн.76 коп. загальний залишок заборгованісті по кредиту; 7962 грн. 15 коп. загальний залишок заборгованості за процентами, 652 грн. 37 коп. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Відповідач в порушення умов укладеного кредитного договору прострочив повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим позивач має право на стягнення простроченої заборгованості за кредитом та відсотками на підставі частини другої статті 1050 ЦК України.
Водночас позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 652 грн. 37 коп., суд вважає безпідставними та їх не задовольняє з наступних підстав.
Так позивач як на підставу для стягнення пені покликався на п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якого у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Таким чином позивач вважає, що за договорами укладеними після 16 серпня 2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов'язань.
Однак поза увагою позивача залишились положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем), що тлумачить Верховний суд у своїй постанові від 31.01.2024 року у справі №183/7850/22.
Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).
Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.
Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Враховуючи вищевказане, даний позов слід задоволити частково, відмовивши в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача- 652 грн. 37 коп. пені за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд також враховує, що відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзиву на позовну заяву, не спростував розрахунок суми позовних вимог, не подав доказів на погашення заборгованості за кредитним договором, що є її процесуальним обов'язком. Отже сума заборгованості ним не заперечується.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 98,37% (39614,91 х 100 : 40267,28), судовий збір слід стягнути в розмірі 2382 грн. 91 коп. (2422,40 х 98,37: 100).
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101723812811675 від 16 серпня 2024 року в розмірі 39614( тридцять дев'ять тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 91 (дев'яносто одну) копійку, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2382 (дві тисячі триста вісімдесят дві) гривні 91 (дев'яносто одну) копійку.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ - 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повне рішення складено 17 вересня 2025 року.
Суддя Ю. Е. Шафікова