Справа № 674/1134/25
Провадження № 2/674/748/25
17 вересня 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Шафікової Ю.Е., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 20633,56 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами №93157 від 24.12.2021 року, №3675599 від16.12.2021 року в розмірі 20633 грн. 56 коп., а також про стягнення судових витрат в розмірі 2422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору та 13000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 24 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладений Договір №93157, відповідно до умов якого позичальник отримав перший транш в сумі 6667,00 грн. на строк 168 днів, проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 286 % річних. ТОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс» свої зобов'язання за договором виконало, надавши відповідачу кредитні кошти, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1324 грн. 06 коп., яка складається з: 1018 грн. 34 коп. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 295 грн. 12 коп. - заборгованість за відсотками, 10 грн.60 коп. - заборгованість за комісіями.
28 січня 2025 року було укладено договір №28012025 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредіплюс» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №93157.
Крім того, 16 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений Договір №3675599, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 6300,00 грн. на строк 30 днів, проценти за користування кредитом становлять 2362 грн. 50 коп., які нараховуються за ставкою 1,25 % відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту 630,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово.ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором виконало, надавши відповідачу кредитні кошти, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 19309 грн. 50 коп., яка складається з: 6300,00 грн. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 12379 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками, 630,00 грн. - заборгованість за комісіями.
26 липня 2024 року було укладено договір №26-07/2024 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3675599.
Таким чином, позивач вказує, що ТОВ «Факторинг Партнерс» наділений правом грошової вимоги до відповідача та оскільки, ОСОБА_1 умови кредитних договорів належним чином не виконав та не повернув кредитні кошти і проценти за користування кредитом.
Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "Факторинг Партнерс»за договором №93157 в загальному розмірі 1324 грн. 06 коп. та договором №3675599в загальному розмірі 19309 грн. 50 коп.
Наявність непогашеної заборгованості, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 02 липня 2025 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду також не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 24 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладений Договір №93157. Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 . Відповідно до умов договору позичальник отримав перший транш в сумі 6667,00 грн. на строк 168 днів, проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 286 % річних. Також додатком №1 до Договору №93157 від 24.12.2021 є Графік платежів за договором про споживчий кредит.
ТОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс» свої зобов'язання за договором виконало, надавши відповідачу кредитні кошти, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1324 грн. 06 коп., яка складається з: 1018 грн. 34 коп. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 295 грн. 12 коп. - заборгованість за відсотками, 10 грн.60 коп. - заборгованість за комісіями.
З копії паспорту споживчого кредиту відповідачу ОСОБА_1 була відома інформація, яка надається споживачу до договору про споживчий кредит з якого слідує, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, з інформацією щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, з порядком проведення кредиту підписаний електронним підписом відповідача.
За даними відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №93157 від 24.12.2021 року на ім'я ОСОБА_1 та розрахунку, заборгованість відповідача за вказаним договором не погашена. Заборгованість складає 1324 грн. 06 коп., яка складається з: 1018 грн. 34 коп. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 295 грн. 12 коп. - заборгованість за відсотками, 10 грн.60 коп. - заборгованість за комісіями.
28 січня 2025 року міжТовариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №28012025 відповідно до умов якого, право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №93157.
Згідно витягом із реєстру боржників до договору факторингу №28012025, ТОВ «ФК «Факторинг Партнерс» отримало право вимоги за Договором про споживчий кредит №93157 від 24.12.2021, укладеним між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 у сумі 1324 грн.06 коп.
Крім того, 16 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №3675599. Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п.1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 6300,00 грн.
Згідно п.1.3. Договору кредит надається строком на 30 днів з 16.12.2021 року. Відповідно до п.п.1.5.2.-1.6. Договору проценти за користування кредитом: 2362 грн. 50 коп., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п.п.1.5.1 Договору комісія за надання кредиту становить 630,00 грн. та нараховується одноразово за ставкою 10,00 % від суми кредиту.
Особливості нарахування процентів, комісії та пролонгація строку кредитування визначені п.п.2.2, 2.3 Договору.
Також додатком №1 до Договору №3675599 від 16.12.2021 року є Графік платежів за договором про споживчий кредит.
Згідно з копією довідки про ідентифікацію ТОВ «Мілоан» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 з яким укладений договір №3675599 від 16.12.2021 ідентифікований товариством.
З копії паспорту споживчого кредиту відповідачу ОСОБА_1 була відома інформація, яка надається споживачу до договору про споживчий кредит з якого слідує, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, з інформацією щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, з порядком проведення кредиту підписаний електронним підписом відповідача.
На виконання умов договору від 16 грудня 2021 року відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 6300,00 гривень шляхом перерахунку на його банківський рахунок за допомогою системи LIQPAY електронного переказу, що підтверджується квитанцією та випискою за договором.
Означена квитанція є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджує належне виконання своїх зобов'язань зі сторони Кредитодавця.
За даними відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №3675599 від 16.12.2021 на ім'я ОСОБА_1 та розрахунку, заборгованість відповідача за вказаним договором не погашена. Залишок заборгованості станом на 19.06.2025 складає 19309 грн. 50 коп., яка складається з: 6300,00 грн. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 12379 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками, 630,00 грн. - заборгованість за комісіями.
26.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №26-07/2024, відповідно до умов якого, право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3675599.
Згідно витягом із реєстру боржників до договору факторингу №26-07/2024, ТОВ «ФК «Факторинг Партнерс» отримало право вимоги за Договором про споживчий кредит №3675599 від 16.12.2021, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 у сумі 19309 грн. 50 коп.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відтак, після підписання договорів №93157 від 24.12.2021 року та №3675599 від 16.12.2021 року у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у позичальника виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання з повернення кредитних коштів.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
В силу вимог ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі ст. 514ЦПК України.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); дарування (частина друга статті 718 ЦК України); факторингу (глава 73 ЦК України).
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора ТОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс» до ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором №93157 від 24.12.2021 року, укладеним між «Фінансова Компанія «Кредіплюс» до ТОВ «Факторинг Партнерс» та ОСОБА_1 та факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором №3675599 від 16.12.2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що в підписаних відповідачем кредитних договорах та графіку платежів чітко визначені сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення кредиту, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст.204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідач ОСОБА_1 в порушення умов укладених кредитних договорів, своєчасно не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитами, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість за договором №93157 від 24.12.2021 року в розмірі 1324 грн. 06 коп., яка складається з: 1018 грн. 34 коп. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 295 грн. 12 коп. - заборгованість за відсотками, 10 грн.60 коп. - заборгованість за комісіями та договором №3675599 від 16.12.2021 року в розмірі 19309 грн. 50 коп., яка складається з: 6300,00 грн. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 12379 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками, 630,00 грн. - заборгованість за комісіями.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Тож, позивач довів належними та допустимими доказами заявлену до стягнення з відповідача суму заборгованості, тоді як відповідачем не спростовано доводів позивача будь-якими доказами.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доведеність обставин щодо невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитними договорами, у зв'язку з чим відповідно до вимог наведеного чинного законодавства позивач вправі ставити вимоги до нього про стягнення заборгованості.
З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договорами №93157 від 24.12.2021 року, №3675599 від16.12.2021 року в розмірі 20633 грн. 56 коп..
Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В зв'язку із задоволенням вимог позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сплачений ним судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн., то суд зазначає наступне.
Так, згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).
Судом встановлено, що 02.07.2024 року між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» було укладено договір про надання правової допомоги №02-07/2024.
Згідно із витягу акту №11 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року, вартість наданих послуг адвокатським об'єднанням складає: 3000 грн. 00 коп. надання усної консультації з вивченням документів, 6000 грн. 00 коп. складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.
При цьому, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справ №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, розумності, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Таким чином, суд враховує, що справа є малозначною, у даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судового засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 20633,56 грн.-задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521; код ЄДРПОУ 42640371)заборгованість за договорами №93157 від 24.12.2021 року, №3675599 від16.12.2021 року в розмірі 20633( двадцять тисяч шістсот тридцять три) гривні 02(дві) копійки тапонесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40(сорок) копійок та витрати на правову домомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення (або вручення) повного судового рішення.
Учасники провадження:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521; код ЄДРПОУ 42640371).
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повне рішення складено 17 вересня 2025 року.
Суддя Ю. Е. Шафікова