Справа №766/10007/24
н/п 1-кп/766/513/25
про продовження строку дії запобіжного заходу
18.09.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,
обвинуваченої (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22024230000000233 від 24.05.2024 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України,-
встановив :
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №22024230000000233 від 24.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України.
Прокурор в судовому засіданні звернулась до суду з клопотанням про продовження строку застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні за №22024230000000233, оскільки ризики, передбачені п.1,3,4 ст. 177 КПК України і зазначені в ухвалі про обрання строку тримання під вартою, а саме переховування від суду, здійснення незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на даний час не зменшились і продовжують існувати, а строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченої ОСОБА_5 закінчується 25.09.2025 року.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки ризики, на які посилається прокурор, відпали. Вказав, що стан здоров'я обвинуваченої погіршився, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Обвинувачена в судовому засіданні вважала за можливе застосувати до неї більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешу.
Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного.
Приймаючи до уваги, що ухвала суду від 29 липня 2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченої ОСОБА_5 припиняє свою дію 25 вересня 2025 року, судове провадження не закінчене, прокурором подане відповідне клопотання, тому суд вважає за необхідне розглянути питання щодо продовження строку дії міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченої.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Отже, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченої, тяжкості злочину, який їй інкримінується та інших обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам її можливого впливу на свідків з метою зміни ними показань, та можливості переховування від суду. Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченої у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились.
При цьому суд зазначає, що сама тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Оцінюючи наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення у якому вона обвинувачується, суд враховує реальну можливість здійснення незаконного впливу обвинуваченої на свідків, а також враховує суспільну небезпечність інкримінованого їй кримінального правопорушення, високу імовірність ухилення обвинуваченої від суду та можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Ці факти встановлені ухвалою суду при обранні заходів забезпечення у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , однак, дані ризики на даний час не відпали і не зменшились.
Обставини, на які посилаються обвинувачена та її захисник не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки обвинуваченої та надали б можливість застосувати до останньої менш суворий запобіжний захід.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності наведені обставини, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на менш суворий, вважає доцільним, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 14 листопада 2025 року включно.
Керуючись ст.178, 183,331, 369-372, ст. 376 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком до 14 листопада 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1