Справа №766/16278/24
н/п 1-кп/766/195/25
15.09.2025
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
?прокурора ОСОБА_3 ,
?захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
?обвинувачений ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024230000000352від 19.08.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, уродженця смт. Урмари Чувашської республіки СРСР, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , документованого паспортом громадянина рф серії: 4505, номер: НОМЕР_1 , виданого ОВД Лефортово УВС ПСАО м. Москви від 28.03.2003, код РНОКПП рф НОМЕР_2 , командувача Уральським округом військ національної гвардії рф, військовому званні генерал-лейтенант, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 28, частиною другою ст. 437 Кримінального кодексу України (надалі - КК України),
І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
1.1. Суд встановив, що під час злочину збройної агресії російської федерації проти України, яка почалася з 19 лютого 2014 року у спосіб прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, та яка з 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне вторгнення на суверенну територію України і окупацію Херсонської області та міста Херсона, яку було здійснено військовими підрозділами збройних сил російської федерації у взаємодії з підрозділами військ національної гвардії російської федерації, які виконували завдання:
ведення наступальних та оборонних дій;
пошук та ліквідація військовослужбовців ЗСУ та цивільних осіб, які надають їм допомогу;
припинення мирних акцій протесту на окупованих територіях;
проведення оперативно-розшукових, спеціальних адресних заходів, спрямованих на виявлення цивільних осіб, незгідних з діями окупаційної влади;
забезпечення охорони об'єктів органів окупаційної влади;
встановлення та підтримання особливого режиму переміщення громадян на окупованих територіях, в'їзду (виїзду), ізоляція окремих районів (населених пунктів);
проведення психологічних операцій на окупованих територіях (розповсюдження дезінформації, пропаганда, перебільшення або применшення певних фактів, кібератаки, диверсії в тилу, створення образу України як нестабільної та неспроможної країни, перекручення фактів та створення умов для зміни громадської думки як в Україні, так і за кордоном).
З метою забезпечення стійкого та безперервного управління угрупованням сил та засобів військ національної гвардії рф з виконання бойових завдань, завдань із посилення заходів безпеки, участі в охороні громадського порядку і забезпечення громадської безпеки, а також для виконання інших завдань за призначенням на так званому «Криворізько-Миколаївському напрямку» вторгнення, було розгорнуто допоміжний пункт управління «ЮГ», мовою оригіналу: «вспомогательный пункт управления группировки войск (соединения) «ЮГ» Северо-Кавказского округа (Херсон) (далі - ВПУ ГВ (С) «ЮГ»), завданням якого було: керівництво діями військових частин (підрозділів) по виконанню завдань; взаємодія з силами і засобами інших федеральних органів виконавчої влади, що приймають участь в спільному виконанні завдань; збір інформації про обстановку в районі дій та її подання на командний пункт (КП); подання донесень (здійснення доповідей) про хід і результати виконання завдань; управління маневром сил і засобів під час змін обстановки або по вказівці старшого оперативного (військового) начальника з обов'язковою доповіддю командиру.
Для реалізації вказаних завдань на території Херсонської області з ІНФОРМАЦІЯ_59 по липень 2022 року (до початку активних контрнаступальних дій Збройних Сил України на правобережній частині Херсонської області у зоні оперативної відповідальності ВПУ ГВ (С) «ЮГ» перебували:
-посилена тактична група 94 полку оперативного призначення Північно-Кавказького округу військ національної гвардії рф (далі - 94 поп) виконувала завдання з: проведення розвідувальних пошукових заходів у 5-кілометровій зоні поблизу с. Нова Кам'янка Бериславського району; доставки затриманих осіб по маршруту: Нова Кам'янка - Велика Олександрівка - Берислав - Нова Каховка - Нова Кам'янка (Бериславського та Каховського районів); встановлення контролю в с. Нова Кам'янка Бериславського району; виставлення трьох контрольно-пропускних пунктів (далі - КПП), спостережних постів, трьох секретів і чотирьох патрулів;
-НОМЕР_3 окремий загін спеціального призначення виконував завдання зі встановлення контролю в м. Снігурівка Миколаївської області з виставленням восьми КПП і двох маневрених груп, а також щодо встановлення контролю в с. Братівка Баштанського району;
-1 батальйон оперативного призначення з мінометним взводом 94 поп виконував завдання зі встановлення контролю в с. Давидів Брід Бериславського району з виставленням п'яти КПП і двох маневрених груп;
-тактична група 146 спеціального моторизованого полку виконувала завдання зі встановлення контролю над м. Берислав, виставлення трьох постів охорони, одного автопатруля; однієї маневреної групи; охорони розрахунку радіоелектронної розвідки в с. Максима Горького Бериславського району, виставлення 11 вогневих засад по рубіжу м. Берислав - с. В. Балка Бериславського району по узбережжю; постійних розвідувально-пошукових заходів в с. Дніпряни Каховського району, із залученням 112 осіб особового складу (2, 3 роти оперативного призначення, 1 батальйону оперативного призначення, роти оперативного призначення 2 батальйону оперативного призначення 94 поп, ОМОН, СОБР (мовою оригіналу: «специальный отряд быстрого реагирования»); виконання завдань щодо встановлення контролю в с. Нова Кам'янка Бериславського району з виставленням трьох КПП, трьох спостережних постів, трьох секретів і чотирьох патрулів; проведення розвідувально-пошукових заходів в с. Дудчани Бериславського району із залученням 413 осіб особового складу з СОБР, в т.ч. для адресних заходів.
Також у розпорядженні ВПУ ГВ (С) «ЮГ» перебували тактична група НОМЕР_4 окремого розвідувального загону та тактична група 145 спеціального моторизованого полку національної гвардії російської федерації.
Суд також встановив, що підрозділи військ національної гвардії російської федерації, які діяли на території міста Херсон і Херсонської області, не пізніше ніж з 28 лютого по червень 2022 року очолював командувач Уральським округом військ Національної гвардії рф генерал-лейтенант ОСОБА_5 , якого з метою організації окупації і надання військової допомоги встановлення окупаційної влади і підтримання правопорядку на користь такої влади, відрядили на вказаний період часу до Херсонської області, призначивши його на посаду командира ВПУ ГВ (С) «ЮГ».
Отже, ОСОБА_6 , обіймаючи вищезазначену посаду, будучи командиром оперативного рівня та керівником військового управління, здійснюючи планування і управління підпорядкованими силами та засобами, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, в тому числі особи, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, усвідомлюючи явну злочинність отриманих наказів та розпоряджень, а також подальшу злочинність власних дій та також можливість настання тяжких наслідків, у тому числі загибелі людей, зокрема й цивільного населення, через застосування методів ведення війни, заборонених міжнародним правом, розуміючи, що він порушує державний устрій та порядок в Україні, посягає на суверенітет і територіальну цілісність України з метою зміни меж її території шляхом окупації її суверенних територій України: Херсонської області та міста Херсон, всупереч нормам міжнародного права, керуючи ВПУ ГВ (С) «ЮГ» та підпорядкованими підрозділами у складі: 4 тактичних групи, 1 окремого загону спеціального призначення, 1 оперативної групи, на території Херсонської області організував і здійснював агресивні воєнні дії із застосуванням зброї та озброєння цих підрозділів.
Крім того, з метою встановлення окупаційної влади на території Херсонської області і забезпечення правопорядку на її користь, військовослужбовцями військ національної гвардії російської федерації, підпорядкованими ОСОБА_5 :
вчинялись широкомасштабні напади на цивільне населення та їх майно, які призвели до загибелі та поранення понад 2 тисяч осіб, у тому числі жінок і дітей, знищення та пошкодження цивільних об'єктів;
здійснювалися розгони мирних акцій протесту із застосуванням до неозброєних учасників жорстоке поводження та незаконне позбавлення волі;
забезпечувався режим нелегального ув'язнення цивільних осіб в місцях несвободи, що супроводжувалось нелюдяним поводженням, катуваннями та вбивствами;
через організовану систему блокпостів, встановлених на основних дорогах та шляхах постачання, було організовано проведення огляду та особистий обшук цивільних осіб, вилучення у них транспортних засобів і також їх нелегальне ув'язнення.
Таким чином, ОСОБА_5 , в період злочину збройної агресії російської федерації проти України, у змові з іншими особами, усвідомлюючи значення своїх дій, можливих наслідків і прагнучі їх настання, організував та забезпечив на території Херсонської області ведення підпорядкованими підрозділами національної гвардії російської федерації агресивних воєнних дій, в тому числі таких, які явно не відповідають функціям і завданням національної гвардії російської федерації, є порушенням норм міжнародного права, порушенням законів і звичаїв війни, а також є злочинами проти життя, здоров'я, волі, честі, гідності особи.
Отже ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 28, частиною другою ст. 437 КК України, формою об'єктивної сторони якого є ведення агресивних воєнних дій, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
ІІ. Позиції сторін кримінального провадження
2.1. Прокурор у своїй промові наголосив, що пред'явлене обвинувачення є доведеним. Вина обвинуваченого ОСОБА_5 також доведена, а його дії кваліфіковані правильно, а саме за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 437 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є ведення агресивних воєнних дій, вчинених за попередньою змовою групою осіб. Зазначив, що надані докази є належними, допустимими і достовірними, а їх сукупність дозволяє зробити висновок про винуватість обвинуваченого поза розумним сумнівом.
2.2. Прокурор просив Суд при призначенні покарання ОСОБА_5 врахувати відсутність обставин, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України та наявність обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України - вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою, тяжкість кримінального правопорушення, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів, а також характеристику вчиненого злочину, безпосереднім об'єктом якого є мир, безпека людства та міжнародний правопорядок.
2.3. Також прокурор просив Суд визнати ОСОБА_5 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 437 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років.
2.4. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого - залишити без змін до затримання ОСОБА_5 на приведення вироку до виконання, оскільки ризики передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме: ризик переховування обвинуваченого від суду та п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме: ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення не припинили існування.
2.5. Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.
2.6. Прокурор вважає, що зміст та форма кримінального провадження за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 відповідають загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ч.1 та ч. 2 ст. 7 КПК України.
Відповідно ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у даному кримінальному провадженні у відповідності до частини другої статті 297-1 КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження).
Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України стороною обвинувачення вжито вичерпних заходів аби на кожній стадії процесу (досудового розслідування та судового розгляду) було дотримано процесуальні гарантії дотримання його прав (наданий захисник, з метою недопущення порушення права на захист, вжито заходів аби він знав або повинен був знати про розслідування та судовий розгляд відносно нього).
Сторона обвинувачення вжила всіх можливих заходів для повідомлення підозрюваного/обвинуваченого, встановлення його місцезнаходження, однак на цей час обвинувачений перебуває у державному та міжнародному розшуках.
Впродовж усього судового розгляду справи інформація про відповідні процесуальні документи та повістки про виклик обвинуваченого до суду завчасно публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України (газета «Урядовий кур'єр») та на офіційному веб-сайті суду, в порядку передбаченому абз. 6 частини третьої статті 323 КПК України, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, у зв'язку з чим обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з їх змістом.
Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), саме тому останній показань суду не надавав та будь-яких клопотань від нього на адресу суду також не надходило.
2.7. Захисник просив Суд ухвали законне та обґрунтоване рішення.
2.8. Обвинувачений у судове засідання не з'явився. Відповідно до ухвали Суду від 27.11.2024 року відносно нього здійснювалось спеціальне судове провадження. Повістки про виклик обвинуваченого, процесуальні документи та інформацію про них було надіслано та опубліковано відповідно до вимог ст. 323 КПК України, а саме: шляхом розміщення оголошення у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», на сайті Офісу Генерального прокурора, офіційному сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
ІІІ. Встановлені Судом фактичні обставини та докази на їх підтвердження
3.1. Суд, встановлюючи вищеназвані обставини кримінального правопорушення, у судовому засіданні дослідив надані стороною обвинувачення докази, які підтверджують обставини та винуватість обвинуваченого, а саме:
3.1.1. протоколи оглядів відкритих інформаційних джерел (інтернет ресурсу) за міжнародним стандартом «Берклі», за результатами яких підтверджено посаду ОСОБА_5 , яку він обіймав на період вчинення злочину, окупацію населених пунктів Херсонської області військовослужбовцями національної гвардії російської федерації, у тому числі підрозділами військ національної гвардії рф, зокрема:
- посилання в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_2 - сторінкаросійського інформаційного ресурсу мережі Інтернет « ІНФОРМАЦІЯ_67 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (містить біографічні дані про « ОСОБА_5 »);
- посилання в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_4 - сторінка російського інформаційного ресурсу мережі Інтернет « ІНФОРМАЦІЯ_68 » ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) містить біографічні дані про « ОСОБА_5 », у тому числі відомості про освіту та військову кар'єру;
- посилання в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_6 - сторінка спільноти « ІНФОРМАЦІЯ_7 »російського соціально-орієнтованого ресурсу мережі Інтернет «ВКонтакте» ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) містить біографічні дані « ОСОБА_5 » та його фотографію;
- посилання в мережі Інтернет «ІНФОРМАЦІЯ_45» - сторінка ресурсу мережі Інтернет « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ) містить інформацію про випускників даної установи в тому числі «Генерал-майор ОСОБА_5 »;
- посилання в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_11 - сторінка ресурсу мережі Інтернет « ІНФОРМАЦІЯ_69 » ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ) (містить інформацію про юридичних осіб, керівником яких є ОСОБА_5 , зокрема (далі мовою оригіналу) « ОСОБА_5 является руководителем ФГКУ "УПРАВЛЕНИЕ УРО ВОЙСК НАЦИОНАЛЬНОЙ ГВАРДИИ" с 20 октября 2023 г. (лицом, имеющим право без доверенности действовать от имени юридического лица)»;
3.1.2. відео-ролик на сайті ресурсу мережі Інтернет «Смотрим» (smotrim.ru) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_13 . На зазначеній сторінці міститься відеозапис із загловком « ІНФОРМАЦІЯ_14 » та тексом під відео: «Несколько часов назад в Екатеринбурге завершился очень важный воинский ритуал. Новый командующий Уральским округом войск национальной гвардии ОСОБА_22 вступил в свою должность», який розміщений на зазначеному ресурсі «ІНФОРМАЦІЯ_46»;
3.1.3. протокол огляду російського інформаційного ресурсу мережі Інтернет «газета.ru» (https://www.gazeta.ru/) за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_15 , на якому міститься публікація: «ІНФОРМАЦІЯ_16 » від ІНФОРМАЦІЯ_47. Текст публікації: «…отмечается, что отличившиеся в ходе специальной военной операции росгвардейцы были награждены ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Орденом «За военные заслуги», медалью ордена «За заслуги перед Отечеством», медалью «За спасение погибавших». Кроме того, Золотов вручил погоны «генерал-полковника» командующему Южным округом Росгвардии Игорю Турченюку…»;
3.1.4. протокол огляду відкритого ресурсу мережі Інтернет за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_17 », а саме інформації, яка міститься у меню «Банк документов», де виявлено «Указ № 177 от 19.04.2017» під назвою «Об утверждении Положения о военном округе Вооруженных Сил Российской Федерации»;
3.1.5. відео-ролик на сайті «Youtube» з назвою: «У Білозерці на Херсонщині люди не пускають окупантів у місто», на якому зображено мітинг мирного населення проти військових зс рф, а також застосування зброї останніми для розгону акції протесту;
3.1.6. відео-ролик на сайті «Youtube» з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_18 », на якому зображено мітинг мирного населення проти військових зс рф, а також застосування зброї останніми для розгону акції протесту;
3.1.7. відео-ролики на сайті «Youtube» та за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_19 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , на яких зображено мітинг мирного населення проти військових зс рф у м. Каховка та м. Нова Каховка, а також застосування зброї останніми для розгону акцій протесту;
3.1.8. протоколи огляду 48 публікацій та відеозаписів, розміщених у відкритому доступі по розгону мирних акцій протесту у м. Херсоні та причетності до цього військовослужбовців військ національної гвардії (вилучено копії з іншого провадження), у тому числі проведено огляд відео російського Інтернет джерела за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_21 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_22 »;
3.1.9. протокол огляду російської блог-платформи для створення та перегляду контенту « ОСОБА_12 » ( ІНФОРМАЦІЯ_23 а саме відеозапису розміщеного на зазначеному ресурсі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_24 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_53» опублікованого 2 роки тому на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_25 » (ІНФОРМАЦІЯ_23 ) та наступним текстом під відео: «Херсон. Росгвардия показала пример качественной работы с "тысячами" херсонцев, которые вышли против Российской армии (по заверениям украинских сми)».
3.1.9. протокол огляду відеозапису, розміщеного на російському вебсайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_26 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_50». На даному відео виявлено зображення, на якому троє осіб у військовій формі затримали осіб, які, судячи з голосу на відеозаписі та дописом, були диверсійною групою ЗСУ в м. Херсон. Текст фонового голосу на відео: «ІНФОРМАЦІЯ_50. В находящемся под контролем войск РФ Херсоне была предпринята попытка вылазки диверсионной группы ВСУ. В сети уже появились кадры того, как российским военнослужащим, по предварительным данным это бойцы Росгвардии, удалось пресечь атаку украинских диверсантов и задержать двоих злоумышленников»;
3.1.10. протокол огляду російського інформаційного ресурсу мережі Інтернет «Царьград» (ІНФОРМАЦІЯ_27 ) зі статтею під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_28 », у змісті якої вказується: «…пресс-служба Росгвардии сообщила об усилении мер охраны объектов обеспечения связи и СМИ в Херсоне. Данное решение было принято в связи с активизацией украинских диверсантов в городе…»;
3.1.11. протокол огляду російського інформаційного ресурсу мережі Інтернет «ГардИнфо» (ІНФОРМАЦІЯ_48) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_29 зі статтею під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_52», у змісті якої вказується «В Херсонской области сотрудники подразделений лицензионно-разрешительной работы Росгвардии во взаимодействии с коллегами из других силовых ведомств проверили рейд и изъяли внушительную коллекцию огнестрела…»
3.1.12. протокол огляду російського інформаційного ресурсу мережі Інтернет «абзац» (ІНФОРМАЦІЯ_30 ) за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_31 зі статтею під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_51» розміщеного ІНФОРМАЦІЯ_32 . Текст публікації: «При проведении адресных мероприятий спецназовцы Росгвардии обнаружили в доме бывшего начальника управления СБУ в Херсонской области генерала ОСОБА_13 документы международной наблюдательной организации ОБСЕ, которые свидетельствуют о сотрудничестве с украинскими спецслужбами»;
3.1.13. протокол огляду відеозапису, що знаходиться у відкритому доступі у спільноті в російському онлайн-сервісі для хостингу та перегляду відео «Rutube» (ІНФОРМАЦІЯ_21 ) за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_33 з відеозаписом під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_50» розміщеного 2 роки тому. Текст голосів на відео: «Ведучий: Бойцы Росгвардии в освобожденном Херсоне проводят спецоперацию по обнаружению тайников и укрытию националистов. Один из таких схронов находился прямо в здании городской администрации. Кореспондент: Это один из кабинетов Херсонской городской рады, самый центр города. Сотрудники Росгвардии заходят сюда по наводке местных жителей. Далі у відеозаписі відображено сюжет з питаннями від кореспондента та відповідями військового росгвардійця;
3.1.14. протокол огляду статті, що знаходиться у відкритому доступі у російському інформаційному ресурсі мережі Інтернет «Царьград» (ІНФОРМАЦІЯ_27) за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_34 зі статтею під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_35 » розміщеного ІНФОРМАЦІЯ_49. Текст статті: «…российские силовики обнаружили в Херсоне очередной схрон оружия территориальной обороны ВСУ. Владелец гаража показал росгвардейцам несколько ящиков украинской армии, которые были предназначены для проведения диверсий боевиками теробороны…»;
3.1.15. посилання ІНФОРМАЦІЯ_36 де виявлено публікацію від ІНФОРМАЦІЯ_37 з назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_54»
3.1.16. посилання ІНФОРМАЦІЯ_38 , де виявлено публікацію від ІНФОРМАЦІЯ_55 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_39 » та виявлені наступні матеріали: «…Подразделения российских Вооруженных сил за сутки продвинулись до 14 километров. В ходе наступательных действий установлен контроль над южными районами населенных пунктов Благодатное, Владимировка, Павловка и Никольское...При поддерже ВС развивают наступление группировки ДНР и ЛНР»;
3.1.17. посилання ІНФОРМАЦІЯ_56, де виявлено публікацію з назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_57» від ІНФОРМАЦІЯ_58 зі змістом: «…На зданиях в украинском Херсоне появляются флаги Российской Федерации. Первый уже установили над городской администрацией... Благодаря российским вооруженным силам на сегодняшний день Херсон полностью освобожден от украниских националистов...», а також долучено відеозапис із появою російського прапору на будівлі Херсонської ОДА. Аналогічні відеозаписи виявлено та оглянуто на каналі «РИА Новости»;
3.1.18. протоколи огляду публікацій засобів масової інформації, соціальних мереж, телеграм каналів (російських і українських), в яких зафіксовано початок вторгнення військ зс рф на територію Херсонської області ІНФОРМАЦІЯ_59, маршрути проходження бойової техніки, види наявного озброєння та інше, зокрема:
3.1.19. посилання ІНФОРМАЦІЯ_40 , де виявлено публікацію від ІНФОРМАЦІЯ_59 з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_60», при відкритті якого відображається відеозапис, на якому зафіксовано переміщення російської техніки з території ТОТ Криму в бік Херсонської області через КПП;
3.1.20. відеоролик з YouTube каналу під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_41 » від ІНФОРМАЦІЯ_61. Встановлено, що відеозйомка здійснювалась ймовірно з будинку, який знаходиться по об'їзній дорозі у м. Нова Каховка (траса Е58) в межах координат: 46.7619265, 33.3859237. На вказаному відео зображена велика колона російської військової броньованої техніки із маркуванням «Z», яка рухається у напрямку Каховської ГЕС, а інша у зворотному напрямку. Рух техніки регулюють російські військові з розпізнавальними знаками «білі пов'язки» на руках та ногах. У колоні помічено паливозаправники, БТР, КАМАЗи, польові кухні, військові евакуатори, а також системи ПВО «Панцир С1», який перебуває на озброєнні виключно у зс рф, зокрема підрозділів зі складу ПдВО;
3.1.21. відеоролик з YouTube каналу під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_62» від ІНФОРМАЦІЯ_61, під відео міститься опис: «Сотни единиц военной техники, тысячи военных и даже флаг СССР. Запись камеры видеонаблюдения на автодороге Р-47 возле Новой Каховки в сторону посёлка Казацкое (Херсонская область, Украина). Утро 25 февраля 2022». Встановлено, що зйомка здійснювалась ймовірно зі стаціонарної дорожньої камери, яка встановлена на електроопору поруч з магазином «Маяк», який знаходиться по об'їзній дорозі м. Нова Каховка по трасі Е-58 в межах координат: 46.7478874, 33.4018918. У колоні помічено паливозаправники, БМД, БТР, КАМАЗи, польові кухні, військові евакуатори, а також 2 системи ПВО «Панцир С1»;
3.1.22. відеоролик з YouTube каналу під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_63» від ІНФОРМАЦІЯ_64. Встановлено, що зйомка здійснювалась ймовірно місцевими мешканцями з цивільного автомобіля. На вказаному відео зображена велика колона російської військової броньованої техніки із маркуванням «Z», яка рухається у напрямку міста Херсон. У колоні помічено паливозаправники, БМД, БТР, КАМАЗи, польові кухні, військові евакуатори, самохідні артилерійські установки, танк, медичні автомобілі, які перебувають на озброєнні у збройних сил російської федерації;
3.1.23. відеоролик з YouTube каналу під назвою: « ОСОБА_14 » з відеороликом «ІНФОРМАЦІЯ_65» від ІНФОРМАЦІЯ_66. Встановлено, що зйомка здійснювалась ймовірно місцевим мешканцем у м. Херсоні, в ході мирної акції протесту по вул. Перекопській під час в'їзду російських військових колон до центру міста в межах координат: 46.6365608, 32.6201493 з цивільного автомобіля. На вказаному відео зображена велика колона російської військової броньованої техніки із маркуванням «Z», яка рухається вулицями міста Херсон.
3.1.24. протоколи оглядів місця події на деокупованих територіях міста Херсон та області в місцях зосередження підрозділів зс рф, під час яких виявлено та вилучено: телефонний довідник «Федеральная служба. Войска национальной гвардии российской федерации» (командувачем зазначено ОСОБА_15 ), список військових 50 обоп та нагородні документи, Выписка из плана основных мероприятий, списки БТГ 96 дВНГ та нагородні, телефонний довідник командного складу підрозділів зс рф від 03.08.2022; списки військових ВНГ на чолі з Калупіним; списки військовослужбовців 606 цСпП та нагородні списки, телефонні довідники із зазначенням анкетних даних командирів та інших військовослужбовців зс рф, схеми охорони і оборони, доповідні, пояснювальні записки, робочі карти командирів - загальна кількість оглянутих документів та визнаних речовими доказами складає понад 100;
3.1.25. довідка військових спеціалістів Міжвідомчої робочої групи при Офісі Генерального прокурора, якими проаналізовано виявлені та вилучені під час оглядів місць події документи військових рф, за наслідками чого встановлено структуру військ національної гвардії рф, їх керівництво та зони діяльності, обов'язки та поставлені перед ними завдання на території Херсонської області. Крім того зазначено, що з лютого по принаймні червень 2022 року командувачем військ (сил) «Юг» був генерал-лейтенант ОСОБА_15 . За наявними та проаналізованими документами військові спеціалісти прийшли до висновків, що військові частини (з'єднання) федеральних військ національної гвардії рф, які виконували бойові завдання після повномасштабного вторгнення на тимчасово окупованих територіях Херсонської області, напередодні повномасштабного вторгнення здійснювали підготовку підрозділів (військових частин) в готовність до дій за призначенням. ОСОБА_5 (генерал-майор, командир допоміжного пункту управління «Юг» (Херсон), ОСОБА_16 (генерал-майор, командир допоміжного пункту управління 50 обоп) та ОСОБА_15 (генерал-полковник, командувач угруповання військ (сил) «Юг») організовано і проведено підготовку підпорядкованих посилених тактичних груп (батальйонних тактичних груп), які приймали участь у повномасштабній збройній агресії на території України, а плани підготовки імовірніше були надіслані з вищого штабу федеральної служби військ національної гвардії рф завчасно;
3.1.26. допитано в якості свідка ректора Херсонської державної морської академії ОСОБА_17 , який показав, що до 16.04.2022 він перебував в окупованому місті Херсон. Йому відомо про те, що майже у перші дні окупації міста будівлю морської академії зайняли військові зс рф, у тому числі представники росгвардії. 16.03.2022 військові викликали свідка до будівлі навчального закладу. Коли ОСОБА_17 прибув до академії, то побачив велику кількість військової техніки та військовослужбовців, які зайняли майже всі приміщення будівлі. У навчальному корпусі у свідка відбулось спілкування з невідомим військовим у званні «майор», який повідомив, що вони будуть базуватись у будівлі та на території навчального закладу, а також заборонив приходити цивільним особам до будівлі академії. Свідок намагався заперечувати, але йому «натякнули», що його заперечення зайві. Після цього ОСОБА_18 покинув територію навчального закладу.
Вдруге, трохи пізніше на мобільний телефон свідка зателефонувала невідома особа з номеру НОМЕР_5 , яка представилась керівником тих, хто зараз знаходиться у навчальному закладі, запропонував ОСОБА_18 прибути до академії. Коли свідок приїхав, то виявилось, що йому телефонував ОСОБА_19, який представився генерал-лейтенантом чи генерал-майором росгвардії. Вони попрямували до кабінету ректора, де відбулась розмова про те, що відбувається в місті, про постійні протести, не дивлячись на те, що російські військові приїхали «спасати» херсонців, росгвардієць натякав на те, що вони покажуть як треба жити.
Після цього з вказаною особою у свідка була ще одна зустріч, на яку ОСОБА_19 його викликав вже з іншого номеру телефону НОМЕР_6 . Тоді розмова була з приводу української символіки у навчальному закладі, а також чим займається морська академія та з ким співпрацює;
3.1.27. за участю свідка ОСОБА_17 проведено впізнання за фотознімками, під час чого останній впевнено впізнав ОСОБА_5 як головного серед військових росгвардії, які зайняли будівлю морської академії та з яким у нього двічі була особиста розмова у березні 2022 року в м. Херсоні;
3.1.28. допитано в якості свідка начальника юридичного відділу Херсонської державної морської академії ОСОБА_20 , який у квітні 2022 року, перебуваючи у навчальному корпусі академії, бачив та спілкувався з військовослужбовцем зс рф, якого всі називали генерал;
3.1.29. за участю свідка ОСОБА_20 проведено впізнання за фотознімками, під час чого останній впевнено впізнав ОСОБА_5 як головного серед військових росгвардії, які зайняли будівлю морської академії та з яким у нього була особиста розмова у квітні 2022 року в м. Херсоні;
3.1.30. від операторів мобільного (стільникового) зв'язку отримано інформацію за з'єднаннями вказаних вище номерів мобільних телефонів. Аналізом вказаної інформації підтверджено з'єднання мобільного телефону НОМЕР_7 з номером НОМЕР_8 належав ОСОБА_5 в період часу з 28.02.2022 по 20.04.2022;
3.1.31. отримано відповідь на запит зі Служби зовнішньої розвідки України щодо точного часу та дати перетину адміністративного кордону України військами зс рф з напрямку ТОТ АР Крим, а також напрямків руху колони військової техніки;
3.1.32. отримано відповідь від ОУВ «Херсон» щодо вищого керівництва зс рф, яке вирішувало питання воєнного планування й управління щодо застосування підпорядкованих їм військових підрозділів на південному напрямку, а також отримано перелік військових підрозділів зс рф, які здійснили вторгнення ІНФОРМАЦІЯ_59 та окупацію населених пунктів Херсонської області, а також види наявного у них озброєння, у тому числі це підрозділи та частини федеральної служби військ національної гвардії рф зі складу: НОМЕР_9 окремої бригади оперативного призначення, НОМЕР_10 окремого загону спеціального призначення, 96 окремого полку оперативного призначення та інші;
3.1.33. отримано відповідь на запит з Херсонської обласної військової адміністрації щодо повного переліку населених пунктів Херсонської області, які перебували та продовжують перебувати в окупації військовослужбовців зс рф із зазначенням періоду перебування в окупації та контактних номерів голів місцевих військових адміністрацій;
3.1.34. отримано відповідь на запит від Генерального штабу ЗСУ та ОСУВ «Одеса» щодо хронології захоплення населених пунктів Херсонської області підрозділами зс рф, у тому числі військами національної гвардії рф (50-й обоп, 96-й окремий полк оперативного призначення, НОМЕР_11 окремий батальйон оперативного призначення, 140-й артилерійський полк, НОМЕР_12 окрема бригада оперативного призначення та ін.);
3.1.35. отримано відповідь на запит від командування ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_42 », відповідно до якої у період з ІНФОРМАЦІЯ_59 до 11.11.2022 на території Херсонської області різні підрозділи військ національної гвардії рф брали активну участь у підготовці та веденні бойових дій, командиром допоміжного пункту управління «ЮГ» Північно-кавказького округу (Херсон) був генерал-майор (у подальшому генерал-лейтенант) ОСОБА_5 ;
3.1.36. отримано відповідь на доручення прокурора від НОМЕР_13 прикордонного загону ДПС України, відповідно до якої встановлено, що з ІНФОРМАЦІЯ_59 до 11.11.2022 на території Херсонської області військові підрозділи зс рф, у тому числі військ національної гвардії, брали активну участь у підготовці та веденні агресивних воєнних дій; також поінформовано про керівний склад основних з'єднань та частин, у тому числі зазначено, що командиром допоміжного пункту управління «ЮГ» Північно-кавказького округу (Херсон) був генерал-майор (у подальшому генерал-лейтенант) ОСОБА_5 ;
3.1.37. долучено копії обвинувальних актів щодо військовослужбовців національної гвардії зс рф, яких ідентифіковано та притягнуто до кримінальної відповідальності правоохоронними органами Херсонської області за ст. 438 КК України (силові розгони мирних акцій протесту, зґвалтування, вбивства цивільних осіб, нелегальні ув'язнення, катування та нелюдяне поводження).
3.1.38. інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
ІV. Оцінка Суду
4.1. За змістом приписів частини першої ст. 368 КПК України, Суд, ухвалюючи вирок, перш за все повинен вирішити такі питання: 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; 2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; 3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; а згодом вирішити інші питання, що передбачені цією статтею.
Відповідно до частини першої ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
За змістом приписів частини першої ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно з приписами частини першої ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
4.2. Відповідно до ст. 17 КПК України для доведення винуватості особи у вчиненні злочину встановлено стандарт доказування «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність встановлених обставин повинна виключати будь-яке інше розуміння (пояснення) події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений, і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього злочину. Отже, фактичні обставини повинні бути встановлені з бодай мінімальним ступенем чіткості та переконливості, який дозволяв би суду зробити висновок щодо винуватості особи в межах пред'явленого їй обвинувачення.
4.3. Враховуючи вищевикладене, Суд вважає за доцільне дати оцінку інкримінованому обвинуваченому складу кримінального правопорушення для надання остаточного висновку щодо винуватості особи.
4.4. Отже, обвинуваченому інкримінується діяння, формою об'єктивної сторони якого є ведення агресивних воєнних дій, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з визначенням, сформульованим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.02.2024 у справі №415/2182/20, провадження № 13-15кс22 (пункт 44) ведення агресивних воєнних дій передбачає керівництво застосуванням збройних або воєнізованих формувань, сил і засобів для проведення воєнних операцій на певних напрямках під час вчинення акту агресії. Це передбачає, зокрема, організацію та управління реалізацією конкретних операцій, битв, ударів, боїв з боку збройних або воєнізованих формувань, зусиллями яких вчиняється акт агресії.
4.4.1. Щодо «акта агресії російської федерації проти України», як об'єктивної ознаки складу злочину, Суд вважає за доцільне зазначити таке.
Відповідно до ст. 1 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року №3314(ХХІХ) «Визначення агресії», агресією є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності та політичної незалежності іншої держави, чи будь-яким іншим чином, несумісним зі Статутом Організації Об'єднаних Націй.
Приписами ст. 4 зазначеної Резолюції передбачено, що будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії: вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави, або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини; застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави; застосування збройних сил однієї держави, що перебувають на території іншої держави за згодою з приймаючою державою, всупереч умовам, передбаченим в угоді; засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, регулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно наведеним вище актам. Жодні міркування будь-якого характеру з політичних, економічних, військових чи інших причин не можуть бути виправданням агресії.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі Члени Організації Об'єднаних Націй утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і якимось іншим чином, несумісним із Цілями Об'єднаних Націй.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 09 грудня 1981 року № 36/103, Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року №2734 (ХХV), Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, обмеження їх незалежності й суверенітету від 21 грудня 1965 року №2131 (ХХ) встановлено, що ні одна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов'язки держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Відповідно до визначень наведених в абз. 7-13 частини першої ст. 1 Закону України «Про оборону» збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій:
вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України;
блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав;
напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України;
засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п'ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях;
дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п'ятому - восьмому цієї статті;
застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів.
Факт збройної агресії російської федерації проти України підтверджено і встановлено Верховною Радою України та Президентом України, зокрема:
- в Указі Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» констатовано, що «Суспільно-політична ситуація на Кримському півострові загострилася, мають місце неприхована агресія, захоплення російською стороною частини території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Незаконно створеними збройними формуваннями проросійського спрямування за підтримки військових підрозділів збройних сил Російської Федерації захоплюються та блокуються будівлі органів державної влади, органів влади в Автономній Республіці Крим, аеропорти, суходільні та морські транспортні комунікації, органи військового управління, військові частини та установи Збройних Сил України, що дислоковані на Кримському півострові»;
- в Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подоланні її наслідків», яка схвалена Постановою Верховної Ради України від 15 квітня 2015 року №337-VIII також наголошено, що «збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації всупереч міжнародно-правовим зобов'язанням Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин»;
- в постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з визнанням Російською Федерацією незалежності незаконних самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України» від 22 лютого 2022 року №2093-ІХ, зазначено, що «21 лютого 2022 року Президент Російської Федерації визнав незалежність незаконних самопроголошених утворень на тимчасово окупованих частинах території України та наказав ввести війська Російської Федерації на територію України. Цим рішенням Російська Федерація здійснила акт чергової агресії та вкотре грубо порушила державний суверенітет і територіальну цілісність України в рамках міжнародно визнаних кордонів, а також низку міжнародно-правових актів багатостороннього і двостороннього характеру зокрема Статут Організації Об'єднаних Націй, Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року та Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року (Будапештський меморандум)»;
- в постанові Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейської Комісії, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав щодо невизнання незалежності незаконних утворень на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей» від 15 березня 2022 року № 2039-IX, наголошено, що «застосування Російською Федерацією збройної сили проти України становить злочин збройної агресії і цей факт визнається міжнародною спільнотою»;
З метою визначення особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», в преамбулі якого (в редакції Закону України №2217-IX від ІНФОРМАЦІЯ_49) визначені передумова, роз'яснюватися мета і підстава його прийняття, а саме поряд з іншим зазначено:
«беручи до уваги Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року, якою визнається, що Росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, і якою від Російської Федерації вимагається припинити збройну агресію проти України, включаючи також деокупацію Криму та Донбасу, негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів,
враховуючи проміжне рішення Міжнародного суду Організації Об'єднаних Націй від 16 березня 2022 року, відповідно до якого на найвищому юридичному рівні констатовано факт вторгнення Росії на територію України,
відзначаючи, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України,
беручи до уваги, що Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України…»
Отже, Верховною Радою України встановлений і зафіксований злочин збройної агресії російської федерації проти України, який визнаний міжнародною спільнотою на рівні Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй.
4.4.2. Щодо «ведення агресивних воєнних дій», як об'єктивної ознаки складу злочину, Суд вважає за доцільне зазначити таке.
Військовими спеціалістами Міжвідомчої робочої групи при Офісі Генерального прокурора проаналізовано виявлені та вилучені під час оглядів місць події документи військових російської федерації. За наслідками аналізу було встановлено структуру військ національної гвардії російської федерації, їх керівництво, зону відповідальності тощо.
Зазначено, що підпорядкування і керівництво силами та засобами військ національної гвардії російської федерації на окупованих територіях було подвійним. Зокрема ВПУ ГВ (С) « ЮГ » знаходився в оперативному підпорядкуванні у ІНФОРМАЦІЯ_44 . Під час такого підпорядкування підрозділи національної гвардії залучалися до виконання завдань на передньому краї зіткнення і перебували в резерві на випадок прориву Збройних Сил України через першу лінію оборони.
З іншого боку, тобто з питань організації спеціальних завдань ВПУ ГВ (С) « ЮГ » підпорядковувався створеному угрупуванню військ (сил) «ЮГ» національної гвардії російської федерації. Під час такого підпорядкування підрозділи ВПУ ГВ (С) « ЮГ » залучалися до виконання завдань по встановленню контролю в населених пунктах на захоплених територіях, проведенню контрдиверсійних заходів, боротьбі з диверсійно-розвідувальними групами, охороною критично важливих об'єктів тощо.
В обох випадках район відповідальності ВПУ ГВ (С) «ЮГ» і приданих сил та засобів були визначені районом відповідальності 49 загальновійськової армії, якій він (допоміжний пункт управління) був підпорядкований.
Оскільки згідно з міжнародним правом як акт агресії кваліфікується вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави, або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, що є результатом такого вторгнення або нападу, а ведення агресивних воєнних дій передбачає організацію та управління реалізацією конкретних операцій, битв, ударів, боїв з боку збройних або воєнізованих формувань, то з цих мотивів Суд доходить висновку, що під час окупації території України дії підрозділів національної гвардії російської федерації на окупованих територіях Херсонської області, які вчинялись з метою встановлення контролю в населених пунктах, виконанням інших завдань, в тому числі які супроводжувалися розгоном мирних мітингів, захопленням і зневоленням цивільного населення тощо із застосуванням зброї та військової техніки є агресивними воєнними діями.
Отже, Суд вважає, що, виходячи із наданих доказів, ознака об'єктивної сторони «ведення агресивних дій» доведена.
4.4.3. Щодо суб'єкта кримінального правопорушення передбаченого ст. 437 КК України Суд вважає за доцільне зазначити таке.
При визначенні суб'єкта кримінального правопорушення, що розглядається, Суд бере до уваги викладені у вказаній постанові ВП ВС висновки щодо застосування норми права стосовно суб'єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст. 437 КК України. Зокрема у пунктах 140-142 постанови Верховний Суд зазначив:
Діяння, визначені у статті 437 КК, здатні вчиняти особи, які в силу службових повноважень або фактичного суспільного становища спроможні здійснювати ефективний контроль за політичними чи воєнними діями або керувати ними та/або істотно впливати на політичні, військові, економічні, фінансові, інформаційні та інші процеси у власній державі чи за її межами, та/або керувати конкретними напрямами політичних або воєнних дій.
Планування, підготовка, розв'язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій, та ведення агресивної війни чи агресивних воєнних дій вимагає наявності у суб'єктів або відповідних повноважень, ресурсів у сферах міжнародних відносин, внутрішньої політики, оборони, промисловості, економіки, фінансів, або такого суспільного становища, яке дозволяє їм впливати на прийняття відповідних рішень уповноваженими особами. Вони можуть, зокрема, але не виключно: окреслювати загальний курс розвитку держави, реалізовувати його; представляти державу в міжнародних відносинах; впливати на її нормотворчу діяльність; формувати державну політику; формувати національну ідеологію та забезпечувати її впровадження у життя через масовий вплив на суспільну думку; затверджувати склад і керувати збройними силами, підпорядкованими державі, а також незаконними воєнізованими чи збройними формуваннями; визначати стратегічні завдання для економіки та промисловості (у тому числі спрямовані на обслуговування ними військових цілей); забезпечувати фінансування воєнних заходів; керувати матеріально-технічним забезпеченням впровадження цих заходів.
До осіб з відповідними можливостями можуть належати, наприклад: глави держав та урядів; члени парламенту; лідери політичних партій; дипломати; керівники спецслужб; командири збройних сил, підпорядкованих державі, а також незаконних воєнізованих чи збройних формувань; інші особи, які фактично діють як військові командири; керівники органів виконавчої влади, які здійснюють функції з вироблення та реалізації державної політики і нормативно-правового регулювання у сфері діяльності збройних формувань і обігу зброї; керівники, правовий статус яких не охоплюється поняттям військового командира і які здійснюють владу або контроль щодо осіб, які беруть участь в агресивній війні чи агресивних воєнних діях; інші особи, які хоча й не займають формальних посад, проте здатні реально впливати на військово-політичні процеси, пов'язані з плануванням, підготовкою, розв'язуванням агресивної війни чи воєнного конфлікту та веденням агресивної війни або агресивних воєнних дій.
Суд вважає, що сам факт відрядження командуючого Уральським військовим округом військ національної гвардії російської федерації ОСОБА_5 до Південного військового округу і призначення його на нетривалий час лише командиром допоміжного пункту управління по Херсону, що є незрівнянно нижче за посадою, присвоєння йому як заохочення військового звання «генерал-лейтенант» має значення для оцінки особистості ОСОБА_5 як особи командира, який здатен ефективно здійснювати контроль щодо підлеглого складу підрозділів і вочевидь реально впливати на військово-політичні процеси, пов'язані з веденням агресивних воєнних дій на окупованих територіях Херсонської області.
4.4.4. Суд також вважає за доцільне звернути увагу на безпосередній об'єкт посягання цього злочину за частиною другою ст. 437 КК України, яким є суспільні відносини, що забезпечують захист міжнародного правопорядку, який ґрунтується на принципах міжнародного права, зокрема, незастосування сили, недоторканості кордонів, територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи суверенних держав.
Відповідно до Декларації «Про державний суверенітет України» від 16 липня 1990 року №55-XII державний суверенітет України є верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Також в розділі V Декларації проголошено, що Українська РСР здійснює верховенство на всій своїй території. Територія Української РСР в існуючих кордонах є недоторканою і не може бути змінена та використана без її згоди. Українська РСР самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій Республіки та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
Суд встановив, що ОСОБА_5 , керуючи підрозділами національної гвардії російської федерації на території м. Херсон і Херсонської області, вів агресивні воєнні дії, внаслідок яких було здійснено окупацію відповідних територій, загинуло та поранено понад двох тисяч цивільних осіб, в тому числі жінок і дітей, що є порушенням норм міжнародного гуманітарного права, встановлених Женевськими конвенціями 1949 року та Протоколами до них.
4.4.5. Обов'язковою суб'єктивною ознакою злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, в тому числі і діяння, передбаченого частиною другою ст. 437 КК України є прямий умисел.
Прямий умисел - це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, за якого особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК України).
Усвідомлення суб'єктом злочину суспільно небезпечного характеру свого діяння означає, що він усвідомлює всі фактичні обставини вчиненого діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, та одночасно розуміє, що вчинене ним діяння є соціально-осуджуваним, шкідливим для суспільства.
Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
Мотивом вчинення злочину є внутрішнє спонукання, рушійна сила кримінально караного вчинку людини, що визначає його зміст і допомагає більш глибоко розкрити психічне ставлення особи до вчиненого. Мотив дозволяє визначити, чому особа вчиняє злочин. Мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб.
Отже, проаналізувавши зібрані у цьому кримінальному провадженні докази, Суд дійшов висновку про наявність в діях (поведінці) обвинуваченого умислу, спрямованого на ведення агресивних воєнних дій з метою встановлення окупаційної влади на окупованих територіях м. Херсон і Херсонської області і захисту, встановленого цією владою правопорядку, в тому числі шляхом усунення (позбавлення можливості до спротиву) найбільш активної частини населення цих територій.
4.4.6. Щодо співучасті, як обставини, що обтяжує покарання за злочин, передбачений частиною другою ст. 437 КК України, Суд вважає за доцільне зазначити таке.
Відповідно до ст. 26 КК України, співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб'єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення.
Відповідно до частини другої ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.
За формою об'єктивної сторони, яка передбачає відповідальність за ведення агресивних воєнних дій, злочин є закінченим з моменту вчинення цих дій.
Як вбачається з наданих доказів, ОСОБА_5 було не пізніше 28.02.2022 року відряджено до угрупування військ (сил) «Юг» національної гвардії російської федерації та призначено командиром допоміжного пункту управління «Юг» Північно-кавказького округу (Херсон). Суд вважає, що накази (розпорядження) про відрядження, призначення обвинуваченого на посаду з метою здійснення діяльності, яку він проводив - вчинення агресивних воєнних дій є, по суті, домовленістю між суб'єктами злочину про спільне вчинення дій, наслідком яких надалі стала окупація території Херсонської області, встановлення і функціонування окупаційної влади.
Отже, Суд вважає, що відповідно до наданих доказів співучасть у цій справі, є обставиною, яка обтяжує покарання за злочин, передбачений ст. 437 КК України.
Висновки Суду
4.5. Розглянувши справу в межах пред'явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, а також проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв'язку, Суд вважає, що усі перелічені об'єктивні ознаки складу злочину, передбаченого частиною другою ст. 28, частиною другою ст. 437 КК України доведені, а тому доходить висновку про допустимість, належність, достовірність та достатність доказів для визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 28, частиною другою ст. 437 КК України, формою об'єктивної сторони якого є ведення агресивних воєнних дій,вчинених за попередньою змовою групою осіб.
V. Призначення покарання
5.1. Санкцією частини другої ст. 437 КК України (на час вчинення злочину) передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
5.2. Під час судового розгляду обставини, які пом'якшують покарання відповідно ст. 66 КК Українине встановлено.
Суд також встановив, що обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.
5.3. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також бере до уваги, та враховує:
- ступень тяжкості правопорушення - згідно із статтею 12 КК України інкриміноване діяння відноситься до особливо тяжкого злочину;
- особу обвинуваченого - його вік, місце в ієрархії системи національної гвардії російської федерації, раніше не судимий.
5.4. Суд також бере до уваги суспільну небезпечність вчиненого діяння, оскільки вонопосягає на суспільні міжнародно-правові відносини, що забезпечують мирне співіснування держав; основи миру, тобто мирної взаємодії держав під час вирішення будь-яких проблем, що виключають будь-яке насильство; дотримання правил міжнародного правопорядку як у мирний, так і у військовий час; міжнародні гарантії безпеки як окремим державам, так і людству в цілому. Посягання на міжнародний правопорядок може спричинити нанесення шкоди самим основам існування життя на землі, оскільки об'єктом таких посягань є не окремі суспільні відносини в тій чи іншій сфері життя і діяльності людини, суспільства, держави, а саме життя на землі, існування людства або його значної частини.
5.5. Також Суд бере до уваги загальну мету покарання, як заходу примусу, що застосовується від імені держави, яка полягає в тому, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ст. 50 КК України). Оптимальним орієнтиром ефективності застосування покарання є визначення його в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
5.6. Суд вважає, що кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання чи інша міра кримінально-правового впливу, застосована до особи правопорушника, повинні відповідати тяжкості злочину, доведеним обставинам вчинення злочину і особливостям особистості правопорушника.
5.7. Суд вважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання відсутні.
5.8. У зв'язку із викладеним, Суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років.
5.9. Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.
Підстав для обрання більш м'яких або тяжких покарань до обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення Суд не знаходить.
VІ. Запобіжні заходи
6.1. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого ухвалює рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
6.2. Оскільки розгляд кримінального провадження здійснювався за процедурою спеціального судового провадження, а також у зв'язку з тим, що ризики передбачені пунктом 1 частини першої ст. 177 КК України, а саме: ризик переховування обвинуваченого від суду та пунктом 5 частини першої ст. 177 КК України, а саме: ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення не припинили існування, Суд вважає за доцільне до набрання вироком законної силизалишити в силі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.09.2024 року (справа №490/7503/24, н/п 1-кс/490/3273/2024) стосовно обвинуваченого, до його затримання на виконання вироку.
VІІ. Вирішення питання, пов'язані з арештом майна
7.1. Згідно з частиною четвертою статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
7.2. Докази про накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні відсутні.
VІІІ. Вирішення питання, пов'язаних з процесуальними витратами
8.1. Відповідно до вимог пункту 13 частини першої статті 368 та частини четвертої статті 374 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. На підставі частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
8.2. Згідно з обвинувальним актом процесуальні витрати відсутні.
ІХ. Вирішення питань щодо долі речових доказів
9.1. Згідно з частиною дев'ятою статті 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Враховуючи положення статті 100 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби Безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України, Суд вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження документи, надані сторонами.
9.2. Інформації щодо наявності речових доказів матеріали кримінального провадження не містять.
Х. Вирішення цивільного позову
10.3. Доказів подачі цивільного позову матеріали кримінального провадження не містять.
ХІ. Відомості про вжиті заходи стороною обвинувачення щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
11.1. Відповідно до частини третьої ст. 21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до частини другої ст. 7 КПК України сторона обвинувачення зобов'язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).
11.2. За міжнародними стандартами, відповідно до Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи (75)11 від 19 січня 1973 року «Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться у відсутність обвинуваченого» розгляд може бути проведений у відсутності обвинуваченого:
- за умови своєчасного повідомлення особи про проведення розгляду і надання йому достатнього часу для підготовки захисту;
- наявності підтвердження про фактичне отримання такого повідомлення;
- за умови проведення розгляду в загальному порядку і наданні захисту права втручатися в цей процес;
- за умови забезпечення надання особі судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду, і обчислення термінів на оскарження з моменту вручення такого рішення;
- за умови надання особі права на оскарження судового рішення;
- за умови забезпечення права особи на повторне проведення розгляду в загальному порядку, якщо його відсутність була викликана наявністю поважних причин, про які він не міг повідомити уповноважені органи
11.3. Відповідно до частини п'ятої ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
11.4. За таких підстав Суд вважає, що кримінальне процесуальне законодавство покладає на суд обов'язок щодо здійснення судового контролю за діями сторони обвинувачення в частині дотримання нею прав обвинуваченого на захист, доступу до правосуддя тощо під час проведення спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження.
11.5. Відтак, Суду необхідно з'ясувати, чи можливо стверджувати, що ОСОБА_5 знав про кримінальне переслідування, спеціальне досудове розслідування (після надання слідчим суддею дозволу на його здійснення), що здійснювалось відносно нього, і теперішнє судове провадження настільки, щоб мати можливість прийняти рішення або відмовитися від свого права постати перед судом, або ухилитися від правосуддя.
11.6. В згаданому контексті Суд звертає увагу перш за все на дотримання стороною обвинувачення порядку офіційного сповіщення обвинуваченої про заходи, які до неї здійснювалися.
За змістом приписів частини восьмої ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з вимогами цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
11.7. Виходячи із загальних положень КПК Суд вважає, що на стадії досудового розслідування є достатнім для дотримання права обвинуваченого на доступ до правосуддя повідомлення його в порядку частини восьмої ст. 135 КПК про:
початок відносно нього спеціального досудового розслідування,
підозру,
виклик на допит як підозрюваного,
завершення відносно нього досудового розслідування,
відкриття матеріалів кримінального провадження,
складення відносно нього обвинувального акта і направлення його до суду.
Крім того, однією з підстав для ухвалення рішення про спеціальне судове провадження є неприбуття на виклик суду без поважної причини більш як два рази.
11.8. Як вбачається з досліджених матеріалів, шляхом розміщення оголошення в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 було повідомлено про:
підозру, складену 03.08.2024, у кримінальному провадженні №22023230000000204 від 21.04.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 28 частиною другою ст. 437 КК України КК України («Урядовий кур'єр» №157 (7817) від 03.08.2024);
виклик для вручення повідомлення про підозру та проведення допиту підозрюваного і інших слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №22023230000000204 від 21.04.2023 року на 08.08.2024, 09.08.2024, 10.08.2024 о в період часу з 09 год. 00 хв. по 17 год. 00 хв. у найближчий територіально розташований підрозділ Служби безпеки України («Урядовий кур'єр» №157 (7817) від 03.08.2024);
здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22024230000000352від 19.08.2024 року відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.09.2024 («Урядовий кур'єр» №183 (7843) від 10.09.2024);
завершення спеціального досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження №22024230000000352від 19.08.2024 року («Урядовий кур'єр» №189 (7849) від 18.09.2024);
виклик для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та вручення обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні №22024230000000352від 19.08.2024 року на 23, 24, 25 вересня 2024 року з 10 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. до найближчого територіально розташованого органу Служби безпеки України («Урядовий кур'єр» №189 (7849) від 18.09.2024).
Крім того, під час судового провадження ОСОБА_5 було повідомлено про:
виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 05.11 2024 о 15 год 00 хв з розгляду кримінального провадження №22024230000000352від 19.08.2024 року («Урядовий кур'єр» №217 (7877) від 25.10.2024);
виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 18.11 2024 о 09 год 00 хв з розгляду кримінального провадження №22024230000000352від 19.08.2024 року («Урядовий кур'єр» №231 (7891) від 14.11.2024);
виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 27.11 2024 о 09 год 00 хв з розгляду кримінального провадження №22024230000000352від 19.08.2024 року («Урядовий кур'єр» №238 (7898) від 23.11.2024);
Проте, будучи викликаним належним чином як до органів досудового розслідування, так і до Херсонського міського суду Херсонської області в якості обвинуваченого, ОСОБА_5 у призначений час та місце без поважних причин не з'явився і про причини своєї неявки не повідомив.
11.9. Наведені обставини, на переконання Суду, свідчать про відмову обвинуваченого від права на доступ до правосуддя, а саме бути присутнім на судових засіданнях (предстати перед судом), від права на захист, а саме обирати на власний розсуд спосіб захисту.
З цих підстав,
керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 392-395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,
1. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 28 частиною другою ст. 437 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років.
2. Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 обчислювати з дня його фактичного затримання на виконання цього вироку.
3. Відповідно до ст. 100 КПК України, документи, що надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.
4. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до моменту затримання ОСОБА_5 на виконання цього вироку.
5. Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
6. Прокурор, обвинувачений, захисник, мають право на апеляційне оскарження цього вироку шляхом подання апеляційних скарг до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
7. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
СуддяОСОБА_1