про залишення позовної заяви без руху
Справа № 609/865/25
2/609/501/2025
18 вересня 2025 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., ознайомившись із позовною заявою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» через підсистему «Електронний суд» звернулося до Шумського районного суду Тернопільської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.09.2025, визначено головуючим суддею у цій справі суддю Катерняк О.М.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст.184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також має бути подана з додержанням вимог ст. 177 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та надані документи суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Вбачається, вказані вимоги процесуального закону позивачем не виконані, оскільки позовна заява з додатками надійшла до суду через систему «Електронний суд», однак докази їх направлення відповідачу, з урахуванням положень статті 43 ЦПК України, відсутні у матеріалах справи. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву із додатками відповідачу ОСОБА_1 позивачем було надіслано на його електронну поштову адресу.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 43 ЦПК України, процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктами 1 та 2 ч. 7 ст. 43 ЦПК України регламентовано, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Слід зазначити, що порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071), надалі Правила надання послуг поштового зв'язку.
Пунктом 47 Правил надання послуг поштового зв'язку регламентовано, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12.05.2006 № 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень.
Пунктом 3.2.1.2. зазначеного Порядку передбачено, що при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Опис ф. 107 вкладається до листа (бандеролі) з оголошеною цінністю. У разі заповнення відправником 2-х примірників опису ф. 107, другий примірник, оформлений належним чином, видається відправнику.
Таким чином, направлення поштової кореспонденції з описом вкладення (на відміну від інших відправлень), підтверджує вміст конверту, в якому направляється відповідне відправлення.
Відтак, позивачу слід усунути вказані недоліки та подати до суду докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу із попредметним зазначенням копій поданих до суду документів.
Крім того, згідно з пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Частиною 5 статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» не відповідає зазначеним вимогам, з огляду на наступне.
Всупереч вказаним вимогам позовна заява АТ «АКЦЕНТ-БАНК» не містить підтвердження видачі кредиту позичальнику, із врахуванням інформації, яка міститься: 1. в Паспорті споживчого кредиту «Швидка готівка», зокрема: «Спосіб надання кредиту - Шляхом зарахування коштів на поточний рахунок Клієнта з подальшою можливістю зняття коштів»; 2. У Заяві про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101730708337446 від 04.11.2024 року, зокрема: «п.9. - Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - 5169155127318218».
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що банк свої зобов'язання виконав повністю, надав відповідачу кредит згідно умов кредитного договору; відповідач порушив зобов'язання за договором, у зв'язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість у загальному розмірі 27241,94 грн.
Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (далі - Положення), виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Згідно з п. 63 зазначеного Положення, виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: назву документа (форми); дату складання; найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Водночас саме банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц).
Отже, виписки за картковими рахунками, а не виписки по кредиту можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
Саме таку позицію висловив Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 у справі 278/2177/15-ц.
В якості доказу виникнення заборгованості по боргових зобов'язаннях та їх розміру позивач надав суду лише розрахунок заборгованості за договором.
При цьому, в порушення вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач не надав виписку з клієнтського (поточного/карткового) рахунку з рухом коштів на рахунку відповідача, зокрема операції зарахування кредитних коштів на рахунок, їх подальшого використання, хоча вказаний доказ в нього є.
Викладене є недоліками позовної заяви, які мають бути усунуті позивачем.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК