Справа № 344/2569/25
Провадження № 22-ц/4808/1206/25
Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.
Суддя-доповідач Пнівчук
18 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.,
суддів: Бойчука І.В., Луганської В.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скарг у ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2025 року, у складі судді Пастернак І.А., у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У лютому 2025 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 12.01.2010 року в розмірі 35 513,11 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву № б/н від 12.01.2010 та приєдналася до умов та правил надання банківських послуг, нею також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».
На підставі анкети-заяви відповідачці було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 52 000,00 грн. Також відповідачка після спливу строку дії першої картки неодноразово отримувала інші картки для можливості користування рахунком.
Зазначав, що далі у процесі користування рахунком 28.10.2021 року відповідачка підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої отримала додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 09/25, тип - Універсальна, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком.
З 28.10.2021 року відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачкою заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 42%. При цьому за погодженою ставкою Банком нараховано відсотків у розмірі 7 002,34 грн.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачка станом на 20.01.2025 року мала заборгованість - 35 513,11 грн, яка складається з: 28 510,77 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7 002,34 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
З урахуванням наведеного просив, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 12.01.2010 у розмірі 35 513,11 грн станом на 20.01.2025 та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2025 року позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 12.01.2010 року в розмірі 35 513,11 грн, стягнення судових витрат - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 12.01.2010 року у розмірі 35 513,11 грн, з яких 28 510,77
грн заборгованість за тілом кредиту, 7 002,34 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь АТ КБ «ПриватБанк» витрати по оплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.
ОСОБА_1 на вказане рішення суду подала апеляційну скаргу. Вважає рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
12.01.2010 відповідачкою було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк». Зазначає, зо в анкеті-заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, розміри процентної ставки, штрафу, пені та комісії у заяві не визначені. Також відсутні відомості про суму кредиту та кінцевий термін повернення кредитних коштів.
Вважає, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від АТ КБ «ПриватБанк» 12.01.2010 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, та саме у зазначеному в цих документах, що додані до позовної заяви розмірах і порядку нарахування.
Зазначає, підписання відповідачою паспорта споживчого кредиту не свідчить, що нею було погоджено та встановлено банком відсотки саме у такому розмірі, який позивач просить стягнути як заборгованість за відсотками. Оскільки датований позивачем 28.10.2021 наданий паспорт споживчого кредиту не містить позначки про результати перевірки змін в електронному документі (якщо ця заява сформована в електронній формі) та не є доведеним факт надання відповідачці технічної можливості ознайомитися з умовами надання відповідної послуги і підписати відповідний договір, вважає, що твердження позивача про наявність підпису відповідачки на паспорті споживчого кредиту є не доведеним.
Вважає, що долучена позивачем до позову заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 28.10.2021 року не є кредитним договором, заявою про приєднання до кредитного договору та складена з порушенням ст.9 Закону України «Про споживче кредитування».
Також позивачем не надано докази, що умови, зазначені в заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 28.10.2021 року, відповідали визначеним ПАТ КБ «ПриватБанк» затвердженим розпорядчим документом ПАТ КБ «Приват Банк» «Умовам та правилам надання банківських послуг» станом на 28.10.2021 року і не були змінені в період з 28.10.2021 року по дату пред'явлення позову.
Крім того, не може бути доказом укладення кредитного договору, підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 28.10.2021 року, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
За таких обставин вважає, що позивачем не було надано підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці умови та правила надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» через їх мінливий характер не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Не підтверджує вказаних обставин і паспорт споживчого кредиту, що міститься в матеріалах справи, оскільки паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов'язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору.
Вважає, що банк нараховував відсотки, умови та порядок нарахування яких, не були погоджені сторонами . Тому вимоги про стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 7002,34 грн є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
З представленої банком виписки №б/н за період з 12.01.2010 по 25.01.2025 за рахунком вбачається, що позивачем у різні періоди неправомірно було списано відсотки за використання кредитного ліміту на загальну суму 45187,00 грн із застосуванням при цьому різної процентної ставка, а саме 3,5% , 3,6% та 1,7%, яка ані в паспорті споживчого кредиту, ані в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, не зазначена. Оскільки позивачем не надано доказів про зміну умов договору та того, в якій саме редакції договору була підписана заява від 28.10.2021 року, та доказів того, яка саме кредитна карта видана відповідачу, заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості є безпідставними.
Згідно наданої позивачем в матеріалах справи виписки за договором № б/н за період з 12.01.2010 - 25.01.2025 р.р за весь період користування картою фактично для розрахунків використано коштів на суму 428979,75 грн, при цьому поповнено карту на загальну суму 393466,64 грн. В період з 12.01.2010 -28.10.2021 роки банком безпідставно було списано відсотків на суму 10297,34 грн, в період з 28.10.2021-25.01.2025 років на суму 34889,66 грн. З урахуванням того, що відповідачкою внесено на погашення заборгованості кошти за відсоткамина загальну суму 45187 грн, які неузгоджені сторонами та зараховані позивачем на погашення відсотків, а також збільшення розміру заборгованості за тілом кредиту за рахунок відсотків, які погашалися за рахунок кредитних коштів, переплата відповідача за тілом кредиту в сумі 45187, становить 16676,23 грн.
Вважає вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості в сумі 35513,11 грн, з яких 28510,77 грн заборгованість за тілом кредиту, та 7002,34 грн заборгованість за простроченими відсоткам не обгрунтованими та безпідставними.
Просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» відмовити в повному обсязі.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» подала відзив на апеляційну скаргу. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим.
ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву № б/н від 12.01.2010 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.
Позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 12.01.2010 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки.
Також 28.10.2021 відповідачкою підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг), на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 09/25, тип - Універсальна, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 28.10.2021 підписана відповідачкою власноруч на планшеті, з боку Банку підписана з використанням кваліфікованого електронного підпису.
До суду разом із позовною заявою надано виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачці було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що вона користувався грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримала кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідачка частково сплачувала заборгованість за договором. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.
Відповідачкою розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.
Оскільки відповідачка належним чином свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ (п.1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України).
Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Частиною першою статті 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи категорію справи та ціну позову в даній справі, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судове рішення, ухвалене судом першої інстанції, вищезазначеним вимогам відповідає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов'язань за кредитним договором, на користь позивача слід стягнути заборгованості за кредитним договоромв розмірі 35 513,11 грн, з яких 28 510,77 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7 002,34 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 12.01.2010 ОСОБА_3 звернулася до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Відповідно до анкети-заяви підписаної 12.01.2010 ОСОБА_4 із зазначенням персональних даних, контактної інформації, інформації про працевлаштування, нею виявлено бажання оформити на своє ім'я кредитку «Універсальну» «55 днів пільгового періоду» із встановленням бажаного кредитного ліміту 500 грн.
У анкеті-заяві зазначено, що позичальниця ознайомилася і згодна з умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Своїм підписом підтверджено факт отримання інформації про умови кредитування в ПриватБанку, а також його місцезнаходження, та згодна з тим, що ця заява разом з пам'яткою клієнта, умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між позичальником та банком договір про надання банківських послуг.
До кредитного договору банк додав Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду», підписану відповідачкою 12.01.2010, та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду від 12.01.2010 року встановлено тип кредитної лінії - відновлювальна; пільговий період (нарахування процентів здійснюється за ставкою 0,01% річних) - до 55 днів; базова % ставка, в місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів в році) - 2,5%, що у рік складе 30%; процентна ставка (в місяць) на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування - 3,75%. ОСОБА_3 своїм підписом засвідчила, що з фінансовими умовами надання платіжної картки «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлена.
Під час підписання анкети-заяви від 12.01.2010 року клієнтка мала прізвище - ОСОБА_5 , що підтверджується копією паспорта, згодом прізвище змінено на ОСОБА_6 , що підтверджується копією паспорта.
Згідно заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 28.10.2021 клієнт ОСОБА_1 яка діє на підставі власного волевиявлення, згідно зі ст.634 ЦК України підписанням цієї заяви приєднується до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», приймає всі права та обов'язки встановлені в цьому договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати, що підтверджено підписом ОСОБА_1 . Встановлено процентну ставку, відсотків річних 42,0% - для карт Універсальна, 40,8% - для карт Універсальна Gold, тип процентної ставки - фіксована, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків річних - 84% для карт Універсальна , 81,6% -для карт Універсальна Gold.
Відповідно до п.1.4 заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 12.01.2021 повернення кредиту здійснюється шляхом: договірного списання з рахунку клієнта у тому числі за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта; шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту.
За даними довідки №0000004094867135 від 22.01.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано універсальні кредитні картки: НОМЕР_2 , строк дії - 12/11, НОМЕР_3 , строк дії - 09/15, НОМЕР_4 , строк дії - 04/16, НОМЕР_5 , строк дії - 12/19, 5168755448494951, строк дії - 10/23, 4149609008766786, строк дії - 09/25, 5168752007667614, строк дії - 04/27.
Довідкою №0000004094874310 від 22.01.2025 підтверджено зміну умов кредитування кредитної картки оформленої ОСОБА_1 , старт карткового рахунку 12.01.2010 № НОМЕР_2 , кредитний ліміт 300 грн - 03.09.2024, кредитний ліміт 0 грн. У період часу з 12.01.2010 по 03.09.2024 кредитний ліміт неодноразово збільшувався та зменшувався, та сягав 52 000 грн.
Таким чином, кредитор свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачці кредит у розмірі, погодженому сторонами.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Положеннями статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно приписів абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Суд встановив, що відповідачка ОСОБА_1 12.01.2010 власноручно підписала заяву-анкету, довідку про умови кредитування у якій зазначена базова % ставка , в місяць - 2,5%; що за рік становитиме 30%, та яка містить власноручний підпис ОСОБА_1 та приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг, тим самим прийняла на себе зобов'язання по поверненню отриманих коштів, сплати процентів в порядку та на умовах визначених заявою, довідкою.
Надалі 28.10.2021 ОСОБА_1 підписала нову заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яка також містить процентну ставку - 42% річних для картки Універсальна, дана заява підписана 28.10.2021 о 13:26:05 стилусом на планшеті у відділенні Банку.
Таким чином, умови договору відповідають законодавчому визначенню кредитного договору, передбаченому частиною першою статті 1054 ЦК України.
Крім того, договір, укладений між сторонами у встановленому порядку недійсним не визнаний, а при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 не заявляла зустрічних вимог про визнання кредитного договору недійсним.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що банк вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім заяв від 12.01.2010 та 28.10.2021, в яких вказана базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору 42% річних для карт Універсальна, та розрахунку кредитної заборгованості за договором від 12.01.2010, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід'ємну частину спірного договору, а також довідку про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду». Зазначена довідка підписана відповідачкою.
Вказаною довідкою визначено, зокрема, базова % ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів в році) 3%, нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості, а також штрафів.
Тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про безпідставність твердження відповідачки про те, що відсотки не були нею погоджені та зазначені тільки в Умовах та правилах надання банківських послуг, які нею не підписані. Таким чином, сторонами погоджені умови щодо сплати процентів за користування кредитом, оскільки заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, підписана відповідачкою, містить розмір базової відсоткової ставки за кредитним лімітом, а довідка містить розмір базової відсоткової ставки, пені за несвоєчасне погашення заборгованості та штрафів при порушенні строків платежів.
Також встановлено заборгованість підтверджується наданими позивачем випискою з особового рахунку та детальним розрахунком заборгованості.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У даній справі проценти за користування кредитом, які позивач просить стягнути з відповідачки, нараховані виключно у межах строку дії та за умовами кредитного договору.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано, не вважав складовою кредитного договору Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, оскільки вони не підписані та не визнаються позичальником.
Проте, встановивши факт існування між сторонами кредитних зобов'язань та неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості, суд першої інстанції дослідивши розрахунок заборгованості і виписку по особовому рахунку відповідачки обгрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором згідно з вимогами статті 526 ЦК України.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту (позики) відповідачка суду першої та апеляційної інстанції не надала, також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості чи контррозрахунку суми заборгованості.
На підставі викладеного, відсутні підстави вважати, що у справі, яка переглядається нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом не передбачено договором, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: І.В. Бойчук
В.М. Луганська