Справа № 727/11581/25
Провадження № 1-кс/727/2628/25
18 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025260000000452 від 16.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,-
До суду звернулася ОСОБА_3 з клопотанням про скасування арешту у кримінальному провадженні № 12025260000000452 від 16.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Вказує, що під час досудового розслідування, ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.06.2025 року з метою збереження речового доказу накладено арешт на автомобіль марки «Toyota Carina Е» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить їй та яким на момент дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_4 , у вигляді заборони на відчуження, розпорядження та користування.
На даний час у кримінальному провадженні проведено усі необхідні експертизи, а тому відпала потреба в арешті вказаного автомобіля.
Просить скасувати арешт з автомобіля марки «Toyota Carina Е» із реєстраційним номером НОМЕР_1 та повернути вказаний транспортний засіб.
Заявниця в судове засідання не з'явилася, просила розгляд справи провести без її участі, клопотання підтримала, просила задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував щодо задоволення даного клопотання.
Дослідивши матеріали додані до клопотання, оглянувши матеріали додані до клопотання, приходжу до наступних висновків.
Встановлено, що 16.06.2025р. до ЄРДР внесено відомості № 12025260000000452 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського райсуду м. Чернівці від 18.06.2025 року з метою збереження речового доказу накладено арешт на автомобіль марки «Toyota Carina Е» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 та яким на момент дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_4 , у вигляді заборони на відчуження, розпорядження та користування.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ч.4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited проти України», будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Також відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме, у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності.
Ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону N 475/97-ВР від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Аналізуючи вищевказані норми, беручи до уваги, що на даному етапі розслідування кримінального провадження в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба, а також те, що слідчий не заперечував про скасування арешту з вищевказаного транспортного засобу, приходжу до висновку, що в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, на даний час відпала потреба, а тому клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.9, 100, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, 96-2 КК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського райсуду м. Чернівці від 18.06.2025 року на транспортний засіб марки «Toyota Carina Е» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 та яким на момент дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_4 , у вигляді заборони на відчуження, розпорядження та користування, - скасувати.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Ухвала до оскарження не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1