Справа № 523/14084/25
Провадження №2/523/5926/25
"15" вересня 2025 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі
головуючого судді Сувертак І.В.
за участю секретаря Мельніченко Г. О.
розглянув в відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду №5 в місті Одесі, цивільну справу за позовом -
Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (49019, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 35674 гривень 54 копійок.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за №265. Відповідно до умов даного Договору Позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між Банком та боржниками в розмірі Портфеля Заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників (Додаток №1 до Договору), зокрема за Договором про надання споживчого кредиту №2004061678, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
Так 03.06.2013 року між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №2004061678.
П.2.9. Договору визначено, що за користування кредитною лінією, в тому числі Простроченим Кредитом та Овердрафтом, Банк нараховує проценти в розмірі встановленому Тарифами Банку та на дату укладання Угоди розмір процентної ставки становить 2,49% відсотків на місяць по операціях розрахунків карткою за товари, послуги та в мережі Інтернет, та 3,49% відсотків на місяць по операціях зняття готівки а банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15% відсотків за день.
П.2.11 Договору встановлено, що Держатель зобов'язаний щомісячно погашати в повному обсязі суму мінімального платежу.
Підписанням цього договору Держатель гарантує, що йому зрозумілі і він погоджується з усіма положеннями Угоди, Правил та Тарифів Банку, з якими він ознайомився сам. (п.2.28 Договору).
Емітована картка була отримана відповідачем та активована 26.06.2013 року. Саме з цієї дати відповідач почала користуватись кредитною карткою.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надавав відповідачу кредитні кошти, активував кредитну картку 26.06.2013 року, що підтверджується наданими доказами, зокрема розрахунком заборгованості та виписками
Відповідачем кредитні кошти отримувались та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості. Останній платіж було здійснено 27.07.2021 року.
У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання за ним не виконувала належним чином, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на день відступлення права вимоги становить 35674,54 грн. (21708,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 13966,54 грн. заборгованість по відсотках).
15.05.2025 року позивачем було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором по карті. Дана вимога не була отримана відповідачем, а була повернута за закінченням встановленого терміну зберігання.
Ухвалою суду від 23 липня 2025 року суддею прийнято до свого розгляду зазначену цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов. (а.с. 13,14).
В установлений строк відповідачем відзиву на позов не надано.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак надав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. (а.с. 30,31). Також, окремою заявою просив стягнути з відповідача витрати на надання правничої допомоги у розмірі 8500 грн. 00 коп. (а.с. 17,18).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням, причин неявки суду не сповістив. (а.с. 16).
Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача.
Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи суд доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Так встановлено, що 03.06.2013 року між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №2004061678.
П.2.9. Договору визначено, що за користування кредитною лінією, в тому числі Простроченим Кредитом та Овердрафтом, Банк нараховує проценти в розмірі встановленому Тарифами Банку та на дату укладання Угоди розмір процентної ставки становить 2,49% відсотків на місяць по операціях розрахунків карткою за товари, послуги та в мережі Інтернет, та 3,49% відсотків на місяць по операціях зняття готівки а банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15% відсотків за день.
П.2.11 Договору встановлено, що Держатель зобов'язаний щомісячно погашати в повному обсязі суму мінімального платежу.
Підписанням цього договору Держатель гарантує, що йому зрозумілі і він погоджується з усіма положеннями Угоди, Правил та Тарифів Банку, з якими він ознайомився сам. (п.2.28 Договору).
Емітована картка була отримана відповідачем та активована 26.06.2013 року. Саме з цієї дати відповідач почала користуватись кредитною карткою.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надавав відповідачу кредитні кошти, активував кредитну картку 26.06.2013 року, що підтверджується наданими доказами, зокрема розрахунком заборгованості та виписками
Відповідачем кредитні кошти отримувались та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості. Останній платіж було здійснено 27.07.2021 року.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовується положення про договір позики.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за №265. Відповідно до умов даного Договору Позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між Банком та боржниками в розмірі Портфеля Заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників (Додаток №1 до Договору), зокрема за Договором про надання споживчого кредиту №2004061678, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
15.05.2025 року позивачем було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором по карті. Дана вимога не була отримана відповідачем, а була повернута за закінченням встановленого терміну зберігання.
Зазначені Вимоги позичальник проігнорував та їх вимоги не виконав.
У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання за ним не виконувала належним чином, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на день відступлення права вимоги становить 35674,54 грн. (21708,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 13966,54 грн. заборгованість по відсотках).
Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором відступлення (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь- який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст. 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника (ст. 516 ЦК України).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Відповідно до п.1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Зважаючи на невиконання відповідачем зобов'язання стосовно повернення кредиту та ігнорування вищезазначених Вимог, позивач вправі вимагати у позичальника дострокового повернення суми боргу в судовому порядку за неналежне виконання умов Кредитному договору.
З дати відступлення Банком позивачу прав вимоги за Кредитним договором відповідачем на рахунок позивача платежі не здійснювались.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.
Зазначена норма закону застосовується також до відносин за кредитним договором в силу вимог ст. 1054 ЦК України.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження обґрунтування позову та встановлено неналежне виконання умов укладеного між сторонами кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості, доводи позивача не спростовані, суд вважає, що позов є обґрунтованими, доведеним та таким, що підлягають задоволенню.
В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2422 гривень 40 копійок.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 30898 грн. 62 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з приписами ч.ч. 1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Керуючись ст.ст.7,9,12,19,76,81,89,141,244,245,258,259,263-265,268,353,354 ЦПК України, суд,
Вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (49019, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (ЄДРПОУ 43115064), заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 2004061678 (продукт CARD), станом на 24.03.2023 року в загальному розмірі 35674,54 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 21708,00 грн; заборгованості за відсотками - 13966,54 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (ЄДРПОУ 43115064) судовий збір у розмірі 2422 гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (ЄДРПОУ 43115064) витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Пересипський районний суд м. Одеси.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя