Справа № 349/979/25
Провадження № 2/349/497/25
іменем України
18 вересня 2025 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
у складі судді Могили Р.Г.
за участю секретаря судового засідання Мартиновської І.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача
В липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»), інтереси якого представляє адвокат Усенко М.І., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 29 квітня 2021 року між ТОВ « Мілоан» та відповідачкою ОСОБА_1 укладений в електронній формі шляхом підписання нею одноразовим ідентифікатором договір про споживчий кредит №5012118, згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 8 000,00 грн, строком кредитування 15 днів, з 29 квітня 2021 року по 14 травня 2021 року, зі сплатою відсотків у розмірі 2,50 % в день, яка застосовується у межах строку кредитування.
23 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» таТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 74-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, за договором № 5012118 від 29 квітня 2021 року, боржником в якому виступає ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №74-МЛ від 23 липня 2021 року, позивач набув право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 на суму 36 520,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 27 000,00 грн - заборгованість за відсотками, 1 520,00 грн - заборгованість за комісією.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідачки на його користь вище зазначену заборгованість за кредитним договором, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Відповідачка ОСОБА_1 не подала відзив на позов.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача адвокат Усенко М.І. не з'явився, просив справу розглядати за його відсутності, про що зазначив у позовній заяві та в клопотанні від 12 вересня 2025 року.
Відповідачка ОСОБА_1 повторно не з'явилася в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому процесуальним законом порядку.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився повторно, відзиву на позовну заяву не подав, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. ст.223,280 ЦПК України.
У зв'язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи
29 квітня 2021 року між ТОВ «Мілоан»та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 5012118 ( далі - Договір ).
ОСОБА_1 підписала електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) L36648.
Відповідно до пунктів 6.1., 6.3. Договору він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений і інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Приймаючи пропозицію товариства про укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами договору ( Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів).
Сума кредиту становить 8 000,00 грн (п. 1.2. Договору).
Строк кредитування - 15 днів, з 29 квітня 2021 року до 14 травня 2021 року (п. 1.3., п. 1.4. Договору).
Проценти за користування кредитом - 3 000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом ( п.1.5.2. Договору ).
Стандартна ( базова ) процентна ставка складає 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом ( п.1.6. Договору).
Комісія за надання кредиту 1 520,00 грн (п. 1.5.1. Договору).
Пунктом 2.3. Договору передбачено пролонгацію строку кредитування, зокрема п.2.3.1.2. Договору визначено, що позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування ( з урахуванням всіх пролонгацій ). Таке збільшення ( продовження ) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних ( базових ) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною ( базовою ) ставкою наведеною в п.1.6. Договору.
З графіку платежів за договором про споживчий кредит №5012118 від 29 квітня 2021 року та відомостей про щоденні нарахування та погашення по договору, проведених ТОВ «Мілоан» встановлено, що відсотки за кредитом в період з 29 квітня 2021 року по 14 травня 2021 року нараховані за ставкою 2,50% , та становлять загальну суму 3 000,00 грн, що відповідає вимогам п.1.5.2. Договору.
З відомостей про щоденні нарахування та погашення за договором про споживчий кредит, проведених ТОВ «Мілоан» встановлено, що відсотки за кредитом в період з 15 травня 2021 року по 13 липня 2021 року, тобто за 60 днів (у період пролонгації ) нараховані за ставкою 5,00 % та становлять загальну суму 24 000,00 грн, що відповідає вимогам п.2.3.1.2. Договору.
29 квітня 2021 року кредитні кошти за договором №5012118 в розмірі 8 000,00 грн перераховані на платіжну карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжного доручення 44992549 від 29 квітня 2021 року.
23 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ « Фінансова компанія « Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 74-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія « Кредит-Фінанс » набуло право вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором про споживчий кредит № 5012118 від 29 квітня 2021 року, боржником в якому виступає ОСОБА_1 .
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 5012118 від 29 квітня 2021 року становить 36 520,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 8 000,00 грн, заборгованість за відсотками - 27 000,00 грн, заборгованість за комісією - 1 520,00 грн.
Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 правовідносин у зв'язку з укладенням споживчого кредиту за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, який вважається укладеним у письмовій формі, а також наявності зі сторони відповідачки невиконаних зобов'язань.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги. Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні, за винятком зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором. Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Пунктом 1.1. договору відступлення прав вимоги №74-МЛ від 23 липня 2021 року встановлено, що за цим договором кредитор ( ТОВ «Мілоан» ) передає новому кредитору (ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.
Отже відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №74-МЛ від 23 липня 2021 року до позивача перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 на суму 36 520,00 грн за договором № 5012118 від 29 квітня 2021 року.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Оскільки взяті на себе зобов'язання за договором про споживчий кредит № 5012118 від 29 квітня 2021 року позичальник ОСОБА_1 не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Доказів погашення тіла кредиту матеріали справи не містять, а тому наявні підстави для стягнення з відповідачки заборгованості по тілу кредиту у сумі 8 000,00 грн.
Щодо нарахованих відсотків за користування кредитними коштами то суд зазначає таке.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За матеріалами справи встановлено, що 29 квітня 2021 року відповідачка ОСОБА_1 підписала електронний договір №5012118 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) L36648, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
У вказаному кредитному договорі сторони погодили умови кредитування, в тому числі відсоткову ставку.
Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у позивача виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачці, а у відповідачки виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів, та повернути кредит.
За матеріалами справи встановлено, що відповідачка не дотрималася своїх зобов'язань щодо погашення кредиту у визначені строки, у зв'язку з чим має заборгованість
за відсотками в розмірі 27 000,00 грн.
Щодо стягнення заборгованості по комісії у розмірі 1 520,00 грн, то суд зазначає, що згідно правової позиції, яку висловила Велика Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, що відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Тобто, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.
Оскільки відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо сплати комісії теж не виконала, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з неї комісії в сумі 1 520,00 грн.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал » заборгованості за договором про споживчий кредит № 5012118 від 29 квітня 2021 року в розмірі 36 520,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 27 000,00 грн - заборгованість за відсотками, 1 520,00 грн - заборгованість за комісією.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи встановлено, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №13885 від 26 червня 2025 року.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, тому згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача.
Водночас відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суду надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0605 від 06 травня 2025 року, акт надання послуг правової (правничої) допомоги №1380 від 23 червня 2025 року, детальний опис наданих правничих послуг від 23 червня 2025 року, згідно яких загальна вартість наданої позивачу правової допомоги адвоката складає 7 000,00 грн.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, визначаючи суми судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21).
Враховуючи складність цієї справи, яка з врахуванням п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України є малозначною справою, обсяг виконаних адвокатом робіт, керуючись принципом співмірності та розумності витрат, які пов'язані з правничою допомогою адвоката, суд оцінює їх в сумі 3 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 280-284 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 5012118 від 29 квітня 2021 року, яка складається із заборгованості: за тілом кредиту в розмірі 8 000,00 грн, за відсотками в розмірі 27 000,00 грн, за комісією в розмірі 1 520,00 грн, всього на загальну суму 36 520,00 грн (тридцять шість тисяч п'ятсот двадцять гривень) .
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати в розмірі 5 422,40 грн, які складаються із 2 422,40 грн судового збору та 3 000,00 грн витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. №1, корп. №28 м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 18 вересня 2025 року.
Суддя Р.Г. Могила