Справа № 445/1196/25
провадження № 2/445/844/25
(заочне)
15 вересня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
представник ТзОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» Пархомчук С.В. 13.05.2025 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 15600,00 грн., стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн. та 2 422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 07.03.2020 між ТзОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 116642 про надання фінансового кредиту, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що був надісланий на номер його мобільного телефону. ТзОВ «ЗАЙМЕР» виконало умови договору і перерахувало відповідачу фінансовий кредит на картковий рахунок в сумі 3000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а він зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. 28.10.2021 між ТзОВ «ЗАЙМЕР» та ТзОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, у відповідності до умов якого Товариство передає (відступає) ТзОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 13.01.2025, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 15600,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3000,00 грн.; простроченої заборгованості за процентами в розмірі становить 12600,00 грн. Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед ТзОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за кредитним договором № 116642 від 07.03.2020 в розмірі 15600,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач до суду не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву від нього не надходило.
Тому суд ухвалює заочне рішення, в порядку ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ч. 8 ст.178 ЦПК України, так як представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.03.2020 між ТзОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 116642 про надання фінансового кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого ТзОВ «ЗАЙМЕР» надало Відповідачу грошові кошти на умовах строковості, зворотності та платності, а Відповідач зобов'язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати зобов'язання за цим Договором у повному обсязі.
ТОВ «ЗАЙМЕР» надало Відповідачу грошові кошти на таких умовах:
- сума виданого кредиту: 3000,00 грн.;
- дата надання кредиту: 07.03.2020;
- строк кредиту: 29 днів;
- валюта кредиту: UAН;
- стандартна процентна ставка: 2% в день або 730% річних.
Факт отримання коштів позичальником підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПРОФІТГІД», відповідно до якої 07.03.2020 на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти у сумі 3000,00 грн. за реквізитами платіжної картки, що є доказом видачі кредитних коштів.
28.10.2021 між ТзОВ «ЗАЙМЕР» та ТзОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» було укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТзОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТзОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 до договору факторингу № 01-28/10/2021, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно виписки з особового рахунку, станом на 13.01.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 15600,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 3000,00 грн. та простроченої заборгованості за процентами - 12600,00 грн.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦПК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені Законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За змістом ч. 1ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію »визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Із положень ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» вбачається, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону.
За змістом ч. 11 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов'язання та інформація про інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
В силу ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.
Згідно приписів ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно до частини 1 статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Водночас, як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором від 07.03.2020, позивач просить стягнути на свою користь із відповідача загалом 15600,00 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту 3000,00 грн., заборгованості за процентами 12600,00 грн.
При цьому, порядок обрахунку процентів у розрахунку заборгованості не зазначений.
Як вбачається з договору про надання фінансового кредиту від 07.03.2020, даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення строку кредитування.
Таким чином строк договору первинно обумовлений сторонами на 29 днів, тобто до 04.04.2020, зі сплатою по 2% проценти від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що за кредитним договором від 07.03.2020 проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом 29 днів (по 2% проценти за кожен день від суми позики), тобто терміну, на який були надані кредитні кошти.
Відтак, розмір заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами за цим договором становить 1740,00 грн., що і було зазанчено в Додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту № 116642 від 07.03.2020.
Враховуючи викладене, суд вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості по вказаному договору таким, що не відповідає умовам договору, нормам чинного законодавства та судовій практиці Верховного Суду.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 116642 від 07.03.2020 у розмірі 4740,00 грн, з яких 3000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 1740,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Враховуючи, що позивачем доведено факт отримання відповідачем обумовленої суми кредиту, переказаної останньому на його банківську карту, а також факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, набуття позивачем права вимоги до відповідача за вищевказаним договором позики, суд приходить до висновку, що заявлений позов є підставним та підлягає до частково задоволення. В частині нарахованих відсотків на суму боргу позов є безпідставним, а тому заборгованість за відсотками слід стягнути частково.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу на те, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від заявленої представником позивача суми.
Беручи до уваги складність справи, час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, який є завищеним, обсяг наданих адвокатом послуг, та те, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом даної справи у розмірі 6000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст.141, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До початку судового засідання ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» подало до суду заяву про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з роглядом справи, де було вказано про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 500,00 грн., з яких 500,00 грн. це витрати на канцелярські послуги, які до відшкодування не підлягають.
Задовольняючи частково позов, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн., що разом становить 8422,40 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2558,72 грн.
З цих підстав, керуючись статтями 2,5,10-13,18,81,258-259,263-265,280-283 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТзОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (адреса місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7; код ЄДРПОУ: 42228158) заборгованість за кредитним договором № 116642 від 07.03.2020 у розмірі 4740 (чотири тисячі сімсот сорок) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТзОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (адреса місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7; код ЄДРПОУ: 42228158) 2558,72 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 72 коп. судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення може бути протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 15.09.2025.
Суддя В. М. Сивак