справа №462/7066/25
17 вересня 2025 року м.Львів
Залізничний районний суд м.Львова в складі головуючого - судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025142390000244 про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, місце проживання якого зареєстроване та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, востаннє - 02.11.2021 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.345, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці, звільненого 15.03.2024 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,
встановив:
ОСОБА_2 28.08.2025 року, близько 10.43 год., перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, діючи умисно, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, прагнучи показати свою неповагу до існуючих правил і норм поведінки в громадському місці, з хуліганських спонукань та мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, тобто систему суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, почав безпречинно та агресивно скидати з прилавку пластикові контейнери із викладеним на продаж товаром, а саме снеками, горішками, сушеною рибою та м'ясними виробами. Внаслідок таких дій 27 пластикових контейнерів впали на підлогу та розбилися, розсипавши продукцію, що призвело до пошкодження майна, створення безладу у торговому залі та припинення роботи магазину на тривалий час.
Своїми умисним протиправними діями ОСОБА_2 заподіяв ФОП ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 29979,59 грн.
Водночас, ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, умисно, безпричинно висловлювався на адресу продавця магазину ОСОБА_4 грубою нецензурною лайкою, при цьому голосно кричав та супроводжував свої дії активними жестами, демонстративно розмахуючи руками. Продовжуючи свої агресивні дії, діючи умисно та усвідомлюючи протиправність свого вчинку, ОСОБА_2 наблизився та наніс один удар лівою рукою в ділянку обличчя потерпілого ОСОБА_4 , який з метою недопущення подальшого пошкодження майна магазину залишив робоче місце за прилавком. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді двох саден у ділянці носа, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Прокурор звернулася до суду зі клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта долучено заяву щодо визнання своєї винуватості, згідно якої обвинувачений ОСОБА_2 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та погодився на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.
Потерпілі ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали заяви, у яких кожен з них вказав, що ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.
На підставі ст.302, 381, 382 КПК України суд здійснює розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов переконання, що вина ОСОБА_2 доведена повністю, його дії стороною обвинувачення кваліфіковано вірно за ч.1 ст.296 КК України, так як обвинувачений грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення та обставин його вчинення.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 , є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком; особу винного, який раніше судимий (т.1, а.с.135-138), з жовтня 2024 року перебуває на обліку в КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» з діагнозом: розлад психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів (т.1, а.с.158), на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває (т.1, а.с.160), за місцем проживання негативних характеризуючих даних відносно нього не встановлено (т.1, а.с.162).
Положеннями ч.2 ст.50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з наведеного, враховуючи конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, у виді пробаційного нагляду в мінімальних межах санкції ч.1 ст.296 КК України, із покладенням обов'язків, які передбачені ч.2, п.3, 4 ч.3 ст.59-1 КК України.
На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Підстав, передбачених ст.176, 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого запобіжних заходів суд не вбачає.
Керуючись ст.100, 368-371, 373, 374, 382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Зобов'язати ОСОБА_2 , відповідно до ч.2 ст.59-1 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ч.3 ст.59-1 КК України зобов'язати ОСОБА_2 працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Відповідно до ч.1 ст.49-2 КВК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою ОСОБА_2 покласти на орган з питань пробації за місцем фактичного проживання засудженого.
Речовий доказ - компакт диски «СD-R», на якому знаходяться відеозаписи з камер відеоспостереження за 28.08.2025 року з приміщення магазину «Beer Set» на вул.Роксоляни, 24 у м.Львові (т.1, а.с.128, 129-130) - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя: ОСОБА_1