Справа № 444/2056/25
Провадження № 2/444/1303/2025
заочне
18 вересня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Оприск З. Л.
секретар судового засідання Гнідець В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
09 червня 2025 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.
Позивач свої позовні вимоги у позовній заяві мотивувала наступним. ОСОБА_1 є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_3 . В даній квартирі зареєстровані вона та ОСОБА_2 . Відповідач не проживає в даній квартирі та ніколи не проживав, не сплачує комунальні платежі в утриманні житла участі не бере, особистих речей в квартирі не має і взагалі квартирою він не цікавиться. Вказала, що перешкод в користуванні жилим приміщенням ні вона, ні інші члени сім'ї відповідачу не чинили. Факт реєстрації відповідача порушує її право на вільне розпорядження і користування майном, вона позбавлена можливості оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_3 . Просили визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_3 .
Відповідач відзиву на позов не подав.
Позивач у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак подав суду клопотання, у якому просив слухати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час та місце його проведення, однак подав чергове клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволенні якого судом було відмовлено.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У судовому засіданні було досліджено наявні в матеріалах справи письмові докази.
З копії рішення виконавчого комітету Жовківської міської ради від 10.10.2024 року № 24 та ордеру на житлове приміщення № 1020 вбачається, що вирішено визнати ОСОБА_1 основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_3 .
З копії довідки № 10/05-23 від 23.01.2025 року, виданої Жовківською міською радою, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З копії акту № 166 обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи від 03.03.2025 року вбачається, що в квартирі АДРЕСА_3 проживає лише ОСОБА_1 . ОСОБА_2 за даною адресою зареєстрований, але ніколи не проживав і не проживає.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Виходячи із змісту норм ст.ст. 71, 72 ЖК України, відповідно до роз'яснень, викладених у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 12 квітня 1985 року № 2 “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» з наступними змінами при вирішення спору про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно з'ясовувати причини відсутності особи у жилому приміщенні понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Судом встановлено, що за адресою: квартира АДРЕСА_3 , зареєстрований відповідач, однак в даному помешканні ніколи не проживав і не проживає, що підтверджується копією акту № 166 обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи від 03.03.2025 року.
Таким чином, судом встановлено факт відсутності відповідача у житловому приміщенні протягом тривалого часу та суду не наведено доказів поважності такої тривалої відсутності.
За таких обставин позовну вимогу про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, потрібно задовольнити.
Керуючись ст. 321, 391 ЦК України, ст. ст. 5, 13, 81, 82, 247, 258, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Одночасно роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається Львівському апеляційному суду.
Головуючий Оприск З. Л.