Справа № 206/4283/25
Провадження № 2-о/206/217/25
15 вересня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі
головуючий суддя Сухоруков А.О.,
секретар судового засідання Худайкулова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , Самарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті,
До Самарського районного суду міста Дніпра надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті військовослужбовця ОСОБА_3 під час участі в бойових діях на лінії бойового зіткнення, в якій він просить суд:
- встановити юридичний факт смерті ОСОБА_3 , головного сержанта, водія 2 зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовця Збройних Сил України, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 00 годин 40 хвилин, від смертельного поранення неподалік населеного пункту Степова Новоселівка Куп'янського району Харківської області Україна, під час участі в бойових діях на лінії бойового зіткнення з ворогом, під час виконання бойового (спеціального) завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, тобто смерть пов'язана із захистом Батьківщини;
- датою смерті ОСОБА_3 вважати ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- місцем смерті ОСОБА_3 вважати неподалік н.п. Степова Новоселівка Куп'янського району Харківської області, Україна.
В обґрунтування заяви зазначає, що є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До мобілізації в Збройні Сили України, його батько постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 був головним сержантом, водієм 2-го зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу 1-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу по мобілізації 26.02.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_2 ОМБр № 6/3/3830 дск від 01.07.2024 року, перебуваючи в оперативному підпорядкуванні командира 413 осб, 03.07.2024 року о 22:07 під час виконання бойового завдання на ПВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » біля н.п. Степова Новоселівка Куп'янського району Харківської області отримав поранення головний сержант ОСОБА_3 . У зв'язку з активними бойовими діями на даній ділянці, під час очікування медичної евакуації головний сержант ОСОБА_3 від отриманих поранень ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 00 годин 40 хвилин помер. На час надання доповіді тіло головного сержанта ОСОБА_3 не було евакуйовано та знаходиться на ПВ «ПУГАЧ».
За результатами службового розслідування (Витяг з наказу ВЧ НОМЕР_1 ) від 29.09.2024р. №2044, встановлено, що водій 2 зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 головний сержант ОСОБА_3 зник безвісти під час виконання ним обов'язків військової служби, у бойовій обстановці під час виконання бойових завдань у складі сил та засобів, залучених до відсічі та стримування збройної агресії російської Федерації з 04 липня 2024 року та є відсутнім на службі з поважних причин - унаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився. Засобами поштового зв'язку направив до суду заяву про розгляд справи без його участі. Просив заяву задовольнити.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, просила розглядати справу без її участі та не заперечувала проти задоволення вимог заяви, про що направила відповідну заяву до суду.
Представники заінтересованих осіб - військової частини НОМЕР_1 та Самарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з'явився. Повідомлені про розгляд справи належним чином, шляхом направлення судової повістки поштою. Заяв, клопотань до суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України - окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з'ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.
Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:
- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);
- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).
Вказані процедури є відмінними між собою та мають певні особливості.
Щодо встановлення факту смерті на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України
Пунктом 8 частини статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша-друга статті 318 ЦПК України).
Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.
При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19.
Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі ст. 315-317 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.
Аналізуючи додані заявником до заяви документи вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вважається зниклим безвісти, що підтверджується:
- копєю сповіщення № 294 від 08.07.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- актом службового розслідування ВЧ НОМЕР_1 від 29.09.2024 року;
- копією довідки ВЧ НОМЕР_1 від 16.06.2025 року №4698/14/4/1221;
- копією листа Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі Безпеки України від 02.06.2025 року №20/2025-Г;
- копією листа Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісті за особливих обставин від 02.06.2025р. № 21/2025-Г від 02.06.2025;
- копією витягу №20250611-2242 від 11.06.2025 року з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин;
- копією витягу з ЄРДР від 10.07.2024 року кримінальне провадження №12024041700000499.
Вказані докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а лише підтверджують зникнення безвісти останнього.
В той же час, обґрунтовуючи мету встановлення даного юридичного факту, заявник зазначає, що від встановлення цього факту залежить виникнення та реалізація його особистих та майнових прав, а саме:
- реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть в органах реєстрації актів цивільного стану України;
- оформлення права на спадщину;
- для реалізації соціальних прав членів сім'ї загиблого: встановлення виплат відповідно до Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 р. № 168; становлення пільг відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; оформлення пільг відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У відповідності до роз'яснень, які містяться в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
З вище наведеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Зі змісту заяви вбачається, що встановлення факту смерті ОСОБА_4 заявнику ОСОБА_1 потрібно для отримання виплат від держави. Таким чином, в даному випадку наявний спір про право.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, оскільки із такої заяви вбачається спір про право.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , Самарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Сухоруков