18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"17" вересня 2025 р. м. Черкаси Справа № 925/1115/25
Суддя Господарського суду Черкаської області Зарічанська З.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України", ідентифікаційний код 31169745, вул. Євгенії Мірошниченко, буд. 10, м. Київ, 03057,
про видачу судового наказу,
15.09.2025 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" (далі - ПрАТ "НАК "Надра України") з вимогою стягнути з Комунального підприємства "Уманьводоканал" Уманської міської ради (далі - КП "Уманьводоканал") суму заборгованості за Договором №2109118/07 від 21.09.2018 укладеним між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" та КП "Уманьводоканал" про проведення геологічної експертизи заборгованість у розмірі 34 300,02 грн.
Вказана заява обґрунтована тим, що 21.09.2018 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" та КП "Уманьводоканал" Уманської міської ради укладено договір про проведення геологічної експертизи № 210918/07 від 21.09.2018. 15.11.2018 затверджений експертний висновок № УВ-08-10.2 Головою правління ПАТ "НАК "Надра України". 15.11.2018 Сторонами підписаний Акт прийому-передачі робіт з проведення геологічної експертизи. З метою досудового врегулювання спору, 23.04.2019 ПрАТ "НАК "Надра України" зверталося з претензією 507/2/01/10 до КП "Уманьводоканал" та повідомляло, що у разі несплати заборгованості у розмірі 34 300,02 грн ПрАТ "НАК "Надра України" звертатиметься до господарського суду з заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження. 20.05.2019 КП "Уманьводоканал" у відповідь на претензію повідомило ПрАТ "НАК "Надра України" про те, що перебуває в складному фінансовому становищі та зобов'язалось сплатити борг у сумі 34 300,02 грн в найкоротші терміни. Однак, КП "Уманьводоканал" в порушення умов Договору про проведення геологічної експертизи № 210918/07 від 21.09.2018 та вимог законодавства України не виконує свої зобов'язання щодо погашення боргу.
Щодо спливу строку позовної давності заявник зазначає таке.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020. Постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 09.12.2020 (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року на всій території України. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами) в Україні воєнний стан діє з 24.02.2022 року. Відповідно до приписів п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки позовної давності продовжуються на строк дії зазначеного стану. Законом від 14.05.2025 № 4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" (далі - Закон №4434) відновлено строк позовної давності. Закон № 4434 набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Закон був надрукований в офіційному виданні "Голос України" від 03.06.2025 №108 тому він набрав чинності з 04.09.2025, саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності. За таких обставин, заявник вважає, що строк позовної давності у даній справі не може вважатися таким, що сплив.
Дослідивши матеріали заяви, суддя зазначає таке.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ч. 1 ст. 261 ЦК України)
За змістом вказаної норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Суд дослідивши Договір № 210918/07 від 21.09.2018 про проведення геологічної експертизи встановив, що сторони узгодили у п. 4.3., що остаточний розрахунок за даним Договором здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Акту прийому-передачі робіт.
Оскільки підписаний обома сторонами Акт прийому-передачі робіт з проведення геологічної експертизи датований 15.11.2018, то строк сплати сплив 29.11.2018. Відтак з 30.11.2018 КП "Уманьводоканал" є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, тобто з 30.11.2018 право ПрАТ "НАК "Надра України" є порушеним і заявник мав право звернутись за його захистом до суду. Трирічний строк позовної давності встановлений законом сплив 29.11.2021.
Заявник покликається на норми законів України, відповідно до яких позовна давність змінювалась, проте довільно трактуючи такі закони.
Так під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Ураховуючи конструкцію пунктів 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, продовження не є ні перериванням, ні зупиненням, а тому строк позовної давності обраховується у звичайному порядку. Проте, якщо строк позовної давності спливає у період дії карантину чи в період дії воєнного стану, однак до 29.01.2024, то строк, який сплинув, продовжується на такий період.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.
14 травня 2025 року Верховною радою України прийнято Закон України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності", яким пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) виключено. Такий Закон України набрав чинності 04.09.2025.
Заявник стверджує, що з 04.09.2025 відновлено обчислення строків позовної давності.
Проте відповідно до ч. 3 ст. 263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Водночас встановлення обставин зупинення та продовження перебігу позовної давності виходить за межі інституту наказного провадження. Стаття 152 ГПК України не містить вимог щодо з'ясування судом обставин зупинення перебігу позовної давності.
Пропуск загальної позовної давності, що встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), необхідність з'ясування обставин продовження та зупинення перебігу позовної давності унеможливлює розгляд заяви ПрАТ "НАК "Надра України" у наказному провадженні, що призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. У даному випадку, у зв'язку із простроченням сплати за межами загального строку позовної давності, очевидним є спір про право між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження. У протилежному випадку, вирішення питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника у порядку наказного провадження призведе до того, що боржник буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування позовної давності, чим можуть бути обмежені права цього учасника справи.
З урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки з'ясування питання щодо дотримання позовної давності можливо лише у порядку позовного провадження.
Отже, доводи, що наведені у заяві про видачу судового наказу, не знайшли свого підтвердження, а тому суддя дійшла висновку, що наявні підстави, визначені п. 5 ч. 1 ст.152 ГПК України, для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 152, 153, 234, 254 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Відмовити Приватному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Надра України" у видачі судового наказу про стягнення з Комунального підприємства "Уманьводоканал" заборгованості у розмірі 34 300,02 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.
Копію ухвали надіслати заявнику через систему "Електронний суд".
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА