8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" вересня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/3903/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерне товариство "Укртрансгаз"
до Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі"
про стягнення коштів
за участю :
позивача - Жирний О.С. в режимі відеоконференції
відповідача - Виноградов В.О.
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства “Харківські теплові мережі» в якому просить:
1. Стягнути з КП “Харківські теплові мережі» на користь АТ “Укртрансгаз» 967 148 121,50 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень 2016 - квітень 2017 та березень - червень 2018.
2. Стягнути з КП “Харківські теплові мережі» на користь АТ “Укртрансгаз» від простроченої компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень 2016 - квітень 2017 та березень - червень 2018 три проценти річних від простроченої суми у розмірі 25 455 386,73 грн та інфляційні втрати в сумі 126 843 586,66 гривень.
3. Стягнути з КП “Харківські теплові мережі» на користь АТ “Укртрансгаз» 2 544 937,34 грн компенсації вартості наданих послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень - березень 2016.
4. Стягнути з КП “Харківські теплові мережі» на користь АТ “Укртрансгаз» від простроченої компенсації вартості наданих послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень - березень 2016 три проценти річних від простроченої суми у розмірі 51 028,69 грн та інфляційні втрати в сумі 177 523,44 гривень.
5. Витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідача.
В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що у спірний період відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з AT «HAK «Нафтогаз України», натомість постачальник не здійснив постачання вказаних обсягів природного газу відповідачу, внаслідок чого відповідач у січні 2016 - квітні 2017 та березні - червні 2018 здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача обсягом 479 743,976 тис.куб.м., без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 04.09.2023 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/3903/23 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.
Ухвалою суду 07.09.2023 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. №26543 від 02.10.2023) в якому останній не визнає вимоги позивача в частині стягнення компенсації вартості 63 100,045 тис. куб.м. природного газу на суму 616 324 657,30 грн та вартості послуз транспортування на суму 2 544 937,34 грн та нарахованих на них процентів річних та інфляційних втрат.
Відповідач вважає, що позивач неправильно застосовує норму ч. 2 ст. 8 Закону №1730 до обсягів 35 616,526 тис. куб. м. природного газу, спожитих відповідачем у січні-квітні, листопаді, грудні 2016, січні-березні 2017 для виробництва електричної енергії, що свідчить про безпідставність розрахунку суми компенсації в розмірі 347 750 899,17 грн; до обсягів природного газу, відібраних відповідачем у квітні 2017 та оформлених актами з НАК "Нафтогаз України", що свідчить на думку відповідача про безпідставність розрахунку суми компенсації в розмірі 106 671 290,88 грн. Позивач неправильно застосовує норму ч. 2 ст. 8 Закону №1730, п. 16 Положення №758 до обсягів 900,977 тис. куб. м. природного газу, відібраних відповідачем у травні-вересні 2016 для виробництва теплової енергії та/або надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для установ, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів (бюджетні організації), що свідчить про безпідставність розрахунку суми компенсації в розмірі 6 122 050,40 грн; до обсягів 1861,020 тис. куб. м. природного газу, відібраних відповідачем у жовтні 2016 для виробництва теплової енергії для суб'єктів господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями (інші споживачі), що свідчить про безпідставність розрахунку суми компенсації в розмірі 13 211 753,18 грн та до обсягів 15 340,642 тис. куб. м. природного газу, відібраних Відповідачем у січні-березні 2017 для виробництва теплової енергії для суб'єктів господарювання, які не є бюджетними установами/ організаціями (інші організації), що свідчить про безпідставність розрахунку суми компенсації в розмірі 142 568 663,67 грн.
Також відповідач вважає, що позивачем не було надано доказів вартості послуг транспортування природного газу магістральними газопроводами у спірний період січня-березень 2016, а виконані позивачем розрахунки процентів річних та інфляційних втрат не відповідають вимогам закону.
Позивачем подано відповідь на відзив (вх. №27453 від 10.10.2025) в якій зазначає, що відповідачем не були спростовані вимоги позивача та факт споживання природного газу без поданих номінацій, а вимоги позивача підтверджені поданими до суду доказами, а жодна норма діючого закону не надає відповідачу права використовувати природний газ безоплатно.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. №28096 від 16.10.2025) в яких він не погоджується з позицією позивача, викладеною у відповіді на відзив.
Також відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. №30783 від 10.11.2023) про призначення у справі експертизи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/3903/23 було призначено по справі комплексну судову економічну та інженерно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 6, код ЄДРПОУ 02883096).
Провадження у справі №922/3903/23 зупинено до отримання висновку експертів.
Вказана ухвала від 27.11.2023 була залишена в силі постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024.
27.05.2025 до суду надійшов висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/3903/23.
Ухвалою суду від 27.05.2025 було поновлено провадження у справі.
Позивачем надані пояснення з урахуванням експертного висновку (вх. №13304 від 04.06.2025).
Відповідачем надані пояснення з урахуванням експертного висновку (вх. №13552 від 09.06.2025).
Ухвалою суду від 09.06.2025 було закрито підготовче провадження у справі № 922/3903/23 та призначено справу до розгляду по суті.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали господарської справи, відзив на неї, письмові пояснення, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд зазначає наступне.
Акціонерне товариство “Укртрансгаз» (далі - Оператор ГТС, позивач) до 31.12.2019 було оператором газотранспортної системи - суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п.19 ч.1 ст.1 Законом України “Про ринок природного газу»).
КП "Харківські теплові мережі" (відповідач) є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (далі - споживач) (п.37 ч.1 ст.1 Закону України “Про ринок природного газу»).
Для здійснення діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, відповідач використовує природний газ, постачати який було зобов'язано ПАТ НАК “Нафтогаз України» відповідно до “Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» затвердженого Постановами Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015 (зі змінами та доповненнями).
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 07.10.2015 № 1064-р «Деякі питання опалювального сезону 2015/16 року», від 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/17», від 04.10.2017 № 720-р «Деякі питання опалювального сезону 2017/2018 року», від 03.10.2018 № 717-р «Деякі питання опалювального сезону 2018/19 року» покладено на HAK «Нафтогаз України» обов'язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювальних сезонів 2015/16, 2016/17, 2017/2018, 2018/19 безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, у тому числі - КП "Харківські теплові мережі".
Таким чином, КП «ХТМ» - є захищеним споживачем природного газу у розумінні п. 10 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.
Згідно з п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.10.2015 № 1064-р «Про деякі питання опалювального сезону 2015/16 року» на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу покладено обов'язок забезпечити безперебійне постачання природного газу теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям для початку та проходження опалювального сезону.
Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року» на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) покладено обов'язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» (Офіційний вісник України, 2016 р, № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації.
Отже, на підставі вказаного розпорядження, яке є обов'язковим до виконання, на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу покладено обов'язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.
Відповідно до ст. 1 Кодексу газотранспортної системи номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу.
Таким чином, зважаючи на викладені норми, саме на позивача покладено обов'язок прийняти номінацію, а на замовника послуг транспортування - подати номінацію.
Відповідачем з ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» укладено договори постачання природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню №2351/1617-ТЕ-32 від 08.09.2016, №1186/1718-ТЕ-32 від 21.09.2017, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями №2579/1617-БО-32 від 31.10.2016, №1187/1718-БО-32 від 21.09.2017, для виробництва теплової енергії яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання №1188/1718-КП-32 від 21.09.2017, для виробництва теплової енергії для релігійних організацій №2352/1617-РО-32 від 08.09.2016, №1189/1718-РО-32 від 21.09.2017, для виробництва електричної енергії №2009/1718-ЕЕ від 27.09.2017.
Договором №2351/1617-ТЕ-32 від 08.09.2016 передбачено постачання у січні-лютому 2017 111200,0 та 81500,0 тис. куб. метрів природного газу відповідно.
Договором №2579/1617-БО-32 від 31.10.2016 передбачено постачання у січні-лютому 2017 12500,0 та 12 200,0 тис. куб. метрів природного газу відповідно.
Договором №2352/1617-РО-32 від 08.09.2016 передбачено постачання у січні-лютому 2017 52,0 та 50,0 тис. куб. метрів природного газу відповідно.
Договором №1186/1718-ТЕ-32 від 21.09.2017 передбачено постачання у січні-червні 2018 113600,0, 96700,0, 69500,0, 23700,0, 13500,0 та 8240,0 тис. куб. метрів природного газу відповідно.
Договором №1187/1718-БО-32 від 21.09.2017 передбачено постачання у січні-червні 2018 12600,0, 13100,0, 7400,0, 2300,0, 300,0 та 150,0 тис. куб. метрів природного газу відповідно.
Договором №1188/1718-КП-32 від 21.09.2017 передбачено постачання у січні-червні 2018 6500,0, 6400,0, 4100,0, 1900,0, 1300,0, 900,0 тис. куб. метрів природного газу відповідно.
Договором №1189/1718-РО-32 від 21.09.2017 передбачено постачання у січні-травні 2018 75,0, 70,0, 40,0, 15,0 та 0,0 тис. куб. метрів природного газу відповідно.
Договором №2009/1718-ЕЕ від 27.09.2017 передбачено постачання у січні-квітні 2018 7000,0, 5500,0, 6000,0, 2000,0 тис. куб. метрів природного газу відповідно.
Обставини наявності укладених КП «Харківські теплові мережі» з AT «HAK «Нафтогаз України» договорів на постачання природного газу на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/17» досліджувалося Господарським судом Харківської області у справі № 922/2953/19. що відображено у рішенні цього суду від 18.12.2019.
При цьому, відповідно до п. 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов'язані подати Оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу.
За результатом опрацювання поданих номінацій, позивачем було встановлено відсутність поданих номінацій AT «HAK «Нафтогаз України», у спірні періоди у вказаних обсягах для КП «Харківські теплові мережі».
Разом з тим, позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб'єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсязі 479 74З,976 тис. м. куб у січні 2016 - квітні 2017 та березні - червні 2018 на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача.
Дані обставини не спростовані відповідачем під час розгляду справи, відповідач мав подати докази подання постачальником номінацій, на зазначені обсяги природного газу та акти приймання-передачі природного газу підписаними між постачальником природного газу і відповідачем.
З матеріалів справи вбачається, що загальний обсяг відбору у вказані періоди без подання номінацій складає 479 743,976 тис. куб. метрів, а саме:
- у січні 2016 року - 5 060,097 тис. куб. метрів;
- у лютому 2016 року - 4 836,379 тис. куб. метрів;
- у березні 2016 року - 4 021,186 тис. куб. метрів;
- у квітні 2016 року - 514,480 тис. куб. метрів;
- у травні 2016 року - 306,791 тис. куб. метрів;
- у червні 2016 року - 183,825 тис. куб. метрів;
- у липні 2016 року - 65,223 тис. куб. метрів;
- у серпні 2016 року - 142,891 тис. куб. метрів;
- у вересні 2016 року - 202,147 тис. куб. метрів;
- у жовтні 2016 року - 1 861,020 тис. куб. метрів;
- у листопаді 2016 року - 7 989,837 тис. куб. метрів;
- у грудні 2016 року - 10 815,724 тис. куб. метрів;
- у січні 2017 року - 126 043,383 тис. куб. метрів;
- у лютому 2017 року - 109 241,197 тис. куб. метрів;
- у березні 2017 року - 7 174,450 тис. куб. метрів;
- у квітні 2017 року - 11 242,000 тис. куб. метрів;
- у березні 2018 року - 117 802,811 тис. куб. метрів;
- у квітні 2018 року - 39 390,003 тис. куб. метрів;
- у травні 2018 року - 16 383,702 тис. куб. метрів;
- у червні 2018 року - 16 466,830 тис. куб. метрів.
Вказані обсяги відбору Відповідачем природного газу підтверджуються:
1) Реєстрами обсягів природного газу, які були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України», складеними оператором з розподілу природного газу АТ «Харківміськгаз» (копії в матеріалах справи). Згідно з якими, у графі «Обсяг згідно алокації» зазначено про відбір КП «Харківські теплові мережі» природного газу в наступних обсягах та періодах:
- у січні 2016 року - 128 477,169 тис. куб. метрів;
- у лютому 2016 року - 96 471,855 тис. куб. метрів;
- у березні 2016 року - 84 356,088 тис. куб. метрів;
- у квітні 2016 року - 26 317,686 тис. куб. метрів;
- у травні 2016 року - 11 070,206 тис. куб. метрів;
- у червні 2016 року - 6 438,737 тис. куб. метрів;
- у липні 2016 року - 5 344,555 тис. куб. метрів;
- у серпні 2016 року - 11 939,285 тис. куб. метрів;
- у вересні 2016 року - 15 892,019 тис. куб. метрів;
- у жовтні 2016 року - 53 363,417 тис. куб. метрів;
- у листопаді 2016 року - 99 177,448 тис. куб. метрів;
- у грудні 2016 року - 123 354,914 тис. куб. метрів;
- у січні 2017 року - 126 043,383 тис. куб. метрів;
2) Звітами АТ «Харківміськгаз» про поділ фактичного обсягу між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі споживачів. Згідно з якими, у графі «Фактичний обсяг за місяць» зазначено про відбір КП «Харківські теплові мережі» природного газу в наступних обсягах та періодах:
- у лютому 2017 року - 109 241,197 тис. куб. метрів;
- у березні 2017 року - 77 110,985 тис. куб. метрів;
- у квітні 2017 року - 36 712,501 тис. куб. метрів;
- у березні 2018 року - 117 802,811 тис. куб. метрів;
- у квітні 2018 року - 39 390,003 тис. куб. метрів;
- у травні 2018 року - 16 383,702 тис. куб. метрів;
- у червні 2018 року - 16 466,830 тис. куб. метрів.
3) Реєстрами теплопостачальних підприємств з якими документально оформлені обсяги природного газу за прямими договорами НАК Нафтогаз України (копії в матеріалах справи). Відповідно у яких зазначені документально оформлені обсяги природного газу КП «Харківські теплові мережі» з АТ «НАК «Нафтогаз України» в наступних обсягах та періодах:
- у січні 2016 року - 123 417,072 тис. куб. метрів;
- у лютому 2016 року - 91 635,476 тис. куб. метрів;
- у березні 2016 року - 80 334,902 тис. куб. метрів;
- у квітні 2016 року - 25 803,206 тис. куб. метрів;
- у травні 2016 року - 10 763,415 тис. куб. метрів;
- у червні 2016 року - 6 254,912 тис. куб. метрів;
- у липні 2016 року - 5 279,332 тис. куб. метрів;
- у серпні 2016 року - 11 796,394 тис. куб. метрів;
- у вересні 2016 року - 15 689,872 тис. куб. метрів;
- у жовтні 2016 року - 51 502,397 тис. куб. метрів;
- у листопаді 2016 року - 91 187,611 тис. куб. метрів;
- у грудні 2016 року - 112 539,190 тис. куб. метрів;
- у січні 2017 року - 0,000 тис. куб. метрів;
- у лютому 2017 року - 0,000 тис. куб. метрів;
- у березні 2017 року - 69 936,535 тис. куб. метрів;
- у квітні 2017 року - 25 211,201 тис. куб. метрів;
- у березні 2018 року - 0,000 тис. куб. метрів;
- у квітні 2018 року - 0,000 тис. куб. метрів;
- у травні 2018 року - 0,000 тис. куб. метрів;
- у червні 2018 року - 0,000 тис. куб. метрів.
4) Актами наданих послуг з транспортування природного газу АТ «Укртрансгаз» та Актами наданих послуг з розподілу природного газу АТ «Харківміськгаз», якими підтверджується надання КП «Харківські теплові мережі» послуг з транспортування та розподілу природного газу в січні - лютому 2017 та березні - червні 2018:
- за січень 2017 року в обсязі 126 043,383 тис.м.куб., що підтверджується актом наданих послуг з транспортування природного газу № 01-17-636 від 31.01.2017 та актом наданих послуг з розподілу природного газу № ХРГ00000263 від 31.01.2017;
- за лютий 2017 року в обсязі 109 241,197 тис.м.куб., що підтверджується актом наданих послуг з транспортування природного газу № 02-17-636 від 28.02.2017 та актом наданих послуг з розподілу природного газу № ХРГ00002951 від 28.02.2017;
- за березень 2018 року в обсязі 117 802,811 тис.м.куб., що підтверджується актом наданих послуг з транспортування природного газу № 03-18-636 від 31.03.2018 та актом наданих послуг з розподілу природного газу № ХРГ00035704 від 31.03.2018;
- за квітень 2018 року в обсязі 39 390,003 тис.м.куб., що підтверджується актом наданих послуг з транспортування природного газу № 03-18-636 від 30.04.2018 та актом наданих послуг з розподілу природного газу № ХРГ0039229 від 30.04.2018;
- за травень 2018 року в обсязі 16 383,702 тис.м.куб., що підтверджується актом наданих послуг з транспортування природного газу № 05-18-636 від 31.05.2018 та актом наданих послуг з розподілу природного газу № ХРГ0040739 від 31.05.2018;
- за червень 2018 року в обсязі 16 466,830 тис.м.куб., що підтверджується актом наданих послуг з транспортування природного газу № 06-18-636 від 30.06.2018 та актом наданих послуг з розподілу природного газу № ХРГ0042655 від 30.06.2018;
5) Скріншотом з системи ERP SAP щодо наданих послуг транспортування за січень 2016 - квітень 2017 та березень - червень 2018.
Крім того, у відповідь на адвокатський запит № 28/3 КП «Харківські теплові мережі» листом № 07-32/4423 від 18.07.2022 підтвердило, що споживало природний газ у період січень 2016 - квітень 2017 та березень - червень 2018 в зазначених обсягах, при цьому не маючи постачальника природного газу на вказані обсяги (копії в матеріалах справи).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що у спірний період відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з AT «HAK «Нафтогаз України», натомість постачальник не здійснив постачання вказаних обсягів природного газу відповідачу, внаслідок чого відповідач у січні 2016 - квітні 2017 та березні - червні 2018 здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача обсягом 479 743,976 тис.куб.м., без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.
Отже, як зазначає позивач, строк оплати вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
З метою забезпечення сталого функціонування ринку природного газу, було прийнято Закон України від 14.07.2021 № 1639-IX Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (далі Закон України № 1639), який набрав чинності 29.08.2021.
Законом України № 1639 внесено зміни, в тому числі, до Закону України від 03.11.2016 № 1730-VІІІ Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення (далі Закон України № 1730), який зокрема доповнено ст. 8 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України №1730, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (далі підприємства ПЕК), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов'язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акту звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість:
- відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України Про ринок природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;
- послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.
Різниця між вартістю природного газу за ціною компенсації, що визначена частиною другою цієї статті, та фактичною вартістю природного газу, яку відображено в бухгалтерському обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, у відповідні періоди відбору природного газу без поданих номінацій, підлягає списанню з обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно.
Таким чином, ч. 2. ст. 8 Закону України №1730, держава встановила імперативне нормативне регулювання правовідносин, щодо врегулювання заборгованості підприємства ПЕК перед Оператором ГТС, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та визначила, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується Оператору ГТС.
Відповідно до ст. 2 Закону України № 1730, дія цього Закону поширюється на відносини з врегулювання заборгованості підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій.
Також визначено порядок компенсації оплата протягом 72 місяців починаючи з 1 жовтня 2021 року щомісяця рівними частини починаючи з 1 жовтня 2021 року вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу - особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року.
АТ "Укртрансгаз" до 31.12.2019 року виконувало функції Оператора газотранспортної системи відповідно до ліцензії НКРЕКП серія АЕ №194511 від 28.02.2013.
Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України № 1730 обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.
Враховуючи, що відповідач здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 479 743,976 тис, м. куб у січні 2016 - квітні 2017 та березні - червні 2018 без поданих постачальником газу номінацій (про що детально викладено в розділі І позовної заяви), вартість вказаних обсягів компенсується позивачу відповідно до порядку встановленого ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730.
Також, позивач зазначає, що відповідачем не було оплачено позивачу вартість послуг транспортування природного газу за січень - березень 2016 року на загальну суму 8 328 885,65 грн, а саме:
січень 2016 в обсязі 5 060,097 тис.м.куб. на суму 3 028 164,45 грн;
лютий 2016 в обсязі 4 836,379 тис.м.куб. на суму 2 894 282,65 грн;
березень 2016 в обсязі 4 021,186 тис.м.куб. на суму 2 406 438,55 грн.
В своєму відзиві на позовну заяву, відповідач, заперечуючи проти заявлених позивачем вимог про стягнення компенсації, відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ №1730, за надані послуги транспортування природного газу в січні - березні 2016 року, що були відібрані без номінації, зазначає, що «у матеріалах справи № 922/3903/23 відсутні докази затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг тарифу в сумі 498,70 грн. за тис. куб. м., що виключає можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення 2 544 937,34 грн.».
При цьому сам факт надання послуг с транспортування та їх обсяг відповідачем не ставиться під сумнів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. З ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Виходячи з вказаних норм права, в силу вимог Закону України № 1730 у відповідача виникло зобов'язання компенсувати позивачу вартість відібраних в період січень 2016 - квітень 2017 та березень - червень 2018, без номінацій обсягів природного газу та вартість послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу в період січень - березень 2016.
З урахуванням того що ст. 8 Закону № 1730 визначено, що компенсація позивачу має бути здійснена відповідачем за цінами реалізації природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів, то при розрахунку загального розміру заборгованості позивачем враховано обсяги споживання природного газу, використані відповідачем для виробництва теплової енергії для різних категорій споживачів, що визначені самим відповідачем в договорах постачання природного газу (копії наявні в матеріалах справи) та в актах приймання-передачі природного газу за лютий 2016 - квітень 2017 та березень - червень 2018, що були повернуті АТ «НАК «Нафтогаз України» на адресу КП «Харківські теплові мережі» без підписання (копії в матеріалах справи), а також враховано ціни для виробників теплової енергії по категоріям споживачів, які діяли протягом періоду відборів природного газу без номінацій.
Вартість послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу розраховується за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.
Відповідно до постанови НКРЕКП № 3159 від 29.12.2015 року встановлено тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільного підприємства ПАТ «Харківміськгаз» в розмірі 498,70 грн (без ПДВ) за 1000 м.куб.
У зв'язку з зазначеним, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у визначених періодах у загальному розмірі 479 743,976 тис. куб. м. за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів (за інформацією АТ «НАК «Нафтогаз України» щодо цін на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований за договорами постачання природного газу з АТ «НАК «Нафтогаз України», загалом складає 3 165 212 033,65 грн, яку відповідач зобов'язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами оплатити позивачу.
Відповідно, розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 43 961 278,24 гривень.
Крім того, за розрахунком позивача, вартість наданим послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за період січень - березень 2016 у загальному обсязі 13 917,662 тис. куб. м. за цінами визначеними відповідно до постанови НКРЕКП № 3159 від 29.12.2015 загалом складає 8 328 885,65 грн, яку відповідач зобов'язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами оплатити Позивачу.
Відповідно, розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021) вартості наданих послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 115 678,97 грн.
Положення ст. 526 ЦК України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться..
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на 01.08.2023 строк оплати (за 01.10.2021 - 01.08.2023) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому відповідач зобов'язаний був сплати 967 148 121,28 гривень.
Крім того, станом на 01.08.2023 строк оплати (за 01.10.2021 - 01.08.2023) вартості наданих послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому відповідач зобов'язаний був сплати 2 544 937,34 гривень.
Однак, відповідач в порушення наведених положень законодавства не здійснив ні оплату вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу, ні оплату вартості наданих послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу на користь позивача, чим допустив прострочення строку для оплати, порушуючи відповідне зобов'язання.
Щодо заперечень відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, суд звертає увагу на наступне.
Предметом позовної заяви є стягнення вартості відібраних Відповідачем без номінацій за період січень 2016 - квітень 2017 року та березень - червень 2018 року природного газу обсягом 479 743,976 тис. куб. метрів та вартість послуг транспортування природного газу за січень - березень 2016 року на загальну суму 8 328 885,65 грн, на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VІІІ від 03.11.2016 (далі - Закон України № 1730).
Згідно з п. 2 ст. 8 Закону України № 1730, компенсація вартості природного газу Позивачу здійснюється за використаний природний газ протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року без поданих постачальником газу НОМІНАЦІЙ та у яких відсутні підписані АКТИ приймання-передачі природного газу з ПОСТАЧАЛЬНИКОМ щодо таких обсягів а також послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу.
Таким чином, для спростування позовних вимог, Відповідач мав подати докази подання постачальником номінацій, на зазначені обсяги природного газу та акти приймання-передачі природного газу підписаними між постачальником природного газу і Відповідачем.
Однак, вказані докази, не були подані Відповідачем, що свідчить про наявність підстав для стягнення заборгованості на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730.
Так, у відзиві на позовну заяву Відповідач заперечує проти позовних вимог, при цьому, відповідач визнає факт відбору природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій у спірний період, та не оплату ним вартості використаних обсягів природного газу будь-якому постачальнику природного газу.
Щодо підтвердження факту споживання КП «Харківські теплові мережі» природного газу у період січень 2016 - квітень 2017 року та березень - червень 2018 року без номінацій в обсязі 479 743,976 тис. куб. м. суд зазначає наступне.
Як вбачається з відзиву КП «ХТМ», Відповідач фактично і документально підтверджує факт споживання ним природного газу у період січень 2016 - квітень 2017 року та березень - червень 2018 року без номінацій в обсязі 468 501,976 тис.куб.м. про, що свідчать подані Відповідачем до відзиву на позовну заяву наступні документи, а саме:
- Довідка КП «ХТМ» щодо загальних фактичних обсягів природного газу, спожитого КП «ХТМ» у 2016 році, січні - квітні 2017 року, березні - червні 2018 року;
- Довідка КП «ХТМ» щодо обсягів природного газу, спожитого КП «ХТМ» у 2016 році, січні - квітні 2017 року, березні - червні 2018 року по яких є оформлені акти приймання передачі природного газу з НАК «Нафтогаз України»;
- Довідка КП «ХТМ» щодо обсягів природного газу, спожитого КП «ХТМ» у 2016 році, січні - квітні 2017 року, березні - червні 2018 року без номінацій.
У відповідь на адвокатський запит № 28/3 КП «Харківські теплові мережі» листом № 07-32/4423 від 18.07.2022 підтвердило, що споживало природний газ у період січень 2016 - квітень 2017 та березень - червень 2018 в зазначених обсягах, при цьому не маючи постачальника природного газу на вказані обсяги.
При цьому, згідно довідки КП «ХТМ» щодо обсягів природного газу, спожитого КП «ХТМ» у 2016 році, січні - квітні 2017 року, березні - червні 2018 року без номінацій в розділі за квітень 2017 р. вказано - 0,00, а в листі КП «Харківські теплові мережі» № 07-32/4423 відповідачем зазначено, що за квітень 2017 р. обсяг природного газу - 11 242,000 тис. куб. м. підприємство не споживало.
Однак, вказане твердження спростовано під час розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» чітко визначено, що обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання передачі природного газу за відповідний період споживання.
Тобто, для визначення обсягів природного газу, що підлягають компенсації, ЗУ 1730 чітко передбачає застосування алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу.
Слід звернути увагу, що в матеріалах справи містяться:
- алокація/звіт АТ «Харківміськгаз» за квітень 2017 року, відповідно до якої визначено, що фактичний обсяг відбору КП «ХТМ» природного газу в квітні 2017 року становить36 712,501 тис.куб.м.;
- реєстр теплопостачальних підприємств з якими документально оформлені обсяги природного газу за прямими договорами НАК Нафтогаз України за квітень 2017, відповідно до якого визначено, що АТ «НАК «Нафтогаз України» з КП «ХТМ» в квітні 2017 документально оформлено природний газ в обсязі 25 470,501 тис.куб.м;
- акти приймання передачі природного газу за квітень 2017, що підписані між КП «ХТМ» та АТ «НАК «Нафтогаз України» на загальний обсяг 25 470,501 тис.м.куб.
Тобто, алокація/звіт АТ «Харківміськгаз» мінус акти приймання-передачі за квітень 2017 дорівнює обсяг природного газу, що був відібраний Відповідачем у квітні 2017 року без номінацій (36712,501тис.м.куб. - 25470,501тис.м.куб. = 11242,000тис.м.куб.).
Крім того, в матеріалах справи міститься копія листа АТ «НАК «Нафтогаз України» № 26-4175/1.2.-17 від 16.05.2017, яким АТ «НАК «Нафтогаз України» повернув без підпису КП «ХТМ» акти приймання-передачі природного газу за квітень 2017 на 11 242,000 тис.м.куб. природного газу.
Також, в матеріалах справи є Інформація про споживання природного газу КП «ХТМ» у квітні 2017 року (підписана представником КП «ХТМ») де зазначено фактичний обсяг використаного природного газу у квітні 2017 року 36 712,501 тис.м.куб. А також технічний акт з розподілу природного газу від 30.04.2017, підписаний між КП «ХТМ» та АТ «Харківміськгаз», яким підтверджено, що в квітні 2017 року КП «ХТМ» отримало 36 712,501 тис.м.куб. природного газу.
Отже, враховуючи вищевикладене, твердження Відповідача про те, що КП «ХТМ» в квітні 2017 року було спожито 25 470,501 тис.м.куб. природного газу а не 36 712,501 тис.м.куб. природного газу, не відповідає дійсності та спростовується наявними у матеріалах справи доказами.
Стосовно безпідставних тверджень відповідача про нібито неправильне застосування позивачем цін реалізації природного газу та помилкове застосування позивачем положень Закону України № 1730-VIII до обсягів природного газу, спожитих відповідачем, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» - КП «Харківські теплові мережі» є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини. КП «ХТМ» є суб'єктом ринку природного газу в розумінні п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу».
З метою забезпечення сталого функціонування ринку природного газу було прийнято Закон України від 14.07.2021 № 1639-ІХ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі - Закон України № 1639), який набрав чинності 29.08.2021.
Законом України № 1639 внесено зміни, в тому числі, до Закону України від 03.11.2016 № 1730-УШ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (далі - Закон України № 1730), який зокрема доповнено ст. 8 цього Закону.
Суб'єктний склад визначено Законом № 1730 і це - Позивач, який до 31.12.2019 був оператором газотранспортної системи - суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії (серія АЕ № 194511 від 28.02.2013) здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»), та Відповідач - споживач природного газу, який отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730 визначено, що: «Підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов'язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість:
відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;
Суб'єктний склад визначено, виходячи з виду діяльності підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води).
Щодо відібраних без номінацій обсягів природного газу, то Законом № 1730 не передбачено виключень в частині відібраних без номінацій обсягів природного газу. Таким чином, усі обсяги природного газу, які були використані без номінацій, підпадають під дію положень ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730.
Також і у наступних частинах 3, 4 ст. 8 мова йде про обсяги природного газу, які були відібрані без номінацій, та немає прив'язки таких обсягів до того, на що вони були використані суб'єктами, які вказані у ч. 2 ст.8 Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України № 1730 визначено, що обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання передачі природного газу за відповідний період споживання.
Різниця між вартістю природного газу за ціною компенсації, що визначена частиною другою цієї статті, та фактичною вартістю природного газу, яку відображено в бухгалтерському обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, у відповідні періоди відбору природного газу без поданих номінацій, підлягає списанню в обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно (ч. 4 ст. 8 Закону України № 1730).
Матеріалами справи підтверджено, що спірні обсяги природного газу (479 743,976 тис.куб.м), були спожиті відповідачем без номінацій, в період січень 2016 - квітень 2017 року та березень - червень 2018.
Проте, відповідач не вжив, визначених ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730 заходів із врегулювання зазначеної заборгованості та не здійснив, починаючи з 1 жовтня 2021 року оплати рівними частинами вартості відібраних ним обсягів природного газу без номінацій у період січень 2016 - квітень 2017 року та березень - червень 2018.
Відповідач, ігноруючи положення ч. 2 ст. 8 Закону № 1730 та ухиляючись від виконання зобов'язання, встановленого цим Законом, не здійснює оплату належних позивачу грошових коштів, якими продовжує протиправно користуватись.
Відповідно до повідомлення постачальника АТ «НАК «Нафтогаз України» (Інформація про ціни на природний газ для виробників теплової енергії № 23/4-1305- 21 від 22.11.2021) зазначена ціна реалізації природного газу за категоріями споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу».
Згідно із пунктом 17 Положення № 758 та пунктом 12 Положення 187 - постачання природного газу АТ «НАК «Нафтогаз України» виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та з дотриманням принципу недискримінації.
Отже, зазначені тарифи підтверджуються, в тому числі, і умовами укладених договорів між Відповідачем та АТ «НАК «Нафтогаз України» (копії договорів містяться в матеріалах справи).
Ціни на природний газ, що відібраний Відповідачем без номінацій протягом спірного періоду, застосовані з урахуванням вимог постанов Кабінету міністрів України № 758 від 01.10.2015 та № 187 від 22.03.2017, відповідно до вимог ст. 1, 8 ЗУ 1730, та з урахуванням довідки щодо цін на природний газ у вказаний період, що була надана АТ «НАК «Нафтогаз України» як суб'єкта ринку природного газу на якого були покладені спеціальні обов'язки.
При цьому, Відповідачем, невірно тлумачиться положення абз. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України 1730 в частині надання визначення щодо ціни категорії споживання природного газу. Ціна природного газу, що був спожитий Відповідачем, має бути застосована саме як для підприємства, що здійснює виробництво та постачання теплової енергії.
Крім того, положення абз. 2 п. 16 «Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 та абз. 3 п. 13 «Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 22.03.2017, передбачає, що ціна для відповідної категорії споживання природного газу встановлюється саме АТ «НАК «Нафтогаз України».
Також ціни на спожиті обсяги природного газу відповідно до категорії використання, зазначені і самим Відповідачем в актах приймання-передачі природного газу за спірний період, що були підписані Відповідачем та повернуті останньому без підпису АТ «НАК «Нафтогаз України» (копії наявні в матеріалах справи).
Позивач і відповідач, є суб'єктами господарювання, відносини яких, щодо компенсації вартості природного газу, використаного за період з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року, без подання номінацій, унормовані Законом України № 1730.
Законом України № 1730 держава встановила імперативне нормативне регулювання правовідносин щодо врегулювання заборгованості підприємства ПЕК перед Оператором ГТС, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та визначила, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується Оператору ГТС.
Отже, твердження відповідача про неправильне застосування позивачем цін реалізації природного газу та помилкове застосування позивачем положень Закону України № 1730-VIII до обсягів природного газу, спожитих відповідачем, є помилковим.
Також, своєму відзиві на позовну заяву, відповідач заперечує проти вимог про стягнення компенсації, відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ 1730, за надані послуги транспортування природного газу в січні - березні 2016 року, що були відібрані без номінації, зазначаючи, що «у матеріалах справи № 922/3903/23 відсутні докази затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг тарифу в сумі 498,70 грн. за тис. куб. м., що виключає можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення 2 544 937,34 грн.». Вказане твердження відповідача також не відповідає дійсності, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 5 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 3159 від 29.12.2015 року «Про встановлення загального тарифу на транспортування природного газу, тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами» (копія в матеріалах справи) встановлено тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільних підприємств згідно з додатком 1.
Згідно п. 32 додатку 1 до Постанови НКРЕКП № 3159 встановлено тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для ПАТ «Укртрансгаз» відповідно до території ліцензованої діяльності ПАТ «Харківміськгаз» 498,70 грн (без ПДВ) за 1000 м.куб.
Щодо експертного висновку суд зазначає, що статтею 104 ГПК передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Так, ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/3903/23 було призначено комплексну судову економічну та інженерно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення експертів поставлені наступні питання:
1. Чи підтверджується документально відбір КП “Харківські теплові мережі» з газотранспортної системи загального обсягу 479 743,976 тис. м. куб. природного газу без номінацій постачальника в період січень 2016 - квітень 2017, березень - червень 2018?
2. Чи підтверджується документально розподіл загального обсягу 479 743,976 тис. м. куб. природного газу, відібраного КП “Харківські теплові мережі» без номінацій з газотранспортної системи в період січень 2016 - квітень 2017, березень - червень 2018, за категоріями споживання “інші», “інші, електрична енергія», “бюджетні організації», “інші організації», “населення», “релігійні організації» в обсягах відповідно до “Розрахунку суми основного боргу Комунального підприємства “Харківські теплові мережі», що підлягає компенсації згідно ч. 2 ст. 8 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 № 1730-VIII» станом на 01.06.2023?
Ознайомившись із експертним висновком № 12239/12264/24-71 від 15.05.2025, суд, враховуючи фактичні обставини справи № 922/3903/23 та наявність документів у матеріалах справи, які не враховані експертами під час складення висновку зазначає, що Експертний висновок містить відповіді на питання, які в повній мірі підтверджують позицію позивача у справі, окрім щодо обсягів природного газу спожитих відповідачем без номінацій у квітні 2017 року в обсязі 11 242,000 тис.куб.м.
Однак, як було зазначено вище, судом під час розгляду справи встановлено, що обсяг природного газу спожитих відповідачем без номінацій у квітні 2017 року в обсязі 11 242,000 тис.куб.м. підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, а сам висновок експертів зроблений без врахування положень законодавства, що регулюють спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, а саме ч.2, 3 ст. 8 ЗУ 1730, без врахування наявних у матеріалах справи № 922/3903/23 документальних доказів та фактичних обставин справи виходячи з наступного.
Законом України № 2479- IX від 29 липня 2022 року «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» ст. 8 ЗУ № 1730 доповнено ч. 3 наступного змісту «Обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/ звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання».
Таким чином, ч. 3. ст. 8 Закону України № 1730 законодавець чітко встановив порядок визначення обсягів спожитого без номінацій природного газу підприємствами ПЕК (саме як споживачами) для здійснення процедури врегулювання заборгованості підприємств ПЕК перед Оператором ГТС, та визначив, що обсяги природного газу, зазначені в ч. 2 ст. 8 ЗУ 1730, визначаються на підставі безпосередньо алокацій/звітів операторів газорозподільних систем.
Відповідно до глави 3 розділу IX Кодексу ГРС, визначено, що визначення об'єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) по об'єкту споживача, що не є побутовим, в тому числі і по підприємствам ТКЕ, здійснюється Оператором ГРМ на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Відповідно до п. 4 гл. 1 розділу I Кодексу газорозподільних систем алокація - визначення фактичного обсягу (об'єму) природного газу по об'єкту споживача за певний розрахунковий період, відповідно до вимог розділу VI цього Кодексу.
Тобто, алокація це не документ, а процес визначення розміру місячного небалансу в розрізі споживачів, з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.
Таким чином, Кодексом ГРС чітко визначено, що Оператор ГРМ здійснює алокацію по об'єктах Споживачів, що знаходяться в межах його ліцензійної діяльності.
Відповідно до пункт 5 глави 3 розділу IX Кодексу ГРС чітко визначено, що на підставі звіту споживача (дистанційних даних) про спожиті об'єми природного газу, визначені комерційними вузлами обліку, або на підставі зміненого режиму нарахування по об'єкту споживача Оператор ГРМ забезпечує:
1) визначення загального об'єму споживання (розподілу, постачання) природного газу (алокація) по об'єкту споживача за розрахунковий період з урахуванням передбачених цим Кодексом (договором розподілу природного газу) регламентних процедур щодо визначення об'ємів споживання (розподілу, постачання) природного газу (алокація);
4) передавання даних Оператору ГТС про фактичний об'єм та розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача у порядку, визначеному Кодексом ГТС (підтвердження алокації).
Визначений Оператором ГРМ фактичний об'єм та обсяг розподілу та споживання (постачання) природного газу по об'єкту споживача (алокація) за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передається Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для включення в місячний баланс природного газу по ГТС і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником (пункт 6 глави 3 розділу IX Кодексу ГРС).
КП «Харківській теплові мережі» є суб'єктом, що підпадає під дію ч. 2 ст. 8 Закону № 1730-VIII, водночас виходячи з того, що Закон має вищу юридичну силу за Кодекс ГТС та Кодекс ГРМ, то правовідносини мають вирішуватись виключно із застосуванням норм Закону № 1730, а саме ч. 3 ст. 8 вказаного Закону.
Однак, під час складання Експертного висновку, не було враховано, що відповідно до п. 4 гл. 1 розділу I Кодексу ГРС передбачено, що алокацію по Споживачах здійснює саме Оператор ГРС а не Оператор ГТС. Оскільки, відповідно до положень Кодексу ГТС Оператор ГТС здійснює алокацію саме по замовниках послуг транспортування природного газу, а не по Споживачах. Тому, враховуючи вищевказане, законодавець чітко передбачив в ч. 3 ст. 8 ЗУ № 1730, що обсяги природного газу, зазначені в ч. 2 ст. 8 ЗУ 1730, визначаються саме на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем, а тому висновок про те, що заявлений Позивачем у розрахунку до позовної заяви обсяг відбору без номінацій 11 242,000 тис.куб.м (квітень 2017) документально підтвердити не видається за можливе, спростовується матеріалами справи, а саме Алокацією (звітом) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Харківміськгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) та доданого до неї деталізованого Звітом про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки входу ПАТ «Харківміськгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) у розрізі їх контрагентів (споживачів).
Отже, під час розгляду позовних вимог АТ «Укртрансгаз» до КП «Харківські теплові мережі» в частині визначення обсягів природного газу, що були спожиті відповідачем (Споживачем) без подання номінацій (ч. 2 ст. 8 ЗУ 1730) в квітні 2017 року, повинно було бути застосовано положення ч. 3 ст. 8 ЗУ 1730, яка чітко визначає, що обсяги природного газу, зазначені в ч. 2 ст. 8 ЗУ 1730, визначаються саме на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем.
При цьому, щодо відібраних без номінацій обсягів природного газу, то Законом № 1730 не передбачено виключень в частині відібраних без номінацій обсягів природного газу. Таким чином, усі обсяги природного газу, які були використані без номінацій, підпадають під дію положень ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730 (висновки Верховного Суду викладені у постановах від 04.05.2023 у справі № 914/1940/22, від 16.02.2024 у справі № 905/2044/19 та від 03.04.2024 по справі № 922/2737/23).
При цьому, ч. 1 ст. 1 Закону № 1730 чітко визначає, що до заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону (далі - заборгованість), (до такої кредиторської заборгованості, зокрема, включається заборгованість, щодо якої ухвалено судове рішення про стягнення або затверджено мирову угоду) відноситься також кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу, постачальниками інших енергоносіїв, операторами газорозподільних систем, оператором газотранспортної системи та особою, що виконувала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, за спожитий природний газ та інші енергоносії, використані для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні та/або у разі правонаступництва), а також послуги з його розподілу і транспортування.
При цьому, Відповідач під час розгляду справи підтвердив та не заперечував, що спірні обсяги природного газу, були ним спожиті без номінацій, у січні 2016 - квітні 2017 та березні - червні 2018, підписані акти приймання - передачі природного газу на спірні обсяги відсутні та вказані спірні обсяги природного газу не сплачені жодному постачальнику.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 8 Закону України № 1730 обсяги природного газу, зазначені Позивачем у позовній заяві по справі № 922/3903/23, визначені як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/ придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що експертом неповною мірою проаналізовано та не враховано документи, наявні в матеріалах справи та на підставі яких позивачем було здійснено відповідний розрахунок вартості компенсації обсягів природного газу спожитого без номінацій, на підставі ч. 2, 3 ст. 8 ЗУ 1730, саме в частині відібраних без номінацій обсягів природного газу в квітні 2017.
Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у розмірі 967 148 121,50 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень 2016 - квітень 2017 та березень - червень 2018 та 2 544 937,34 грн компенсації вартості наданих послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень - березень 2016, як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.
Також, позивачем заявлено до стягнення нараховані від простроченої компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень 2016 - квітень 2017 та березень - червень 2018 три проценти річних від простроченої суми у розмірі 25 455 386,73 грн та інфляційні втрати в сумі 126 843 586,66 гривень, та нараховані від простроченої компенсації вартості наданих послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень - березень 2016 три проценти річних від простроченої суми у розмірі 51 028,69 грн та інфляційні втрати в сумі 177 523,44 гривень.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК України).
За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, для розрахунку інфляційних втрат, було використано офіційну інформацію Державної служби статистики України, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом надано оцінку щодо належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок зазначених вище судом доказів у їх сукупності.
Водночас всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості позовних вимог, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Інших судових витрат позивачем не заявлено.
Витрати відповідача по оплаті вартості проведення експертизи покладаються на відповідача.
Додатково суд зазначає, що Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває на теперішній час.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", повноваження судів не можуть бути припинені.
Статтею 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Згідно з рекомендаціями Верховного Суду від 04.03.2022 щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, процесуальні строки, зокрема, проведення підготовчого провадження, розгляду справи по суті в умовах воєнного чи надзвичайного стану, визначено як розумні.
Суд зазначає, що поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі господарського суду з міркувань безпеки, та постійними повітряними тривогами, розгляд даної справи здійснений судом у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 2, 4, 5, 13, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Комунального підприємства “Харківські теплові мережі» задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства “Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Акціонерного товариства “Укртрансгаз» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) - 967 148 121,50 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень 2016 - квітень 2017 та березень - червень 2018.
Стягнути з Комунального підприємства “Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Акціонерного товариства “Укртрансгаз» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) - від простроченої компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень 2016 - квітень 2017 та березень - червень 2018 три проценти річних від простроченої суми у розмірі 25 455 386,73 грн та інфляційні втрати в сумі 126 843 586,66 гривень.
Стягнути з Комунального підприємства “Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Акціонерного товариства “Укртрансгаз» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) - 2 544 937,34 грн компенсації вартості наданих послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень - березень 2016.
Стягнути з Комунального підприємства “Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Акціонерного товариства “Укртрансгаз» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) - від простроченої компенсації вартості наданих послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень - березень 2016 три проценти річних від простроченої суми у розмірі 51 028,69 грн та інфляційні втрати в сумі 177 523,44 гривень.
Стягнути з Комунального підприємства “Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Акціонерного товариства “Укртрансгаз» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) - 939 400,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "18" вересня 2025 р.
Суддя С.А. Прохоров