8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" вересня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2391/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "Овен плюс" (61191, м. Харків, вул. Ковтуна, 4)
до Виконавчого комітету Ізюмської міської Ради (64309, Харківська обл., м. Ізюм, пл. Центральна, 1)
про визнання протиправним та скасування рішення
за участю представників:
позивача - Ігнатьєва В.А.;
відповідача - не з'явився,
Приватне підприємство "Овен плюс" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Ізюмської міської Ради, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №78905481 від 14 травня 2025 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області Романенка Максима Миколайовича про відмову у проведенні реєстраційних дій відповідно до заяви ПП "Овен плюс" від 13.03.2025, за реєстраційним номером 65781168, про реєстрацію права власності на будівлю корпусу №8 (заводоуправління) літ "А-2" інв. №77008 площею 1661 кв. м., за адресою: 64304, Харківська область, м. Ізюм, вул. Лондонська, (Пролетарська) 1;
- прийняти рішення, яким зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області Романенка Максима Миколайовича здійснити державну реєстрацію права власності на будівлю корпусу №8 (заводоуправління) літ "А-2" інв. №77008 площею 1661 кв. м., за адресою: 64304, Харківська область, м. Ізюм, вул. Лондонська, (Пролетарська) 1 за Приватним підприємством "Овен плюс" м. Харків, код ЄДРПОУ 31642481 на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 25 серпня 2010 року у справі №45/203-10.
Судові витрати позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської від 24.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 13.08.2025 на 14:00.
07.08.2025 відповідач подав відзив (вх. 18291), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що при розгляді поданих документів та здійсненні консолідованих пошуків в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було встановлено, що за адресою : Харківська область, м. Ізюм, вул. Лондонська (Пролетарська), будинок 1 вже зареєстровано право власності на нежитлову будівлю "Заводоупраління" під літ. "А-ЗН" загальною площею 2637,2 кв.м., за фізичними особами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1680169663104, що унеможливлює реєстрацію права власності на спірну будівлю за позивачем.
13.08.2025 позивач подав відповідь на відзив (вх.№18655), в якій вказав, що нежитлова будівля корпусу № 8 (заводоуправління) літ "А-2" інв. № 77008 площею 1661 кв. м. і нежитлова будівля "Заводоуправління", "А-ЗН", загальною площею 2637,2 кв. м. це зовсім різні об'єкти нерухомості і тому, зареєстроване право власності на будівлю "Заводоуправління", "А-3Н", загальною площею 2637.2 кв. м. не може бути підставою для відмови в реєстрації права власності на будівлю корпусу №8 (заводоуправління) літ "А-2" інв. № 77008 площею 1661 кв. м., яка теж знаходиться за адресую; 64304. Харківська обл., м. Ізюм, вулиця Лондонська, будинок №1. Також позивач зазначив, що за вказаною адресою зареєстровано ще 4 (чотири) будівлі.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2025 підготовче провадження у справі було закрито та призначено до розгляду по суті на 10.09.2025 о 14:30.
Підчас судового засідання 10.09.2025 представник позивача вказав, що звертався з аналогічним позовом до Харківського окружного адміністративного суду, але ухвалою від 18.06.2025 адміністративним судом відмовлено у відкритті провадження у справі та роз'яснено, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
У зв'язку з викладеним, протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2025 розгляд справи по суті відкладено на 16.09.2025 о 14:30 та зобов'язано представника позивача надати копію позовної заяви, з якою він звертався до адміністративного суду, а також відповідну ухвалу.
Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2025 надав запитані судом документи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 16.09.20255 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд установив такі обставини.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25 серпня 2010 року у справі №45/203-10, яке вступило в законну силу, визнано (підтверджено) право власності Приватного підприємства "Овен Плюс" (далі - Позивач) на будівлю корпусу № 8 (заводоуправління) літ "А-2" інв. № 77008 площею 1661 кв. м., розташовану за адресую: 64304. Харківська обл., м. Ізюм, вулиця Пролетарська, будинок №1.
13.03.2025 позивач звернувся до Виконавчого комітету Ізюмської міської Ради (далі - Відповідач) з заявою про реєстрацію права власності на будівлю корпусу № 8 (заводоуправління) літ "А-2" інв. № 77008 площею 1661 кв. м., за адресою: 64304. Харківська область, м. Ізюм, вул. Лондонська (Пролетарська) №1.
Рішенням № 78905481 від 14 травня 2025 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області Романенком Максимом Миколайовичем відмовлено у проведенні реєстраційних дій відповідно до заяви ПП "Овен плюс" від 13.03.2025, за реєстраційним номером 65781168, про реєстрацію права власності на будівлю корпусу № 8 (заводоуправління) літ "А-2" інв. № 77008 площею 1661 кв. м., за адресою: 64304. Харківська область, м. Ізюм, вул. Лондонська (Пролетарська) №1.
В якості підстави для прийняття рішення № 78905481 державним реєстратором зазначено п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у зв'язку з наявністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями), оскільки:
1) За адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Лондонська (Пролетарська) №1 вже зареєстроване право власності на нежитлову будівлю "Заводоуправління" "А-ЗН", загальною площею 2637,2 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1680169663104;
2) Реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: Харківська обл., Ізюмський район, м. Ізюм, вул. Лондонська (Пролетарська) будинок № 1 згідно із даними реєстрових книг Бюро відсутня, тобто вбачається, що попередній власник (ППКФ "Промавтоматика") не набув права власності на вищезазначену будівлю.
Позивач вважає, що рішення № 78905481 є неправомірним, прийнятим с порушенням Конституції України, Закону України №2343-ХІІ від 14.05.1992 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в ред. до 2011 року), Закону України №1952-IV від 01.07.2004 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Європейської Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" та інших законів і міжнародних зобов'язань України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1952-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1952-IV дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.
За визначенням ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Так, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.
Згідно з частиною другою статті 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
Відповідно до статті 24 Закону № 1952-IV підставами для відмови в державній реєстрації є: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці).
Так, частиною другою статті 24 Закону № 1952-IV передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, зокрема, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Як вже було зазначено, рішенням Господарського суду Харківської області від 25 серпня 2010 року у справі №45/203-10, яке вступило в законну силу, визнано (підтверджено) право власності Приватного підприємства "Овен Плюс" (далі - Позивач) на будівлю корпусу № 8 (заводоуправління) літ "А-2" інв. № 77008 площею 1661 кв. м., розташовану за адресую: 64304. Харківська обл., м. Ізюм, вулиця Пролетарська, будинок №1.
У ході розгляду справи суд також установив, що 13.03.2025 Позивач звернувся до Відповідача з заявою про реєстрацію права власності на будівлю корпусу № 8 (заводоуправління) літ "А-2" інв. № 77008 площею 1661 кв. м., за адресою: 64304. Харківська область, м. Ізюм, вул. Лондонська (Пролетарська) №1.
Рішенням № 78905481 від 14 травня 2025 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області Романенком Максимом Миколайовичем відмовлено у проведенні реєстраційних дій відповідно до заяви ПП "Овен плюс" від 13.03.2025, за реєстраційним номером 65781168, про реєстрацію права власності на будівлю корпусу № 8 (заводоуправління) літ "А-2" інв. № 77008 площею 1661 кв. м., за адресою: 64304. Харківська область, м. Ізюм, вул. Лондонська (Пролетарська) №1.
В якості підстави для прийняття рішення № 78905481 державним реєстратором зазначено п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у зв'язку з наявністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями), оскільки:
1) За адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Лондонська (Пролетарська) №1 вже зареєстроване право власності на нежитлову будівлю "Заводоуправління" "А-ЗН", загальною площею 2637,2 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1680169663104;
2) Реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: Харківська обл., Ізюмський район, м. Ізюм, вул. Лондонська (Пролетарська) будинок № 1 згідно із даними реєстрових книг Бюро відсутня, тобто вбачається, що попередній власник (ППКФ "Промавтоматика") не набув права власності на вищезазначену будівлю.
Суд зазначає, що вказані державним реєстратором обставини не можуть бути підставою для відмови Позивачу у реєстрації права власності на спірний об'єкт нерухомого майна, з огляду на таке.
Як вже було зазначено, однією з підстав для відмови в державній реєстрації прав є наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (пункт 5 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
При цьому, у вказаній підставі для відмови йдеться не про наявність однакових певних ідентифікаторів у декількох об'єктів нерухомого майна, а саме про один і той же об'єкт нерухомого майна, щодо якого є суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами (про що також роз'яснено в листі Мін'юсту від 17.10.2022 № 95335/101049-9-22/8.4.1).
У даному випадку нежитлова будівля корпусу № 8 (заводоуправління) літ "А-2" інв. № 77008 площею 1661 кв. м. та нежитлова будівля "Заводоуправління", "А-ЗН", загальною площею 2637.2 кв. м. це зовсім різні об'єкти нерухомості і тому, зареєстроване право власності на будівлю "Заводоуправління", "А-ЗН", загальною площею 2637,2 кв. м., не може бути підставою для відмови Позивачу у реєстрації його права власності на спірну будівлю на підставі пункту 5 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Вказане також підтверджується матеріалами справи, а саме інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Так, з вказаної інформації вбачається, що 30.10.2018 за фізичними особами зареєстровано право власності на нежитлову будівлі "Заводоуправління", А-ЗН, загальною площею 2637,2 кв.м., яка розташована за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Лондонська (Пролетарська) №1. Водночас 14.08.2020 державним реєстратором Романенком Максимом Миколайовичем зареєстровано право власності на будівлю цеху №16 під літ. "А-4", загальною площею 2098,4 кв.м., яка розташована за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Лондонська (Пролетарська) №1.
Таким чином, станом на 14.08.2020 за спірною адресою вже було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю "Заводоуправління" "А-ЗН", загальною площею 2637,2 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1680169663104, проте це не завадило державному реєстратору Романенку Максиму Миколайовичу здійснити реєстрацію зі цією же адресою права власності на будівлю цеху №16 під літ. "А-4", загальною площею 2098,4 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1526447163104.
Суд також зазначає, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовані Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
Адресою об'єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості. (ч. 1 ст. 26-3 Закону № 3038-VI).
Адреса присвоюється об'єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об'єктами нерухомого майна (ч. 3 ст. 26-3 Закону № 3038-VI).
Реквізитами адреси є:
1) назва держави (Україна);
2) назва адміністративно-територіальної автономії у складі України - для об'єктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим;
3) назва області (крім Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя);
4) назва району - для населених пунктів районного підпорядкування;
5) назва населеного пункту, а для об'єктів, розташованих за його межами, - назва найближчого населеного пункту (об'єднаної територіальної громади), розташованого у межах відповідного району (об'єднаної територіальної громади);
6) назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта (за наявності);
7) назва вулиці, площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (далі - вулиця) (за наявності);
8) номер об'єкта (будинку, будівлі, споруди);
9) номер корпусу - для об'єктів, які складаються з декількох корпусів;
10) номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна (за наявності) (ч. 4 ст. 26-3 Закону № 3038-VI).
Це ще раз підтверджує висновок суду про те, що нежитлова будівля корпусу №8 (заводоуправління) літ "А-2" інв. № 77008 площею 1661 кв. м. та нежитлова будівля "Заводоуправління", "А-ЗН", загальною площею 2637.2 кв. м. це зовсім різні об'єкти нерухомості та мають різні реквізити адреси і тому, зареєстроване право власності на будівлю "Заводоуправління", "А-ЗН", загальною площею 2637,2 кв. м., не може бути підставою для відмови Позивачу у реєстрації його права власності на спірну будівлю на підставі пункту 5 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Суд зазначає, що присвоєна адреса об'єкту будівництва (закінченому будівництвом об'єкту) не є "унікальним" та єдиним ідентифікатором, тому може мати місце дублювання адреси у різних об'єктів, що належать на праві власності різним суб'єктам.
Отже, наявність однакових певних ідентифікаторів у декількох об'єктів нерухомого майна не є підставою для відмови в державній реєстрації прав з причини встановлення суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно у разі, коли державний реєстратор може встановити, що ці об'єкти є зовсім різними (окремими) об'єктами нерухомості.
Твердження Відповідача про те, що Приватна промислово - комерційна фірма "Промавтоматика" (попередній власник спірного майна) не набула права власності на будівлю корпусу № 8 (заводоуправління) літ "А-2" інв. № 77008 площею 1661 кв. м. судом відхиляються та можуть бути підставою для відмови ПП "Овен плюс" у реєстрації права власності, оскільки це право було визнано (підтверджено) рішенням суду, яке набрало законної сили.
Суд наголошує, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ч. 4, 7 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Крім того, згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 3 цієї ж статті ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Верховний Суд неодноразово наголошував на фундаментальному значенні статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для захисту права власності (зокрема, у Постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 921/2/21 (921/744/21) та Постанові від 29 квітня 2025 року у справі № 916/330/24). Зазначені норми гарантують непорушність права власності та встановлюють, що будь-яке втручання у це право має бути законним, переслідувати легітимну мету та бути пропорційним.
Судова практика визначає, що ст. 41 Конституції України є foundational (основоположною) гарантією права власності. Це право захищається судами шляхом застосування різноманітних способів захисту, передбачених цивільним законодавством. Ключовим для захисту є доведення факту порушення права власності та протиправності дій, що до цього призвели.
Суд зазначає, що необґрунтована відмова Позивачу в реєстрації його права власності на спірну будівлю є прямим порушенням вказаних вище конституційних та міжнародно-правових гарантій, оскільки позбавляє Позивача можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що рішення № 78905481 є неправомірним, прийнятим з порушенням Конституції України та інших законів України, Європейської Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
З урахуванням вказаного та беручи до уваги встановлену протиправність оскаржуваного рішення, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання завдань господарського суду, вказаних у ст.2 ГПК України, належним і ефективним способом повного захисту порушеного права Позивача є зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області Романенка Максима Миколайовича здійснити державну реєстрацію права власності на будівлю корпусу №8 (заводоуправління) літ "А-2" інв. №77008 площею 1661 кв. м., за адресою: 64304, Харківська область, м. Ізюм, вул. Лондонська, (Пролетарська) 1 за Приватним підприємством "Овен плюс" м. Харків, код ЄДРПОУ 31642481 на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 25 серпня 2010 року у справі №45/203-10.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з задоволенням позову, судові витрати Позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення №78905481 від 14 травня 2025 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області Романенка Максима Миколайовича про відмову у проведенні реєстраційних дій відповідно до заяви ПП "Овен плюс" від 13.03.2025, за реєстраційним номером 65781168, про реєстрацію права власності на будівлю корпусу №8 (заводоуправління) літ "А-2" інв. №77008 площею 1661 кв. м., за адресою: 64304, Харківська область, м. Ізюм, вул. Лондонська, (Пролетарська) 1.
Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області Романенка Максима Миколайовича здійснити державну реєстрацію права власності на будівлю корпусу №8 (заводоуправління) літ "А-2" інв. №77008 площею 1661 кв. м., за адресою: 64304, Харківська область, м. Ізюм, вул. Лондонська, (Пролетарська) 1 за Приватним підприємством "Овен плюс" м. Харків (код ЄДРПОУ 31642481) на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 25 серпня 2010 року у справі №45/203-10.
Стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської Ради (64309, Харківська обл., м. Ізюм, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04058806) на користь Приватного підприємства "Овен плюс" (61191, м. Харків, вул. Ковтуна, 4, код ЄДРПОУ 31642481) судовий збір у сумі 3028 грн.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Учасники справи:
Позивач - Приватне підприємство "Овен плюс" (61191, м. Харків, вул. Ковтуна, 4, код ЄДРПОУ № 31642481).
Відповідач - Виконавчий комітет Ізюмської міської Ради (64309, Харківська обл., м. Ізюм, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ № 04058806).
Повний текст рішення складено 18.09.2025.
Суддя І.В. Трофімов