про забезпечення позову
18.09.2025м. СумиСправа № 920/532/25(920/1319/25)
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., розглянувши заяву ліквідатора ТОВ “Сумиводбуд» арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича від 15.09.2025 (вх. №4949 від 15.09.2025) про забезпечення позову у справі №920/532/25 (920/1319/25)
за позовом: ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумиводбуд» арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича (40000, м.Суми, вул. Кузнечна,4; РНОКПП НОМЕР_1 ),
до відповідачів: 1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Сумської міської ради (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253)
про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника
без виклику сторін,
15.09.2025 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумиводбуд» арбітражним керуючим Удовенком Р.П. подано до суду заяву до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника від 15.09.2025 (вх. №4946 від 15.09.2025), та заяву про забезпечення позову від 15.09.2025 (вх. №4949 від 15.09.2025).
Відповідно до ухвали суду від 18.09.2025 відкрито провадження у справі №920/532/25(920/1319/25); постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; розгляд справи № 920/1319/25 здійснювати в межах справи № 920/532/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумиводбуд», в окремому позовному провадженні; залучити до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Сумської міської ради (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253).
Разом із заявою про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника, ліквідатор ТОВ “Сумиводбуд» арбітражний керуючий Удовенко Р.П., звернувся до Господарського суду Сумської області із заявою про забезпечення позову.
Відповідно до вимог заяви, просить суд:
1. Накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 ( код НОМЕР_2 ), що належить їй на праві власності, а саме:
- 1/2 Квартири загальною площею 101.2, кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 1503 7990180000;
2. Накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 (код НОМЕР_3 ), що належить їй на праві власності, а саме:
- 1/2 Квартири загальною площею 101.2, кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15037990180000.
- нежилі приміщення №1-17 (групи приміщень №71) (в літері А) загальною площею 184.2, кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 860688880000.
Розглянувши заяву ліквідатора ТОВ “Сумиводбуд» арбітражного керуючого Удовенка Р.П. про забезпечення позову у справі №920/532/25(920/1319/25) суд встановив наступне.
Постановою Господарського суду Сумської області від 27.08.2025 у справі № 920/532/25 визнано банкрутом ТОВ «Сумиводбуд» (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Олексія Береста, 6.5, ЄДРПОУ 31397362), відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича (Свідоцтво № 275 від 21.02.2013 року; адреса офісу: 40000, м. Суми, вулиця Кузнечна, 4).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право:
1) звертатися до суду у випадках, передбачених цим Кодексом;
2) скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу;
2-1) проводити збори і засідання комітету кредиторів у разі їх бездіяльності або за їхнім дорученням;
3) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом;
4) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами;
5) звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб;
5-1) отримувати від банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу інформацію про наявність рахунків та/або залишок коштів на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах) / електронних гаманцях, рух коштів та операції на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах) / електронних гаманцях, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа;
6) отримувати інформацію з державних реєстрів;
7) подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень;
8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
У частині третій ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
Згідно із ст. 61 Кодексу, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:
приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження;
виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута;
аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення;
виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
формує ліквідаційну масу;
заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;
має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;
з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;
заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;
подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;
вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню;
продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом;
подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу;
веде реєстр вимог кредиторів;
подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство;
здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Арбітражний керуючий Удовенка Р.П. з моменту призначення його ліквідатором у справі №920/532/25 про банкрутство ТОВ “Сумиводбуд» виконує повноваження керівника товариства-банкрута з правом на відчуження майнових активів боржника.
Особливістю у реалізації повноважень арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі є обов'язок ліквідатора здійснити повноту дій, спрямовану на виявлення та повернення активів боржника (частина 1 статті 65 КУзПБ).
Позивач - ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумиводбуд» арбітражним керуючим Удовенко Роман Петрович звернувся до суду із заявою та просить суд:
- покласти субсидіарну відповідальність по зобов'язаннях боржника - ТОВ “Сумиводбуд» на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку 520 760,26 грн;
стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір в сумі 6056,00 грн.
Вказана заява обгрунтована тим, що рішенням Господарського суду Сумської області від 10.08.2023 у справі № 920/1315/21 позов Сумської міської ради задоволено частково, зокрема, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумиводбуд» на користь Сумської міської ради 127 189,61 гривень за використання земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 01.09.2018 но 3 1.08.2021, розташованої за адресою: м. Суми, вул. Симона Петлюри (колишня Чекаліна), 2-А.
Постановою Північного апеляційного господарського суду № 920/1315/21 від 22.02.2024 апеляційну скаргу Сумської міської ради задоволено, рішення Господарського суду Сумської області від 10.08.2023 скасовано та прийнято рішення стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумиводбуд» на користь Сумської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі 418 480,26 гривень за використання земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 01.09.2018 но 31.08.2021.
Зазначені рішення стали підставою для відкриття провадження у справі банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумиводбуд».
Разом з тим, відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (яка є загальнодоступною), засновником ТОВ «Сумиводбуд» є ОСОБА_1 (100% статутного капіталу), а керівником ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , з адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .
28 листопада 2022 року ТОВ «Сумиводбуд» в особі директора ОСОБА_2 згідно акту приймання-передачі передає до статутного капіталу ТОВ «Надія-Інвест», директором якого є ОСОБА_1 , нерухоме майно вартістю 918 100,00 гривень, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .
В подальшому, у січні 2023 року ТОВ «Сумиводбуд» виходить із складу засновників ТОВ «Надія -Інвест» без повернення частки, належної йому в статутному капіталі. Єдиним засновником ТОВ «Надія-Інвест» залишається ОСОБА_1 .
Тобто саме дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 призвели до безкоштовної втрати нерухомого майна ТОВ «Сумиводбуд» на суму 918 100,00 гривень, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Чекаліна, б.2а-А площею більше ніж 1 500,00 м.кв. за реєстраційним номерок 2661614859080.
Разом з тим, під час проведення ліквідаційної процедури ТОВ «Сумиводбуд» ліквідатором встановлено, що підприємство мало відкриті рахунки в АТ КБ «Приватбанк», а саме: НОМЕР_4 . На запит ліквідатора АТ КБ «Приватбанк» надав виписку про рух коштів за період з 01.01.2022 року - 09.10.2024 року.
Відповідно до банківської виписки загальний обіг коштів становив 498 261,86 гривень, при цьому надходження становить 481 924,00 гривень, кредиторська заборгованість перед Сумської міською радою без урахування сплаченого судового збору та авансування винагороди арбітражного керуючого становила 418 480,26 гривень.
Також відповідно до банківської виписки по рахунку АТ КБ «Приватбанк» протягом липня 2023 року по вересень 2023 включно керівними органами боржника здійснювалися банківські операції по виводу коштів на ТОВ «Надія -Інвест» з призначенням платежу "за оренду нежитлових приміщень".
Таким чином вбачається, що починаючи з 2022 року по 2024 рік включно керівні органи підприємства вели господарську діяльність і мали всі фінансові можливості здійснити погашення заборгованості, яка виникла з 2021 року. Тобто, знаючи про заборгованість перед Сумською міською радою боржник здійснював господарську діяльність, мав оборот грошових коштів, еквівалентний сумі заборгованості, та не вжив ніяких заходів для її погашення, при цьому не подаючи фінансову звітність за 2023 рік. Таку поведінку можливо тлумачити як приховування майнового стану та небажання розраховуватися з кредиторами.
З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми цього Кодексу мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Кодексом України з процедур банкрутства, як спеціальним законом визначено особливі різновиди заходів на забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі про банкрутство та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, ліквідатора так і за ініціативою суду. Разом з тим загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може ускладнити ефективний захист порушених прав учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до ст.136 ГПК України.
Частиною першою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими Господарським процесуальним кодексом України; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно з статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Господарського процесуального кодексу України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
5) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
7) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
8) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення вищезазначених обставин.
Забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
При цьому обґрунтування особою, яка просить вжити заходів до забезпечення позову, необхідності їх застосування полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Судом встановлено, що засновником ТОВ «Сумиводбуд» є ОСОБА_1 (100% статутного капіталу), а керівником ОСОБА_2 (дружина останнього). 28.11.2022 року ТОВ «Сумиводбуд» в особі директора ОСОБА_2 згідно акту приймання-передачі передає до статутного капіталу ТОВ «Надія- Інвест», директором якого є ОСОБА_1 , нерухоме майно вартістю 918 100,00 грн, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 . У подальшому у січні місяці 2023 року ТОВ «Сумиводбуд» виходить із складу засновників ТОВ «Надія -Інвест» без повернення частки належного йому в статутному капіталі майна, а єдиним засновником ТОВ «Надія-Інвест» залишився ОСОБА_1 .
В результаті зазначених дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумиводбуд» нанесено збитки в розмірі 918 100,00 грн, а саме шляхом безоплатного виведення активів підприємства на іншу підконтрольну їм юридичну особу.
Отже, дані дії по відчуженню майнових активів проводилися в критичний період за 3 роки перед відкриттям провадження у справі про банкрутство.
У заяві про забезпечення позову, ліквідатор зазначив, що відповідно до інформаційної довідки 442039562 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, за ОСОБА_2 на праві власності зареєстровано наступне нерухоме майно:
- 1/2 Квартири загальною площею 101.2, кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 1503 7990180000.
- Квартира загальною площею 66.5, кв.м. за адресою АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 405312280000.
- Квартира загальною площею 51.0, кв.м. за адресою АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 33907992.
- Квартира загальною площею 107.47, кв.м. за адресою АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1806881.
Відповідно до інформаційної довідки 442039197 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об 'єкта нерухомого майна, за ОСОБА_1 на праві власності зареєстровано наступне нерухоме майно:
- Квартири загальною площею 101.2, кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 1503 7990180000.
- Нежилі приміщення №1-17 (групи приміщень №71) (в літері А) загальною площею 184.2, кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 860688880000.
- Квартира загальною площею 154.5, кв.м. за адресою АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 13432559101.
Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено правовий висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачам.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12 липня 2022 року по справі № 910/8482/18 (910/4866/21) зазначає, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним…. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові 7 квітня 2023 року по справі № 910/15043/21 (910/10070/22), зазначив, що «за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження та який триває до визначення подальшої долі відповідного майна. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків Відповідачу-2, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам».
Отже, суд погоджується, що необхідних дій, направлених на запобігання банкрутству ТОВ «Сумиводбуд», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зроблено не було, а дії вказаних осіб ймовірно призвели до банкрутства підприємства та могли нанести збитки кредитору. А тому до закінчення судового розгляду справи за заявою ліквідатора ТОВ «Сумиводбуд» існують ризики у подальшому неможливості наповнення ліквідаційної маси боржника та отримання задоволення вимог кредитора.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення.
Положення статей 136, 137 ГПК України пов'язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Такий правовий висновок викладено в пункті 9.2.4. постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.08.2019 у справі №910/16586/18.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників справи про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників справи про банкрутство з тим, щоб забезпечити позивачам (кредиторам у справі про банкрутство) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника), або пов'язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справу про банкрутство.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення із заявленими позивачем (ліквідатором) вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №911/3871/17.
Складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до статтею 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Ліквідатор ТОВ «Сумиводбуд», звертаючись із заявою про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника, просить суд у якості заходу забезпечення позову накласти арешт на частину нерухомого майна, яке знаходиться у власності відповідачів.
Заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог (заяві про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника) і бути адекватними та співрозмірними з такими вимогами.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Сумської області від 25.06.2025 року у справі №920/532/25 про банкрутство ТОВ “Сумиводбуд» визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги Сумської міської ради на загальну суму 520 760,26 грн.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
Вжиття заявленого ліквідатором банкрута заходу забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення вказаних вище позовних вимог. Тоді як невжиття заявленого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.
На думку суду, наведені вище обставини та долучені до заяви про вжиття заходів забезпечення позову докази, в своїй сукупності, є достатньо імовірною підставою для висновку про доцільність застосування судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, в частині вартості по квартири, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та буде достатнім у разі задоволення позову (заяви) для погашення кредиторської заборгованості.
З огляду на все вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви ліквідатора ТОВ “Сумиводбуд» арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартири, яка належить ОСОБА_1 , та на квартири - ОСОБА_2 . В іншій частині накладення арешту нежилих приміщень, які належать ОСОБА_1 відмовити.
Відповідно до частини шостої статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 136-140, 144, 234, 235, 254-256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Заяву ліквідатора ТОВ “Сумиводбуд» арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича від 15.09.2025 (вх. №4949 від 15.09.2025) про забезпечення позову у справі №920/532/25(920/1319/25) - задовольнити частково.
2. Накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ), що належить їй на праві власності, а саме:
- 1/2 Квартири загальною площею 101.2, кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15037990180000.
3. Накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 (код НОМЕР_3 ), що належить йому на праві власності, а саме:
- 1/2 Квартири загальною площею 101.2, кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15037990180000.
4. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 18.09.2025 та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 255-257 ГПК України.
6. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання (частина восьма статті 140 Господарського процесуального кодексу України).
7. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина перша статті 144 Господарського процесуального кодексу України).
8. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.
9. Стягувачем за цією ухвалою є ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумиводбуд» арбітражний керуючий Удовенко Роман Петрович (40000, м.Суми, вул. Кузнечна,4; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржниками за цією ухвалою є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
10. Ухвала дійсна для пред'явлення протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.
11. Ухвалу надіслати заявнику, а належним чином засвідчену копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: htps://court.gov.ua/sud5021/.
Ухвалу підписано 18.09.2025 у зв'язку з відпусткою судді з 15.09.2025 по 17.09.2025.
Суддя О.Ю. Соп'яненко