Справа № 471/554/25
Провадження №3-в/471/4/25
Номер рядка звіту 307
16 вересня 2025 року
Суддя Братського районного суду Миколаївської області Гукова І.Б., за участю секретаря Прокопчук Н.Г., прокурора Варданяна Р.П. розглянувши подання Вознесенського районного сектору № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях відносно ОСОБА_1 про заміну не відбутої частини адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт,
встановив:
01.08.2025 року до Братського районного суду Миколаївської області надійшло подання начальника Вознесенського районного сектору № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про заміну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідбутої частини адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт штрафом, під час виконання постанови Братського районного суду Миколаївської області від 16.06.2025 року.
В обґрунтуванні подання зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Вознесенського районного сектору № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях з 07.07.2025 року. Органом пробації ОСОБА_2 ознайомлена з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт та їй видано направлення до Братської селищної ради для відбуття покарання. ОСОБА_1 повинна була приступити до відпрацювання громадських робіт не пізніше 08.07.2025 року.
11.07.2025 року начальником Вознесенського районного сектору №2 Бровком Г.І. проведено перевірку відбуття ОСОБА_1 громадських робіт на території Братської селищної ради та виявлено, що ОСОБА_1 не відбуває громадські роботи відповідно до встановленого графіку, не повідомивши про причини не відбуття робіт, ні орган пробації, ні інспектора з благоустрою Братської селищної ради, про що складено акт перевірки, де зафіксовано факт ухилення від відбування призначеного судом стягнення.
11.07.2025 року ОСОБА_1 була викликана до органу пробації для з'ясування причин, невиходу для відбування адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, на 18.07.2025 року. За викликом ОСОБА_1 не з'явилася.
30.07.2025 року встановлено, що у подальшому ОСОБА_1 не планує відбувати покарання. Остання пояснила, що розуміє, що за ухилення від відбування громадських робіт орган пробації звернеться до суду для заміни невідбутого строку громадських годин адміністративним штрафом, та не заперечує щодо цього.
Невідбутий строк адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт складає 30 годин.
Вищезазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 усвідомлено ухиляється від відбуття адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, тому орган пробації звернувся до суду з даним поданням.
Представник органу пробації та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Прокурор під час судового засідання просив відмовити у задоволенні подання оскільки воно не обґрунтоване, органом пробації не встановлено наявність у ОСОБА_1 можливості сплати штрафу, оскільки не надано доказів отримання нею доходу..
Суд, вивчивши матеріали подання та додані до нього документи, дійшов наступного висновку.
Стаття 304 КУпАП передбачає, що питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Санкція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідно до ст.321-4КУпАП уразі ухилення порушника від відбування громадських робіт постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, невідбутий строк громадських робіт може бути замінено штрафом або адміністративним арештом.
Заміна громадських робіт штрафом застосовується за умови, що санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне стягнення, передбачає можливість застосування штрафу. Розмір штрафу в такому разі визначається із розрахунку, що чотири години невідбутих громадських робіт дорівнюють одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян.
Заміна громадських робіт арештом застосовується за умови, що санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне стягнення, не передбачає можливості застосування штрафу. Строк арешту визначається із розрахунку, що одна доба арешту дорівнює п'яти годинам невідбутих громадських робіт, але не може перевищувати п'ятнадцять діб.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 321-1 КУпАП, у разі втрати працездатності, призову на строкову військову службу, взяття під варту, засудження до кримінального покарання у виді позбавлення або обмеження волі, або якщо невідоме місцезнаходження особи, постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, громадські роботи замінюються штрафом, розмір якого визначається з розрахунку, що чотири години невідбутих громадських робіт дорівнюють одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян.
Жодних належних доказів щодо можливості виконання ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу до матеріалів подання не долучено. Отже, фактично подання не містить даних про те, що у разі його задоволення адміністративне стягнення буде виконане.
Відповідно до ст. 298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Згідно ст. 299 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ст. 300 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ч.ч.2,4ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013; пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Тобто, судове рішення повинне бути виконане незалежно від наявності чи відсутності на це бажання у порушника, адже його не виконання загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Наведені положення свідчать про те, що вирішення питання про заміну стягнення не може бути вирішено позитивно лише тому, що правопорушник не бажає виконувати рішення суду.
Суду не надано достатніх та переконливих доказів того, що органом пробації було вжито всіх можливих заходів, спрямованих на спонукання, у відповідності до норм закону, порушника до виконання вищевказаного обов'язку, що зумовлює можливість заміну адміністративного стягнення.
Уповноважений орган з питань пробації у своїй діяльності покликаний сприяти виконанню судових рішень. Підставами, що унеможливлюють виконання постанови суду є обставини, що роблять виконання судового рішення взагалі неможливим. Ані подання, ані особова справа не містить жодних підстав для звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, а тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні подання.
Керуючись ст. 321-4 КУпАП,-
У задоволенні подання начальника Вознесенського районного сектору № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, про заміну невідбутої частини адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт штрафом відносно ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду.
Повний текст постанови виготовлено 18.09.2025 року.
Суддя - Гукова І. Б.