Справа № 127/28508/25
Провадження № 1-кс/127/11260/25
Іменем України
11 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Старший слідчий СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12025020010001262 від 08.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно вилучене 08.09.2025 в ході проведення огляду місця події.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Власник майна в судове засідання також не з'явився.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12025020010001262 від 08.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.09.2025 працівниками ВКП Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області неподалік буд. №2 по 2-му провулку Стеценка в місті Вінниці, було зупинено громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого зі слів, при собі знаходяться 15 зіп-пакетів із речовиною, що, за його словами, є наркотичним засобом - канабісом, який він зберігає з метою подальшого збуту шляхом розміщення так званих «закладок» на території міста Вінниці.
З метою належної перевірки можливої причетності ОСОБА_5 до збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, 08 вересня 2025 року останнього було затримано в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. У подальшому, в присутності двох понятих та захисника, було проведено особистий обшук затриманого, під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone Xs Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з SIM-картками № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ; 15 упакувань, обмотаних ізолентою чорного кольору, що містили поліетиленові зіп-пакети з речовинами рослинного походження; первинне пакування; один полімерний пакет зі стрічкою замком, в якому знаходилась кристалічна речовина синього кольору; змиви з рук ОСОБА_5 ; контрольний зразок вологої серветки.
У подальшому, 08.09.2025, під час проведення огляду місця на відкритих місцевостях по вулиці Захисників Неба, 28 та Стеценка, 3 в місті Вінниці, за участю ОСОБА_5 , останній вказав на кілька ділянок, де, за його словами, були розміщені так звані «закладки». У результаті проведених слідчих дій було виявлено та вилучено дві такі «закладки».
У подальшому, 08 вересня 2025 року, за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено невідкладний обшук. У ході обшуку було виявлено та вилучено: полімерний пакет зі стрічкою замком, що містив речовину кристалічного походження синього кольору; електронні ваги, пластикову ложку, картонну коробку, полімерний пакет, фрагмент клейкої стрічки, згорток паперу та фрагмент жерстяної банки із нашаруваннями невідомих речовин; два полімерні пакети із речовинами рослинного походження; клейка стрічка типу ізолента жовтого та червоного кольорів, полімерні пакетики зі стрічкою замком. Усі вилучені предмети, речі та речовини були належним чином упаковані та опечатані.
Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12025020010001262 від 08.09.2025 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.
Постановою слідчого від 08.09.2025 вилучене майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказані речі, які було вилучено під час огляду є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дані речі слід накласти арешт.
Окрім того, вказані речі мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки безпосередньо містять сліди злочину та можуть бути використані під час проведення судових експертиз, інших слідчих дій для з'ясування дійсних обставин події.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження речей на час досудового розслідування та забезпечення їх схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказані речі, підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 40-1, 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 08.09.2025 в ході проведення огляду місця події, а саме на 2 (два) полімерні пакунки, обмотані клейкою стрічкою типу «ізолента» червоного кольору із невідомою речовиною.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчий СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно.
Зобов'язати старшого слідчий СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя