Справа № 145/1080/25
Провадження №1-кп/145/151/2025
18.09.2025 селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Тиврівського районного суду Вінницької області кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020080000180 від 13.07.2025, та додані до нього документи, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Черемошне Тиврівського району Вінницької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , незаміжньої, непрацюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
ОСОБА_5 , маючи мету уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 13.07.2025, приблизно о 01:22 год, перебуваючи поблизу службового автомобіля марки та моделі «Mitsubishi Outlender», державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився на узбіччі дороги неподалік вул. Тиверська в селищі Тиврів Тиврівської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, неодноразово висловила пропозицію службовим особам інспекторам реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 1000 євро за уникнення притягнення її ( ОСОБА_5 ) до адміністративної відповідальності за наступних обставин.
Так, інспектор реагування патрульної поліції СПД № 1 відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУІШ у Вінницькій області ОСОБА_6 та інспектор реагування патрульної поліції СПД № 1 відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 , які згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України, є службовими особами, відповідно до розстановки сил та засобів відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області в складі екіпажу «ФОРМА-51», на службовому автомобілі марки та моделі «Mitsubishi Outlender», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснювали патрулювання території обслуговування відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області. В ході здійснення патрулювання 13 липня 2025 року, приблизно о 00:50 год, рухаючись по вул. Тиверська в селищі Тиврів Тиврівської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, ними було виявлено та зупинено автомобіль марки «Subaru Impreza», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , що рухалася із технічними несправностями у комендантську годину.
В подальшому, під час спілкуванням із ОСОБА_5 , працівниками поліції, було встановлено, що дана громадянка має ознаки алкогольного сп'яніння, тому, на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я №1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»., їй було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законодавством України порядку. На вказане ОСОБА_5 відмовилась, за наслідком чого інспектором з реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 їй було повідомлено про те, що відносно неї будуть складені адміністративні матеріали за фактом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння).
Так, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими
особами, які згідно зі ст. 255 КУпАП уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи умисно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою невжиття заходів, направлених на фіксацію та документування адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто нескладення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене за вищевказаною статтею КУпАП, перебуваючи неподалік службового автомобіля марки та моделі «Mitsubishi Outlender», державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився на узбіччі дороги неподалік вулиці Тиверська в селищі Тиврів Вінницького району Вінницької області, 13 липня 2025 року, приблизно о 01 :22 год, запропонувала працівникам поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 1000 євро, що станом на 13.07.2025, відповідно до офіційного валютного курсу Національного банку України, становило 48675 грн, за уникнення відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тим самим висловила пропозицію надання неправомірної вигоди.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, тобто пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю та підтвердила обставини вчинення нею пропозиції службовій особі надати їй правомірну вигоду, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаялася та просила суворо її не карати, вказавши, що повністю усвідомила протиправність своїх дій.
Суд враховує той факт, що обвинувачена ОСОБА_5 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті.
Показання обвинуваченої ОСОБА_5 є послідовними, логічними та відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Враховуючи той факт, що обвинувачена ОСОБА_5 визнала свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, суд, вислухавши думки прокурора, обвинуваченої та її захисника, дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченої, розміру процесуальних витрат, долі речових доказів.
З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченої та кваліфікація її дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України. Вина ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченої ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Підстав для звільнення обвинуваченої від відповідальності судом не встановлено, у зв'язку з чим обвинувачена підлягає покаранню за вчинене нею кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Суд зважає на те, що обвинувачена повністю визнала свою вину, раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, про скоєне жалкує.
Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченій, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченій, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищезазначене, суд, з урахуванням майнового стану обвинуваченої, приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Суд вважає вказане покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 та попередження вчинення нею нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. На переконання суду таке покарання обвинуваченій буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме її особі.
Інші питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку.
Викривачі у кримінальному провадженні відсутні, у зв'язку з чим винагорода викривачу не пропонувалась.
Кримінальним правопорушенням матеріальна шкода не заподіяна. Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. Цивільні позови не заявлялись.
Вирішення питань щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої не застосовувався і суд не вбачає підстав для його застосування.
Вирішення питань щодо процесуальних витрат.
Витрати на залучення експертів під час досудового розслідування та інші процесуальні витрати відсутні.
Вирішення питань про долю речових доказів.
Питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, зокрема, відеоматеріал з нагрудної камери інспектора РПП СПД №1 ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 та відеоматеріал з нагрудної камери інспектора РПП СПД №1 ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 , які скопійовані на окремі переносні оптичні носії інформації типу "DVD-R" диски з подією злочину за 13.07.2025 з маркуванням 016139, 016140, 016141), залишити в матеріалах кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 50-53, 65-67, 369 КК України, ст. 100, 124, 126, 174, 349 ч. 3, 368-371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речові докази, а саме: відеоматеріал з нагрудної камери інспектора РПП СПД №1 ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 та відеоматеріал з нагрудної камери інспектора РПП СПД №1 ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 , які скопійовані на окремі переносні оптичні носії інформації типу "DVD-R" диски з подією злочину за 13.07.2025 з маркуванням 016139, 016140, 016141), залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
У відповідності до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах воєнного стану, судом проголошена резолютивна частина вироку після складання та підписання повного тексту. Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1