Справа № 145/1014/25
Провадження № 2/145/786/2025
17.09.25 с-ще Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іванця В. Д. ,
за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аксіліум-Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "ФК "Аксіліум-Фінанс"звернулося до суду з позовом, в якому вказує, що між ОСОБА_1 та АТ "Кредобанк" укладено кредитний договір №CL-247819, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.
Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 08.11.2023 заборгованість за кредитним договором складала 39302,07 грн, в тому числі строкове тіло 0 грн, прострочене тіло 19727,02 грн, строкові відсотки 0 грн, прострочені відсотки 19575,05 грн.
За період з 09.11.2023 по 31.05.2025 на суму заборгованості, відповідно до умов кредитного договору нараховано відсотки за користування кредитом, зокрема станом на 31.05.2025 - 40448,38 грн. Всього сума нарахованих відсотків за наведений вище період становить 40448,38 грн. Загалом сума заборгованості за кредитним договором складає 79750,45 грн.
08.11.2023 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов'язанні з АТ "Кредобанк" на ТзОВ "ФК "МАРИН-ФІНАНС" на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов'язанні досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов'язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов'язанні.
12.12.2024 рішенням № 12/12/24-1 учасника ТзОВ "ФК "МАРИН-ФІНАНС" змінено найменування товариства на ТОВ "ФК "Аксіліум-Фінанс".
Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № CL-247819, у розмірі 79750,45 грн, в тому числі строкове тіло 0,00 грн, прострочене тіло 19727,02 грн, прострочені відсотки 19575,05 грн, строкові відсотки 40448,38 грн, та понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 22.07.2025 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачка ОСОБА_1 про розгляд справи була належним чином повідомлена, що стверджується розпискою про вручення рекомендованого повідомлення, відповідно до якої копію ухвали, вона отримала 31.07.2025, копію позовної заяви та доданих документів надісланих позивачем (поштове відправлення № 0505336071580) вона отримала особисто 19.07.2025. Відзиву до суду не подала.
Оскільки Тиврівським районним судом Вінницької області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом установлено, що 13.12.2019 ОСОБА_1 звернулась до співробітника АТ "Кредобанк" ОСОБА_2 та підписала анкету-заяву № CL-247819 фізичної особи на отримання готівкового кредиту (а.с.21).
19.12.2019 ОСОБА_1 уклала з АТ "Кредобанк" кредитний договір № CL-247819 (а.с.18-20), відповідно до умов якого банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, вказані в цьому кредитному договору, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається виключно на цілі визначені в цьому кредитному договорі (п.1). Сума кредиту - 20000,00 грн (п.2.1). Строк (термін) кредитування - 60 місяців терміном до 18.12.2024 (п.2.3). За користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 65 % річних (п.4.1). Загальні витрати позичальника по кредиту за цим кредитним договором становлять 48988 гривень (п.4.4). Реальна річна процентна ставка 88,28% річних (п. 4.5). Загальна вартість кредиту для позичальника за цим кредитним договором становить 68988 грн (п. 4.6)
Крім того, сторони погодили додаток № 1 до кредитного договору № CL-247819 графік платежів за кредитним договором № CL-247819 від 19.12.2019 та розрахунок сукупної вартості кредиту (а.с.20зворот).
Кредитний договір № CL-247819 від 19.12.2019, додаток № 1 до кредитного договору № CL-247819 від 19.12.2019 підписано власноруч відповідачем ОСОБА_1 .
Отже, підписавши кредитний договір № CL-247819 від 19.12.2019, ОСОБА_1 добровільно погодила запропоновані умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов'язання по сплаті кредиту та процентів за користування ним.
08.11.2023 між АТ "Кредобанк" та ТОВ "ФК "Марин-Фінанс" укладено договір факторингу з відступленням прав вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами (а.с.11зворот-12), відповідно до умов якого клієнт відступає фактору (передає у власність фактора), а фактор набуває (приймає у власність) від клієнта в повному обсязі права вимоги до боржників (п.3.1, 3.2).
Відповідно до додатку №1 до договору факторингу із відступленням прав вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08.11.2023 (а.с.11), ТОВ "ФК "Марин-Фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № CL-247819. Заборгованість станом на 08.11.2023 в частині щодо непогашеного кредиту, несплачених процентів за користування кредитом, комісії, плат становить 39302,07 грн.
Із розрахунку заборгованості за період з 02.11.2020 по 31.05.2025 (а.с.28) вбачається, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 кредитних зобов'язань виникла заборгованість станом на 08.11.2023 (день відступлення права вимоги) за кредитом у розмірі 39302,07 грн, у тому числі сума заборгованості за тілом кредиту (строкова) - 0 грн, сума заборгованості за тілом кредиту (прострочена) - 19727,02 грн, сума заборгованості за відсотками (строкова) - 0 грн, заборгованість за відсотками (прострочена) - 19575,05 грн.
Відповідно до цього ж розрахунку заборгованості сума заборгованості станом на 28.02.2025 становить 79750,45 грн, яка складається з наявної заборгованості станом на 08.11.2023 у розмірі 39302,07 грн та нарахованих відсотків за період з 09.11.2023 по 31.05.2025 у розмірі 40448,38 грн.
Як вбачається із досудової вимоги щодо виконання договірних зобов'язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 27.06.2025 ТОВ "ФК "Марин-Фінанс" повідомило ОСОБА_1 про заміну кредитора у зобов'язанні за кредитним договором № CL-247819 від 19.12.2019 з АТ "Кредобанк" на ТОВ "ФК "Марин-Фінанс" та про необхідність повернення заборгованість за договором у розмірі 79750,45 грн протягом 30-ти днів з дня отримання вказаного повідомлення, але в будь-якому випадку, не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги (а.с.14).
12.12.2024 рішенням № 12/12/24-1 учасника ТОВ "ФК "Марин-Фінанс"змінено найменування товариства на ТОВ "ФК "Аксіліум-Фінанс" (а.с.27).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "ФК "Аксіліум-Фінанс"є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Водночас суд зазначає, що ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 1 частини першої статті 274 ЦПК України), не подала, як і жодних доказів на спростування факту укладення договору, використання кредитних коштів чи розміру заборгованості.
Разом з тим подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклала кредитний договір № CL-247819 від 19.12.2019,отримала кредит, користувалася кредитними коштами й допустила прострочення виконання грошового зобов'язання.
Суд, дослідивши розрахунок заборгованості позивача щодо нарахованих відсотків за період з 09.11.2023 по 31.05.2025 у розмірі 40448,38 грн дійшов такого висновку.
Так, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 02.10.2020 у справі №911/19/19 зазначено, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Відповідно до умов кредитного договору від 19.12.2019 строк (термін) кредитування 60 місяців, до 18.12.2024. Разом з тим розрахунок заборгованості позивач здійснив за період з 09.11.2023 по 31.05.2025, тобто поза межами строку дії договору.
Водночас, у пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування коштами поза межами строку дії договору позики, тобто після 18.12.2024 є безпідставним.
З цих причин суд, враховуючи те, що розрахунок позивачем здійснено неправильно, самостійно визначає суму нарахувань, які підлягають стягненню, з урахуванням конкретних обставин справи.
Так, станом на 08.11.2023, відповідно до відомостей первісного кредитора АТ "Кредобанк", заборгованість відповідача за кредитним договором становила 39302,07 грн, з яких 19727,02 грн заборгованість за тілом кредиту, 19575,05 грн - за відсотками.
Отже, нарахування відсотків за користування кредитом позивач мав право здійснити за період з 09.11.2023 по 18.12.2024, тобто за 400 днів (53 дні - 2023 рік та 347 днів - 2024 рік) відповідно до п. 4.2. договору за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів) за процентною ставкою 65 % річних (п. 4.1. договору), враховуючи заборгованість по тілу кредиту - 19727,02 грн.
Отже, сума заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 09.11.2023 по 18.12.2024 становить 14203,45 грн (65% річних/360 днів у році*19727,02 грн тіло кредиту/100*400 днів).
Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконувала свої зобов'язання перед товариством, що є істотним порушенням договору, внаслідок якого позивач позбавлений можливості отримати суму кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, на що розраховував при укладенні договору, а тому суд вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 53505,52 грн, з яких 19727,02 грн заборгованість за тілом кредиту, 33778,5 грн - за відсотками.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату правничої допомоги в сумі 6000,00 грн, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.202 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ФК "Аксіліум Фінанс" та адвокатом Альховською І.Б. 24.01.2025 укладений договір про надання правничої допомоги №24/01/25 (а.с.13). До позову додано акт наданих послуг № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 24.01.2025 №24/01/25, складений 27.01.2025, згідно з яким адвокат Альховська І.Б. надала ТОВ "ФК "Аксіліум-Фінанс" наступні юридичні послуги: вивчення документів та підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості тривалістю 3 години вартістю 6000,00 грн (а.с.9).
Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень статей 77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ "ФК "Аксіліум Фінанс" витрат на професійну правничу допомогу.
Одночасно з цим, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, має невеликий обсяг досліджуваних доказів та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 4000,00 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що розподілу між сторонами підлягають витрати на правову допомогу позивача в сумі 4000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1623 грн (53505,52х2422,40/79750,38), витрати на правничу допомогу - 2680 грн (67% від 4000 грн), всього стягнути 4303 грн (1623+2680).
Керуючись ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 75-79, 81, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аксіліум-Фінанс" заборгованість за кредитним договором № CL-247819 від 19 грудня 2019 року, у розмірі 53500 (п'ятдесят три тисячі п'ятсот п'ять) гривень 52 копійки, в тому числі строкове тіло 0 грн, прострочене тіло 19727,02 грн, прострочені відсотки 19575,05 грн, строкові відсотки 14203,45 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аксіліум-Фінанс" судові витрати в сумі 4303 (чотири тисячі триста три) гривні 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 17 вересня 2025 року.
Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Повний текст рішення складено 17 вересня 2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аксіліум-Фінанс", код ЄДРПОУ 43231894, адреса: вул. Академіка Лазаренка Є., буд. 4, каб 4, м.Львів.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Іванець В. Д.