Справа № 137/275/25
Провадження №2/145/498/2025
18.09.2025 селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І. ,
за участю: секретаря судового засідання Крикливої М.С.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осібу відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" місце знаходження: Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, місто Київ,02090, ЄДРПОУ 42986956
в особі представника позивача - адвоката Тараненка Артема Ігоровича,
до
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26.03.2025 до Тиврівського районного суду Вінницької області із Літинського районного суду Вінницької області за підсудністю надійшла цивільна справа № 137/275/25.за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 14.02.2022 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 991896573 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов укладеного кредитного договору кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит на суму 22 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. 14.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 16000,00 грн на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 .
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов'язався передати фактору права вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах боржників, строк дії якого продовжувався додатковими угодами від 28.11.2019 № 19 до 31.12.2020, від 31.12.2020 № 26 до 31.12.2021, від 31.12.2021 № 27 до 31.12.2022, від 31.12.2022 № 31 до 31.12.2023, від 31.12.2023 № 32 до 31.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 194 від 13.09.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» отримало від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» право вимоги до відповідача на загальну суму 18758,78 грн.
27.05.2024 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах боржників.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20537,25 грн.
26.12.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 26/12/Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в розмірі 20537,25 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 991896573 від 14.02.2022 в розмірі 20537,25 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту 15921,44 грн, заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом 4615,81 грн., а також судові витрати 2422,40 та витрати на професійну правничу допомогу 7000 грн.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення, а також задоволено клопотання позивача про витребування в АТ КБ "ПриватБанк" інформації щодо рахунків відповідача.
Вказану ухвалу 01.04.2025 було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.163). 14.04.2025 на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу 08.04.2025 поштового відправлення (а.с. 164).
Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотань про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про вирішення спору за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи суд встановив такі фактичні обставини.
На підтвердження позовних вимог позивачем до позовної заяви долучені Правила надання грошових коштів у позику, заявка ОСОБА_1 на отримання грошових коштів в кредит від 14.02.2022 та договір кредитної лінії №991896573, з якими відповідач ознайомився шляхом підписання одноразовим ідентифікатором (а.с. 44-55, 56, 27-43).
Так, 14.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 991896573 (а.с.27-44). Договір підписаний позичальником електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора MNV75D4H (а.с. 43).
Відповідно до п. 2.1., 2.2. кредитного договору товариство надає клієнту кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Вказана сума - це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.
Відповідно до п. 2.3. кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 16000 грн одразу після укладання договору, який має бути повернено до 16.03.2022.
Пунктом 7.1. кредитного договору передбачено, що сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернена кредитодавцю не пізніше дати закінчення дисконтного періоду кредитування - 16.03.2022, а саме не пізніше ніж через 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Згідно п.7.3 договору, якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості Кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов'язання Позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку Кредиту що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Пунктом 7.4 кредитного договору передбачено, що зобов'язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Згідно платіжного доручення від 14.02.2022 та довідки від 02.12.2024 № 1053 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 16000 грн (а.с. 63, 64).
Відповідно до відповіді АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на ухвалу суду на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ), надано виписку по paxyнку № НОМЕР_3 за пepioд 14.02.2022-19.02.2022, яка містить зарахування на суму 16 000,00 грн.. Крім цього зазначено номер телефону ОСОБА_1 , який ідентичний з номером телефону, зазначеним у реквізитах заявки на отримання грошових коштів в кредит та реквізитах кредитного договору (а.с.165).
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов'язався передати фактору права вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах боржників, строк дії якого продовжувався додатковими угодами від 28.11.2019 № 19 до 31.12.2020, від 31.12.2020 № 26 до 31.12.2021, від 31.12.2021 № 27 до 31.12.2022, від 31.12.2022 № 31 до 31.12.2023, від 31.12.2023 № 32 до 31.12.2024 (а.с.73-97).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 194 від 13.09.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» отримало від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» право вимоги до відповідача на загальну суму 18758,78 грн. (а.с.98-100).
27.05.2024 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах боржників (а.с.101-109).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20537,25 грн. (а.с. 110-113).
26.12.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 26/12/Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в розмірі 20537,25 грн. (а.с.114-123).
Відповідно до копії виписки з особового рахунка за кредитним договором № 991896573, боржнику, яким є ОСОБА_1 , надано кредит згідно з кредитним договором №991896573 від 14.02.2022; заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за вказаним кредитним договором станом на 29.01.2025 (включно) складає 20537,25 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 15921,44 грн; прострочена заборгованість за процентами 4615,81 грн; станом на 29.01.2025 заборгованість за кредитним договором №991896573 від 14.02.2022 не погашена (а.с. 135).
Надаючи оцінку дослідженим у справі доказам та встановленим на їх підставі правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначено Законом України "Про споживче кредитування".
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що кредитна лінія - вид кредиту, надання якого здійснюється повністю або частинами в узгоджені сторонами строки протягом строку кредитування. При цьому може бути передбачено право споживача отримати кредит у межах встановленого кредитного ліміту у разі часткового або повного погашення кредиту протягом строку кредитування, визначеного в договорі про споживчий кредит.
Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Доказів про неправомірність кредитного договору матеріали справи не містять.
У разі не спростування презумпції правомірності договорів всі права, набуті сторонами правочинів за ними, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Згідно зі ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Висновки суду.
Судом встановлено, що 14.02.2022 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 991896573 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов укладеного кредитного договору кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит на суму 22 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. 14.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 16000,00 грн на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 .
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов'язався передати фактору права вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах боржників, строк дії якого продовжувався додатковими угодами від 28.11.2019 № 19 до 31.12.2020, від 31.12.2020 № 26 до 31.12.2021, від 31.12.2021 № 27 до 31.12.2022, від 31.12.2022 № 31 до 31.12.2023, від 31.12.2023 № 32 до 31.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 194 від 13.09.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» отримало від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» право вимоги до відповідача на загальну суму 18758,78 грн.
27.05.2024 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01, яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20537,25 грн.
26.12.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали договір факторингу № 26/12/Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в розмірі 20537,25 грн.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості станом на 29.01.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором склала 20537,25 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 15921,44 грн; прострочена заборгованість за процентами 4615,81 грн.
Суд погоджується із наданими позивачем розрахунками заборгованості, оскільки вони відповідають умовам укладеного кредитного договору, нарахування процентів здійснено в межах строку дії договору, який в свою чергу відповідає вимогам законодавства, яке регулює відносини споживчого кредитування в Україні. Факт укладення кредитного договору та розмір заборгованості відповідачем не спростовано.
Таким чином, встановивши всі фактичні обставини справи, дослідивши кожний доказ з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, та сукупність доказів з точки зору їх достатності, надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про те, що правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем, врегульовано нормами ЦК України та Законом України "Про споживче кредитування", позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають актам цивільного законодавства України, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень, розмір яких підтверджує платіжною інструкцією від 25.02.2025 № 8382, договором про надання правової допомоги від 27.12.2024 № 27/12/24-01, додатковою угодою №6 до договору про надання правничої допомоги від 27.12.2024 № 27/12/24-01, протоколом погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги від 27.12.2024 № 27/12/24-01 та актом прийому-передачі наданих послуг від 27.12.2024 (а.с. 1, 136-144).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог судові витрати, які поніс позивач, підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 133, 137, 141, 211, 247, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 991896573 від 14 лютого 2022 року у розмірі 20537 (двадцять тисяч п'ятсот тридцять сім) гривень 25 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 18 вересня 2025 року.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» місце знаходження: Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, місто Київ, 02090, ЄДРПОУ 42986956
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Патраманський І. І.