Справа № 141/628/25
Провадження № 2/141/294/25
18 вересня 2025 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючої судді Демченко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - Позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 20041,25 грн.
Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 13.12.2020 між ТОВ «Мілоан» (Первісний кредитор) та Відповідачем укладено Кредитний договір № 2643757, відповідно до умов якого Відповідач отримав грошові кошти на умовах, визначених кредитним договором, і зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором.
23.03.2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №65-МЛ, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором №2643757 від 13.12.2020 року.
Оскільки Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, Позивач звертається до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 20041,25 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4750 грн; заборгованість за процентами - 14341,25 грн; заборгованість за комісією - 950 грн.
Ухвалою суду від 22.07.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник позивача та позивач копію ухвали суду отримали 23.07.2025, заяв чи клопотань не подавали.
Відповідач ОСОБА_1 копію ухвали суду від 22.07.2025 отримав 25.07.2025 та, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи № 141/628/25, відзив на позовну заяву до суду не направляв.
В зв'язку з викладеним та керуючись ч.8 ст.178 ЦПК України та ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини:
13.12.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №2643757, за умовами якого Позикодавець зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти в сумі 5000 грн строком на 15 днів, а Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором.
Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити Позичальник за цим Договором (без врахування суми (тіла) кредиту) відповідно до п.1.5 договору складають 2825.00 грн. в грошовому виразі та 1,375.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка).
Проценти за користування кредитом відповідно до п.1.5.2 договору нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом відповідно до п.1.6 договору становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору.
Договором встановлена також Комісія за надання кредиту: 950.00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п.1.5.1 договору).
Згідно з п.2.3.1 Позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку Заборгованості по кредиту.
Згідно п. 7.1. кредитного договору цей Договір, що складається з Правил та індивідуальної частини, набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до пункту 6.1, 6.2 кредитного договору - цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в Особистомукабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням нанього є пропозицією Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність -комбінацію цифр і літер або тільки літер) для підписання цього Кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника.
Відповідно до довідки про ідентифікацію, ТОВ «Мілоан» підтверджує, що Відповідач, з яким укладено договір № 2643757 від 13.12.2020 ідентифікований ТОВ «Мілоан». Ідентифікація здійснена за допомогою одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного цифрового підпису.
Ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За умовами кредитного договору (п.2.1) кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок. На підтвердження виконання позикодавцем зобов'язань щодо перерахування коштів за кредитним договором позивач надав платіжне доручення № 35358256 від 13.12.2020.
Згідно з довідкою № 20.1.0.0.0/7-250728/99454-БТ від 05.08.2025, АТ КБ «Приватбанк» підтверджує, що на ім'я ОСОБА_1 банком емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку здійснено переказ коштів 13.12.2020, на суму 5000 грн 00 коп.
Як вбачається з відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан», за кредитним договором № 2643757, Відповідачу нараховані проценти за період з 14.12.2020 по 09.03.2021.
23.03.2021 між Первісним кредитором -ТОВ «Мілоан», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № 65-МЛ, копія якого міститься в матеріалах справи.
Згідно вищевказаного Договору, акту приймання-передачі реєстру боржників від 23.03.2021 до договору відступлення прав вимоги № 65-МЛ від 23.03.2021 та витягу з реєстру боржників ТОВ«Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №2643757 від 13.12.2020 року в сумі 20041,25 грн, з яких: залишок за тілом кредиту - 4750 грн 00 коп; залишок за відсотками - 14341,25; залишок за комісією - 950 грн 00 коп; кількість днів прострочення - 73.
Визначаючись щодо позовних вимог в частині заборгованості за тілом кредиту, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
За положеннями ст.ст. 526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріалами справи доведено надання Відповідачу в користування кредитних коштів в розмірі і на умовах, встановлених в договорі № 2643757 від 13.12.2020.Відповідач не надав доказів погашення ним суми боргу за тілом кредиту, яка заявлена позивачем до стягнення. На підставі наведеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині заборгованості за тілом кредиту, а саме 4750 грн 00 коп.
Визначаючись щодо позовних вимог в частині заборгованості за процентами, суд виходить з наступного:
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно викладеного Великою Палатою у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 правового висновку, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Подібні правові висновки викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19).
Відповідно до умов кредитного договору № 2643757 від 13.12.2020 строк кредитування закінчується 28.12.2020. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, складеного ТОВ «Мілоан», відповідачем вчинені дії для продовження строку користування кредитом відповідно до п.2.3.1 договору, строк кредитування продовжений згідно з визначеними цим пунктом умовами на 7 днів.
Згідно з розрахунком (відомість про щоденні нарахування та погашення), наданим позивачем, проценти за кредитом, нараховані в межах строку кредитування з урахуванням його продовження, становлять 3231,25 грн. Проценти в сумі 11110,00 грн, щодо яких Позивачем заявлена вимога про стягнення, нараховані поза межами строку кредитування.
З врахуванням сплаченої відповідачем суми процентів, позовні вимоги про стягнення процентів підлягають задоволенню частково в сумі 2466,25 грн.
Щодо стягнення заборгованості за комісією в сумі 950,00 грн:
Кредитним договором № 2643757 від 13.12.2020 передбачено стягнення з позичальника комісії за надання кредиту в сумі 950 грн 00 коп.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Отже, законом передбачено право банку чи іншої фінансової установи-кредитодавця, встановлювати в договорі і вимагати сплати від позичальника комісій за додаткові та супутні послуги, пов'язані, зокрема, з наданням кредиту.
Однак ні з договору, ні з інших матеріалів справи не вбачається надання позивачем відповідачу будь-яких додаткових чи супутніх послуг, пов'язаних з наданням кредиту. Натомість, зі змісту договору вбачається, що комісія встановлюється саме за надання кредиту.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов'язання за кредитним договором полягає в обов'язку кредитодавця надати гроші (кредит) позичальникові та в обов'язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти. Тобто надання кредитних коштів позичальнику є виконанням кредитодавцем зобов'язання, яке він взяв на себе, уклавши кредитний договір, і яке і складає зміст договору кредиту.
Таким чином, умова про встановлення комісії за надання кредиту в силу ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною, а позовна вимога про стягнення комісії за надання кредиту задоволенню не підлягає.
Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленої в постанові від 09.12.2019 по справі № 524/5152/15-ц: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниє обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов'язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику».
З огляду на зазначене, вимоги Позивача про стягнення заборгованості з комісії за надання кредиту в сумі 950 грн 00 коп., є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо розподілу судових витрат:
Згідно з частин 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, а також часткового задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 872,23 грн.
Позивач в позовній заяві просить також стягнути з відповідача витрати на професійну допомогу в сумі 8000 грн.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Тобто, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Представником позивача долучено договір № 0206 про надання правової допомоги від 02.06.2025,акт наданих послуг правової (правничої) допомоги № 64 від 18.06.2025, згідно з яким вартість наданих послуг складає 7000 грн та детальний опис наданих послуг, яким визначені види послуг, наданих адвокатом, та час, витрачений на їх виконання.
З урахуванням зазначених документів суд визначає розмір витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, виходячи з суми 7000 грн.
З огляду на часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 2520,48 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2643757 від 13.12.2020 в розмірі 7216,25 грн (сім тисяч двісті шістнадцять грн. 25коп).
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на сплачений судовий збір в сумі 872,23 грн (вісімсот сімдесят дві грн 23 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2520,48 грн (дві тисячі п'ятсот двадцять грн 48 коп.).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «Кредит капітал», місцезнаходження: вул. Смаль - Стоцького, буд. 1, к. 28, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ 35234236, рах. НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»..
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя І.В. Демченко