Справа № 930/1900/25
Провадження №3/930/699/25
22.08.2025 року м.Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Войницька Т.Є., розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої,
за ч.3 ст. 184 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД№ 674325 від 11.07.2025 гр. ОСОБА_1 11.07.2025 близько 16:00 год. ухилилася від покладених на неї обов'язків ст.150 СК України, а саме її неповнолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в громадському місці в с.Коржівка по вул. Перемоги, курила електронну сигарету, чим порушила ЗУ №2899 IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.184 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, а тому суддя вважає, що справу можна розглянути за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі письмовими доказами.
Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.ст.245, 280КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251,254КУпАП України розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та у відповідності до зазначених в ньому обставин.
У вину ОСОБА_1 ставиться вчинення правопорушення, передбаченого ч.3ст. 184КУпАП.
Диспозиція ч.3ст. 184КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4цього Кодексу.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД№ 674325 від 11.07.2025 гр. ОСОБА_1 11.07.2025 близько 16:00 год. ухилилася від покладених на неї обов'язків ст.150 СК України, а саме її неповнолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в громадському місці в с.Коржівка по вул. Перемоги, курила електронну сигарету, чим порушила ЗУ №2899 IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».
У протоколі не зазначено яке правопорушення було вчинено ОСОБА_2 відповідно до норм КУпАП.
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Судом враховується правова позиція, викладена в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016), що суд має бути неупередженим і безстороннім та не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом.
Таким чином, неконкретне обвинувачення, пред'явлене обвинуваченому, призведе до порушення його прав на захист та позбавляє суд можливості роз'яснити йому суть обвинувачення, що гарантує обвинуваченому право захиститися від чітко сформованих інкримінованих обставин вчинення адміністративного правопорушення та залежно від цього обрати певну лінії захисту.
Недотримання вказаних вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушує засади адміністративного провадження, зокрема принципу верховенства права та законності, які застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини; а також виключає можливість визначення судом меж пред'явленого обвинувачення та роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності суті обвинувачення до початку дослідження доказів у судовому засіданні.
Вносити виправлення до протоколу заборонено.
У випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, суд зобов'язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаного стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
У даному випадку обвинувачення не конкретизоване, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено яке правопорушення було вчинено ОСОБА_2 відповідно до норм КУпАП.
Відповідно дост.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження в даній справи слід закрити на підставі п.1 ч. 1ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.7, 9, 24,251,247,252,283-285 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.184КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.Є.Войницька