ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
м. Київ
18.09.2025Справа № 910/10317/25
За позовом Київської міської ради
до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛАБЕО"
про стягнення 201 599,44 грн
Суддя Усатенко І.В.
Представники учасників справи: не викликались.
Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Лабео" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 201 599,44 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані користуванням відповідачем земельною ділянкою без укладення договору оренди та не сплатою коштів за користування земельною ділянкою, що призвело до безпідставного збереження грошових коштів відповідачем в розмірі орендної плати за період з 23.11.2021 по 14.05.2024.
Ухвалою суду від 25.08.2025 відкрито провадження у справі № 910/10317/25, вирішено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачам строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
05.09.2025 від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Вказана заява мотивована тим, що відповідач сплатив на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 201599,44 грн та судовий збір в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.08.2025 № 88 на суму 204 627,44 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
При цьому предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
В даному випадку, предметом спору є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 201 599,44 грн.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з наданих сторонами доказів, спір у даній справі припинив своє існування після звернення позивача до суду з позовом, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.08.2025 № 88 на суму 204 627,44 грн.
Отже, між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження у справі №910/10317/25 підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Суд роз'яснює сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно із частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд відзначає, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, про відсутність підстав для про повернення суми судового збору з Державного бюджету України, оскільки відповідачем сплачено на користь позивача витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 123, 183 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника Київської міської ради про закриття провадження у справі - задовольнити.
2. Закрити провадження у справі № 910/10317/25.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В.Усатенко