Справа № 135/1155/25
Провадження № 2/135/532/25
іменем України
18.09.2025 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Волошиної Т.В.,
за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ладижині Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення сторін) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08 жовтня 2021 року у розмірі 31 916 грн 48 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08 жовтня 2021 року відповідачка ОСОБА_1 встановила мобільний додаток monobank, який є мобільним банком, що функціонує без відділень і в межах якого відкриваються поточні рахунки, а спеціальним платіжним засобом є платіжна картка monobank. Пройшовши реєстрацію та надавши необхідні документи, відповідачка підписала Анкету-заяву клієнта до Договору про надання банківських послуг шляхом застосування цифрового власноручного підпису.
Відповідно до положень Анкети-заяви, вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить єдиний Договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідачка підтвердила факт ознайомлення з зазначеними вище документами, їх отримання в мобільному додатку, а також зобов'язалася виконувати умови договору.
На підставі укладеного договору відповідачці було встановлено кредитний ліміт у розмірі 13 000 грн у вигляді ліміту на поточному рахунку, платіжним засобом якого є картка № НОМЕР_1 .
АТ «Універсал Банк» виконало свої зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами відповідно до умов договору та в межах встановленого ліміту.
Водночас відповідачка не забезпечила своєчасного погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими платежами, передбаченими договором, зокрема не вносила щомісячні мінімальні платежі, що підтверджується розрахунком заборгованості. У порушення умов кредитного договору та вимог статей 509, 526, 1054 Цивільного кодексу України, відповідачка не виконала зобов'язання за договором. Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Станом на 29 травня 2025 року у відповідачки виникло прострочення сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів. Відповідно до підпункту 5.17 пункту 5 розділу ІІ Умов обслуговування, це є істотним порушенням зобов'язань за договором, у зв'язку з чим уся заборгованість була визнана простроченою. У цей же день банк направив відповідачці push-повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості. Проте відповідачка не відреагувала, не вийшла на зв'язок і не вжила жодних дій щодо погашення заборгованості. Відповідно до пунктів 5.18, 5.19 Умов обслуговування кредит було переведено у форму «на вимогу».
Станом на 04 червня 2025 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» становить 31 916 грн 48 коп.
З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 31 916 грн 48 коп., а також судові витрати, що включають судовий збір у сумі 3 028 грн 00 коп.
Відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позов не подавала.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 08 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою суд постановив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачці було запропоновано подати відзив на позовну заяву.
Представник позивача у позовній заяві просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідачка не подала відзиву чи інших письмових пояснень, а також не повідомила суд про зміну своєї адреси. Водночас вона була належним чином повідомлена про розгляд справи, оскільки суд надіслав ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з доданими матеріалами на її зареєстровану адресу проживання.
Поштове відправлення не було вручено відповідачці, оскільки, згідно з рекомендованим повідомленням, воно не було отримане під час доставки.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 висловив правову позицію, згідно з якою надсилання судових документів рекомендованою кореспонденцією на зареєстровану адресу особи є достатнім для визнання повідомлення належним, оскільки отримання такого листа адресатом перебуває поза контролем відправника.
Аналогічну позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (провадження №11-268заі18), зазначивши, що належне повідомлення вважається здійсненим у разі надсилання документа на дійсну адресу особи.
Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18, поштові відправлення, повернуті через «закінчення терміну зберігання» або з аналогічним формулюванням, вважаються належно врученими, якщо вони були направлені на реальну адресу реєстрації фізичної особи.
Отже, суд вжив усіх належних заходів для повідомлення відповідачки про розгляд справи та надання їй можливості реалізувати своє право на захист.
IІІ. Підстави для ухвалення заочного рішення
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення за наявності таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; відповідач не подав відзиву на позов; позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
З огляду на встановлені обставини та наявність усіх зазначених підстав, суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи відповідно до статей 280-281 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 08 жовтня 2021 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг з метою відкриття поточного рахунку у національній валюті (гривні) з встановленням кредитного ліміту, зазначеного у додатку (а.с. 15).
В анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила, що ознайомлена з вказаними документами, а також що отримала їх примірники у мобільному додатку.
На підставі цього договору відповідачці було надано кредитний ліміт у розмірі 13 000 грн шляхом встановлення відповідного ліміту на поточному рахунку, спеціальним платіжним засобом до якого є платіжна картка № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою від 04 червня 2025 року (а.с. 14).
Згідно з анкетою-заявою до договору від 08 жовтня 2021 року АТ «Універсал Банк» відкрито поточний рахунок на ім'я відповідачки - НОМЕР_3 (картка № НОМЕР_2 ), що підтверджується відповідною довідкою від 04 червня 2025 року (а.с. 13).
Факт отримання та використання кредитних коштів підтверджується випискою по картковому рахунку НОМЕР_3 (картка № НОМЕР_2 ) за період з 28.06.2024 до 04.06.2025 (а.с. 9-12). Згідно з наведеною випискою: сума витрат за вказаний період становить 74 490,27 грн, сума зарахувань - 42 573,80 грн, залишок кредитного ліміту станом на 04.06.2025 - 13 000 грн, заборгованість за кредитом - 31 916,48 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка користувалася кредитною карткою, зокрема: здійснювала розрахунки в торговельних мережах, поповнювала мобільний рахунок, отримувала готівку в банкоматах, поповнювала картку з інших рахунків, а також здійснювала перекази на інші карткові рахунки. Такі дії підтверджують прийняття нею умов банку щодо встановленого кредитного ліміту.
Згідно з наданим АТ «Універсал Банк» розрахунком заборгованості за договором б/н від 08 жовтня 2021 року, станом на 04 червня 2025 року загальна заборгованість відповідача становить 31 916 грн 48 коп., з яких: 31 916 грн 48 коп. - залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), 0 грн - заборгованість за порушення грошового зобов'язання (а.с. 6-8).
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Між сторонами виник спір щодо повернення грошових коштів, отриманих у кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України, правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного чи іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені за домовленістю сторін, а також умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони можуть укласти змішаний договір, який містить елементи різних договорів. До відносин сторін за таким договором застосовуються положення актів цивільного законодавства щодо відповідних типів договорів.
Ураховуючи положення підпункту 2.2 пункту 2 Розділу І Умов обслуговування рахунків фізичної особи, договір, укладений між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , є змішаним договором, що містить елементи договору банківського рахунку та договору про споживчий кредит.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності правочину. Це означає, що правочин вважається таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки не буде спростований на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.
Згідно зі статтею 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає правові засади здійснення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Відповідно до статті 3 цього Закону, електронний договір - це домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Як убачається з матеріалів справи, для відповідачки ОСОБА_1 була згенерована ключова пара з особистим ключем, яка використовувалася для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку банку, що підтверджує його дії у межах договору про надання банківських послуг.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивачем надано виписку по рахунку, з якої вбачається, що відповідачка отримала кредитні кошти, активно користувалася ними для оплати товарів, послуг, а також частково погашала заборгованість.
Надані позивачем виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості за договором від 08 жовтня 2021 року № б/н є належним та допустимим доказом відповідно до ЦПК України. Вони підтверджують факт надання кредитних коштів, їх використання, нарахування відсотків, а також часткове погашення заборгованості позичальником.
Також підтверджено, що відповідачка активувала платіжну картку, здійснювала операції з використанням кредитних коштів та періодично здійснювала платежі для погашення заборгованості.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Суд, з урахуванням наданих письмових доказів і змісту позовної заяви, доходить висновку про доведеність факту отримання відповідачкою кредитних коштів та їх використання.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, у разі заперечення проти позову, відповідачка зобов'язана надати докази на підтвердження таких заперечень. Проте відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позов не подала і не надала жодних доказів, які б спростовували факт укладення договору, використання кредитних коштів чи розмір заборгованості.
З урахуванням викладеного, а також положень частини другої статті 530 ЦК України, згідно з якою, якщо строк виконання зобов'язання визначено моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, - суд вважає доведеним факт порушення відповідачкою зобов'язань.
Отже, оскільки АТ «Універсал Банк» надало належні докази укладення договору з ОСОБА_1 та наявності заборгованості за кредитним договором, а відповідачка не спростувала ці обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості у розмірі 31 916 грн 48 коп.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Судом встановлено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в сумі 3028 грн 00 коп., що підтверджується платіжним документом від 18 липня 2025 року (а.с. 39).
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що суд в даному випадку дійшов до висновку про задоволення позову, а тому враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп.
Враховуючи викладене, керуючись статями 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 08 жовтня 2021 року, яка станом на 04 червня 2025 року становить 31 916 (тридцять одна тисяча дев'ятсот шістнадцять) грн 48 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ім'я (найменування) сторін:
- позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352;
- відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Заочне рішення складено та підписано суддею 18.09.2025.
Суддя