Справа № 134/1367/25
3/134/355/2025
Іменем України
17 вересня 2025 року с-ще Крижопіль
Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Кантониста О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, непрацюючу, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
До Крижопільського районного суду Вінницької області з ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 675755 від 28 серпня 2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу ОСОБА_1 28 серпня 2025 року о 12 год. 25 хв. в селищі Крижопіль по вул. О.Савченка, перебуваючи в громадському місці, виражалася нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_2 та словесно погрожувала фізичною розправою, чим вчинила дрібне хуліганство.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що у неї виник конфлікт з сусідом ОСОБА_2 з приводу земельної ділянки, яка знаходиться біля їхнього будинку, оскільки він викосив посаджені нею квіти, після чого викликав працівників поліції та повідомив їм про те, що вона самовільно захопила земельну ділянку. У них склалися неприязні відносини, так як вона хоче прикрасити прибудинкову територію, зокрема посадивши квіти і дерева, а ОСОБА_2 виступає проти цього, мотивуючи тим, що земельна ділянка їй не належить.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Купрій О.М. просив закрити провадження у справі, посилаючись на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Вказав, що суперечка, про яку йде мова у протоколі про адміністративне правопорушення, не охоплюється диспозицією ст. 173 КУпАП та не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт, в ході якого вони висловлювалися один до одного нецензурною лайкою. Таким чином, дії ОСОБА_1 не були спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Купрія О.М. та дослідивши матеріали справи, суддя дійшла висновку, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен враховувати положення ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції статті 173 КУпАП, дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктом захисту від неправомірних посягань в даному випадку є громадський порядок, тобто система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.
При цьому, обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є хуліганський мотив, а умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих є головним моментом, що визначає зміст поведінки хулігана.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з долучених до протоколу рапорту працівника поліції від 28.08.2025, письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , конфліктна ситуація між ними виникла з приводу використання земельної ділянки, розташованої біля будинку, у якому вони проживають.
Таким чином, дії ОСОБА_1 не були спрямовані на грубе порушення громадського порядку, а конфлікт з ОСОБА_2 був зумовлений особистими неприязними відносинами, а не через бажання протиставити себе суспільству та продемонструвати явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.
На думку суду, за вказаних обставин наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі не встановлено. Також і в самому протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян, настання яких прямо передбачене диспозицією ст. 173 КУпАП, як обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення.
Сам лише факт висловлювання особою нецензурною лайкою без настання наслідків, які свідчать про порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а таких наслідків матеріали провадження не містять.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
З урахуванням наведеного, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283, 284 КУпАП, суддя -
постановила:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена через Крижопільський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя