Справа № 909/546/25
12.09.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Поп'юк Я. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця Кушнирь Валентини Анатоліївни
(
АДРЕСА_1 )
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Логіна Тараса Любомировича
(
АДРЕСА_2 )
про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 50 220, 00 гривень,
за участі:
від позивача: представник у судове засідання не з'явився,
від відповідача: Говзана Миколи Миколайовича,
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань технічними засобами.
2. Рішення у цій справі ухвалено за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У травні 2025 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулася Фізична особа - підприємець Кушнирь Валентина Анатоліївна із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Логіна Тараса Любомировича про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 50 220, 00 гривень.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. Ухвалою від 06.05.2025 суд залишив позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.
6. 12.05.2025 за вх. № 7878/25 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача Фізичної особи - підприємця Кушнирь Валентини Анатоліївни, адвоката Наумової Оксани Миколаївни надійшло клопотання, до якого долучено докази відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.
7. 12.05.2025 за вх. № 7880/25 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача Фізичної особи - підприємця Кушнирь Валентини Анатоліївни, адвоката Наумової Оксани Миколаївни надійшло клопотання про долучення доказів.
8. Ухвалою від 14.05.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначив на 17.06.2025; зобов'язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15-денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.
9. 15.05.2025 за вх. № 8193/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Кушнирь Валентини Анатоліївни, адвоката Наумової Оксани Анатоліївни надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 909/546/25.
10. Ухвалою від 19.05.2025 суд задовольнив заяву представника Фізичної особи - підприємця Кушнирь Валентини Анатоліївни, адвоката Наумової Оксани Анатоліївни (вх. № 8193/25 від 15.05.2025) про участь у судовому засіданні по справі № 909/546/25 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів; постановив провести судове засідання, яке призначене на 17.06.2025 об 14:00 год та усіх наступних судових засідань по даній справі в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.
11. 11.06.2025 за вх. № 9828/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Кушнирь Валентини Анатоліївни, адвоката Наумової Оксани Анатоліївни надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
12. 11.06.2025 за вх. № 9905/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Кушнирь Валентини Анатоліївни, адвоката Наумової Оксани Анатоліївни надійшла заява про відкликання клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
13. 13.06.2025 за вх. № 10071/25 від представника Фізичної особи - підприємця Логіна Тараса Любомировича, адвоката Говзана Миколи Миколайовича надійшов відзив на позовну заяву, в якому заявник просив суд поновити строк на подання означеного відзиву на позов, а у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
14. 16.06.2025 за вх. № 10175/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Кушнирь Валентини Анатоліївни, адвоката Наумової Оксани Анатоліївни надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
15. 17.06.2025 за вх. № 10205/25 від представника Фізичної особи - підприємця Логіна Тараса Любомировича, адвоката Говзана Миколи Миколайовича надійшла заява про відкладення розгляду справи.
16. 17.06.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 08.07.2025.
17. 08.07.2025 за вх. № 11344/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Кушнирь Валентини Анатоліївни, адвоката Наумової Оксани Анатоліївни надійшла відповідь на відзив.
18. 08.07.2025 за вх. № 11343/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Кушнирь Валентини Анатоліївни, адвоката Наумової Оксани Анатоліївни надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
19. 08.07.2025 за вх. № 11388/25 від представника Фізичної особи - підприємця Логіна Тараса Любомировича, адвоката Говзана Миколи Миколайовича надійшла заява про відкладення розгляду справи.
20. 08.07.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 22.07.2025.
21. 22.07.2025 за вх. № 12078/25 від представника Фізичної особи - підприємця Логіна Тараса Любомировича, адвоката Говзана Миколи Миколайовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
22. 22.07.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 12.09.2025.
23. За наслідком судового засідання 12.09.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІIІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
24. Позиція позивача. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем 14.04.2025 було перераховано на рахунок відповідача кошти в сумі 50 220, 00 гривень. Посилаючись на відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем, позивач вказує на безпідставність перерахування означених грошових коштів на рахунок відповідача, та зважаючи на те, що відповідач в добровільному порядку означені кошти не повернув позивач звернулася до суду за захистом порушених прав.
25. Позиція відповідача. Фізична особа - підприємець Логін Тарас Любомирович в поданому відзиві на позов вказав, що основним видом його діяльності є роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет. Відповідач стверджує, що кошти ним дійсно отримувалися, проте оплачені вони були за придбання товару - телефону Samsung Galaxy S 25 Ultra 12GВ/512GВ Titanium Whitesilver, ІМЕІ - НОМЕР_1 , котрий ним було відправлено і отримано одержувачем - чоловіком позивача - ОСОБА_1 , з яким останній спілкувався шляхом переписки в месенджері.
26. У поданій відповіді на відзив позивач зазначає, що ОСОБА_1 не є чоловіком останньої та їй не знайомий. Окрім того, переписка відповідача з третьою особою - Кушнирь Андрієм не підтверджує факт продажу позивачу товару, оскільки позивач не замовляла ніякого товару чи послуг у відповідача.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
27. Відповідно до платіжної інструкції № 126 від 14.04.2025 Фізична особа - підприємець Кушнирь Валентина Анатоліївна перерахувала на рахунок Фізичної особи - підприємця Логіна Тараса Любомировича № НОМЕР_2 , відкритий в АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" грошові кошти у сумі 50 220, 00 гривень.
28. Як стверджує позивач грошові кошти в сумі 50 220, 00 гривень були перераховані позивачем помилково, оскільки жодних договірних чи зобов'язальних правовідносин між сторонами не існувало та не існує.
29. 16.04.2025 позивач направив на адресу відповідача вимогу про повернення коштів від 16.04.2025 з проханням повернути помилково сплачені грошові кошти у сумі 50 220, 00 гривень. Відповідно до інформації вказаної у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зазначена вимога відповідачем була отримана особисто 17.04.2025.
30. Доказів реагування відповідачем на зазначену вимогу, а також добровільну сплату коштів останнім до суду не надано.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
31. Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння, повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
32. Згідно частини 1 статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
33. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок іншої особи поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, незалежно від того, чи було це результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
34. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
35. Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
36. Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України і змісту цього інституту цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2018 року у справі № 212/3593/16-ц, провадження 61-60св17; від 20 березня 2019 року у справі № 634/727/16-й, провадження № 61-21749св18.
37. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18) міститься висновок про те, що зобов'язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
38. Згідно із частинами 1, 3, 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
39. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
40. З наданих відповідачем скріншотів вбачається, що з метою придбання телефона Samsung Galaxy S 25 Ultra 12GВ/512GВ Titanium Whitesilver до відповідача звернувся клієнт який назвався ОСОБА_1 . В ході спілкування означеного клієнта з відповідачем, останні домовилися про придбання ним телефону Samsung Galaxy S 25 Ultra 12GВ/512GВ Titanium Whitesilver за ціною 50 220 гривень.
41. Так, означений клієнт в переписці повідомив відповідача про те, що кошти будуть перераховані відповідачу з рахунку дружини замовника.
42. З матеріалів справи встановлено, що 14.04.2025 ОСОБА_2 здійснено відправку Кушнирю Андрію аксесуарів до мобільних пристроїв, оголошеною вартістю 1 000, 00 гривень, в м. Одесу поштомат "Нової пошти" № 40649 згідно ТТН № 20451143970156 телефонний номер отримувача - +38 095 180 39 22.
43. Відповідно до трекінгу поштового відправлення згідно ТТН № 20451143970156 ОСОБА_1 отримав означене поштове відправлення 15.04.2025 о 15:40 год.
44. Суд звертає увагу, що з наданих документів не вбачається за можливе встановити достовірність направлення саме відповідачем, або на його доручення іншою особою означеного товару - телефону Samsung Galaxy S 25 Ultra 12GВ/512GВ Titanium Whitesilver позивачу чи довіреній нею особі.
45. Позивач вказує, що отримувач ТТН за номером 20451143970156, який вів перемовини з відповідачем щодо придбання товару телефону Samsung Galaxy S 25 Ultra 12GВ/512GВ Titanium Whitesilver - Кушнирь Андрій не є чоловіком Фізичної особи - підприємця Кушнирь Валентини Анатоліївни, та позивач не знайома із зазначеною особою.
46. На підтвердження вказаного позивач надала до суду рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16.06.2015 по справі № 234/5560/15-ц, яким було розірвано шлюб з Кушнирь Іваном Сергійовичем та ОСОБА_3 .
47. Позивач заперечує наявність договірних відносин з відповідачем, доказів протилежного суду не подано, як і відсутні докази отримання товару чи послуг від відповідача позивачем та добровільної сплати спірних коштів останнім відповідачу за відсутності рахункової помилки.
48. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
49. При цьому, факт отримання Фізичною особою - підприємцем Логіном Тарасом Любомировичем від Фізичної особи - підприємця Кушнирь Валентини Анатоліївни грошових коштів в сумі 50 220, 00 гривень підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції № 126 від 14.04.2025 та не заперечується відповідачем.
50. Отже, вказане свідчить, що набувач Фізична особа - підприємець Логін Тарас Любомирович збагатився за рахунок Фізичної особи - підприємця Кушнирь Валентини Анатоліївни поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
51. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
52. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
53. За змістом частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
54. Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
55. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
56. Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.
57. До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов'язання передбачені статтею 1212 Цивільного кодексу України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов'язаннях.
58. Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею, чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним, чи недобросовісним (узгоджується з нижчезазначеними постановами Верховного Суду України та Верховного Суду від 02.03.2016 року; від 04.07.2018 року). Кондикційне зобов'язання виникає за наявності, зокрема, таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.01.2019 року у справі № 916/2927/17 та від 14.01.2019 року у справі № 912/1188/17.
59. У постанові від 02.02.2016 у справі № 6-3090цч15 Верховний Суд України відзначив, що конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише на момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду справи.
60. Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред'явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
61. Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку про те, що кондикція - позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації, як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави. Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 Цивільного кодексу України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна. Вказане вище підтверджується судовою практикою Верховного Суду України, новоутвореного Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15; від 04.10.2017 у справі № 753/23725/15-й; Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 757/4040/16-й; від 11.09.2019 у справі № 2/13; від 25.03.2020 у справі № 522/14590/16-й; від 24.02.2021 у справі № 644/8081/17; від 26.01.2022 у справі № 924/1338/19; від 08.02.2022 у справі № 910/16102/20; Великої Палати Верховного Суду від 31.01.2020 у справі № 161/17945/18.
62. Отже, відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач, яким є фізична особа - підприємець Логін Тарас Любомирович, зобов'язаний повернути потерпілому, яким є позивач, безпідставно набуте майно в натурі.
63. Враховуючи вище викладене, та беручи до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази існування між сторонами будь-яких господарських правовідносин, на підставі яких у позивача існує обов'язок по перерахуванню відповідачу грошових коштів у розмірі 50 220, 00 гривень, суд дійшов висновку, що відповідач набув означені грошові кошти без достатньої правової підстави, у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, а відтак останній зобов'язаний повернути позивачу безпідставно отримані кошти у сумі 50 220, 00 гривень.
64. Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
65. За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
66. Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
67. За правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Висновок суду.
68. Таким чином, здійснюючи системний аналіз положень чинного законодавства України, а також, як вбачається з встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати.
69. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
70. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
71. Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня 2025 року складає 3 028 гривень.
72. За приписами пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
73. Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
74. За подання позову сплачено судовий збір у розмірі 3 028, 00 гривень (квитанція ID: 3492-5372-9189-6777 від 01.05.2025).
75. Оскільки позовна заява надійшла до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд", за означені позовні вимоги позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422, 40 гривень із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору.
76. Таким чином при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.
77. При цьому суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
78. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 2 422, 40 гривень покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Фізичної особи - підприємця Кушнирь Валентини Анатоліївни до Фізичної особи - підприємця Логіна Тараса Любомировича про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 50 220, 00 гривень - задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Лабича Андрія Петровича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь Фізичної особи - підприємця Кушнирь Валентини Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) - 50 220, 00 гривень (п'ятдесят тисяч двісті двадцять гривень) безпідставно збережених коштів, а також 2 422, 40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
6. Повний текст рішення складено - 17.09.2025.
Суддя В. В. Михайлишин