Справа № 909/510/25
03.09.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області в складі судді Стефанів Т. В.,
секретар судового засідання Матенчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом керівника Калуської окружної прокуратури
в інтересах держави в особі Болехівської міської ради Івано-Франківської області
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про відшкодування шкоди у сумі 485 929 грн 95 коп., заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства,
за участю:
прокурора Чернописької Г. О.,
відповідача Василечка А. В.,
ухвалив таке рішення.
Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 03.09.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору.
Керівник Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Болехівської міської ради Івано-Франківської області звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про відшкодування шкоди у сумі 485 929 грн 95 коп., заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Щодо представництва прокуратурою інтересів держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;
2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у п. 38 - 40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести, у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Подання Калуською окружною прокуратурою позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні природоохоронного законодавства України та пред'являється в інтересах держави в особі Болехівської міської ради Івано-Франківської області, яка є органом уповноваженим державою здійснювати функції у відповідних спірних правовідносинах.
Так, Калуською окружною прокуратурою листом №52/1-243/ВИХ- 25 від 03.03.2025 повідомлено Болехівську міську раду Івано-Франківської області про виявлені порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у вигляді незаноконної рубки дерев, які вчинено на території Болехівського лісництва ДП "Болехівське лісове господарство" (філії"Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України"), а також поставлено питання про надання інформації з приводу вжитих заходів щодо стягнення існуючої шкоди заподіяної порушенням природоохоронного законодавства.
У відповідь на вказаний лист Болехівська міська рада Івано-Франківської області повідомила окружну прокуратуру листом №844/02.1-16/25 від 11.03.2025 та додатково № 788/02.1-16/25 від 04.04.2025, що на їхній рахунок кошти щодо стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням не надходили. Також Болехівська міська рада ТГ вказала реквізити для стягнення шкоди заподіяної порушенням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Факт не звернення до суду позивача з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган не виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.
Матеріалами справи також підтверджується, що прокуратура звернулася до Болехівської міської ради Івано-Франківської області із повідомленням від 16.04.2025 в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із відповідним позовом.
Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що позивач самостійно не звернувся до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, що свідчить про неналежний захист позивачем законних інтересів держави, суд приходить до висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 29.04.2025 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 29.05.2025, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення, пояснень.
Ухвалою від 29.05.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи до іншого суду, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 23.06.2025.
Протокольною ухвалою від 23.06.2025 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 23.07.2025.
23.07.2025 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 02.09.2025.
Ухвалою від 29.08.2025 суд відклав судове засідання на 03.09.2025.
Суд належним чином повідомляв сторін про дату та час розгляду справи.
Явка в судове засідання прокурора, представника позивача та представника відповідача підтверджує наведений факт. В судове засідання 23.07.2025 по розгляду справи по суті представник позивача не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без її участі, повідомивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи; беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, відсутність підстав для відкладення судового засідання, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі відповідача на підставі наявних у суду матеріалів.
Позиції сторін.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на те, що внаслідок вчинення незаконної рубки дерев, в адміністративних межах земель міста Болехів Калуського району Івано-Франківської області, згідно із висновками інженерно-екологічних експертиз встановлено розрахунок розміру шкоди на загальну суму 485 929 грн 95 коп., а, оскільки, в ході досудового розслідування кримінального правопорушення, особу, яка здійснила незаконну порубку дерев не встановлено, то збитки завдані інтересам держави, мають бути відшкодовані постійним лісокористувачем "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" (на даний момент - правонаступник філії "Болехівське лісове господарство" ДСГП "Ліси України").
У відповіді на відзив прокурор зазначив, що не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
В судовому засіданні прокурор просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні 23.06.2025 підтримав позицію прокурора, просив суд задоволити позов в повному обсязі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить:
- відмовити у задоволенні позову;
- посилається на те, що прокурором в обґрунтування позову не вказано, які саме обов'язки і норми чинного законодавства України у сфері ведення лісового господарства були порушені з боку відповідача, як і не було конкретизовано які саме дії відповідач повинен був вчинити відповідно до вимог ведення лісового господарства з метою забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок, однак їх не вчинив, доказів невчинення таких дій відповідачем до суду не надав;
- факт належного виконання філії «Болехівське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» та ДП «Болехівське лісове господарство» заходів, спрямованих на охорону та збереження лісів, позовною заявою та доданими до неї документами не спростовується;
- невстановлення органом досудового розслідування осіб винних у незаконній рубці дерев не дає підстав вважати, що збитки завдані інтересам держави мають бути відшкодовані постійним лісокористувачем - ДП «Ліси України».
У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023091160000228 від 09.06.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України.
Встановлено, що працівниками лісової охорони філії «Болехівське лісове господарство» ДП «Ліси України» 08.06.2023 у кв. 3 вид. 25 Болехівського лісництва в адміністративних межах земель м. Болехів Калуського району виявлено незаконну рубку 2-х сироростучих дерев породи «дуб» діаметрами пня 55 та 77 см., що спричинило істотну шкоду.
09.06.2023 року слідчими СВ відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в області за участю помічника лісничого філії Болехівське лісове господарство Павелик Д. М. та спеціаліста ОСОБА_1 проведено огляд лісових насаджень в кварталі 3 виділ 25 Болехівського лісництва філії Болехівського лісового господарства ДП «Ліси України», під час якого виявлено незаконно рубку 2-х дерев породи «дуб» діаметрами пнів 55 см. та 77 см.
У межах досудового розслідування кримінального провадження Івано-Франківським відділенням Київського науково-дослідного інституту експертно-судових експертиз проведено інженерно-екологічну експертизу.
Згідно з висновком експерта № 44/24-28 від 16.02.2024, складеного за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи, встановлено розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев породи дуб кількістю 2 штуки, діаметрами пнів 55 см та 77 см, які виявлено 08.06.2023 відповідно до акту огляду місця вчинення лісопорушення від 08.06.2023, в кварталі 3 виділ 25 Болехівського лісництва філії «Болехівське лісове господарство» ДП «Ліси України» підтверджується в сумі 57 677,67 грн.
Особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено.
Також по матеріалах кримінального провадження № 12023091160000104 від 10.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, встановлено, що 07.03.2023 в кварталі 50 виділ 14 Болехівського лісництва в адміністративних межах м. Болехів виявлено незаконну рубку невідомою особою 5 дерев породи «бук» та 1 дерева породи «дуб».
10.03.2023 року слідчими СВ відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в області, за участю майстра лісу Болехівського лісництва філії «Болехівське лісове господарство» Кузеляк М. В. та спеціаліста ОСОБА_1 , проведено огляд лісового масиву в кварталі 50 виділ 14 Болехівського лісництва філії Болехівського лісового господарства ДП «Ліси України» під час якого виявлено незаконну порубку 6 дерев, з них 5 дерев породи «бук» діаметрами пнів 28 см, 60 см, 75 см, 77 см, 78 см і одного дерева породи « дуб червоний» діаметром пня 17 см.
У межах досудового розслідування кримінального провадження Івано-Франківським відділенням Київського науково-дослідного інституту експертно-судових експертиз проведено інженерно-екологічну експертизу.
Згідно з висновком експерта № 859/23-28 від 19.09.2024, складеного за результатами проведення інженерно-економічної експертизи, встановлено розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконною порубкою 6-ти сироростучих дерев різних порід на території кварталу 50 вид.14 Болехівського лісництва філії «Болехівське лісове господарство» ДП «Ліси України», зокрема: породи «бук», діаметрами пнів 28 см, 60 см, 75 см, 77 см, 78 см і одного сироростучого дерева породи « дуб червоний» діаметром пня 17 см, які виявлено 07.03.2023 відповідно до акту огляду місця вчинення лісопорушення в кварталі 50 виділ 14 Болехівського лісництва філії «Болехівське лісове господарство» ДП «Ліси України» підтверджується в сумі 139 442,90 грн.
Особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено.
Також по матеріалах кримінального провадження № 12019090160000514 від 27.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, встановлено, що в ніч на 26.09.2019 року невстановлена особа, перебуваючи в лісовому масиві Болехівського лісництва ДП «Болехівське лісове господарство» (правонаступник філія «Болехівське лісове господарство» ДП «Ліси України») в кварталі 38 виділ 5, що знаходиться в урочищі «Стрийське» Болехівської міської ради, вчинила незаконну рубку 4 дерев породи «дуб» діаметрами пнів 63, 74, 75, 90 см. та 2-х дерев породи « граб» діаметрами пнів 16, 15 см.
26.09.2019 року слідчими СВ Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області (правонаступник СВ відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в області), проведено огляд лісового масиву розташованого в кварталі 38 виділ 5 Болехівського лісництва філії Болехівського лісового господарства ДП «Ліси України» під час якого виявлено незаконну порубку 4 дерев породи «дуб» діаметрами пнів 63, 74, 75, 90 см.
У межах досудового розслідування кримінального провадження Івано-Франківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України проведено судову економічну експертизу.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/109-21/1969 ЕК від 05.03.2021, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи, документально підтверджується частково розрахунок розміру шкоди від 27.09.2019, заподіяної незаконною порубкою 4 сироростучих дерев породи дуб діаметрами пнів: 63, 74, 75, 90 см та 2-а дерева породи граб діаметрами пнів 16 см. та 15 см. відповідно до акту огляду місця вчинення лісопорушення складеного ОСОБА_2 від 27.09.2019 в кварталі 38 виділ 5 Болехівського лісництва ДП "Болехівське лісове господарство" в сумі 93 071,05 грн.
Особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено.
Також по матеріалах об'єднаного кримінального провадження № 12020090160000102 від 21.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, встановлено по епізоду, що 06.05.2020 надійшли матеріали від ДП "Болехівське ЛГ" про те, що 04.05.2020 в кварталі 24 виділ 2 Болехівського лісництва в адміністративних межах Болехівської міської ради виявлено незаконну рубку 6 сироростучих дерев породи "дуб" загальним об'ємом деревини 38 м3.
У межах досудового розслідування кримінального провадження Івано-Франківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України проведено судову економічну експертизу.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/109-21/2099-ЕК від 24.03.2021, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи, документально підтверджується частково розрахунок розміру шкоди від 05.05.2020, заподіяної незаконною порубкою 6 сироростучих дерев породи "дуб" діаметрами пнів: 52, 84, 94, 98, 102, 145 см. відповідно до акту огляду місця вчинення лісопорушення, складеного ОСОБА_3 , виявлених 04.05.2020 в кварталі 24 виділ 2 Болехівського лісництва ДП "Болехівське лісове господарство" в сумі 195 738,33 грн.
Особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено.
Отже, відповідно вимогам чинного законодавства розмір шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства на території Болехівської міської ради територіальної громади складає 485 929 грн 95 коп. ( 57 677 грн 67 коп., 139 442 грн 90 коп., 93 071 грн 05 коп., 195 738 грн 33 коп.).
У згаданих вище кримінальних провадженнях досудове розслідування триває. Жодній особі про підозру не повідомлялося, обвинувальний акт до суду не скеровувався, позов про відшкодування заподіяних збитків у рамках кримінальних проваджень не заявлявся.
Земельні ділянки лісогосподарського призначення були надані у постійне користування ДП "Болехівське лісове господарство" на підставі Розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 85 від 07.02.1996 "Про надання у постійне користування земель лісового фонду" та в подальшому передані ДП "Ліси України".
Відповідно до п. 1.4.32 Статуту ДП "Ліси України" Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником прав і обов'язків Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" (код 22177986) на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 916 "Про припинення Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" та затвердження складу комісії з припинення".
Відповідно до п. 1 наказу № 1872 від 18.10.2024 ДП "Ліси України" "Про припинення філії "Болехівське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" припинено філію "Болехівське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (код ВП 45001533) шляхом її закриття. Згідно передавального акту, активи та пасиви філії "Болехівське лісове господарство" ДП "Ліси України" передано до філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України".
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Частинами 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
В силу ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно з ст. 9 ЛК України у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об'єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.
Згідно ст. 16 ЛК України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (ч. 1, 2 ст. 17 ЛК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
Основними завданнями державної лісової охорони, в силу ст. 90 ЛК України, є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства та забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Статтею 107 ЛК України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами. зокрема, незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту.
У відповідності до ч. 1, 5 ст. 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. При цьому для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідно довести наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вину.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи, вина завдавача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Верховний Суд у своїх постановах при вирішенні спорів про стягнення з постійних лісокористувачів шкоди, заподіяної самовільною порубкою дерев, зокрема від 20.12.2018 у справі № 924/12/18, від 07.06.2019 у справі № 914/1960/17, від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 20.12.2018 у справі № 909/1193/17, від 22.07.2019 у справі № 909/374/18 неодноразово вказував, що, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.
Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. З огляду на зазначене, позиція відповідача щодо обов'язку позивача доводити, які саме були порушені обов'язки (не конкретизовано) останнього та які норми чинного законодавства України у сфері ведення лісового господарства були порушені з боку відповідача не заслуговують на увагу.
ДП «Ліси України», створене відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство) від 26.10.2022 № 804 шляхом приєднання державних лісогосподарських підприємств, які належали до сфери управління Держлісагентства та є правонаступником їх майна, прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1.4.32 Статуту ДП «Ліси України» Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав і обов'язків Державного підприємства «Болехівське лісове господарство» (код 22177986) на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 916 «Про припинення Державного підприємства «Болехівське лісове господарство» та затвердження складу комісії з припинення».
Відповідно до п. 1 наказу № 1872 від 18.10.2024 ДП «Ліси України» «Про припинення філії «Болехівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» припинено філію «Болехівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ВП 45001533) шляхом її закриття.
Згідно п. 3 даного Наказу директору філії «Болехівське лісове господарство» Федоровичу Р. Л. здійснити відповідні дії щодо припинення філії «Болехівське лісове господарство» - забезпечити оформлення передавального балансу майна та передавального акта до філії «Карпатський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - філія «Карпатський лісовий офіс») станом на 31.12.2024 року та подати для затвердження оформлений передавальний баланс та передавальний акт до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до 10.01.2025.
Наказом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 16.01.2025 за № 179 затверджено положення про філію «Карпатський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Відповідно до п. 1.1. Положення Філія «Карпатський лісовий офіс» є відокремленим підрозділом ДСГП «Ліси України».
Відповідно до Положення метою діяльності Філії є ведення на землях лісового господарства, охорони, захисту, невиснажливого раціонального використання відтворення лісів.
Предметом діяльності Філії є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Згідно з п. 3.1. Положення Філія є відокремленим підрозділом Підприємства, який не
має статусу юридичної особи. Філія діє від імені Підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані Підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Підприємства.
Відповідно до п. 7.8. Положення, Філія здійснює свою господарську діяльність на земельних ділянках, які знаходяться у постійному користуванні Підприємства, оренді або інших речових правах.
Таким чином, відповідач Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" є постійним лісокористувачем, тому, з урахуванням приписів ст. 19 ЛК України зобов'язаний забезпечувати охорону та захист лісів.
Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій задля збереження та охорони лісів та недопущення самовільної рубки дерев на території лісового фонду, що переданий йому у користування.
Судом встановлено, що в порушення вимог природоохоронного законодавства відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев на території Болехівського лісництва у кількості 20 дерев, з них: 13 дерев породи «дуб», 5 дерев породи «бук», 2 дерева породи «граб», а відтак на виконання вимог чинного законодавства повинен бути притягнутий до відповідальності за правопорушення, тобто має відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення ним незаконної вирубки дерев у сумі 485 929,95 грн.
Системний аналіз ст. 19, 63, 64 ЛК України свідчить, що обов'язок стосовно забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Отже, відповідач як постійний лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяв матеріальну шкоду лісовому фонду України.
Суд вважає, що при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника (особа вважається винною якщо не доведе відсутності своєї вини), тоді як відповідачем не надано суду жодного доказу, які б свідчили про вчинення ним дій задля збереження та охорони лісів та недопущення самовільної рубки дерев на території лісового фонду, що переданий йому у користування. Між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою існує причинний зв'язок, відсутності вини відповідача суду не доведено.
Таким чином, на підставі наведених вище норм лісового, земельного, цивільного законодавства Відповідач зобов'язаний відшкодувати державі заподіяні внаслідок допущеної ним бездіяльності щодо незабезпечення заходів з охорони лісу збитки в сумі 485 929,95 грн.
Розмір завданої шкоди розраховано позивачем вірно на підставі Додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 відповідно до такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" частина грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища спрямовується до спеціально створених фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідних місцевих бюджетах за місцем заподіяння екологічної шкоди, а відтак - до фондів органів місцевого самоврядування, в адміністративних межах яких розташовані земельні ділянки, де здійснювались незаконні поруби лісових ресурсів.
Збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, у відповідності до ст. 47 Закону, ст. 29 ч. 3 п. 7 та ст. 69-1 ч. 1 п. 4 Бюджетного кодексу України підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідних рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичною режимі між бюджетами відповідних рівнів.
Висновок суду.
В контексті наведеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 5 795 грн 15 коп.
Враховуючи приписи ст.129 ГПК України, а також те, що позов підлягає задоволенню, судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 2, 53, 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов керівника Калуської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Болехівської міської ради Івано-Франківської області до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про відшкодування шкоди у сумі 485 929 (чотириста вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн 95 коп., заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства - задовольнити.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 44768034) в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул. Собранецька, 156, м. Ужгород Ужгородський район Закарпатська область, 88017 ЄДРПОУ 45554542) 485 929 (чотириста вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн 95 коп. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, шляхом перерахування коштів на рахунок Болехівської міської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області: р/р UA938999980333149331000009636, Код ЄДРПОУ 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), на території якої вчинені правопорушення.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь Івано-Франківської обласної прокуратури судовий збір в сумі 5 795 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн 15 коп. (Отримувач: Івано-Франківська обласна прокуратура, ЄДРПОУ 03530483; рахунок (ІВАN) UA668201720343120001000003924, ДКСУ м. Київ, МФО 820172).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 18.09.2025.
Суддя Т. В. Стефанів