61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
12.09.2025р. Справа №905/694/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
секретар судового засідання Пелих Т.В.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м. Краматорськ, Донецька область,
до відповідача Фізичної особи-підприємця Подушкіна Юрія Миколайовича, м.Краматорськ, Донецька область,
про стягнення 32291,78 грн,
представники:
від позивача - Олейніков С.О. (в режимі відеоконференції),
від відповідача - Семашко Д.М. (в режимі відеоконференції),
Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Подушкіна Юрія Миколайовича, про стягнення боргу у розмірі 32291,78 грн.
Хід розгляду справи та процесуальні дії.
Ухвалою від 14.07.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу визначив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановив відповідачу строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду відзив на позов у порядку; встановив позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив.
08.08.2025 через систему Електронний суд надійшов відзив, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
12.08.2025 через систему Електронний суд надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою від 12.08.2025 суд призначив розгляд справи на 25.08.2025 року; запропонував відповідачу надати суду заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою від 25.08.2025 суд відклав розгляд справи на 12.09.2025; запропонував відповідачу (повторно) надати суду заперечення на відповідь на відзив.
Судове засідання 12.09.2025 проведено за участю представників позивача та відповідача в режимі відеоконференції.
Відповідно до статті 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Під час розгляду справи суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Доводи учасників процесу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №25/18 від 04.09.2019, в частині оплати наданих послуг на суму 24603,58 грн за період з січня 2022 по квітень 2022. Додатково позивачем нараховані 3% річних у розмірі 1955,54 грн, інфляційні втрати у розмірі 5732,66 грн.
Відповідач у відзиві просить суд відмовити в задоволенні позову, вказуючи таке: - позивач не довів обсяги постачання та факт споживання електроенергії споживачем. Фактичне використання електричної енергії не могло мати місце, оскільки об'єкт на який здійснювалось постачання був зруйнований внаслідок інтенсивних бойових дій; - позивачем порушений досудовий порядок врегулювання спору, оскільки відповідач не отримував претензій; - позивачем пропущений строк позовної давності. Відповідач заявляє про сплив строку позовної давності як окрему підставу для відмови у задоволення позову.
У відповіді на відзив позивач зазначає наступне: - позивач направляв рахунки та акти купівлі-продажу електроенергії споживачу на підставі наданих оператором системи розподілу (ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі") даних про об'єми та факт споживання електроенергії; - відключення від електропостачання об'єкта відповідача у період з січня по квітень 2022 позивач не здійснював; - відповідач не надає докази руйнування об'єкту, де розташована точка комерційного обліку відповідача, зазначена у відповідному додатку до заяви-приєднання (ЕІС-код точки 62Z454215818393B). Краматорська міська територіальна громада з лютого 2022 відноситься до території можливих бойових дій, а не до території активних бойових дій, як то зазначає відповідач. При цьому, сам по собі факт руйнування даного об'єкту не може виключати продовження споживання електроенергії відповідачем, оскільки не виключає можливість підключення до електромереж і точок доступу, та використання їх у своїх цілях. Також позивач зазначив, що відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану, відповідно, позовна заява подана до суду у період дії строку позовної давності.
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин.
04.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (позивач, постачальник) та Фізична особа-підприємець Подушкін Юрій Миколайович (відповідач, споживач) уклали договір про постачання електричної енергії споживачу №25/18 на умовах комерційної пропозиції постачальника електричної енергії ТОВ «Краматорськтеплоенерго» (додаток 2 до договору від 04.09.2019). Початок постачання з 01.10.2019.
Відповідно до п.1.1. договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов договору.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів. Далі по тексту цього договору постачальник або споживач іменуються сторона, а разом - сторони.
Згідно з п. 2.1 за договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією (п. 3.1 договору).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору.
В пункті 5.5. договору зазначено, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.
Відповідно до п.5.6. договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний постачальника.
При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов договору. Поточний рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Згідно з п.5.7. договору оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п?яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п?яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
У разі виникнення у споживача заборгованості за електричну енергію за договором споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність (обмежену платоспроможність) споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим договором. У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному договором (п. 5.9 договору).
Відповідно до п.6.2 договору споживач зобов'язується, серед іншого, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами договору.
Постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об'єкта споживача від електропостачання у випадку порушення споживачем строків оплати за договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості. Припинення електропостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (п. 8.1 та 8.2).
Пунктом 13.1 договору встановлено, що договір укладається на строк до 31.12.2019 та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору. Умови договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника. Цей договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань.
Відповідно до п. 13.9 договору додатки № 1,2,3 являються невід'ємною частиною договору.
Договір №25/18 від 04.09.2019 підписаний сторонами без зауважень та застережень.
Додатково між сторонами укладено та підписано додаткову угоду №5 від 20.12.2019, додаткову угоду №6 від 30.11.2020, додаткову угоду №7 від 30.11.2021 відповідно до яких строк дії договору №25/18 від 04.09.2019 продовжено до 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022 відповідно; змінювалась орієнтовна вартість.
Відповідно до п. 3.1. комерційної пропозиції розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до умов договору, шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у рахунку на оплату.
Пунктом 4.1 комерційної пропозиції передбачено порядок оплати, а саме: 40% від заявленої суми, до 25 числа місяця до початку розрахункового місяця поставки; 40% від заявленої суми, не пізніше 17-00, 05 числа розрахункового місяця поставки; 20% від заявленої суми, не пізніше 17-00, 15 числа розрахункового місяця поставки.
Після закінчення розрахункового періоду остаточний розрахунок (перерахунок) здійснюється за фактичним обсягом споживання електричної енергії на підставі даних акту постачання-прийняття електричної енергії у розрахунковому періоді (п. 4.3 комерційної пропозиції).
Згідно з п. 5.2 комерційної пропозиції рахунок за фактично відпущену електричну енергію, надається постачальником споживачу не пізніше п'ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду у відповідному центрі обслуговування. У разі неотримання рахунку споживачем в центрі обслуговування, постачальник не пізніше ніж на шостий робочий день після закінчення розрахункового періоду направляє рахунок клієнту на ел.адресу споживача, зазначену в заяві-приєднанні (в такому випадку датою отримання рахунку вважається дата направлення постачальником ел.листа). У разі відсутності інформації про ел.адресу споживача, постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом, поштою (в такому випадку датою отримання рахунку споживачем вважається третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач). Надані постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем, протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 14 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (п. 5.3 комерційної пропозиції).
Відповідно до п. 6 розділу "Персоніфіковані дані споживача" заяви-приєднання вказано, що оператом, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії є ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", як з оператором системи розподілу. Заява-приєднання та додаток до неї підписані відповідачем.
На виконання умов договору протягом січня-квітня 2022 позивач поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 35316,86 грн, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії, зокрема:
- відповідно до акту купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2022 №5579 обсяг спожитої електроенергії становить 3515 кВт.г. на суму 15328,88 грн (з урахуванням ПДВ);
- відповідно до акту купівлі-продажу електроенергії від 28.02.2022 №5610 обсяг спожитої електроенергії становить 3418 кВт.г. на суму 11260,57 грн (з урахуванням ПДВ);
- відповідно до акту купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2022 №5641 обсяг спожитої електроенергії становить 1867 кВт.г. на суму 6340,13 грн (з урахуванням ПДВ);
- відповідно до акту купівлі-продажу електроенергії від 30.04.2022 №5672 обсяг спожитої електроенергії становить 706 кВт.г. на суму 2387,28 грн (з урахуванням ПДВ).
Також позивачем до матеріалів справи надані рахунки за спожиту електроенергію:
- рахунок №5460 від 31.01.2022 на суму 15328,88 грн;
- рахунок №5491 від 28.02.2022 на суму 11260,57 грн;
- рахунок №5522 від 31.03.2022 на суму 6340,13 грн;
- рахунок №5553 від 30.04.2022 на суму 2387,28 грн.
Зазначені акти купівлі-продажу електроенергії та рахунки підписано та скріплено печаткою позивача, відповідачем акти та рахунки не підписані.
Також, на підтвердження об'ємів та факту споживання електроенергії позивачем надані акти надання послуг з розподілу електричної енергії, рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та додатки до рахунків за період січень-квітень 2022, які надавалися щомісячно позивачу ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», як оператором системи розподілу.
В позовній заяві позивач зазначає, що на підставі вказаних документів, відповідно до об'ємів споживання, які були у них вказані, позивач відповідно до п.4.3. та п.5.2 комерційної пропозиції направляв відповідні рахунки та акти купівлі-продажу електроенергії споживачу, споживач розраховувався за спожиту електроенергію.
З тексту позовної заяви та розрахунку заборгованості позивача вбачається, що відповідачем 18.01.2022 перерахувано на рахунок позивача 21647,22 грн з яких: 10933,94 грн - зарахування в рахунок погашення заборгованості за період до 01.01.2022, 10713,28 грн - зараховано, як авансовий платіж за січень 2022 року.
Таким чином, розмір основної суми заборгованості за вказаним договором на момент подачі позовної заяви складає 24603,58 грн.
11.10.2022, позивач направив на адресу відповідача акти купівлі-продажу електроенергії за період січень-квітень 2022 разом з рахунками, що підтверджується описом вкладення, поштовою накладною №1803104768970 від 11.10.2022 та фіскальним чеком Акціонерного товариства "Укрпошта" від 11.10.2022.
24.04.2025, позивач направив на адресу відповідача претензію №25/340 від 24.04.2025 щодо порушення строків оплати за спожиту електричну енергію за договором №25/18 від 04.09.2019. З претензії вбачається, що станом на 10.04.2025 розмір основної суми боргу ФОП Подушкін Ю.М. перед ТОВ "Краматорськтеплоенерго" за договором №25/18 від 04.09.2019 складає 24603,58 грн з ПДВ. Позивач рекомендував протягом 3-х банківських днів сплатити заборгованість.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків за договором від 04.09.2019 в частині своєчасної та повної оплати за спожиту електричну енергію за січень-квітень 2022 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу в розмірі 32291,78 грн з яких: сума основного боргу - 24603,58 грн, 3 % річних - 1955,54 грн, інфляційна складова боргу - 5732,66 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (надалі - Правила/ПРРЕЕ).
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України (чинний на час виникнення спірних відносин), Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №311 і безпосередньо договором.
Частиною 1 ст. 633 Цивільного кодексу України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Статтею 276 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі, виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п.4.12, 4.13 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної - затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (ПРРЕЕ) розрахунок між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п.10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (в редакції на момент укладання договору) до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
Функції адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) з врахуванням положень п.9, п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України "Про ринок електричної енергії" покладаються на оператора системи передачі/оператора системи розподілу (далі - ОСП/ОСР).
Послуги з розподілу електричної енергії відповідачу здійснює Акціонерне товариство "ДТЕК Високовольтні мережі", що визначено у заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Як було встановлено судом та не заперечується сторонами, правовідносини між ними у справі щодо постачання електроенергії виникли на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу №25/18 від 04.09.2019.
На виконання умов договору, позивач здійснив поставку електричної енергії у січні - квітні 2022 на загальну суму 35316,86 грн. Вказані обставини підтверджуються актами купівлі-продажу електроенергії наявними в матеріалах справи. При цьому, акти за січень - квітень 2022 підписано тільки позивачем, підпису відповідача акти не містить.
Відповідно до п.5.9 договору від 04.09.2019, у разі виникнення у споживача заборгованості за електричну енергію споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність (обмежену платоспроможність) споживача.
Відповідно до абз. 2 п. 4.24 ПРРЕЕ у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Як зазначалось, позивачем і підтверджується наданим розрахунком заборгованості споживач здійснив 18.01.2022 року тільки одне перерахування грошових коштів в сумі 10713,28 грн, які були сплачені у складі суми 21647,22 грн, з якої друга її складова - 10933,94 грн, була перерахована на погашення заборгованості, що виникла станом на 01.01.2022 року, згідно оборотно-сальдової відомості позивача, що додається до справи.
Таким чином, розмір основної суми заборгованості за вказаним договором на момент подачі позовної заяви складає 24603,58 грн.
Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами п.5.7 договору та комерційної пропозиції визначено порядок здійснення споживачем оплати рахунку постачальника за спожиту електричну енергії.
Як встановлено судом, акти купівлі-продажу електричної енергії та рахунки за січень - квітень 2022 були направлені позивачем 11.10.2022 засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення, поштовою накладною №1803104768970 та фіскальним чеком Акціонерного товариства "Укрпошта" наявними в матеріалах справи.
З урахуванням положень п.5.7 договору та п. 5.2 комерційної пропозиції відповідач мав сплатити заборгованість за поставлену електричну енергію за актами купівлі-продажу електричної енергії за січень - квітень 2022 до 24.10.2022 (включно).
У відзиві від 08.08.2025 відповідач заперечує факт використання електричної енергії у спірний період, з огляду на те, що об'єкт, на який здійснювалося постачання, розташований у прифронтовій зоні, що протягом тривалого часу зазнає інтенсивних бойових дій., з лютого 2022 тривають активні бойові дії
Як встановлено судом місцезнаходженням точки комерційного обліку відповідача (ЕІС-код точки 62Z454215818393B) відповідно до додатку до заяви-приєднання, підписаного відповідачем, є м. Краматорськ Донецької області. Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376 вбачається, що Краматорська міська територіальна громада (Краматорський район, Донецька область) відноситься до території, на яких ведуться (велися) бойові дії (територія можливих бойових дій з 24.02.2022).
Таким чином відповідач знаходиться на території можливих бойових дій, а не активних бойових дій (прифронтовій зоні), як то стверджує відповідач.
Крім того, спірний період охоплює січень та більшу половину лютого 2022, тобто ще до початку бойових дій.
Відповідач вказує на те, що внаслідок збройної агресії та обстрілів цей об'єкт був зруйнований, що унеможливило його подальше використання за призначенням; доступ до нього з початку 2022 року був втрачений, господарську діяльність відповідач припинив, а використання електричної енергії стало фізично неможливим з лютого 2022 року.
У відповіді на відзив позивач зауважує, що відповідачу необхідно довести відповідними доказами факт не тільки руйнування вказаного об'єкту, факти пошкодження або знищення внутрішніх електромереж та приладів обліку даної точки комерційного обліку, але й факт їх руйнування/знищення/пошкодження саме у певний період: тобто з 24.02.2022 року до 30.04.2022 року. Також, зазначає, що сам по собі факт руйнування даного об'єкту не може виключати продовження споживання електроенергії відповідачем, оскільки не виключає можливість підключення до електромереж і точок доступу, та використання їх у своїх цілях.
Докази на підтвердження доводів відповідача щодо руйнування об'єкту, на який здійснювалось постачання електричної енергії та приладів обліку у спірний період, матеріали справи не містять. Таким чином, аргумент відповідача не підтверджений доказами та відхиляється судом.
Також, відповідач вказує на те, що позивачем у позові зазначено, що нарахування здійснено на підставі наданих показань лічильників , проте не зазначено, ким саме та яким чином ці показання були передані, зокрема, в умовах повної відсутності доступу відповідача до зруйнованого об'єкта, не надано жодних доказів існування та справності відповідних приладів обліку на момент нарахування вартості електроенергії. Зазначає, що внаслідок ворожих обстрілів електрообладнання об'єкта, зокрема внутрішні мережі та прилади обліку, були пошкоджені або повністю знищені, та відключені самим постачальником. Вважає, що відсутні будь-які докази фактичного споживання електроенергії відповідачем у період, за який здійснено нарахування, не надано також: актів приймання-передачі електроенергії; фотоматеріалів або відео, які підтверджували б наявність приладів обліку та їхні показники; пояснень щодо способу дистанційної передачі показників (якщо вона взагалі можлива у цих умовах); інформації про дату останньої фіксації споживання до руйнації об'єкта.
Позивач заперечує щодо вищенаведених аргументів відповідача, вказуючи на те, що направляв рахунки та акти купівлі-продажу електроенергії споживачу на підставі наданих оператором системи розподілу (ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі") даних про об'єми та факт споживання електроенергії. Повідомляє, що відключення від електропостачання об'єкта відповідача у період з січня по квітень 2022 позивач не здійснював.
У позовній заяві та відповіді на відзив позивач зазначає, що на підставі вищевказаних документів, відповідно до об'ємів споживання, які були у них вказані, позивач відповідно до п. 4.3 та п. 5.2 комерційної пропозиції направляв відповідні рахунки та акти купівлі-продажу електроенергії споживачу на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, споживач не підписував відповідні акти, не направляв їх позивачу та здійснив тільки часткову оплату (авансом, ще до його виставлення) рахунку №5460 від 31.01.2022 року. Зауважує, що 11.10.2022 продублював направлення рахунків та відповідних актів споживачу за період січень-квітень 2022, направивши їх замовним листом з описом вкладення на поштову адресу споживача, яку він вказав у заяві-приєднанні.
Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів направлення актів купівлі-продажу електричної енергії за спірний період на електронну адресу відповідача, в той же час матеріали справи містять докази направлення 11.10.2022 на адресу відповідача актів купівлі-продажу електроенергії за період січень-квітень 2022 разом з рахунками, зазначене підтверджується описом вкладення, поштовою накладною №1803104768970 від 11.10.2022 та фіскальним чеком Акціонерного товариства "Укрпошта" від 11.10.2022.
Пунктом 8.6.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 311 зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.
Як вже було встановлено, відповідно до п. 6 розділу "Персоніфіковані дані споживача" заяви-приєднання оператором, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії є ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", як з оператор системи розподілу. Заява-приєнання та додаток до неї підписані відповідачем.
Щодо обсягів розподіленої електричної енергії за визначений позивачем період суд зазначає, що до матеріалів справи додано акти надання послуг з розподілу електричної енергії, рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та додатки до рахунків за період січень-квітень 2022, які надавалися щомісячно позивачу ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», як оператором системи розподілу. Вказані документи підписані та скріплені печаткою ОСР.
Відповідачем не надано доказів оскарження вказаних у рахунку постачальника обсягу спожитої електроенергії чи доказів звернення щодо отримання роз'яснень стосовно виставленого рахунку та обсягу споживання електроенергії, зазначеного у рахунку у зв'язку з наявністю сумнівів щодо правильності показників обсягів споживання електроенергії.
Суд зазначає, що процедура оскарження даних ОСР та ППКО щодо обсягів споживання електричної енергії передбачена кодексом комерційного обліку електричної енергії, однак відповідач не надав до суду доказів оскарження зазначених відомостей.
Відповідач посилаючись на умови договору, вказує на те, що позивачем порушений досудовий порядок врегулювання спору, оскільки відповідач не отримував претензії або жодної письмової вимоги щодо сплати заборгованості. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази вручення такої претензії саме відповідачу - зокрема, рекомендованого повідомлення про вручення, опису вкладення в цінний лист, підпису на підтвердження отримання, або електронного підтвердження доставки (у разі використання електронного каналу комунікації).
Суд встановив, що матеріали справи містять опис вкладення вих.№25/340 від 24.04.2025 на ім'я ФОП Подушкін Ю.М. із зазначенням наступного найменування вкладення «претензія про порушення строків сплати за спожиту електричну енергію за договором №25/18 від 04.09.2019».Також, додається фіскальний чек оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта» про оплату рекомендованого листа.
Відповідач повідомляє, що ще у 2022 році інформував позивача про припинення господарської діяльності у зв'язку з неможливістю користування об'єктом, розташованим у зоні активних бойових дій. В офіційному листуванні (електронному та поштовому), а також у телефонних розмовах було повідомлено про руйнування приміщення, на яке укладався договір постачання електроенергії. Проте жодної відповіді на ці повідомлення відповідач не отримав.
Однак, відповідачем до матеріалів справи не надано доказів листування на підтвердження вищевказаного твердження.
Щодо заяви відповідача про сплив строку позовної давності, як окрема підстава для відмови у задоволенні позовних вимог.
Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строку для звернення з позовом до суду та застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд зазначає таке.
Позовна давність відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Під позовною давністю слід розуміти строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду (висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №Б-19/207-09).
Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У період з 02.04.2020 по 30.06.2023 строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжувались на строк дії такого карантину на підставі Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX.
Відповідно до ч.1 ст. 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється, зокрема, у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини.
У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення (ч.2,3 ст. 263 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
04.09.2025 вступив в силу ЗУ «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356).
Таким чином, враховуючи, що перебіг строку позовної давності зупинявся на період дії карантину, воєнного стану (до скасування ЗУ «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності»), позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами в межах строку позовної давності, тому заява відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності не підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат.
Окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1955,54 грн за загальний період з 25.10.2022 до 18.06.2025, інфляційні втрати у розмірі - 5732,66 грн за період з 01.11.2022 до 01.06.2025.
За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання передбачені, зокрема, статей 549, 611, 625 Цивільного кодексу України.
За приписами статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 9.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Як було зазначено вище, 11.10.2022, позивач направив на адресу відповідача акти купівлі-продажу електроенергії за період січень-квітень 2022 разом з рахунками, що підтверджується описом вкладення, поштовою накладною №1803104768970 від 11.10.2022 та фіскальним чеком Акціонерного товариства "Укрпошта" від 11.10.2022.
Враховуючи положення п. 5.2 комерційної пропозиції, рекомендований лист є таким, що вручено17 жовтня 2022 року. З цієї дати починається відлік п'яти робочих днів, протягом яких Споживач мав здійснити оплату. Зазначений строк спливає 24 жовтня 2022 року, а отже, зобов'язання є простроченим з 25 жовтня 2022 року, що є підставою для нарахування передбачених законом санкцій - інфляційних втрат та 3% річних.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що він є арифметично неправильним.
Здійснивши власний розрахунок 3 % річних за визначений позивачем період (з 25.10.2022 до 18.06.2025) за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА.ЗАКОН, суд встановив, що належний розмір 3% річних становить 1955,48 грн.
За наслідками проведеного судом перерахунку інфляційних втрат за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА.ЗАКОН за визначений позивачем період (з 01.11.2022 до 01.06.2025), загальна сума інфляційних втрат перевищує розмір заявлений позивачем, та враховуючи, що згідно ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, задоволенню підлягає сума інфляційних втрат в заявленому позивачем розмірі - 5732,66 грн.
Таким чином, стягненню підлягають 3% річних в сумі 1955,48; інфляційні втрати в сумі 5732,66 грн.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 32291,72 грн, з яких: основний борг - 24603,58 грн, 3 % річних - 1955,48 грн, інфляційна втрати - 5732,66 грн.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 7, 13, 42, 46, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов, Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м. Краматорськ, Донецька область, до відповідача Фізичної особи-підприємця Подушкіна Юрія Миколайовича, м.Краматорськ, Донецька область, про стягнення 32291,78 грн, задовольнити частково в сумі 32291,72 грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Подушкіна Юрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 34657789; 84320, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Олекси Тихого, будинок 8-Д) заборгованість у розмірі 24603,58 грн, 3 % річних - 1955,48 грн, суму інфляційних втрат у розмірі - 5732,66 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 12.09.2025 складено та підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2025.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя К.С. Харакоз