вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.09.2025м. ДніпроСправа № 904/4172/25
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця Саєнко Ігоря Васильовича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 77 012,75 грн, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Саєнко Ігоря Васильовича на свою користь на підставі Типового договору №1479/жб/2 від 01.11.2021 основну суму боргу за спожиту теплову енергію за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 9 приміщення 11 у розмірі 58 890,04 грн, плату за абонентське обслуговування в сумі 283,26 грн, інфляційні витрати в розмірі 11 288,46 грн, 3% річних в розмірі 2 953,54 грн., пені в розмірі 3 597,45 грн.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків в частині своєчасної оплати за отримані послуги за спожиту теплову енергію на підставі Типового договору №1479/жб/2 від 01.11.2021.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 у справі №904/4172/25 направлена на адресу Фізичної особи-підприємця Саєнко Ігоря Васильовича: АДРЕСА_1 (номер поштового трекінгу НОМЕР_1 ) повернулася за зворотною адресою з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Саєнко Ігоря Васильовича є АДРЕСА_1 .
Тобто, поштову кореспонденцію було направлено судом за місцем державної реєстрації.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Згідно з відомостями розділу "Інформація для здійснення зв'язку" Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань телефоном відповідача є НОМЕР_2 .
Суд відзначає, що вказаний у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номер телефону відповідача НОМЕР_2 є офіційним та достовірним, отже може бути використаний судом для здійснення повідомлення відповідача у даній справі.
Слід також відзначити, що відповідно до частини 6 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Так, судом повідомлено телефонограмою №26-1929/25 від 05.09.2025 Фізичну особу-підприємця Саєнко Ігоря Васильовича про зміст ухвали суду від 04.08.2025, шляхом передачі телефонограми на номер телефону НОМЕР_2 , який зазначений у розділі "Інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою" Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (телефонограму прийнято 05.09.2025 о 11:50 год.).
Суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 04.08.2025 по справі №904/4172/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 129278734) надіслано судом 04.08.2025, зареєстровано в реєстрі 04.08.2025 та забезпечено надання загального доступу 05.08.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду засоби зв'язку з відповідачем.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Так, ухвалою суду від 04.08.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв'язку і її повернення до суду "адресат відсутній за вказаною адресою" та отримання копії ухвали на офіційну електронну адресу, враховуючи встановлену вище дату вручення ухвали суду у паперовому вигляді відповідачу суд дійшов висновку, що строк для подання відзиву на позов є таким, що настав.
Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску наведеного строку суду також не повідомлено.
Станом на час ухвалення рішення відповідач відзив на позов не надав.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 2 статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".
У зв'язку з проведенням державної реєстрації змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №26721970 від 12.09.2014 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер: 26721033 від 12.09.2014 вбачається, що власником нежитлового приміщення загальною площею 55,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 є Саєнко Ігор Васильович
Також відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських-формувань та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія В02 №537205, Саєнко Ігор Васильович має статус фізичної особи - підприємця.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 року "Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" до ДП "Криворізька теплоцентраль" передано об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (після перейменування - Покровський), Інгулецькому та Саксаганському районах міста.
Таким чином з 01.10.2013 року виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку АДРЕСА_3 є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Таким чином, між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Фізичною особою-підприємцем Саєнко Ігоря Васильовича укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (позивачем присвоєно договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 1479/жб/2 від 01.11.2021), відповідно до пункту 5 якого виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (надалі Методика № 315). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (пункт 11 договору).
Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).
Відповідно до пункту 45 договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0.01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Факт поставки теплової енергії у період з 01.11.2021 по 31.03.2025 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на будинку № 9 по вул. Володимира Великого у місті Кривий Ріг.
Разом з цим, з урахуванням положення пункту 5 договору власник нерухомого майна, обладнаного індивідуальними джерелами опалення зобов'язаний здійснювати оплату на постачання теплової енергії, яка складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
З 01.01.2022 внесено зміни до Методики № 315 та відповідно до розділу IV, п. 8 Методики № 315, який визначає обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку, що складає для 1-5 поверхових будинків 25%.
Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляються між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалювальних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень (розділ IV п. 12 Методики № 315).
Обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення визначається відповідно до розділу II пункт 2.
На виконання умов зазначеного договору Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" здійснено постачання теплової енергії відповідачу протягом всього періоду передбаченого договором та щорічними розпорядженнями виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду", що підтверджується актами подання теплоносія на будинок та актами припинення подання теплоносія, зведеними відомостями розподілу теплової енергії, звітами про споживання та виставленими для оплати рахунками-фактурами.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань по договору щодо постачання теплової енергії позивачем надано рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії (надання послуг) за період з листопада 2021 року по березень 2025 року на загальну суму 58 890,04 грн та послуги абонентського обслуговування за період з листопада 2021 року по березень 2025 року на суму 283,26 грн.
Так, позивачем надано до суду: Рахунок - фактура № 05974 від 30 листопада 2021 р. на суму 1 442,95 грн.), Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 05974 від 30 листопада 2021 р., на суму 1 442,95 грн., Рахунок - фактура № 07667 від 30 листопада 2021 р., на суму 3 972,44 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 07667 від 30 листопада 2021 р. на суму 3 972,44 грн., Рахунок - фактура № 07669 від 30 листопада 2021 р. на суму 7 864,43 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 07669 від 30 листопада 2021 р., на суму 7 864,43 грн., Рахунок - фактура № 11815 від 31 грудня 2021 р. на суму 6 502,04 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 11815 від 31 грудня 2021 р. на суму 6 502,04 грн., Рахунок - фактура № 11817 від 31 грудня 2021 р. (на суму 7 837,46 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 11817 від 31 грудня 2021 р. на суму 7 837,46 грн., Рахунок - фактура № 02546 від 31 січня 2022 р. на суму 12 250,07 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 02546 від 31 січня 2022 р. на суму 12 250,07 грн., Рахунок - фактура № 02548 від 31 січня 2022 р. на суму 9 112,79 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 02548 від 31 січня 2022 р. на суму 9 112,79 грн., Рахунок - фактура № 05975 від 28 лютого 2022 р. (на суму 5 784 18 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 05975 від 28 лютого 2022 р. на суму 5 784,18 грн., Рахунок - Фактура № 05977 від 28 лютого 2022 р. на суму 7 863,86 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 05977 від 28 лютого 2022 р. на суму 7 863,86 грн., Рахунок - фактура № 09487 від 02 березня 2022 р. на суму -8 513,32 гри., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 09487 від 02 березня 2022 р. на суму -8 513,32 гри., Рахунок- фактура № 09488 від 02 березня 2022 р. на суму -11 508,83 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 09488 від 02 березня 2022 р. на суму -11 508,83 грн., Рахунок - фактура № 12290 від 31 березня 2022 р. на суму 4 847, 57 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 12290 від 31 березня 2022 р. на суму 4 847,57 грн., Рахунок - фактура № 12292 від 31 березня 2022 р. на суму 6 437,95 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 12292 від 31 березня 2022 р. на суму 6 437,95 грн., Рахунок - фактура № 04078 від 30 квітня 2022 р. на суму -622,96 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 04078 від 30 квітня 2022 р. на суму -622,96 грн., Рахунок - фактура № 04079 від 30 квітня 2022 р. на суму -416,15 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 04079 від 30 квітня 2022 р. на суму -416,15 грн. Рахунок - фактура № 14592 від 30 квітня 2022 р. на суму 7,28 грн., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 14592 від 30 квітня 2022 р. на суму 7,28 грн., Рахунок - фактура № 14593 від 30 квітня 2022 р. на суму 7,28 грн., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 14593 від 30 квітня 2022 р. на суму 7,28 грн. , Рахунок - фактура № 16464 від 31 травня 2022 р. на суму 7,28 грн., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 16464 від 31 травня 2022 р. на суму 7,28 грн., Рахунок - фактура № 16465 від 31 травня 2022 р. на суму 7,28 грн., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 16465 від 31 травня 2022 р. на суму 7,28 грн., Рахунок - фактура № 18081 від 30 червня 2022 р. на суму 8,00 грн., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 18081 від 30 червня 2022 р. на суму 8,00 грн., Рахунок - фактура № 18082 від 30 червня 2022 р. на суму 8,00 грн., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 18082 від 30 червня 2022 р. на суму 8,00 грн., Рахунок - фактура № 19771 від 31 липня 2022 р. на суму 8,00 грн., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 19771 від 31 липня 2022 р. на суму 8,00 грн., Рахунок - фактура № 19772 від 31 липня 2022 р. на суму 8,00 грн., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 19772 від 31 липня 2022 р. на суму 8,00 грн., Рахунок-фактура № 21392 від 31 серпня 2022 р. на суму 8,00 грн., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 21392 від 31 серпня 2022 р. на суму 8,00 грн., Рахунок - фактура № 21393 від 31 серпня 2022 р. на суму 8,00 грн., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 21393 від 31 серпня 2022 р. на суму 8,00 грн. , Рахунок - фактура № 23031 від 30 вересня 2022 р. на суму 8,00 грн., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 23031 від 30 вересня 2022 р. на суму 8,00 грн., Рахунок - фактура № 23032 від 30 вересня 2022 р. (на суму 8,00 грн., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 23032 від 30 вересня 2022 р. на суму 8,00 грн., Рахунок - фактура № 23903 від 31 жовтня 2022 р. на суму 8,00 грн., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 23 903 від 31 жовтня 2022 р. на суму 8, 00 грн, Рахунок - фактура № 23904 від 31 жовтня 2022 р. на суму 8,00 гри., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 23 904 від 31 жовтня 2022 р. на суму 8 00 грн., Рахунок - фактура № 24405 від 31 жовтня 2024 р. на суму 8,34 грн., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 24405 від 31 жовтня 2024 р. на суму 8,34 грн., Рахунок - фактура № 24406 від 31 жовтня 2024 р. на суму 8,34 грн., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 24406 від 31 жовтня 2024 р. на суму 8,34 грн., Рахунок - фактура № 27632 від 31 січня 2025 р. на суму 2 998,87 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 27632 від 31 січня 2025 р. на суму 2 998,87 грн., Рахунок - фактура № 27634 від 31 січня 2025 р. на суму 4 604,89 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 27634 від 31 січня 2025 р. на суму 4 604,89 грн., Рахунок - фактура № 24405 від 31 жовтня 2024 р. на суму 8,34 грн., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 24405 від 31 жовтня 2024 р. на суму 8,34 грн., Рахунок - фактура № 24406 від 31 жовтня 2024 р. на суму 8,34 грн., Акт надання послуг з абонентського обслуговування № 24406 від 31 жовтня 2024 р. на суму 8, 34 грн., Рахунок - фактура № 27632 від 31 січня 2025 р. на суму 2 998,87 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 27632 від 31 січня 2025 р. на суму 2 998,87 грн., 31 січня 2025 р. на суму 4 604,89 грн., Рахунок - фактура № 27634 від 31 січня 2025 р. на суму 4 604,89 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 27634 від 31 січня 2025 р на суму 4 604, 89 грн.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати за поставлену теплову енергію у сумі 58 890,04 грн грн у період з листопада 2021 року по березень 2025 року та послуги з абонентського обслуговування у розмірі 283,26 грн у період з листопада 2021 року по березень 2025 року, що і є причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення з Фізичної особи-підприємця Саєнко Ігоря Васильовича на підставі Типового договору 1479/жб/2 основної суми боргу за поставлену теплову енергію у розмірі 58 890,04 грн, плату за абонентське обслуговування у розмірі 283,26 грн.; 3% річних у розмірі 2 953,54 грн.; компенсацію за інфляційні втрати у розмірі 11 288,46 грн.; пеню в розмірі 3 597,45 грн.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з поставкою позивачем теплової енергії за типовим договору про постачання теплової енергії від 01.11.2021 (позивачем присвоєно договору про надання послуги з постачання теплової енергії 1479/жб/2 від 01.11.2021), виконанням/невиконанням відповідачем обов'язку щодо повної оплати обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.
В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов'язок укласти договір з теплопостачальною організацією.
Виникнення цивільних прав та обов'язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживач отримує такі послуги, оскільки від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався), та має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Згідно з пунктом 4 Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та теплопостачальною організацією.
Однак, за умов теплопостачання однією стороною та отримання теплової енергії іншою стороною, у сторін фактично склалися договірні правовідносини.
Як вбачається, позивач здійснював теплопостачання у будинку, в якому знаходяться нежитлове приміщення відповідача, отже, опалення до приміщення здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що відповідач фактично отримував теплову енергію в належному йому приміщенні.
У розумінні Закону України "Про теплопостачання" та Правил користування тепловою енергією, споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.
Слід зазначити, що відповідно статті 1 Закону України "Про теплопостачання", зокрема, саме споживачі та постачальники теплової енергії є суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і, як наслідок, відносини у цій сфері встановлюються шляхом укладення договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.
Разом з цим, визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".
Згідно з пунктом 1.5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою НКРЕКП від 25.06.2019 № 1174 формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо. Тарифи формуються для таких категорій споживачів: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності); інші споживачі. Тарифи для кожної категорії споживачів визначаються на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії.
Частиною 1 статті 19 "Про житлово-комунальні послуги" визначалось, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Таким чином, між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Фізичною особою-підприємцем Саєнко Ігорем Васильовичем укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (позивачем присвоєно договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 1479/жб/2 від 01.11.2021)
Згідно з пунктом 4 Типового договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Так як протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення власників приміщень відповідних будинків про обрання моделі договірних відносин, послуга з теплопостачання споживалась відповідачем, з 05.11.2021 відповідач вважається таким, що приєднався до публічного договору про надання послуги і постачання теплової енергії.
Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу № 315.
Пунктом 11 Індивідуального договору - обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу № 315.
Відповідно до частини шостої статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Згідно з пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії № 830 від 21.08.2019 - визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Постачальник (позивач) згідно приписів законодавства має право здійснювати нараховування відповідачу виходячи із загального обсягу спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, який (обсяг) визначається за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) багатоквартирного будинку та розподіляється, згідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:
- на потреби опалення житлових/нежитлових приміщень (Q прим.) (у разі наявності);
- опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення;
- на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП);
- втрати від транзитних мереж (у разі наявності).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
З урахуванням приписів пункту 34 договору, строк оплати поставленої теплової енергії у сумі 58 890,04 грн у період з листопада 2021 року по березень 2025 року та послуги з абонентського обслуговування у розмірі 283,26 грн у період з листопада 2021 року по березень 2025 року є таким, що настав.
Доказів сплати відповідачем заборгованості в зазначеному розмірі суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення з відповідача за користь позивача заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 58 890,04 грн та 283,26 грн плати за абонентське обслуговування.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача на свою користь 2 953,54 грн 3% річних за загальний період з 04.01.2022 по 09.07.2025 та 11 288,46 грн інфляційні втрати за загальний період з 04.01.2022 по 09.07.2025.
Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.
Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до пункту 45 типового договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Господарський суд встановив, що послуги, які надані відповідачу з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати за теплову енергію, позивач розрахував та просить суд стягнути суму пені у розмірі 3 597,45 грн за загальний період з 04.01.2022 по 09.07.2025.
З приводу нарахування пені, суд зазначає наступне.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Так, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, який скасовано 30.06.2023.
До того ж типовий договір на постачання теплової енергії від 01.11.2021, тобто вже після внесення змін до чинного законодавства. Тому сторони на момент укладення договору розуміли, що строк нарахування пені вже не буде обмежений 6-місячним строком.
У той же час, як зазначено судом вище встановлений карантин скасовано 30.06.2023.
Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання корупції" та зазначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Беручи до уваги, що позивач надав відповідачу житлово-комунальні послуги, відповідно заборонено нарахування неустойки (штрафу та пені) з початку карантину по 30.07.2023 (тридцять днів після скасування карантину).
Враховуючи викладене позовні вимоги про стягнення пені по 30.07.2023 задоволенню не підлягають.
З урахуванням приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", нарахування пені у спірних правовідносинах підлягає з 31.07.2023.
При цьому суд звертає увагу, що можливий строк нарахування штрафних санкцій (6 місяців згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) продовжився на період дії карантину, і на цей же період нарахування штрафних санкцій було заборонено. При цьому продовжений строк закінчився з завершенням карантину, а тому нарахування штрафних санкцій за межами цього строку є неправомірним. Це стосується як пені, так і штрафу, що хоча і нараховується одномоментно, але також має строк свого можливого нарахування. Відповідно позовні вимоги про стягнення штрафу і пені задоволенню не підлягають.
Аналогічна правова позиція щодо відсутності підстав для стягнення пені викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2023 у справі №904/3296/23, від 07.08.2024 у справі №904/6487/23.
З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково за загальний період з 31.07.2023 по 09.07.2025 у сумі 527,25 грн.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 73 942,55 грн (58 890,04 грн заборгованість за поставлену теплову енергію + 283,26 грн плата за абонентське обслуговування + 2 953,54 грн 3% річних + 11 288,46 грн інфляційних втрат + 527,25 грн пені).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Фізичної особи-підприємця Саєнко Ігоря Васильовича про стягнення 77 012,75 грн задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Саєнко Ігоря Васильовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ідентифікаційний код 00130850) 58 890,04 грн заборгованість за поставлену теплову енергію, 283,26 грн плата за абонентське обслуговування, 2 953,54 грн 3% річних, 11 288,46 грн інфляційних втрат, 527,25 грн пені, 2 907,29 грн витрат по сплаті судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18.09.2025
Суддя Ю.А. Бажанова