ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"18" вересня 2025 р. Справа № 924/655/25
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Тимошенко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСМАРТЕХ" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2025 (суддя Вибодовський О.Д., повний текст складено 20.08.2025)
у справі № 924/655/25
за позовом фізичної особи-підприємця Довжанина Михайла Михайловича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСМАРТЕХ"
про стягнення пені за невиконання договору поставки
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2025 позов задоволено. Стягнуто з з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСМАРТЕХ" на користь фізичної особи-підприємця Довжанина Михайла Михайловича 385 437,20 грн пені за порушення умов договору купівлі - продажу № 19/07/22 від 01.09.2022 та 5 781,56 грн витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2025 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Одночасно скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги та поновити строк на апеляційне провадження.
Апеляційна скарга сформована у підсистемі "Електронний суд" 10.09.2025 та надійшла до апеляційного господарського суду 11.09.2025 (згідно відмітки канцелярії).
Листом від 11.09.2025 справу витребувано із Господарського суду Хмельницької області.
Матеріали справи № 924/655/25 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду 16.09.2025.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що подана скаржником апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу (ГПК) України з огляду на таке.
Положеннями ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, визначено форму та зміст апеляційної скарги, а також перелік документів, що додаються до скарги.
Зокрема, пунктом 2 частини 3 ст. 258 ГПК передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Порядок справляння та розміри судового збору, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Зважаючи на те, що оспорюваною скаржником сумою є 385 437,20 грн, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 8 672,34 грн (385 437,20 грн х 1,5% х 150%).
Водночас, згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, оскільки апеляційна скарга подана в електронній формі, розмір судового збору за її подання із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 6 937,87 грн.
В порушення зазначених вимог скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.
Натомість, апелянтом подано клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Зазначене клопотання обґрунтоване відсутністю фінансової можливості сплатити судовий збір.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий перелік підстав, у разі наявності яких існує можливість для відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що норми пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а норми пункту 3 частини 1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Велика Палата Верховного Суду у пункті 48 постанови від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначила, що "юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату…"
Проте, відповідно до пункту 37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов'язком суду.
Оскільки предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, тому й підстави для відстрочення сплати судового збору у цій справі відсутні (подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 31.03.2021 у справі № 903/465/20, від 26.04.2021 у справі № 5028/19/59/2012, від 22.02.2021 у справі № 910/17424/19, від 19.04.2021 у справі № 908/859/20, у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20).
Доступ до правосуддя у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не привести судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Враховуючи положення ст. 129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості відстрочення сплати судового збору відповідачу з підстав, викладених ним у клопотанні.
Відтак, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2025 апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 6 937,87 грн.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги статті 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
До усунення недоліків скарги розгляд клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги судом не здійснюється.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСМАРТЕХ" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2025 у справі № 924/655/25.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСМАРТЕХ" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2025 у справі № 924/655/25 - залишити без руху.
3. Запропонувати апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 6 937,87 грн (отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Рiвненськ.м.тг/22030101; код отримувача: код за ЄДРПОУ 38012494; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA878999980313151206082017527; код класифікації доходів бюджету: 22030101) протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається останньому.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання головуючим суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Тимошенко О.М.