вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" вересня 2025 р. Справа№ 925/918/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Линник А.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Черкасиобленерго»
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.07.2025
у справі № 925/918/24 (суддя А.В. Васянович)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»
про стягнення 224 523 090,22 грн,
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі також - Укренерго) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (далі також - Товариство) про стягнення 177 312 431,07 грн заборгованості, а саме: 174 753 548,75 грн основного боргу, 1 500 022,43 грн 3% річних та 1 058 859,99 грн інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0530-03041-ПД від 01 січня 2024 року.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.12.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 182 282 901,84 грн основного боргу, 2 296 773,33 грн 3% річних, 3 329 175,41 грн інфляційних втрат та 600 525,07 грн судового збору. Закрито провадження у справі №925/918/24 в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 36 614 239,64 грн боргу.
21.02.2025 Господарським судом Черкаської області видано відповідний наказ.
03.07.2025 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява від Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (найменування особи змінено з публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго») про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2025 у справі №925/918/24 таким, що не підлягає виконанню у частині стягнення заборгованості у розмірі 63 014 320,35 грн у зв'язку з добровільним виконанням рішення суду у цій частині.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.07.2025 у справі №925/918/24 заяву Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про визнання виконавчого документа (наказу) від 21.02.2025 у справі № 925/918/24 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 63 014 320,35 грн боргу залишено без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована нормами ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 27, 37, 39, 40, 47 Закону України «Про виконавче провадження» та встановленими судом обставинами відсутності підстав для висновку про добровільне виконання боржником рішення суду, а отже, і відсутності підстав для задоволення відповідної заяви Товариства.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство «Черкасиобленерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву АТ «Черкасиобленерго» про визнання виконавчого документа від 21.02.2025 у справі № 925/918/24 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 63 014 320,35 грн.
Обґрунтовуючи вимоги за апеляційною скаргою, Товариство вказує на неправильне застосування судом ст. 328 ГПК України, оскільки частина заявленої до стягнення у позовній заяві ПрАТ «НЕК «Укренерго» сума заборгованості у розмірі 62 992 949,67 грн сплачена Боржником у добровільному порядку, а частина заявленої до стягнення у позовній заяві ПрАТ «НЕК «Укренерго» сума заборгованості у розмірі 21 370,68 грн припинена Сторонами у добровільному порядку, що вказує на наявність підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції стосовно того, що дії Боржника спрямовані на уникнення сплати виконавчого збору, оскільки останній звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з тим, що виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2025 призведе до подвійного стягнення грошових коштів у розмірі 63 014 320,35 грн на користь Стягувача, що заподіє Боржнику значні матеріальні збитки.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 апеляційну скаргу у справі № 925/918/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.07.2025 у справі № 925/918/24 та призначено розгляд скарги на 11.09.2025. Учасникам апеляційного провадження встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 03.09.2025. Ухвалою суду також витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/918/24.
Стягувач наданим йому процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
У судовому засіданні 11.09.2025 представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву.
Представник стягувача не заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтвердивши обставини перерахування боржником коштів на рахунок товариства у добровільному порядку.
У судовому засіданні 11.09.2025, колегія суддів, в порядку ч. 1 ст. 219 ГПК України оголосила про перехід до стадії ухвалення судового рішення.
На підставі ч. 2 ст. 219 ГПК України, колегією суддів відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 18.09.2025.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обговоривши доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у рішенні від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до норм частин 1, 2 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018, у межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Звертаючись із заявою про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2025 у справі №925/918/24 таким, що не підлягає виконанню, Товариство вказує, що ним у добровільному порядку сплачено на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» частину заявленої позивачем до стягнення у справі №925/918/24 основної суми заборгованості у розмірі 62 992 949,67 грн за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно договору про надання послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за березень - травень 2024 року, зокрема:
-4 482 570,44 грн згідно платіжної інструкції від 28.04.2025 №3794 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, надані в березні 2024 року;
-13 522 686,06 грн згідно платіжної інструкції від 28.04.2025 №3795 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, надані в квітні 2024 року;
-18 000 000,00 грн згідно платіжної інструкції від 08.05.2025 №4200 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, надані в квітні 2024 року;
-26 987 693,17 грн згідно платіжної інструкції від 28.08.2025 №4926 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, надані в травні 2024 року.
Товариство наголошує, що вищевказані платежі, здійснені Акціонерним товариством «Черкасиобленерго» у добровільному порядку на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» і є частиною заявленої позивачем до стягнення у справі № 925/918/24 заборгованості Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» у розмірі 62 992 949,67 грн згідно Договору про надання послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0530-03041 від 01.01.2024 за період березень - травень 2024 року, проте вони не враховані у рішенні Господарського суду Черкаської області від 10.12.2024.
Також, 05.11.2024 Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Акціонерне товариство «Черкасиобленерго» склали акт корегування за № ДУА_К-0002906 до акту надання послуг № ДУА-0009408 від 31.08.2024 згідно з договором про надання послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0530-03041 від 01.01.2024 (надалі - акт корегування) про зменшення загальної вартості послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за розрахунковий період - серпень 2024 року на суму 21 370 грн. 68 коп.
Згідно з актом корегування, на думку боржника, було припинене грошове зобов'язання на суму 21 370,68 грн, що є частиною заявленої позивачем до стягнення у справі №925/918/24 заборгованості Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» у розмірі 21 370,68 грн за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно договору про надання послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0530-03041 від 01.01.2024 за серпень 2024 року, проте вона не врахована у рішенні Господарського суду Черкаської області від 10.12.2024.
З урахуванням наведеного, оскільки частина заявленої до стягнення у позовній заяві Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» заборгованості у розмірі 62 992 949,67 грн сплачена боржником у добровільному порядку, а частина - у розмірі 21 370,68 грн припинена сторонами також у добровільному порядку, то, за доводами боржника, є передбачені приписами ст. 328 ГПК України підстави для визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2025 у даній справі таким, що не підлягає виконанню.
14.07.2025 від стягувача до суду першої інстанції надійшла заява, в якій стягувач повідомив суд, що не заперечує проти заяви боржника.
Розглядаючи заяву Боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції вказав на відсутність фактичних та правових підстав для її задоволення, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Зокрема, щодо сплати боржником протягом квітня-травня 2025 року у добровільному порядку заборгованості за наказом Господарського суду Черкаської області від 21.02.2025 у розмірі 62 992 949,67 грн суд першої інстанції вказав на помилковість доводів заявника у цій частині.
Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.03.2025 відкрито виконавче провадження №77492025 з примусового виконання наказу суду від 21.02.2025 у справі №925/918/24. Постановою зобов'язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих даних; стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі визначеному статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Також, 13.03.2025 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України приєднано виконавче провадження до зведеного провадження №73774348, яке веде ВПВР ДДВС МЮУ.
04.04.2025 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України внесено зміни до реєстраційних даних в автоматизованій системі виконавчого провадження № 77492025, у зв'язку з поданням стягувачем заяви від 20.03.2025 про уточнення суми стягнення.
Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Боржник сплатив на рахунок Стягувача:
- 4 482 570,44 грн згідно з платіжною інструкцією від 28.04.2025 №3794 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, надані в березні 2024 року;
- 13 522 686,06 грн згідно з платіжною інструкцією від 28.04.2025 №3795 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, надані в квітні 2024 року;
- 18000000,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 08.05.2025 №4200 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надані в квітні 2024 року;
- 26 987 693,17 грн згідно з платіжною інструкцією від 28.05.2025 №4926 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, надані в травні 2024 року.
Отже, сплата грошових коштів у розмірі 62 992 949,67 грн відбулась уже після відкриття виконавчого провадження за наказом суду від 21.02.2025 у справі №925/918/24.
Верховний Суд у постанові від 11.10.2023 у справі №140/1126/23 відхилив посилання скаржника на обставину добровільного виконання ним рішення на дев'ятий день з дня винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки із винесенням такої постанови починається відлік примусового виконання рішення, а можливість його виконання боржником у добровільному порядку втрачена.
Тобто, Боржник може добровільно виконати рішення суду з моменту набуття таким рішенням законної сили, та до винесення виконавчим органом постанови про відкриття виконавчого провадження за відповідною заявою Стягувача.
За таких обставин, колегія суддів вважає мотивованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для кваліфікації дій Боржника щодо сплати грошових коштів на рахунок Стягувача після відкриття виконавчого провадження, - як добровільне виконання рішення суду, що у свою чергу, унеможливлює застосування заходів, передбачених ст. 328 ГПК України та визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2025 таким, що не підлягає виконанню у розмірі 62992949,67 грн.
Колегія суддів також зауважує на помилковому ототожненні Боржником понять «добровільне виконання рішення суду», яке вживається у ст. 328 ГПК України та може мати місце виключно до відкриття виконавчими органами провадження з примусового виконання рішення суду, та «самостійне виконання рішення суду», яке вживається у ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» та не є підставою для вжиття судом заходів, передбачених ст. 328 ГПК України.
Зокрема, ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Надаючи оцінку обставинам припинення грошового зобов'язання на суму 21 370,68 грн, що є частиною заявленої позивачем до стягнення у справі №925/918/24 на підставі акту корегування №ДУА_К-0002906 до акту надання послуги №ДУА-0009408 від 31.08.2024, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду справи по суті основна заборгованість відповідача складалася з наступних періодів та сум:
- 36 614 239,64 грн (лютий 2024)
- 38 785 415,64 грн (березень 2024)
- 31 522 686,06 грн (квітень 2024)
- 26 987 693,17 грн (травень 2024)
- 26 132 019,41 грн (червень 2024)
- 28 838 589,71 грн (липень 2024)
- 30 016 497,85 грн (серпень 2024)
Всього: 218 897 141,48 грн.
Після закриття підготовчого провадження відповідач частково сплатив борг за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в лютому 2024 року в розмірі 36 614 239,64 грн.
Отже, ухвалюючи рішення за наслідками розгляду справи по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження у справі в частині вимог про стягнення 36 614 239,64 грн боргу необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Водночас, суд вирішив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 182 282 901,84 грн основного боргу, 2 296 773,33 грн 3% річних, 3 329 175,41 грн інфляційних втрат та 600 525,07 грн судового збору.
Рішення у справі було ухвалено місцевим господарським судом 10.12.2024.
Акт корегування № ДУА_К-0002906 до акту надання послуги № ДУА-0009408 від 31.08.2024 згідно з договором про надання послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0530-03041 від 01.01.2024 про зменшення загальної вартості послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за розрахунковий період серпень 2024 на суму 21 370,68 грн було складено 05.11.2024, тобто до ухвалення судом рішення.
Вказаний письмовий доказ, без будь-яких поважних причин, сторонами не був наданий суду під час розгляду справи по суті, та судом не оцінювався.
Рішення суду є чинним, не було змінено в апеляційному чи касаційному порядку, а також не переглядалося судом за нововиявленими обставинами.
Зобов'язання припиняється, зокрема: зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, тощо.
Проте, матеріали справи не містять доказів того, що зобов'язання, яке виникло з рішення суду припинилося в установленому законом порядку.
З акту корегування за № ДУА_К-0002906 лише вбачається, що вартість наданих послуг за серпень 2024 року становить 29 995 127,17 грн і підписанням цього акту сторони підтверджують факт належного надання послуг користувачу.
Оскільки матеріали поданої Боржником заяви не містять доказів припинення зобов'язань, які були предметом судового розгляду на загальну суму 21 370,68 грн після набуття рішенням суду законної сили, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів, передбачених ст. 328 ГПК України і щодо вимог на суму 21 370,68 грн.
Судом першої інстанції слушно зауважено, що Стягувач, який наразі не заперечує щодо заяви Боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не позбавлений можливості відмовитися від примусового виконання рішення суду в частині стягнення 21 370,68 грн боргу.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення поданої Товариством заяви про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 21.02.2025 по справі №925/918/24 таким, що не підлягає виконанню у частині стягнення заборгованості у розмірі 63 014 320,35 грн підтвердились під час апеляційного перегляду спору.
Судом першої інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 328 ГПК України та норми Закону України «Про виконавче провадження». Доводи апелянта у цій частині не підтвердились під час апеляційного перегляду спору.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.07.2025 у справі №925/918/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.07.2025 у справі №925/918/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №925/918/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська