79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"09" вересня 2025 р. Справа №921/54/25
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
секретар судового засідання Копець Х.А.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Новея" від 13.05.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/1451/25 від 14.05.2025)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.04.2025 (повний текст рішення складено 24.04.2025, суддя Руденко О.В.)
у справі № 921/54/25
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (надалі ПАТ "Укрнафта"), м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новея" (ТОВ "Новея"), м. Тернопіль
про: стягнення грошових коштів в сумі 3 785 009,96 грн., в тому числі:
2 925 732,00 грн. заборгованості, 652 713,27 грн. інфляційного
збільшення, 206 564,69 грн. - 3% річних,
з участю представників:
від позивача (в режимі відеоконференції): Юхименко С.В.;
від відповідача: не з'явився
ПАТ "Укрнафта" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ "Новея" про стягнення грошових коштів в сумі 3 785 009,96 грн., в тому числі: 2 925 732,00 грн. заборгованості з оплати скрапленого газу, 652 713,27 грн. інфляційного збільшення, 206 564,69 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано належним чином умови договору купівлі-продажу скрапленого газу від 19.08.2022 №АК6ДНГ-УУБ/3-1-СГ в частині оплати поставленого товару, через що в останнього виникла заборгованість.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16.04.2025 у справі №921/54/25 (суддя О.В. Руденко) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новея" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" - 2 925 732,00 грн. заборгованості, 35 108,78 грн. інфляційних втрат, 4 809,42 грн. - 3% річних, та 44 484,75 грн. в повернення сплаченого судового збору. В решті позову відмовлено.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу скрапленого газу №АК6ДНГ-УУБ/3-1-СГ від 19.08.2022, з огляду на порушення узгоджених строків оплати товару: до 24.08.2022 - 12 920 660 грн.; до 10.09.2022 - 19 380 990 грн.; до 20.09.2022 - 19 380 990 грн. Натомість, виконання грошових зобов'язань відповідача за спірним договором фактично відбулося лише 21.09.2022, 30.09.2022 та 28.10.2022. Відтак, станом на дату звернення до суду існує заборгованість з основного боргу в розмірі 2 925 732,00 грн., яка підлягає стягненню. Крім того, за неналежне виконання умов договору позивач за період з 21.09.2022 по 27.01.2025 нарахував відповідачу 3 % річних в сумі 206 564,69 грн. та 652 713,27 грн. інфляційних втрат. Суд, перевіривши нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, зазначив, що такі нарахування можуть проводитися на суму боргу лише за період з 08.01.2025 (дати його виникнення) по 27.01.2025, що відповідно становить 4 809,42 грн. - 3% річних та 35 108,78 грн. інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача. В решті позовних вимог в цій частині суд відмовив за їх необґрунтованістю.
Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ "Новея" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.04.2025 у даній справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Зокрема, суд першої інстанції здійснив неправильне тлумачення пункту 6.4 договору та моменту виникнення боргу, оскільки суд дійшов висновку, що гарантійний внесок став заборгованістю лише з моменту повідомлення відповідача 07.01.2025, однак проігнорував той факт, що зобов'язання припинено належним виконанням у 2022 році, актами звірки за 2022 та 2023 роки така заборгованість не визнана. Укладений між сторонами договір було повністю виконано ще до 28.10.2022, тому застосування штрафу після завершення договору є юридично необґрунтованим. Матеріали справи не містять належного повідомлення апелянта про зарахування гарантійного платежу, як штрафну санкцію за невиконання умов договору, оскільки апелянт не отримував такого повідомлення. В даному випадку, остання поставка продавцем покупцю скрапленого газу відбулась 05.10.2022, а повний розрахунок між сторонами за поставку всього газу проведено 28.10.2022, що не заперечується продавцем. Разом з тим, між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Новея» 30.09.2022 проведено звірку взаємних розрахунків, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2021 по 30.09.2022, де відображено загалом обороти по договору, які становлять 47 380 063,54 грн. та кінцеве сальдо на 30.09.2022 по договору, яке дорівнює « 0». На думку скаржника, розрахунки інфляційних витрат та 3% річних, надані ПАТ «Укрнафта» не відповідають умовам договору та фактичним обставинам справи, як щодо періоду їх нарахувань, так і щодо розміру грошового зобов'язання взятого за основу для таких нарахувань. Водночас за відсутності основного зобов'язання, у відповідача відсутнє зобов'язання зі сплати штрафних санкцій.
ПАТ «Укрнафта» у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою. Зокрема, зазначає, що, враховуючи прострочення покупцем ТОВ «Новея» грошових зобов'язань за договором, ПАТ «Укрнафта» у відповідності до п. 6.4 договору зарахувало гарантійний внесок ТОВ «Новея», сплачений Біржею 25.08.2022 на рахунок Качанівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта» у сумі 2 925 732,00 грн., як штраф (компенсацію) за неналежне виконання покупцем ТОВ «Новея» його зобов'язань за цим договором і повідомило про це Товариство. Лист вимога ПАТ «Укрнафта» за договором АК6ДНГ-УУБ/3-1-СГ була вручена представникам ТОВ «Новея» 07.01.2025, що підтверджується трекінгами відправлення АТ «Укрпошта». Таким чином, ПАТ «Укрнафта» в межах умов договору та на виконання п.6.4 договору правомірно зарахувало гарантійний платіж в розмірі 2 925 732,00 грн., про що було повідомлено ТОВ «Новея». Позивач наголошує, що умовами договору №АК6ДНГ-УУБ/3-1-СГ було прямо передбачено можливість зарахування гарантійного внеску в якості штрафу за неналежне виконання зобов'язань та відсутні будь-які обмеження щодо строку повідомлення про це відповідача. Зазначає, що акт звіряння взаємних розрахунків, на який покликається скаржник доводить лише обставини про звіряння сторонами розрахунків між собою за певний період часу чи на конкретну дату. Правильність (достовірність) показників дебіторської чи кредиторської заборгованості цим актом не підтверджується, тому він не являється доказом про визнання боржником своїх грошових зобов'язань перед кредитором. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних не залежить від дати отримання відповідачем (07.01.2025) вимоги про зарахування гарантійного внеску у якості штрафу, про яке зазначає відповідач, оскільки в силу п.6.4 договору гарантійний платіж набув статусу штрафу в момент порушення грошового зобов'язання за договором, через що і нараховуються 3% річних та інфляційні втрати. Саме ж повідомлення про зарахування жодним чином не змінило правовий режим гарантійного платежу як штрафу.
Позивач в судовому засіданні заперечив проти доводів, наведених скаржником в апеляційній скарзі та просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач не делегував уповноваженого представника в судове засідання. 09.09.2025 подав через систему «Електронний суд» клопотання (вх. № ЗАГС 01-04/6920/25) про відкладення розгляду справи № 921/54/25 на іншу дату, в зв'язку з перебуванням представника ТОВ «Новея» у щорічній відпустці. Доказів на підтвердження даних обставин до клопотання не долучено.
Колегія суддів зауважує, що Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.07.2025 відкладав розгляд апеляційної скарги з метою забезпечення принципу змагальності судового процесу та рівності його учасників перед законом і судом.
Згідно з положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Враховуючи практику Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини з даного питання, й те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов'язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності уповноваженого представника відповідача у справі.
Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
Постановою Кабінету міністрів України № 570 від 16.10.20214 затверджено Порядок організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу (далі - Порядок № 570).
Відповідно до п. 47 Порядку № 570 на підставі аукціонного свідоцтва покупець - переможець аукціону і продавець протягом трьох днів зобов'язані підписати договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого продавець зобов'язаний поставити нафту сиру, газовий конденсат і скраплений газ відповідно до визначеного базису поставки та якісної характеристики, а покупець - прийняти та оплатити їх.
19.08.2022 ТОВ "Українська універсальна біржа" провело біржовий комерційний аукціон №6ДНГ-УУБ з продажу скрапленого газу на внутрішньому ринку.
За результатами аукціону ТОВ "Новея" було визначено переможцем торгів - покупцем окремих партій скрапленого газу, запропонованих до продажу на аукціоні продавцем - Публічним акціонерним товариством "Укрнафта".
19.08.2022 між ПАТ "Укрнафта" (Продавець), ТОВ "Новея" (Покупець) та ТОВ "Українська універсальна біржа" (Біржа) укладено договір купівлі-продажу скрапленого газу №АК6ДНГ-УУБ/3-1-СГ. Згідно з п.1.1 договору на комерційному аукціоні з продажу скрапленого газу №6ДНГ-УУБ, що відбувся 19.08.2022, за результатами проведення торгів Покупець купує у Продавця газ нафтовий скраплений марки А власного виробництва (надалі - скраплений газ) (т. 1, а.с. 20-23).
Відповідно до п. 1.2 договору Покупець зобов'язується оплатити та прийняти скраплений газ на умовах цього договору, а Продавець зобов'язується передати Покупцю скраплений газ відповідно до графіка поставки, вказаного в додатку 1 до цього договору, загальною кількістю 1600,000 тонн.
Вартість скрапленого газу по даному договору становить 48 301 532,71 грн., крім того, ПДВ - 3 381 107,29 грн. Загальна сума договору з урахуванням ПДВ становить 51 682 640,00 грн. (п. 2.1 договору).
Пунктом 3.2 договору сторони обумовили, що відвантаження скрапленого газу здійснюється після отримання Продавцем оплати згідно з п.5.2 цього договору, за умови своєчасного подання транспортних засобів у зазначені в додатку 1 терміни. Право власності від Продавця до Покупця переходить з моменту видачі Продавцем видаткової накладної на відпуск скрапленого газу.
У відповідності до п.п. 3.4, 3.5 договору вартість послуг по наливу скрапленого газу включено в ціну скрапленого газу. Продавець має право не поставляти скраплений газ в разі відсутності передоплати за скраплений газ відповідно до п. 5.2 цього договору та невиконанні вимог, викладених в п. 4.2.2. цього договору.
Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 договору сторони погодили, що Продавець зобов'язаний передати скраплений газ Покупцю або уповноваженій ним особі згідно з графіком поставки в додатку 1 до цього договору після отримання Продавцем оплати за скраплений газ відповідно до п. 5.2 цього договору при забезпеченні Покупцем умов для відвантаження залізничним або автомобільним транспортом відповідно до п. 4.2.2 цього Договору.
Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 договору Покупець зобов'язаний сплатити на рахунок Продавця, визначену цим договором, вартість скрапленого газу відповідно до п. 5.2 цього договору.
Біржа зобов'язана протягом одного робочого дня з дати отримання листів Продавця перерахувати Продавцю гарантійний внесок, який Біржа отримала від Покупця для участі в аукціоні, згідно з реквізитами, вказаними в листах Продавця, що надаються Продавцем відповідно до п. 4.1.4 цього договору (підпункт 4.3.1 пункту 4.3 договору).
У пункті 5.1 договору обумовлено, що Покупець проводить оплату скрапленого газу по цьому договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, вказаний в розділі 10 цього договору.
Пунктом 5.2 договору визначено, що Покупець здійснює попередню оплату за скраплений газ відповідно до п. 5.1 цього договору за наступним графіком:
1) термін відвантаження - 3 декада серпня - 1 декада вересня 2022 року; дата оплати нафти - протягом трьох банківських днів з дати підписання договору; вартість, яка підлягає оплаті - 12 920 660,00 грн.;
2) термін відвантаження - 2 декада вересня 2022 року; дата оплати нафти - протягом трьох діб до початку декади; вартість , яка підлягає оплаті - 19 380 990,00 грн.;
3) термін відвантаження - 3 декада вересня 2022 року; дата оплати нафти - протягом трьох діб до початку декади; вартість яка підлягає оплаті - 19 380 990,00 грн.
Остання сума, зазначена в таблиці, перераховується з врахуванням сплаченого Біржі гарантійного внеску в сумі 2 925 732,00 грн.
У випадку несвоєчасної оплати за скраплений газ відповідно до п.5.2 цього договору, Продавець має право відмовити Покупцю або уповноваженій ним особі в передачі скрапленого газу. Відвантажується лише скраплений газ, який був оплачений у порядку, передбаченому в п.5.2 даного договору (п. 6.2 договору).
За умовами п. 6.4 договору, якщо Покупець не перерахував кошти у повному обсязі на рахунок Продавця в терміни, визначені п. 5.2 цього договору, гарантійний внесок Покупця (отриманий Продавцем відповідно до п. 4.3.1 цього договору у сумі, зазначеній у п. 5.2 цього договору) як штраф (компенсація) за неналежне виконання ним своїх зобов'язань залишається у Продавця. Сума гарантійного внеску вважається зарахованою в сплату штрафу з моменту отримання Покупцем про це повідомлення Продавця. Сплата Покупцем штрафу не звільняє його від належного виконання взятих на себе зобов'язань та відповідальності за їх порушення.
Договір вступає в дію з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п.9.1 договору).
Додатком №1 до договору №АК6ДНГ-УУБ/3-1-СГ від 19.08.2022 сторони погодили графік поставки скрапленого газу в серпні - вересні 2022 року (т. 1, а.с. 24).
30.09.2022 було підписано додаткову угоду №1 до договору №АК6ДНГ-УУБ/3-1-СГ, у п.1 якої сторони домовились змінити графік поставки, викладений в додатку №1, у серпні - жовтні 2022 року (т. 1, а.с. 117).
30.09.2022 укладено додаткову угоду №2, відповідно до п.1 якої сторони домовилися п.2.1 та 2.2 договору викласти у наступній редакції: "2.1. Вартість скрапленого газу по даному договору становить 48 764 523,46 грн., крім того ПДВ 7% 3 413 516,64 грн. Загальна сума договору з урахуванням ПДВ становить 52 178 040,10 грн. 2.2. Ціна скрапленого газу, що поставляється по даному договору, в кількості: 1466,800 тонн, відвантаженого до 29.09.2022 включно, визначається за результатами аукціону відповідно до аукціонного свідоцтва, та становить 32 301,65 грн/тн, в т.ч. ПДВ 7% - 2 113,19 грн/тн; 133,200 тонн, відвантаженого починаючи з 30.09.2022, визначається за результатами аукціону з урахуванням акцизного податку за ставкою 52 євро за 1000 літрів та становить 36 020,87 грн/тн, в т.ч. ПДВ 7% - 2 356,51 грн/тн." (т. 1, а.с. 118).
ТОВ "Українська універсальна біржа" перерахувала позивачу грошові кошти у розмірі 2 925 732,00 грн., як гарантійний внесок ТОВ "Новея", що підтверджується платіжною інструкцією №15 від 25.08.2022 (т. 1, а.с. 122).
На виконання своїх договірних зобов'язань, Продавець за період з 05.09.2022 по 02.10.2022 передав у власність, а Покупець отримав скраплений газ на загальну суму 51 827 919,98 грн, що підтверджується видатковими накладними (т. 1, а.с. 27-116). Видаткові накладні підписані представниками обох сторін без зауважень та претензій.
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" 21.09.2022, маючи зустрічні грошові зобов'язання перед ТОВ "Новея", заявою №12/01/01/02-03/2-188 надісланою ТОВ «Новея» припинило грошові зобов'язання відповідача по договору №АК6ДНГ-УУБ/3-1-СГ від 19.08.2022 на суму 286 708,40 грн. в рахунок погашення заборгованості Продавця перед Покупцем по договору поставки №НЯ-Г002 від 07.06.2022 (т. 1, а.с. 119-120).
30 вересня 2022 року ТОВ "Новея" сплатило ПАТ "Укрнафта" грошові кошти за договором в сумі 44 167 623,14 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №208 та в сумі 4 447 856,44 грн. за платіжною інструкцією №236 від 28.10.2022 (т. 1, а.с. 123, 124).
ПАТ "Укрнафта" скерувало ТОВ "Новея" лист-вимогу №01/01/07-02/01/12873 від 25.12.2024, якою повідомило останнє про зарахування гарантійного внеску Покупця, перерахованого Біржею 25.08.2022 на рахунок позивача у сумі 2 925 732,00 грн., як штрафу за неналежне виконання Покупцем його зобов'язань за договором і повідомило ТОВ "Новея" про необхідність сплатити заборгованість за фактично отриманий скраплений газ в розмірі 2 925 732,00 грн. (т. 1, а.с. 25-26). Вимога №01/01/07-02/01/12873 вручена ТОВ "Новея" 07.01.2025, що підтверджується трекінгом відправлення АТ «Укрпошта» про вручення адресату поштового повідомлення №0505226885263 (т. 1, а.с. 129).
Наведені обставини зумовили звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 2 925 732,00 грн. заборгованості з оплати скрапленого газу, 652 713,27 грн. інфляційного збільшення, 206 564,69 грн. - 3% річних
При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 19.08.2022 між ПАТ "Укрнафта" (Продавець), ТОВ "Новея" (Покупець) та ТОВ "Українська універсальна біржа" (Біржа) укладено договір купівлі-продажу скрапленого газу №АК6ДНГ-УУБ/3-1-СГ. Відповідно до умов даного договору Покупець зобов'язувався оплатити та прийняти скраплений газ на умовах цього договору, а Продавець зобов'язувався передати Покупцю скраплений газ відповідно до графіка поставки, вказаного в додатку до договору, загальною кількістю 1 600,000 тон.
Укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як зазначалось вище, підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 договору сторони погодили, що Продавець зобов'язується передати скраплений газ Покупцю або уповноваженій ним особі згідно з графіком поставки в додатку 1 до цього договору після отримання Продавцем оплати за скраплений газ.
Разом з тим, у графіку поставки контрагенти спочатку домовилися здійснити спірну поставку у серпні-вересні 2022 року, а в подальшому, на підставі додаткової угоди №1 від 30.09.2022, у серпні-жовтні 2022 року. Оскільки договір було укладено у 2022 році, поставка матеріальних цінностей відбулася у 2022 році, то і оплата за товар мала б бути проведена Покупцем у серпні-вересні 2022 році, у визначені пунктом 5.2 договору строки.
Відтак, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання з огляду на порушення узгоджених строків оплати товару: до 24.08.2022 - 12 920 660,00 грн.; до 10.09.2022 - 19 380 990,00 грн.; до 20.09.2022 - 19 380 990,00 грн. Натомість, виконання грошових зобов'язань відповідача за спірним договором фактично відбулося лише 21.09.2022 року, 30.09. 2022 року та 28.10.2022.
При цьому пунктом 6.4 договору сторони погодили, якщо Покупець не перерахував кошти у повному обсязі на рахунок Продавця в терміни, визначені у пункті 5.2 розділу 5 цього договору, гарантійний внесок Покупця, отриманий Продавцем від Біржі, залишається у продавця ПАТ «Укрнафта» як штраф (компенсація) за неналежне виконання цього договору Покупцем і, як наслідок, не враховується в оплату скрапленого газу за договором. Сума гарантійного внеску вважатиметься зарахованою в сплату штрафу з моменту отримання Покупцем повідомлення про це Продавця. Сплата Покупцем штрафу не звільняє його від належного виконання взятих на себе зобов'язань та відповідальності за їх порушення.
Отже, умовами договору №АК6ДНГ-УУБ/3-1-СГ було прямо передбачено можливість зарахування гарантійного внеску у якості штрафу за неналежне виконання зобов'язань та відсутні будь-які обмеження щодо строку повідомлення про це відповідача.
Зважаючи на прострочення Покупцем - ТОВ «Новея» його грошових зобов'язань за договором, ПАТ «Укрнафта» зарахувало гарантійний внесок ТОВ «Новея», сплачений Біржею 25.08.2022 на рахунок Качанівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта» у сумі 2 925 732,00 грн., як штраф (компенсацію) за неналежне виконання Покупцем його зобов'язань за цим договором і повідомило про це ТОВ «Новея».
13.01.2025 ПАТ "Укрнафта" надіслало ТОВ «Новея» лист-вимогу №01/01/07-02/01/12873 від 25.12.2024 (на юридичну та адресу, що вказана в договорі), якою повідомило останнє про зарахування гарантійного внеску Покупця, перерахованого Біржею 25.08.2022 на рахунок позивача в сумі 2 925 732,00 грн., як штрафу за неналежне виконання Покупцем його зобов'язань за договором і повідомило ТОВ "Новея" про необхідність сплатити заборгованість за фактично отриманий скраплений газ в розмірі 2 925 732 грн. Лист-вимога №01/01/07-02/01/12873 вручена ТОВ "Новея" 07.01.2025, що підтверджується трекінгом відправлення АТ «Укрпошта» про вручення адресату поштового повідомлення №0505226885263.
Таким чином, ПАТ «Укрнафта» в межах умов договору та на виконання п.6.4 договору правомірно зарахувало гарантійний платіж в розмірі 2 925 732,00 грн., про що було повідомлено ТОВ «Новея».
Враховуючи фактичні обставини даної справи, положення пунктів 5.2 та 6.4 договору та порушення відповідачем строків проведення оплати, колегія суддів вважає підставним висновок суду першої інстанції, що зарахування Продавцем суми гарантійного платежу в розмірі 2 925 732,00 грн. у якості штрафу, ґрунтується на умовах договору та є відповідальністю Покупця за порушення договірного зобов'язання.
Отже, враховуючи отримання відповідачем повідомлення про зарахування суми гарантійного платежу у якості штрафу листом №01/01/07-02/01/12873 від 25.12.2024, лише 07.01.2025, саме з дня отримання листа сума 2 925 713,00 грн. набула правової природи штрафу в силу її зарахування позивачем у відповідності до умов пункту 6.4 договору, у зв'язку з чим саме з 08.01.2025 виникла заборгованість з основного боргу в сумі 2 925 713,00 грн., про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок.
За неналежне виконання відповідачем зобов'язань встановлених договором позивач нарахував відповідачу за період з 21.09.2022 по 27.01.2025 3 % річних в сумі 206 564,69 грн. та 652 713,27 грн. інфляційних втрат.
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів враховує, що інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Крім того, вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу і є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити такі інтереси, а отже відповідні компенсаційні виплати нараховуються незалежно від вини боржника.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши проведений позивачем розрахунок 3 % річних в сумі 206 564,69 грн. та 652 713,27 грн. інфляційних втрат нарахованих за період з 21.09.2022 по 27.01.2025, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що такі нарахування можуть проводитися на суму боргу лише за період з 08.01.2025 (дати його виникнення) по 27.01.2025, що відповідно становить 4 809,42 грн. - 3% річних та 35 108,78 грн. інфляційних втрат. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити за їх необґрунтованістю.
Щодо покликань скаржника на акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2021 по 30.09.2022, проведений між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Новея», в якому відображено загалом обороти по договору, які становлять 47 380 063,54 грн. та кінцеве сальдо на 30.09.2022 по договору, яке дорівнює « 0», колегія суддів зазначає наступне.
Акт звірки взаєморозрахунків - це бухгалтерський документ, що відображає розрахунки між двома контрагентами. Акт звірки є незамінним документом для інвентаризації кредиторської і дебіторської заборгованості або для визначення стану заборгованості у рамках взаємовідносин із певним контрагентом, також його можна використовувати при формуванні управлінської звітності, аналітики та для потреб аудиту.
Господарські операції оформлюються первинними бухгалтерськими документами, вимоги до реквізитів яких визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують поставку товарів/робіт/послуг та оплату у будь-якій формі.
Первинними бухгалтерськими документами є: видаткова та прибуткова накладні, товаро-транспортна накладна; акти виконаних робіт, акти наданих послуг, акти приймання-передачі, інвойси, платіжні інструкції (раніше доручення), фіскальні чеки, прибуткові та видаткові касові ордери тощо.
Акт звіряння взаємних розрахунків доводить лише обставини про звіряння сторонами розрахунків між собою за певний період часу чи на конкретну дату. Правильність (достовірність) показників дебіторської чи кредиторської заборгованості цим актом не підтверджується. Тому він не являється доказом про визнання боржником своїх грошових зобов'язань перед кредитором. Акт звірки виконує функцію інформаційного документа та не є доказом наявності або відсутності заборгованості по зобов'язанню.
Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують висновків, покладених в основу рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.04.2025 у справі №921/54/24.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новея" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.04.2025 у справі №921/54/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий-суддя Н.М. Кравчук
Судді О.І. Матущак
О.С. Скрипчук