Провадження № 33/821/344/25 Справа № 709/240/25 Категорія: ч.5 ст.126 КУпАПГоловуючий у І інстанції Левченко В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
29 серпня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі захисника Поліщука А.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 709/240/25, за апеляційною скаргою захисника Поліщука А.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 травня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП,-
Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 травня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 605,6 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , 19 лютого 2025 року о 14:44 год. в с-щі Чорнобай по вул. Черкаській керувала транспортним засобом «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 , повторно протягом року без посвідчення, а саме була позбавлена права керування таким транспортним засобом на 5 років Чорнобаївським районним судом Черкаської області, чим порушила п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Поліщук А.Ю. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, а справу закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що судом першої інстанції розгляд справи проведено у відсутність ОСОБА_3 та її захисника, що є порушенням права на захист та на доступ до правосуддя, хоча подавалися обґрунтовані клопотання про відкладення розгляду справи через перебування на лікарняному.
Зазначає, що ОСОБА_2 не керувала транспортним засобом, оскільки знаходження за кермом транспортного засобу , яке не є в стані руху не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Відеозапис з нагрудних камер поліцейських починається не з моменту документування адміністративного правопорушення, а з моменту завершення складання матеріалів про адміністративне правопорушення у службовому автомобілі, що свідчить про порушення працівниками поліції Інструкції.
Матеріали справи не містять доказів повторності протягом року вчинення ОСОБА_2 порушень, передбачених ст. 126 КУпАП, тому притягнення останньої до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП є необґрунтованим.
Заслухавши думку захисника Поліщука А.Ю., який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Так, диспозицією вказаної частини та статті закону встановлено адміністративну відповідальність за повторне, протягом року, вчинення порушень, таких як: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.1 а ПДР україни, передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення, що підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 251266 від 19.02.2025, який відповідає положенням ст. 256 КУпАП, згідно якого ОСОБА_4 19.02.2025 близько 14-44 в с-щі Чорнобай по вул. Черкаська, 1, керувала повторно протягом року транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення, а саме була позбавлена права керування таким транспортним засобом на 5 років Чорнобаївським районним судом Черкаської області, чим порушила п. 2.1 а) ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3617834 від 06.12.2024, згідно якої, ОСОБА_4 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за керування ТЗ без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким ТЗ;
- постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24.12.2025 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу;
- довідкою ст. інспектора СРПП ВПД № 2 Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області Добровольської О. про те, що при перевірці стосовно ОСОБА_4 на предмет отримання посвідчення водія, встановлено, що даний громадянин на обліках не значиться;
- відеозаписом з бодікамер поліцейських, де зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівником поліції повідомлено останню про порушення нею ПДР України, а саме керування т. з. особою, яка позбавлена права керування, та запитано чи знає вона про це, на що вона відповіла що знає. При підписанні протоколу про адміністративне правопорушення остання ніяких зауважень не заявляла.
Апеляційний суд відмічає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 251266 від 19.02.2025 складений за встановленою формою з врахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року № 1395. Порушень співробітниками поліції положень вказаної інструкції при оформленні щодо ОСОБА_1 матеріалів про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП судом апеляційної інстанції не виявлено.
Згідно ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (далі Закон №3353-XII) право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Посвідчення водія видається відповідно до Положення «Про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 (далі - Положення). Згідно з цим Положенням особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами (пункт 2).
Згідно з пунктом 3 цього Положення транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на відповідні категорії: А1, А, В1, В, С1, С, D1, D, ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE, Т.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 251266 від 19.02.2025, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 .
Виходячи з вимог пункту 3 Положення до керування таким транспортним засобом як ВАЗ 21063 допускаються водії, які мають право на керування транспортними засобами категорій В.
Як вбачається з матеріалів справи, під час зупинки транспортного засобу ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 , яким 19.02.2025 о 14-44 год в селищі Чорнобай по вул.Черкаській, керувала ОСОБА_1 , було встановлено, що остання позбавлена права керування транспортними засобами та дані дії вчинила повторно протягом року, що підтверджується постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24.12.2025, згідно якої ОСОБА_4 приягнена до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та на неї накладено стягнененя у вигляді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керувати транспртним засобом строком на 5 років без оплатного вилучення иранспортного засобу.
Приймаючи рішення за протоколом серії ЕПР1 № 251266 від 19.02.2025, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Твердження апелянта про те, що суду не було надано належних і допустимих доказів того, що саме ОСОБА_4 керувала транспортним засобом, є надуманими та повністю спростовуються переглянутим апеляційним судом відеозаписом події від 19.02.2025 за участю ОСОБА_4 , яка не висловлювала жодних заперечень щодо некерування нею транспортним засобом
Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави ставити під сумнів дані протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не протирічать один одному, що свідчить про їх об'єктивність.
Доводи апелянта про те, що поліцейські, які склали протокол 19.02.2025 не мали належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_4 повторно, протягом року вчинила правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи, переглянутим відеозаписом події від 19.02.2025.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії» Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).
Тому, доводи апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, є необґрунтованими та спростовуються, як переглянутим вищевказаним диском з відеозаписом події від 19.02.2025 за участі ОСОБА_1 , так і іншими матеріалами справи.
Позиція захисника та ОСОБА_1 , щодо невизнання останньою своєї вини розцінюється апеляційним судом, як спосіб захисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Вид та розмір стягнення накладено на ОСОБА_1 судом першої інстанції у відповідності з вимогами ст.ст.23,33,36 КУпАП.
Згідно ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та накладенні на неї адміністративного стягнення були дотримані в повній мірі.
Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, із врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, місцевий суд вірно встановив в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому постанову районного суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Поліщука А.Ю. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба