Провадження № 11-кп/821/610/25 Справа № 700/788/24 Категорія: 1 ст.286 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
27 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурора захисника обвинуваченого потерпілого ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження в режимі відеоконференції за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 13 червня 2025 року, яким
ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дубина Лисянського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, одруженого, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не являється, потерпілий від наслідків аварії на ЧАЕС категорії 4, пенсіонер, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_8 процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 19689 грн 28 коп. на користь держави.
Скасований арешт та повернутий власнику автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter» р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_10 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , та на момент ДТП перебував у користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_3 , на підставі Ухвали слідчого судді Звенигородського районного суду ОСОБА_11 №694/1027/24 від 26.04.2024 про арешт майна, зберігається на території СПД № 2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, що розташований за адресою: пров. Поштовий, 8, смт. Лисянка, Черкаської області.
Скасований арешт та повернутий власнику автомобіль марки «ВАЗ» моделі «211540» р.н. НОМЕР_4 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 належить ОСОБА_12 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , та на момент ДТП перебував у користуванні ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , м.т. НОМЕР_6 , на підставі Ухвали слідчого судді Звенигородського районного суду ОСОБА_11 №694/1027/24 від 26.04.2024 про арешт майна, зберігається на території СПД № 2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, що розташований за адресою: пров. Поштовий, 8, смт. Лисянка, Черкаської області.
Вирішена доля речових доказів відповідно ст.100 КПК України.
Згідно вироку районного суду ОСОБА_8 18.04.2024 близько 10 год. 20 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter» р.н. НОМЕР_1 , в порушення вимог п.10.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 зі змінами та доповненнями (далі - ПДР України), відповідно до яких, перед початком руху, перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також в порушення вимог п. 10.2. ПДР України, відповідно до якого виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає, здійснюючи виїзд з прилеглої території будівлі «Шиномонтаж», що розташоване за адресою: вул. Шевченка, 1-В, в с. Орли Звенигородського району Черкаської області на проїжджу частину автодороги Р-04 сполученням Київ-Фастів-Біла Церква-Звенигородка, не впевнившись, що це буде безпечно, не надавши перевагу у русі автомобілю марки «ВАЗ» моделі «2115» р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_13 , який рухався по проїжджій частині автодороги Р-04, в напрямку від с. Смільчинці до смт. Лисянка Звенигородського району Черкаської області, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter» р.н. НОМЕР_1 та автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2115» р.н. НОМЕР_4 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2115» р.н. НОМЕР_4 , ОСОБА_9 , отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої третини правої плечової кістки зі зміщенням уламків, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 28.06.2024 №05-9-01/244 відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Відповідно до висновку судової комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи від 02.09.2024 №КСЕ-19/124-24/9994, Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , а саме вимог п.п. 10.1.,10.2. ПДР України, перебувають в причинному зв'язку з виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_9 .
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 вважає вирок суду незаконним та необгрунтованим через порушення норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Визнаючи ОСОБА_14 винуватим, суд не зважив на положення ч. 2 ст. 94, ч. 10 ст. 101 КПК (відповідно до яких жоден доказ не має наперед установленої сили, а висновок експерта не є обов'язковим для органу, що здійснює провадження), а тому послався на суперечливі докази та не спростував тверджень обвинуваченого про безпосередню причину ДТП - технічна несправність гальмівної системи ВАЗ 2115 р/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_13 , в салоні якого, на передньому сидінні знаходився потерпілий ОСОБА_9 . Так, відповідно до висновку експерта від 24 червня 2024 року №СЕ-19/124-24/9О64-ІТ до моменту ДТП деталі ходової частини, робочої гальмівної системи та рульового керування автомобіля ВАЗ 2115 р/н НОМЕР_4 знаходилися у працездатному стані.
Згідно протоколу огляду місця події від 18 квітня 2024 року встановлено, що на місці ДТП в с. Орли біля вуй. Шевченка, 1 Звенигородського району Черкаської області, слідів шин та слідів гальмування не виявлено.
Ці обставини залишена судом без належної оцінки, оскільки автомобіль ВАЗ 2115 р/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_13 знаходився в несправному стані експлуатація якого заборонена (згідно висновку експерта №СЕ-19/124-24/9064-ГГ), а тому даний автомобіль, в якому знаходився потерпілий ОСОБА_9 взагалі не міг здійснити гальмування чи маневр, а тому при ОПМ і не виявлено слідів шин та слідів гальмування.
Більше того, згідно висновку експерта від 02 вересня 2024 року № КСЕ-І9/124-24/9994 комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи встановлено, шо водій автомобіля ВАЗ 2115 р.н. НОМЕР_4 ., ОСОБА_13 мав можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Меrcedes-Benz» моделі «Sprinter» НОМЕР_1 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди.
Є очевидно, що однією з причин виникнення даної ДТП, є незабезпечення працівниками поліції, які зупинили автомобіль «Меrcedes-Benz» під керуванням ОСОБА_8 безпеки руху інших учасників, на місці зупинки вказаного ТЗ.
З показань свідка ОСОБА_13 слідує, що даний автомобіль зупинили працівники поліції ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Проте ці обставини судом залишені без уваги.
З цього приводу, стороною обвинувачення не надано жодного доказу того, що водій автомобіля «Меrcedes-Benz» моделі «Sprinter» НОМЕР_1 ОСОБА_8 після початку руху міг бачити автомобіль марки «ВАЗ» під керуванням ОСОБА_13 , який рухався позаду в попутному напрямку, чи міг попасти у так звану «сліпу зону» вказаний автомобіль та чи міг ОСОБА_8 самостійно та безпечно для інших учасників почати рух.
Крім того, в суді достовірно не встановлено чи користувався потерпілий ОСОБА_17 паском безпеки, оскільки при проведенні двох слідчих експериментів (які до речі не досягли своєї мети) потерпілий давав взаємовиключаючі дані, на підставі яких неможливо встановити механізму отримання ним тілесних ушкоджень при ДТП.
Так, слідчі експерименти в обох випадках проводилися на різних автомобілях які за своїми габаритами істотно відрізняються від автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2115» в якому знаходився потерпілий ОСОБА_9 . В першому випадку потерпілий ОСОБА_9 показав, що не користувався паском безпеки. В другому випадку потерпілий ОСОБА_9 показав неправильний спосіб користування ним паском безпеки. Під час проведення даних слідчих дій не проводилися необхідні вимірювання, досліди чи випробування. В обох випадках був залучений експерт ОСОБА_18 , який приймав пасивну участь, як спостерігач, а тому обидва слідчі експерименти не досягли своєї мети, оскільки обох в протоколах відсутні результати обох слідчих експериментів. В обох протоколах відсутній виклад умови і результати слідчих експериментів, що не відповідає приписам ст. 240 КПК.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 26 червня 2024 року № 05-09-01/244, на який послався суд, у потерпілого ОСОБА_9 виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої третини правої плечової кітки зі зміщенням уламків.
Як слідує з дослідницької частини даної експертизи, згідно медичної карти стаціонарного хворого № 1179 відмічено, що Шпильовий поступив в хірургічне відділення КНП «Лисянська ТЛ» 18 квітня 2024 року зі скаргами на болі в лівому плечі.
Лише 20 квітня 2024 року відмічені скарги на біль в нижній третині правого плеча. При цьому, будь-яких даних щодо рентгенологічного обстеження, комп'ютерної томографії (КТ) та магнітно-резонансної томографії (МРТ). судово-медична експертиза не містить.
Тобто даний перелом міг утворився після подій ДТП 18 квітня 2024 року і може не перебуває з ними в причинному зв'язку. Крім того, у вказаному висновку судово-медичної експертизи лише констатувався факт наявності у потерпілого тілесного ушкодження середньої тяжкості проте не розкрито механізму утворення тілесного ушкодження.
Ввважає, що судово-медична експертиза від 26 червня 2024 року № 05-09-01/244 потерпілого ОСОБА_9 проведена з істотними порушеннями.
В матеріалах судової справи мається ксерокопії медичної документації на ім'я ОСОБА_9 на яких лише поставлений штамп «згідно з оригіналом» та нерозбірливий підпис без розшифровки. Разом з тим, з 2003 року в дію вступила система вимог до оформлення документів. Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (вимоги до оформлення документів - ДСТУ 4163-2003, що діє ще від 1 вересня 2003 року) чітко прописується, що при засвідченні копії документа повинна бути вказана відмітка «Згідно з оригіналом», назва посади, ініціали, прізвище, проставлений особистий підпис особи, ким засвідчено копію, дата засвідчення копії (проставляється нижче підпису).
Таким чином, завірення копії будь-яким іншим чином, не у відповідності із зазначеним ДСТУ 4163-2003, тягне за собою визнання доказів, що містяться в ньому, недопустимими. Більше того, засвідчити копію медичного документу може медична установа, яка видала цей документ, або нотаріус. Нотаріус засвідчує копію, порівнюючи її з оригіналом.
Отже, висновок судово-медичної експертиза від 26 червня 2024 року № 05-09-01/244, як доказ, є недопустимим, оскільки проведений у порушення п. 4.1 Правил а саме: без обстеження потерпілого ОСОБА_9 та без дослідження оригіналів медичними документами (історії хвороби, індивідуальній карті амбулаторного хворого тощо).
За вказаних обставин просить вироку районного суду скасувати, а матеріали кримінального провадження направити в суд першої інстанції в іншому складі суду.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить повторно дослідити докази. Вирок районного суду скасувати.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася виключно з вини водія автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2115» р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_13 , який не справився з керуванням, зіткнувшись із задньою частиною мого автомобіля марки «Меrcedes-Benz» моделі «Sprinter» р.н. НОМЕР_1 на рівнозначній дорозі де він вже розпочав рух.
При цьому автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2115» р.н. НОМЕР_4 був технічно несправним, експлуатація якого заборонена, про що згідно висновку експерта, та інших фактичних даних, водій ОСОБА_13 не міг не знати.
Отже, судом не в повній мірі досліджені та оцінено докази щодо технічного стану автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2115» р.н. НОМЕР_4 , а тому неправильно вирішено питання про причинний зв'язок, оскільки аварійну ситуацію було створено водієм ОСОБА_13 через відсутність технічної можливості уникнути шкідливих наслідків, внаслідок користування технічно несправним автомобілем, експлуатація якого заборонена.
Судом не було оглянуто автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2115» р.н. НОМЕР_4 , тому неможливо встановити чи був цей автомобіль обладнаний пасками безпеки.
Суд не взяв до уваги, що речові докази, зокрема автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2115» р.н. НОМЕР_4 а також медична документація, згідно якої проведена судово- медична експертиза потерпілого ОСОБА_9 не було відкрито стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України.
Хоча в суді потерпілий ОСОБА_9 стверджував, що він ніби то користувався паском безпеки, проте на слідчих експериментах давав різні пояснення.
Отже, суду не було надано будь-яких об'єктивних даних про користування потерпілим пасками безпеки, а ця обставина може мати визначальний характер, як на встановлення механізму спричинення тілесних ушкоджень так і на ступінь їх тяжкості.
Суд не взяв до уваги відеозапис моменту ДТП, з якого слідує, що він на автомобілі марки «Меrcedes-Benz» моделі «Sprinter» р.н. НОМЕР_1 безпечно почав рух та виїхав на проїжджу частину автодороги. Автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2115» р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_13 , рухався в попутному напрямку на значній відстані. Атому цей відеозапис спростовує версію обвинувачення, що ОСОБА_19 не надав перевагу у русі автомобілю марки «ВАЗ» моделі «2115» р.н. НОМЕР_4 , оскільки обидва транспортні засоби вже перебували на проїзджій частині автодороги.
Крім того, в судовому засіданні 10 березня 2025 року було здійснено заміну прокурора. При цьому суд не роз'яснив право відводу прокурора ОСОБА_20 та не з'ясував в учасників процесу наявність чи відсутність у них підстав для відводу даного прокурора.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, яка заперечила проти поданої апеляційної скарги, доводи обвинуваченого та захисника, які підтримали свої вимоги викладені в апеляційних скаргах, думку потерпілого, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ці вимоги закону судом виконані не в повному обсязі.
Відповідно до ст.344 КПК України після виконання зазначених у статтях 342 та 343 цього Кодексу дій головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він призначений, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз'яснює учасникам судового провадження право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід.
Питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75-81 Цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження під час розгляду матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_8 10 березня 2025 року було здійснено заміну прокурора.
Із журналу судового засідання від 10 березня 2025 року та аудіозапису цього судового засідання, який міститься на технічному носії фіксації кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, вбачається, що суд досліджував докази, та вирішувалось заявлене клопотання захисника ОСОБА_7 .
При цьому суд першої інстанції не оголосив для нового прокурора склад суду, не повідомив учасників кримінального провадження про вступ до розгляду справи іншого прокурора, не роз'яснив учасникам судового провадження, в тому числі прокурору, їхнє право заявляти відводи.
Вказані обставини порушують правила прозорості та законності судового процесу, що є основою для справедливого розгляду справи.
Колегія суддів вважає, що вказані порушення є істотними, які вказують на недотримання прав усіх сторін у кримінальному процесі, що ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами п.3 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для скасування такого рішення.
За таких обставин, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 підлягають до часткового задоволення, а вирок суду скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції в іншому складі суду.
У зв'язку із скасуванням вироку місцевого суду за наведеними підставами, колегія суддів судової палати не входить в обговорення решти доводів апеляційних скарг захисника та обвинуваченого ОСОБА_8 щодо його незаконності і вважає, що вони повинні стати предметом дослідження під час нового розгляду кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 404, 405, ч.1 п.6 ст. 407, 415, 416, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати,
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 13 червня 2025 року стосовно ОСОБА_8 - скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя -
Судді -