Номер провадження 22-ц/821/1416/25Головуючий по 1 інстанції
Справа № 705/7031/24 Категорія: 301030000 Годік Л. С.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
16 вересня 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :
Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л.,
секретар: Дмитренко В.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
особа, яка подала апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 - адвокат Трепак Олександр Іванович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Трепака Олександра Івановича про витребування доказів та зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі в особисту приватну власність частини житлового будинку,
ОСОБА_1 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про виділ в натурі в особисту приватну власність частини житлового будинку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 - 12/25 та ОСОБА_1 частка 13/25. Крім того, позивачу на праві приватної власності належать земельні ділянки площею 0,052 га, кадастровий № 7110800000:05:005:0157, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та площею 0,0243 га, кадастровий № 7110800000:05:005:0818, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а після її смерті в частині будинку АДРЕСА_1 , яка їй належала, проживала її племінниця ОСОБА_4 , яка також померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вирішила виділити в натурі свою частку із спільної часткової власності житлового будинку та отримати на свою частку окрему поштову адресу, відтак, звернулася до суду з даним позовом та просила суд:
- виділити в натурі в особисту приватну власність ОСОБА_1 приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 , позначені на плані поверху у технічному паспорті від 11.07.2024 цифрами «2-1» площею 5,3 кв.м, цифрами «2-2» площею 12,6 кв.м, цифрами «2-3» площею 22,1 кв.м, цифрами «2-4» площею 13,0 кв.м, цифрами «2-5» площею 9,5 кв.м, цифрами «2-6» площею 14,0 кв.м, цифрами «2-7» площею 4,6 кв.м, цифрами «2-8» площею 3,0 кв.м, цифрами «2-9» площею 3,12 кв.м, цифрами «2-10» площею 21,9 кв.м, цифрами «2-11» площею 1,6 кв.м, цифрами «2-12» площею 12,7 кв.м;
- припинити право спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1 ;
- судові витрати залишити за позивачем.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 травня 2025 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції вказав, що станом на день розгляду справи ні позивач чи її представник, ні відповідач не зверталися до суду з відповідним клопотанням стосовно призначення та проведення будівельно-технічної експертизи для встановлення технічної можливості виділу частки в натурі об'єкта нерухомого майна та встановлення того, що даним виділом не порушуються будівельні норми та правила, а частка ОСОБА_1 може бути виділена в окремий об'єкт і такий виділ є технічно можливим.
Не погодившись з рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 травня 2025 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Трепак О.І. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначає, що до суду першої інстанції було подано як докази фактичного поділу земельної ділянки площею 1200 кв.м, так і докази фактичного поділу будинку на окремі квартири, у т.ч., технічний паспорт будинку. Судом не враховано, що відповідно до технічного паспорту на будинок у ньому відмічено наявність 2-х воріт, 2-х веранд та 2-х окремих входів в будинок. Крім того, у журналі внутрішніх обмірів зазначено, що у будинку 2 квартири.
Тобто, враховуючи зміст технічного паспорту на домоволодіння, виготовленого 12.07.2013, з урахуванням Будівельного паспорта від 11.07.1996 та Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 25.12.2013, вбачається, що вказаний будинок поділений на дві окремі квартири. Площа квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 , становить 27,8 кв.м, площа квартири АДРЕСА_3 , що перебуває у власності ОСОБА_1 - 150,7 кв.м.
11 вересня 2025 року до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - адвоката Трепака О.І. надійшло клопотання про витребування доказів та зупинення провадження у справі, в якому зазначено, що з листа Уманського ВДРАЦС Уманського району Черкаської області від 11.09.2025 № 768/32.9-04-05 стороні позивача стало відомо, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У зв'язку з викладеним, представник позивача просить витребувати з Першої Уманської державної нотаріальної контори відомості про те: 1) чи була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 2) у разі, якщо спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була заведена, то хто є спадкоємцями після її смерті. Крім того, сторона позивача просила зупинити апеляційне провадження у даній справі до отримання відповіді від Першої уманської державної нотаріальної контори.
Розглядаючи вказане клопотання, колегія суддів зазначає таке.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Згідно з частиною першою статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України).
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20), викладено такі правові висновки: «Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених до відповідача, який на час звернення з позовом до суду вже помер, підлягало закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.».
Подібні правові висновки викладено також Верховним Судом у постановах: від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14 (провадження № 61-5330св18), від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18), від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19), від 09 жовтня 2023 року у справі № 688/181/23 (провадження № 61-8186 св 23) тощо.
Судова практика з указаного процесуального питання є сталою та сформованою.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У справі, що переглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до листа Уманського ВДРАЦС Уманського району Черкаської області від 11.09.2025 № 768/32.9-04-05, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Провадження у справі було відкрито судом першої інстанції 20.01.2025.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11.02.2025 у даній справі замінено неналежного відповідача - Уманську міську раду на належного - ОСОБА_2 .
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
За таких обставин, встановивши, що відповідачка ОСОБА_2 померла до відкриття провадження у справі, і на момент смерті не набула статусу учасника справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
За ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції слід скасувати та закрити провадження у даній справі.
Керуючись ст.ст. 255, 374, 377, апеляційний суд,
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Трепака Олексанлра Івановича про витребування доказів та зупинення провадження у справі відмовити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі в особисту приватну власність частини житлового будинку, скасувати.
Провадження у цивільній справі № 705/7031/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі в особисту приватну власність частини житлового будинку, закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку і в строки, визначені ЦПК України.
Судді: Ю.В. Сіренко
Н.І. Гончар
Т.Л. Фетісова