Справа № 524/2962/25 Номер провадження 22-ц/814/3095/25Головуючий у 1-й інстанції Рибалка Ю. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
17 вересня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс» на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 травня 2025 року (час ухвалення судового рішення та дата складання повного текста судового рішення не зазначені) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за порушення зобов'язання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 20 травня 2025 року заяву представника позивача Меладзе С.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Факторінгс» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за порушення зобов'язання залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Факторінгс», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що у позові наведений орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які товариство очікувало понести. Також у позовній заяві було зазначено, що загальний розмір та докази понесених витрат і витрат на правничу допомогу буде подано стороною протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Представник товариства не приймав участі у розгляді справи. Судом ухвалено заочне рішення, яке надійшло представнику товариства та товариству 05.05.2025 о 21:22 год до кабінету «Електронний суд».
09.05.2025, тобто у п'ятиденний строк, представником товариства подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та вирішення питання стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, до заяви додано всі необхідні документи.
Окрім того, товариство у своїй заяві просило визнати поважним причини пропуску строку, який пропущений не з його вини.
У своєму рішенні суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про неможливість поновлення строку на подачу заяви і що такий строк не може бути поновлений незалежно від причин його пропуску.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав:
Відповідно п.6 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що у березні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Факторінгс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за порушення зобов'язання, просило стягнути з ОСОБА_1 3% річних та інфляційні втрати у розмірі 61 439,15 грн, зазначивши, що прохають прийняти до уваги, що загальний розмір та докази понесених товариством витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення (а.с.2-14)
Заочним рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 01.05.2025 позовні вимоги ТОВ «ФК «Факторінгс» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Факторінгс» нараховані на борг у розмірі 205 412,05 грн, 3% річних за період з 24.02.2019 року по 23.02.2022 року включно у розмірі 12 054,59 грн та інфляційні втрати, нараховані за цей же період, у розмірі 49 384,56 грн, а також кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн (а.с.80-82).
09 травня 2025 року ТОВ «ФК «Факторінгс» подано до суду заяву про відшкодування розміру понесених стороною судових витрат, просили визнати поважними причини пропуску строку на подання цієї заяви про ухвалення додаткового рішення та, відповідно, його поновити, а також стягнути з відповідача на користь товариства 10 000 грн витрат на правничу допомогу. (а.с.86-89)
В обгрунтування заяви заначено, що під час проголошення рішення представник позивача не був присутнім, а копія заочного рішення отримана представником підприємства та самим ТОВ «ФК «Факторінгс» лише 05.05.2025, а тому строки подачі заяви пропущені з поважних причин та підлягають поновленню.
Залишаючи без розгляду заяву ТОВ «ФК «Факторінгс», суд першої інстанції виходив з того, що заява подана з пропуском строків, визначених ч.8 ст. 141 ЦПК України.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.
Згідно ч.1 ст.120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої, восьмої ст.83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
За змістом частини першої, третьої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк.
Звертаючись із клопотання про поновлення строку, позивач посилався на поважність причин його пропуску, враховуючи те, що його представник не був присутній під час його прогошення та отримав копію рішення лише 05.05.2025.
За змістом частини 1, 2 статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Верховний Суд у постанові від 09 листопада 2022 року у справі № 591/5362/18 зазначив, що аналіз положень статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п'ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, що унеможливлює розгляд судом питання розподілу судових витрат без поновлення цього строку.
Цивільний процесуальний кодекс України не встановлює неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв'язку з розглядом справи (подібний за змістом правовий висновок наведений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04.11.2021 у справі №908/3408/20).
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (подібний за змістом правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
За змістом оскаржуваної ухвали суд першої інстанції, обмежившись посиланням на те, що заява подана після спливу п?ятиденного строку на подачу відповідної заяви, а строк на її подання не може бути поновленим, з урахуванням конкретних обставин справи, не оцінив на предмет поважності причини пропуску позивачем встановленого законом процесуального строку та фактично не вирішив питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку. Висновки суду з цього питання не зазначені в резолютивній частині оскаржуваної ухвали, що є порушенням вимог ст. 260 ЦПК України.
Положення ст.141 ЦПК України, зокрема частини восьмої цієї статті, не містять імперативної норми про те, що пропущений п?ятиденний строк не підлягає поновленню за будь-яких обставин.
Верховний Суд у додатковій постанові від 17 січня 2024 року у справі № 357/6367/15-ц зазначив, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із відповідною заявою, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення заяви ТОВ «ФК «Факторінгс» про ухвалення додаткового рішення без розгляду без вирішення клопотання про поновлення строку на подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат.
З огляду на вищенаведене, ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 травня 2025 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1ст.379 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс» задовольнити.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 травня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 17 вересня 2025 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді: А.І.Дорош
В.М.Триголов