Справа № 536/2790/23 Номер провадження 22-ц/814/3118/25Головуючий у 1-й інстанції Зоріна Д.О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
16 вересня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді Дорош А.І., Триголов В.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття апеляційного провадження на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 квітня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг,
Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука від 18 квітня 2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про зменшення ціни наданих послуг, припинення стягнення коштів, визнання п. 3.4, абз.1 п. 5.10, п. 5.11, п. 5.12, п.п.3 п. 5.16 Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг несправедливими та виключення їх з Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, відшкодування збитків, стягнення компенсації, та відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 квітня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 11 270 грн. 76 коп. та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду із позовом, у розмірі 2 684 грн. 00 коп.
Рішення та ухвалу оскаржено ОСОБА_1 .
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 31 липня 2025 року поновлено строк ОСОБА_1 на апеляційне оскарження ухвали Крюківського районного суду міста Кременчука від 18 квітня 2025 року.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 31 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 квітня 2025 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.
19 серпня 2025 року на адресу Полтавського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 у якій останній просить не перешкоджати у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Крюківського районного суду міста Кременчука від 18 червня 2025 року та відкрити апеляційне провадження.
В обгрунтування заяви посилається на позиції, викладені у рішенні Конституційного Суду № 9-зп від 25.12.97, рішенні Конституційного суду (№ 6-РП/2016 від 8 вересня 2016 року та № 9-зп від 25.12.97), висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 вересня 2024 року справа № 761/19819/21-ц, провадження № 61-11800св24, висновки Великої Палати ВС у справі № 520/2098/19.
Також вказує на тяжкий матеріальний стан, зазначаючи що його дохід за період часу з 26.03.2024 по 18.06.2025 складає 400 грн і що він як споживач звільняється від сплати судового збору не зважаючи на те, що він є відповідачем по вказаній справі.
На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надав апеляційну скаргу, яка була повернута йому ухвалою Полтавського апеляційного суду від 31 липня 2025 року та її копію, а також копії рекомендованого повідомлення про вручення скаржнику копії рішення суду.
Таким чином, ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів на підтвердження його скрутного матеріального становища.
Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч. 3 ст. 8 Конституції). Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
При цьому, складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).
Згідно із частиною третьою статті 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
В ухвалі Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2025 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2025 було залишено без руху, ОСОБА_1 роз'яснено, які документи він мав надати для підтвердження свого матеріального стану, проте у черговий раз ОСОБА_1 , станом на 16.09.2025, недоліки його апеляційної скарги від 25.06.2025 на рішення Крюківського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2025 року не усунув, не надав суду жодних доказів на підтвердження його матеріального становища. А тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання про відкриття апеляційного провадження.
Окрім того слід звернути увагу, що доводи ОСОБА_1 у його заяві від 19.08.2025 зводяться до незгоди з ухвалою Полтавського апеляційного суду від 31 липня 2025 року, що є самостійною підставою для її оскарження.
Як вбачається з веб-порталу «Судова влада України», за посиланням https://court.gov.ua/fair/, ОСОБА_1 вже звернувся до касаційного суду з касаційною скаргою на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 31 липня 2025 року, а тому, на думку колегії суддів, слід відмовити в задоволенні клопотання заявника.
Керуючись ст.182 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкриття апеляційного провадження на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 квітня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді А.І. Дорош
В.М. Триголов