печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35466/25-к
пр. 1-кс-30460/25
18 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департамент у нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,-
29 липня 2025 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департамент у нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на речові докази вилучені під час обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 де проживає директор КНП «Ужгородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_4 , а саме:
- Мобільний телефон, iPhone 14 (серійний номер НОМЕР_1 ), що належить ОСОБА_4 ;
- Посвідчення призовника № 836 від 03.01.2024 на ім'я ОСОБА_5 ;
- Жорсткий диск MAIWO K2568 з робочою документацією;
- 15 флеш носіїв, у тому числі VEGA, Apacer, KI-Rali, T&G, Wibrand, Smartbuy, Toshiba, Leacond, з медичними документами;
- Ноутбук ASUS Vivobook модель M1502Q, SN: R7NOCV09T889282 із зарядним пристроєм;
- Ноутбук DELL, модель P144G, із зарядним пристроєм.
18 вересня 2025 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вказує, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 2, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ст. 3685, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 369 КК України.
Під час досудового розслідування перевіряються обставини законності встановлення медико-соціальними експертними комісіями (далі - МСЕК) груп інвалідності працівникам низки державних і правоохоронних органів, на підставі яких їм нараховано та сплачено із державного бюджету відповідні пенсії.
Встановлено, що протягом жовтня 2024 року в численних засобах масової інформації розміщено повідомлення про видачу обласними МСЕК завідомо неправдивих документів щодо встановлення інвалідності для окремих громадян, зокрема працівників державних і правоохоронних органів, серед яких працівники органів прокуратури, поліції, ДМС, ДПС, ПФУ та інших.
Зацікавлені державні службовці та правоохоронці, достовірно знаючи про неправдивість отриманих документів, використовують їх шляхом подачі до органів соціального захисту населення, з метою незаконного отримання пенсії по інвалідності за рахунок бюджетних коштів.
На підставі даних про встановлення групи інвалідності органи соціального захисту населення нараховують та виплачують таким особам пенсію по інвалідності, розмір якої становить від 2 до 80 тисяч гривень в місяць.
Зокрема за попередніми даними, наявними у відкритих публічних джерелах інформації (публікації ЗМІ, відомості з декларацій правоохоронців тощо), тільки за 2023 рік з державного бюджету таким особам виплачено кошти в розмірі понад 20 млн. грн., що є особливо великим розміром.
Разом з тим відповідно до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», введено в дію Указом Президента України № 732/2024 від 22.10.2024, рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національної поліції України, національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним та іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів.
Так розслідуванням встановлено, що 24.08.2022 та 20.11.2023 Обласним центром медико-соціальної експертизи (м. Ужгород) співробітниками Закарпатської митниці ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатами огляду медико-соціальною експертною комісією встановлені 3 групи інвалідності (причина інвалідності - загальне захворювання).
За результатами перевірки обґрунтованості прийнятих рішень Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» 11.12.2024 прийняті рішення про скасування встановлених груп інвалідності та вказані особи визнані не інвалідами.
Як встановлено із вказаних рішень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були необґрунтовано направлені на МСЕК та вони не мають функціональних порушень функцій організму, необхідних для встановлення груп інвалідності.
Таким чином ОСОБА_6 незаконно у 2024 році отримав пенсію по інвалідності у сумі 36840 грн., у 2023 році у сумі 4082 грн., ОСОБА_7 отримав пенсійні виплати у 2024 році у сумі 36920 грн., у 2023 році у сумі 35720 грн., у 2022 році у сумі 12320 грн.
Разом з тим, вивченням декларацій та майнового стану вказаних осіб виявлені ознаки можливого набуття ними та наближеними до них особами активів, вартість яких перевищує їх законні доходи.
Встановлено, що вказані суб'єкти декларування є близькими особами, оскільки ОСОБА_7 є чоловіком рідної сестри ОСОБА_6 - ОСОБА_8 .
Відповідно до отриманої інформації наближеними до суб'єктів декларування особами у період з 2019 по 2025 роки набуто у власність та користування значну кількість елітних транспортних засобів та об'єктів нерухомості, а саме:
- 18.08.2023 приватний будинок, загальною площею 328 м2, розташований за адресою АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (мати);
- 18.06.2024 легковий автомобіль BMW X7 XDRIVE 40D 2024 р.в. д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (мати);
- 06.07.2022 легковий автомобіль BMW X6, 2024 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_10 ;
- 04.02.2022 легковий автомобіль SKODA KODIAQ 2022 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_10 ;
- 08.11.2024 легковий автомобіль SKODA KODIAQ 2024 р.в., д.н.з. НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_11 ;
- 05.02.2025 легковий автомобіль SKODA OCTAVIA 2025 р.в., д.н.з. НОМЕР_6 , власником якого є ОСОБА_12 ;
-14.08.2019 приватний будинок за адресою АДРЕСА_3 , який на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_6 та його батькам;
- 20.09.2022 приватний будинок, за адресою АДРЕСА_4 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_10 .
Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів загальний дохід родини у період із 2000 року становить близько 31 млн. грн., при цьому загальна вартість наявного як рухомого так і нерухомого майна у власності родини становить близько 68 млн. грн., що на 37 млн. грн. перевищує офіційні доходи родини.
Так, під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчим ГСУ ДБР ОСОБА_13 проведено санкціонований ухвалою Печерського районного суду міста Києва, обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 де проживає директор КНП «Ужгородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_4 , яка у складі лікувально лікарської комісії прийняла незаконні рішення про скерування ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до МСЕК.
Під час вказаного обшуку 24.07.2025 слідчим виявлено та вилучено, наступний перелік речей та документів:
- Мобільний телефон, iPhone 14 (серійний номер НОМЕР_1 ), що належить ОСОБА_4 ;
- Посвідчення призовника № 836 від 03.01.2024 на ім'я ОСОБА_5 ;
- Жорсткий диск MAIWO K2568 з робочою документацією;
- 15 флеш носіїв, у тому числі VEGA, Apacer, KI-Rali, T&G, Wibrand, Smartbuy, Toshiba, Leacond, з медичними документами;
- Ноутбук ASUS Vivobook модель M1502Q, SN: R7NOCV09T889282 із зарядним пристроєм;
- Ноутбук DELL, модель P144G, із зарядним пристроєм.
Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_14 від 24.07.2025 вказані вище вилучені речі визнані речовими доказами.
Прокурор вказує, з метою змебереження реяових доказів, виникла необхідність в арешті майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: речових доказів.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_14 від 24.07.2025 вказані вище вилучені речі визнані речовими доказами.
Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департамент у нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на речові докази вилучені під час обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 де проживає директор КНП «Ужгородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_4 , а саме:
- Мобільний телефон, iPhone 14 (серійний номер НОМЕР_1 ), що належить ОСОБА_4 ;
- Посвідчення призовника № 836 від 03.01.2024 на ім'я ОСОБА_5 ;
- Жорсткий диск MAIWO K2568 з робочою документацією;
- 15 флеш носіїв, у тому числі VEGA, Apacer, KI-Rali, T&G, Wibrand, Smartbuy, Toshiba, Leacond, з медичними документами;
- Ноутбук ASUS Vivobook модель M1502Q, SN: R7NOCV09T889282 із зарядним пристроєм;
- Ноутбук DELL, модель P144G, із зарядним пристроєм.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1