печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29647/25-ц
пр. № 2-7450/25
"15" вересня 2025 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника позивача - Лисенко Олени Сергіївни про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.07.2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - позивач, ТОВ «Споживчий центр») до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09 год. 15 хв. 15.09.2025 року.
19.08.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва в підсистемі «Електронний суд» від представника позивача - Лисенко Олени Сергіївни надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті погасив заборгованість перед позивачем у повному обсязі. Таким чином, представник позивача просить суд закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору.
В судове засідання 15.09.2025 року учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача у заяві просила розглянути справу за її відсутності.
Перевіривши заяву представника позивача про закриття провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Так, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором.
Відповідно до заяви про закриття провадження у справі відповідач до початку розгляду справи по суті погасив заборгованість перед позивачем у повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі , зокрема якщо відсутній предмет спору.
Постановою Верховного Суду від 20.09.2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) визначено, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Крім того, даною постановою зазначено, що з огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26.06.2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, слід відступити від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Оскільки заборгованість відповідачем сплачена після пред'явлення позову до початку розгляду справи по суті в повному обсязі, то предмет спору відсутній.
Відтак, провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід закрити.
Крім цього, представник позивача просить суд повернути позивачу сплачену суму судового збору у зв'язку із закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору.
Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення закріплене у ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно якої у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно ч. 2 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Оскільки, провадження у справі закрито, у зв'язку із відсутністю предмету спору до початку розгляду справи по суті, оскільки відповідач після пред'явлення позовудо початку розгляду справи по суті погасив заборгованість перед позивачем, то позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченої згідно із платіжною інструкцією № СЦ00022274 від 19.06.2025 року суми судового збору, а саме у розмірі 1 211,20 грн.
Крім того, суд роз'яснює, що відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Відтак, позивач вправі звернутись до суду із заявою про стягнення понесених ним судових витрат з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 135, 142, 206, 255, 256, 259-261, 268, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», -
Заяву представника позивача - Лисенко Олени Сергіївни про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Провадження у цивільній справі № 757/29647/25-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову відповідно до платіжної інструкції № СЦ00022274 від 19.06.2025 року, а саме у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 15.09.2025 року.
Суддя І.В. Григоренко