печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44183/25-к
11 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва - ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 42025100000000118 від 16.05.2025 - старшого слідчого-криміналіста Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 42025100000000118 від 16.05.2025 - старшого слідчого-криміналіста Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025100000000118 від 16.05.2025, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує наступне.
09.09.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України затримано, а 10.09.2025, в порядку ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
Підозра відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 підтверджується та обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Слідчий зазначає, що проаналізувавши матеріали даного кримінального провадження, досудове розслідування приходить до висновку про доцільність обрання ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення останнім особливо тяжкого кримінального правопорушення, за попередньою змовою групою осіб, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України та в п. 1, 2, 5, 11, 12 ст.178 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, слідчий посилається на те, що суспільна небезпека дій підозрюваного, вчинених в умовах воєнного стану, досудове розслідування приходить до висновку, що в разі застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_5 таких як: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, існує реальна загроза переховування його від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , та більш м'які запобіжні заходи не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні.
Прокурори у судовому засіданні підтримала клопотання з підстав, наведених у ньому.
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо клопотання, в його задоволенні просили відмовити.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025100000000118 від 16.05.2025, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує наступне.
10.09.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
Підозра відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 підтверджується та обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Слідчим у клопотанні та доданих до клопотання документах, а також прокурором у судовому засіданні, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість та характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків чи іншого підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartley v. theUnitedKingdom), п. 32, Series А, № 182).
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідальність за ч. 5 ст. 190 КК України, передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Також, слідчий суддя враховує, що стороною захисту не доведено та в судовому засіданні не встановлено обставин, які б спростовували доводи сторони обвинувачення, та не надано будь-яких доказів, щодо неможливості перебування підозрюваного під вартою.
Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи роль підозрюваного у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та характер його вчинення.
Разом з тим, у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, визнав за можливе, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Відтак, прихожу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 10.11.2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1